Звіт про проходження виробничої практики у ДП СЛАП «Острозький держспецлісгосп»

Основні фонди підприємств  — це засоби праці, які мають вартість, функціонують у виробничому процесі  тривалий час, не змінюючи при цьому  своїх форм і розмірів, а свою вартість переносять на вартість готової  продукції поступово, шляхом амортизаційних відрахувань. Не є виробничими фондами засоби праці, не залученні в процес виробництва (не введені в дію підприємства, засоби праці у стадії монтажу, демонтоване обладнання). 
Основні фонди підприємства поділяються на виробничі (функціонують у сфері матеріального виробництва підприємства) і невиробничі (фонди невиробничої сфери підприємства). 
В залежності від функцій, що виконують засоби праці у виробничому процесі, вони класифікуються за виробничим призначенням на такі групи: 
1) будівлі; 2) споруди; 3) передавальні пристрої; 4) машини і обладнання; 5) транспортні засоби; 6) інструмент; 7) виробничий інвентар; 8) господарський інвентар. 
Виробнича структура основних фондів — це співвідношення різних груп основних фондів в їх загальній вартості. Часто цю структуру розглядають як співвідношення активної і пасивної частини основних фондів. Прогресивною є така структура основних фондів, де доля активної частини зростає. 
Фактори, що впливають на виробничу структуру основних фондів виробничі та матеріально-технічні особливості галузі; форми суспільної організації виробництва; форми відтворення основних фондів; технічний рівень виробництва; рівень організації будівельних робіт; розміщення підприємства. 
Галузева структура основних фондів характеризується співвідношенням питомої ваги основних фондів різних галузей до їх загальної вартості. 
Вікова структура основних фондів — це співвідношення різних вікових груп основних фондів в їх загальній вартості. 
Облік основних фондів здійснюється в натуральній і вартісній формі. 
Натуральні показники (площа, потужність обладнання, кількість одиниць обладнання тощо) використовуються при визначенні виробничої потужності, розробці балансів обладнання, удосконалення складу основних фондів і т.д. 
Вартісна форма обліку необхідна для визначення розмірів амортизації, калькулювання собівартості продукції. Оцінку основних фондів здійснюють за: балансовою вартістю (початковою і відновною); балансовою вартістю з врахуванням зношення (залишковою вартістю). Початкова (первісна) балансова вартість основних фондів (Вп) показує їх вартість на момент встановлення. Зношення основних фондів, тобто втрата ними частини вартості, є фізичним і моральним. 
Фізичне зношення — це втрата основними фондами їх споживчих якостей. 
Моральне зношення являє собою передчасне (до закінчення строку фізичної служби) обезцінення основних фондів, викликане або здешевленням відтворення основних фондів (моральне зношення першого роду), або використанням більш продуктивних засобів праці (моральне зношення другого роду). 
Моральне зношення 2-го роду в межах суспільного виробництва оцінити неможливо, оскільки одні і тіж основні фонди можуть задовільняти або не задовільняти потреб конкретних споживачів. 
Процес відшкодування зношення основних фондів здійснюється шляхом амортизації. Із амортизаційних сум, що включаються у склад витрат на виробництво продукції, формується амортизаційний фонд, який використовується для відтворення основних фондів. 
З 1991 року амортизаційні відрахування в Україні здійснюються тільки на повне відновлення. Згідно "Положення про порядок визначення амортизації та віднесення амортизаційних відрахувань на витрати виробництва (обігу)" амортизації підлягають витрати, пов'язані із: 
придбанням та введенням в експлуатацію основних фондів; 
самостійним виготовленням основних фондів; 
проведенням певних видів ремонтів, реконструкції і модернізації основних фондів; 
поліпшенням земель. 
Для здійснення процесу нарахування амортизації основні фонди підприємства поділяють на такі групи: 
група 1 — будівлі, споруди, їх компоненти, передавальні пристрої; 
група 2 — транспортні засоби, меблі, офісне обладнання, побутові електромеханічні прилади та інструменти, інформаційні системи; 
група 3 — інші основні фонди, що не ввійшли до груп 1 і 2. 
Річні норми амортизаційних відрахувань, затверджені згаданим „Положенням...", встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної із груп основних фондів на початок звітного періоду у таких розмірах: 
група 1 — 5%; 
група 2 — 25%; 
група 3 — 15%. 
Ці ж норми застосовуються бюджетними установами для визначення зношення основних фондів. 
З метою пожвавлення процесу відтворення основних фондів та захисту нагромаджених амортизаційних сум від знецінення підприємствам дозволено здійснювати прискорену амортизацію активної частини основних фондів.

 

 

 

                                                                                                               Таблиця 6.1.

Показники використання основних виробничих фондів ДП СЛАП „Острозький держспецлісгосп „ за 2009-2011 роки.

 

Показник	Розрахункова формула	Джерела інформації	2009	2010	2011
1. Частка оборотних виробничих  фондів в обігових коштах	Оборотні виробничі фонди/ Оборотні активи	ф№1р100+ 120+ р270  ф№1 р260+р270	0,4	0,1	0,4
2. Частка основних засобів в  активах	Залишкова вартість основних засобів/ Активи	ф№1 р030 ф№1,р280	0,2	0,2	0,5
3. Коефіцієнт зносу основних  засобів	Знос основних засобів/ Первісна вартість ОЗ	ф№1 р032 ф№1,р031	0,1	0,2	0,2
4. Коефіцієнт оновлення основних  засобів	Збільшення за звіт-ний період первіс-ної  вартості ОЗ/ вартістьОЗ	ф№1(збільшення по р031) ф№1 р031	-	0,6	0,8
5. Частка оборотних виробничих  активів	Оборотні виробничі фонди/ Оборотні активи	ф№1р100+р120+ р270 ф№1 р280	0,3	0,1	0,2
6.  Коефіцієнт мобільності активів	Мобільні активи/ Небальні активи	ф№1 р260+р270 ф№1 р080	4,8	5,1	0,9

 

Протягом досліджуваного періоду частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах  спостерігалось у 2010 році зменшення ,  а в 2011 році знов збільшення на 0,5. Цей показник показує скільки обігових коштів у виробничій сфері і збільшення даного показника є позитивним моментом особливо в умовах інфляції.

Частка коштів, інвестованих в основні засоби, у валюті балансу  збільшилась від 0,2 до 0,5, що вважається негативною тенденцією.

Щодо ступеню фізичного  та морального зносу основних фондів, то його значення зросло від 0,2 до 0,5 , що свідчить про високий рівень зношення основних фондів.

Рівень оновлення основних засобів має позитивне  значення і свідчить про те, що оновлення  відбувається.

 Частка оборотних виробничих  активів залишилась на рівні  0,1 – 0,3 тобто  частка мобільних  виробничих фондів у валюті  балансу становить  20%.

Згідно розрахункових  даних коефіцієнта мобільності  активів, ми бачимо, що потенційна можливість перетворення активів у ліквідні кошти є високою при рекомендованому  рівні Кмоб = 0,5 одиниць цей показник у досліджуваному підприємстві становить 0,9 – 5,1 .

         Фінансовий стан підприємства  характеризується сукупністю показників, що відображають наявність, розміщення  та ефективність використання  фінансових ресурсів підприємства, його наявні й потенційні фінансові  можливості. Фінансовий стан визначається  здатністю підприємства формувати  і залучати кошти, повертати  борги і покривати збитки.

          Однією з основних характеристик  фінансового стану підприємства  є його фінансова стійкість,  економічним змістом якої є  забезпеченість запасів підприємства  стійкими джерелами їх формування, гарантована платоспроможність,  незалежність від випадковостей  ринкової кон'юнктури і поведінки  партнерів. Фінансово стійким  вважають підприємство, доходи якого  стабільно перевищують витрати,  у якого забезпечується відповідність  вартості запасів і величини  власних та позикових джерел  їх формування, яке має можливість  вільно маневрувати грошовими  коштами з метою їх ефективного  використання, не допускає невиправдано  високої дебіторської та кредиторської  заборгованості, має оптимальну  структуру джерел фінансування (капіталу) і своєчасно розраховується за  своїми зобов'язаннями.

Показники фінансової стійкості  наведені  у таблиці 6.2.

 

Таблиця 6.2.

Розрахункові значення показників фінансової стійкості

 ДП СЛАП „Острозький держспецлісгосп „ за 2009-2011 роки.

Показник	Розрахункова формула	Джерела інформації	Роки
			2009	2010	2011
1.Власні  обігові кошти	Оборотні активи- короткострокові  зобов’язання	Ф№1 р260+ р270 – р620- р630	-6,9	21,2	-15,2
2.Коефіцієнт  забезпечення оборотних активів  власними коштами	Власні обігові кошти/ оборотні активи	Показник 1 ф№1 р260+ р270	-0,13	0,24	-0,22
3.Маневреність  робочого капіталу	Запаси /Робочий капітал	Ф№1 р 100+ р120+р130+р140 показник1	-2,41	0,61	-1,94
4.Маневреність  власних обігових коштів	Кошти / Власні обігові кошти	Ф№1 р230+р240 показник 1	-4	2,37	-1,57
5.Коефіцієнт  фінансової незалежності	Власний капітал/ Пасиви	Ф1,р380+р430+ р630 Ф№1 р640	0,04	0,37	0,44
6.Маневреність  власного капіталу	Власні обігові кошти / Власний  капітал	Показник 1 Ф1, р380+р430+ р630	-2,88	0,55	-0,23
7.Коефіцієнт  концентрації позикового капіталу	Позиковий капітал/ Пасиви	Ф№1р480+р620 ф№1 р640	0,96	0,63	0,56
8. Коефіцієнт фінансової стабільності	Власні кошти/ Позикові кошти	Ф1,р380+р430+ р630 Ф№1р480+ р620	0,05	0,58	0,78
9. Коефіцієнт фінансової стійкості	Власний капітал+ Довгострокові зобов’язання/ Пасиви	Ф1,р380+р430+р480+р630 ф№1 р640	0,04	0,37	0,44

 

Протягом досліджуваного періоду спостерігається зменшення  робочого капіталу, що безперечно є  негативним моментом, оскільки такі дані свідчать про те, що підприємство не в змозі фінансувати оборотні активи власним коштом. Як наслідок, абсолютна не оборотності даного капіталу (показник 3).

Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами  свідчить про абсолютну можливість перетворення активів у ліквідні кошти. На кінець періоду даний показник набув значення нижчого від критичного  ( менше 0,1), що свідчить про не ліквідність  активів.

Коефіцієнт фінансової незалежності має негативну тенденцію, що свідчить про зменшення можливості виконати свої зовнішні зобов’язання частково за рахунок власних активів, тобто підприємство залежне від позикових джерел.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, що на кінець досліджуваного періоду частка власних  обігових коштів у власному капіталі катастрофічно знизилась.

Коефіцієнт концентрації позикових коштів протягом періоду  мав тенденцію до збільшення, проте  величина позикових коштів переважає  величину власних, що є негативним моментом.

Коефіцієнт фінансової стійкості  свідчить про те, що частка стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі зменшується, що є негативним моментом. Нормативне значення Кф.с. > 1, у досліджуваному підприємстві ці значення коливались від 0,04 у 2009 році до 0,44 у 2011 році.

Отже, можна говорити про  значне погіршення протягом періоду  фінансової стійкості Товариства.

У ринковій економіці, коли можлива ліквідація підприємств  внаслідок їх банкрутства однією із найважливіших характеристик  фінансового стану є ліквідність.

Під ліквідністю підприємства розуміють його здатність перетворювати  свої активи в гроші для здійснення необхідних поточних платежів, своєчасного  погашення своїх боргових зобов’язань.

Платоспроможність – це здатність підприємства своєчасно  і повністю розраховуватися за своїми зобов’язаннями, що випливають з торговельних, кредитних та інших операцій.

Для оцінки платоспроможності підприємства використовують показники, подані у  таблиці 6.3.

 

 

Таблиця 6.3.

 Показники ліквідності (платоспроможності) ДП СЛАП „Острозький держспецлісгосп„ за 2009-2011роки.

Показник	Розрахункова  формула	Джерела інформації	2009р.	2010р.	2011р.
1.Коефіцієнт  поточної ліквідності (покриття)	Поточні активи/ Поточні пасиви	Ф№1 р260  ф№1р620	0,87	1,32	0,82
2. Коефіцієнт  швидкої ліквідності	Поточні активи – запаси / Поточні  пасиви	Ф№1 р260–( 100 + р120+ р130+ р140/ ф№1р620	0,55	1,12	0,47
3. Коефіцієнт  абсолютної ліквідності	Кошти/ Поточні пасиви	Ф№1 р230+р240 ф№1р620	0,53	0,75	0,28
4.Співвідношення  короткострокової дебіторської  та кредиторської заборгованості	Дебіторська заборгованість/ Кредиторська  заборгованість	Ф№1р160+р170+ р180+р190+р200+ р210/р520+р530+ р540	0,07	1,87	0,51

 

 Розглядаючи коефіцієнт поточної ліквідності (покриття), ми бачимо, що йому характерна негативна тенденція, його значення у 2011 році нижче від критичного (Кл = 1), що свідчить про неліквідність балансу. Тобто можна говорити про не достатність обігових коштів, сформованих за рахунок власних джерел, для погашення боргів протягом року. Проте якщо Кл = 1-0,5 підприємство своєчасно ліквідовує борги, у досліджуваному підприємстві цей показник коливався в межах від 0,87 у 2009 році до 0,82 у 2011році.

Негативною є тенденція  показника швидкої ліквідності. Хоча він і зростав протягом періоду  та не досяг критичного значення Кл.ш > 1, а отже, у підприємства недостатньо  найбільш швидких ліквідних активів  що припадають на одиницю термінових боргів.

Низьким є також значення коефіцієнта абсолютної ліквідності  у 2009 році. Хоча спостерігалась позитивна тенденція і на кінець періоду він досяг 3%, (нормативному Кл.а = 0,2-0,35), це говорить готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість.

Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості,  при нормативному Кд/к = 1,0, коливалось протягом досліджуваного періоду у  межах 0,47 – 0,49 одиниць, що не досягло  того рівня, при якому підприємство було б  здатне розрахуватися з  кредиторами за рахунок дебіторів  протягом одного року.

Виходячи з отриманих  результатів, можна говорити про  те, що існують певні ускладнення  з погашенням заборгованості. Однак  не можна одразу ж робити негативні  висновки, адже малоймовірно, щоб усі  кредитори товариства водночас поставили  свої боргові вимоги.

Для оцінки ефективності господарської  діяльності також використовують показники  рентабельності – прибутковості  чи дохідності капіталу, ресурсів чи продукції (таблиця6.4.)

Майже по усіх показниках спостерігається  однакова тенденція – зниження.

 

 

Таблиця 6.4.

Аналіз показників  рентабельності ДП СЛАП „Острозький

держспецлісгосп „ за 2009-2011 роки

 

Показник	Розрахункова формула	Джерела інформації	2009	2010	2011
1.Рентабельність активів за  чистим прибутком	Чистий прибуток/ Активи	Ф№2 р220 ф№1 р280	0,04	0,34	0,14
2.Рентабельність власного капіталу	Чистий прибуток/ Власний капітал	Ф№2 р220 ф№1 р380	1	0,94	0,32
3. Рентабельність виробничих фондів	Чистий прибуток/ Виробничі фонди	Ф№2 р220 Ф№1р030+р100+р120	0,09	1,19	0,19