Аналіз фінансового стану підприємства на прикладі ДП “Сарненського лісового господарства”

61

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Кафедра фінансів і економіки природокористування

Курсова робота

З дисципліни

« Фінансовий аналіз »

на тему:

,,Аналіз фінансового стану підприємства на прикладі ДП “Сарненського лісового господарства” ”

Виконала:

студентка  ФЕіП,

групи Ф-42

Шкодич Л.П.

Перевірила:

                                                                                       доц. Мельник Л. М.  

Рівне – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………..……………..3

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕОРІЇ ДІАГНОСТИКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ…………………………………………………….……………………….…..5

1.1. Сутність фінансового стану та показники, що його визначають……………...5

1.2. Інформаційна база діагностики фінансового стану…………………………….9

  1.3. Економіко – організаційна характеристика підприємства на прикладі  ДП «Сарненського лісового господарства»……………………………………………..16

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ НА ПРИКЛАДІ ДП «САРНЕНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»……………………………………..20

2.1. Структурно-динамічний аналіз майна підприємства…………………………..20

2.2. Структурно – динамічний аналіз джерел формування фінансових ресурсів підприємства…………………………………………………………………………..25

2.3. Аналіз ліквідності та платоспроможності………………………………………30

2.4. Аналіз показників фінансової стійкості ………………………………………..35

2.5. Аналіз показників ділової активності …………………………………………..38

2.6. Факторний аналіз ДП “Сарненське лісове господарство”……………………..41

2.7. Прогнозний аналіз фінансового стану ………………………………………….45

3. РОЗДІЛ ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ НА ДП «САРНЕНСЬЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»……………………………………….47

3.1.Діагностика можливого банкрутства ДП «Сарненське лісове господарство»…………………………………………………………………………47

3.2.Шляхи покращення фінансового стану ДП «Сарненського лісового господарства»………………………………………………………………………….53

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...55

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………...57

ДОДАТКИ……………………………………………………………………………..60

ВСТУП

Фінансовий аналіз – це метод оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства. Як метод дослідження аналіз полягає в розчленуванні цілого на складові. Протилежне поняття – синтез – це метод вивчення предмета в цілісності, єдності та взаємозв'язку його частин [27, c 115].

Мета фінансового аналізу – інформаційно забезпечувати прийняття рішень, на які істотно впливають фактичні або прогнозні дані про фінансовий стан підприємства.

Фінансовий аналіз використовує весь комплекс економічної інформації, носить оперативний характер і цілком підпорядкований волі керівництва підприємством. Тільки такий аналіз дає можливість реально оцінити стан справ на підприємстві, досліджувати структуру собівартості випущеної і реалізованої продукції, склад комерційних і управлінських витрат, дозволяє з особливою точністю вивчити характер відповідальності посадових осіб за дотриманням розділів бізнес-плану.

Важливу роль у забезпеченні ефективних форм господарювання на підприємствах відіграє фінансовий аналіз, який відповідає за відбір, оцінку та співвідношення фінансових, економічних та інших даних, що впливають на процес прийняття фінансових рішень. Актуальність теми дослідження полягає в тому, що значно зростає роль своєчасного та об’єктивного  аналізу фінансового стану державних підприємств, оцінки використання майна та капіталу, ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості та прибутковості, а також пошуку на цій основі способів підвищення і зміцнення фінансової стабільності підприємств.

Дана робота написана на прикладі ДП “Сарненського лісового господарства”. Підприємство створене в 1960 році з метою захисту та охорони лісів Сарненського району і задоволення потреб населення у промисловій продукції.

              Основним видом діяльності підприємства є вирощування, відновлення, охорона лісів, підвищення їх продуктивності і якості, забезпечення раціонального використання земель лісового фонду.

   Підприємство має відокремлене майно, звітність зі своїми реквізитами,  поточний рахунок в банку, тощо.

Предметом дослідження курсової роботи є теоретичні засади фінансів державних підприємств.

Об'єкт дослідження –показники діяльності ДП “Сарненського лісового господарства”.

Джерелом інформації про фінансовий стан підприємства є фінансова звітність підприємства. Загальні принципи побудови фінансової звітності спільні для всіх суб'єктів господарювання в Україні. Їх визна­чено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ (зі змінами та до­повненнями).

Метою курсової роботи є дослідження показників фінансового стану, та аналіз фінансової звітності на прикладі ДП “Сарненського лісового господарства”.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

-         вивчити показники, що впливають на діяльність підприємства;

-         визначити складові фінансової звітності підприємства та методику її формування;

-         провести аналіз фінансової звітності;

-         визначити шляхи покращення фінансового стану на підприємстві.

              Дана робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку  використаної літератури та додатків.

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕОРІЇ ДІАГНОСТИКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ

1.1. Сутність фінансового стану та показники, що його визначають

Підприємства, які працюють в умовах ринку, несуть повну відповідальність за своїми зобов'язаннями перед ланками фінансово-кредитної системи, постачальниками, власними працівниками, а також за результатами виробничо-фінансової діяльності. Здатність підприємства своєчасно погашати свої боргові зобов'язання характеризує його фінансовий стан.

Під фінансовим станом підприємства розуміють також рівень його забезпеченості відповідним обсягом фінансових ресурсів, необхідних для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасних грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями.

Фінансовий стан — одна з найважливіших характеристик виробничо-фінансової діяльності підприємств. Він може бути стійким або нестійким.

Кожне підприємство намагається досягти стабільного фінансового стану, тобто створити достатній обсяг фінансових ресурсів, що є гарантом своєчасності розрахунків з постачальниками, бюджетом та іншими ланками фінансової системи, подальшого економічного та соціального розвитку підприємства.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів збільшення його прибутковості, рентабельності та платоспроможності.

Оцінка фінансового стану підприємства має здійснюватись шляхом обчислення системи економічних показників, які характеризують господарсько-фінансове становище суб'єктів господарювання.

До основних показників, що, характеризують фінансовий стан підприємства, належать такі:

• прибутковість (рентабельність);

• оптимальний розподіл прибутку;

• оптимальні розміри власних оборотних активів, які забезпечують нормальний процес виробництва та реалізації продукції;

• наявність власних джерел формування оборотних активів в обсязі, достатньому для їх покриття;

• платоспроможність підприємства.

Якщо підприємство досягає у вказаних напрямках необхідних оптимальних параметрів, його фінансовий стан є стійким. Якщо ж воно не отримує, скажімо, прибутку, який би забезпечував необхідний приріст власних фінансових ресурсів, його фінансовий стан не може бути стійким. Тому розгляд змісту, порядку розрахунку вказаних показників, їх взаємозв'язку і впливу на фінансовий стан дуже важливий для підприємства.

Прибутковість — це дохідність, окупність вкладених витрат і використаного майна, кінцевий результат діяльності підприємства, що характеризується сумою отриманого прибутку на одиницю відповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства.

Сума отриманого прибутку — показник, який найбільш повно характеризує результативність діяльності підприємства, рівень його дохідності.

Прибуток хоч і є результатом діяльності підприємства, однак не характеризує рівень ефективності його діяльності, витрат, використаного майна. Тому у практиці господарювання для якнайповнішої оцінки ефективності діяльності підприємства, здійснених ним витрат, використання майна застосовується відносний показник — рентабельність.

Рентабельність — це відносний показник інтенсивності виробництва, який характеризує рівень прибутковості (окупності) відповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства.

У практиці господарювання обчислюються показники рентабельності продукції, виробництва, продажу, виробничих фондів, вкладень (капіталу) у виробництво та ін.

Для характеристики ефективності використання фінансових ресурсів розраховується рентабельність вкладень усіх коштів у виробництво, власних вкладень, вкладень в акції інших підприємств тощо.

Рентабельність вкладень у підприємство (рівень рентабельності) у загальному вигляді визначається за вартістю всього майна, яке є в розпорядженні підприємства, шляхом ділення загального прибутку на середньорічний загальний підсумок балансу за формулою

                                                                                       (1.1)
 

де П — загальний прибуток, грн; ПБ — підсумок балансу, грн.

Рентабельність вкладень відображає ефективність використання всіх вкладень підприємства у виробництво і показує, скільки копійок прибутку припадає на кожну гривню фінансових вкладень.

Рентабельність власних вкладень визначається відношенням чистого прибутку до середньорічної суми власних коштів, розрахованої за балансом (без інвестицій і незавершеного будівництва).

Рентабельність довгострокових фінансових вкладень підприємств (вкладень в акції та інші цінні папери, вкладень у вигляді пайової участі в інших підприємствах) визначається відношенням суми доходів від цінних паперів і пайової участі в інших підприємствах до загального обсягу довгострокових фінансових вкладень.

Розрахунок вказаних показників рентабельності, їх аналіз дають змогу керівникам суб'єктів господарювання і підприємцям орієнтуватися у вирішенні економічних питань, веденні господарства та вжитті необхідних заходів поліпшення господарювання.

Найважливішим показником фінансового стану підприємства є його забезпеченість власними обіговими коштами та ефективність їх використання.

У кожного підприємства для забезпечення нормального процесу виробництва має бути відповідна кількість оборотних активів. Розмір цих активів на певному підприємстві пов'язаний як з обсягом виробництва, так і зі швидкістю їх обороту. Розширення обсягів виробництва потребує збільшення обігових коштів. Прискорення ж оборотності оборотних активів, навпаки, призводить до зменшення їх кількості, що необхідна для забезпечення нормального процесу виробництва. В останньому випадку підвищується ефективність використання оборотних активів, які вкладаються у виробництво.

Забезпеченість підприємства власними оборотними активами визначається порівнянням їх фактичної наявності, що визначається за балансом на відповідну звітну дату, зі встановленим нормативом (плановою потребою). При перевищенні фактичної наявності над встановленим нормативом у підприємства утворюється надлишок власних оборотних активів, а при перевищенні встановлених нормативів над фактичною наявністю оборотних активів, навпаки, утворюється їх нестача. Наявність як надлишку, так і нестачі оборотних активів негативно впливає на фінансову діяльність підприємства,

його фінансовий стан. Тому чітка організація оборотних активів, дотримання відповідності фактичної їх наявності встановленому нормативу сприяють стабілізації фінансового стану підприємства.

Для характеристики ефективності використання оборотних активів на підприємствах розраховуються такі показники: оборотність (тривалість одного обороту) у днях; коефіцієнт оборотності; коефіцієнт завантаження і коефіцієнт ефективності використання оборотних активів.

Прискорення оборотності оборотних активів дає можливість підприємству вивільнити додаткові кошти з обороту та використати їх у виробництві. Отже, що більше оборотів здійснюють оборотні активи, то менше їх потрібно для забезпечення процесу виробництва і ефективніше вони використовуються.