Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Февраля 2013 в 13:29, курсовая работа

Описание

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є визначення правових та організаційних засад становлення і функціонування пенсійного страхування у всіх його проявах. Завданням дослідження є:
дослідити теоретичні основи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;
зробити аналіз основних видів загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;
визначити правові основи пенсійного забезпечення ;
дослідити стан розвитку пенсійної реформи в Україні, перспективи її розвитку.

Содержание

Вступ.......................................................................................................................................3
Розділ1.Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ………….…….........5
Розділ2.Система пенсійного забезпечення в Україні.....................................................9
2.1 Солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування: суб’єкти, страховий стаж, пенсійні виплати та соціальні послуги............................................9
2.2 Накопичувальна система пенсійного страхування.…………………………….…..29
Розділ 3. Види пенсійних виплат із коштів Накопичувального фонду.....................33
Висновки...............................................................................................................................38
Список використаних джерел...........................................................................................40

Работа состоит из  1 файл

Зміст курсо пенсійне.docx

— 73.88 Кб (Скачать документ)

Допомога на поховання пенсіонера

У разі смерті пенсіонера особам, які здійснили  його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі  двомісячної пенсії, яку отримував  пенсіонер на момент смерті [2, 53].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Накопичувальна система пенсійного страхування

Суб’єктами  системи накопичувального пенсійного забезпечення є [2, 3]:

  • застраховані особи й члени їхніх сімей та/або спадкоємці;
  • особи, від імені та на користь яких здійснюється накопичення та інвестування коштів;
  • підприємства, установи, організації та фізичні особи, що здійснюють перерахування внесків до системи накопичувального пенсійного забезпечення;

Накопичувальний фонд;

  • недержавні пенсійні фонди;
  • юридичні особи, які здійснюють адміністративне управління Накопичувальним фондом і недержавними пенсійними фондами та управління їх пенсійними активами;
  • зберігач;
  • страхові організації.

Накопичувальний фонд створюється Пенсійним фондом як цільовий позабюджетний фонд. Адміністративне  управління Накопичувальним фондом здійснює виконавча дирекція Пенсійного фонду. Управління пенсійними активами Накопичувального фонду здійснюється компаніями з управління активами.

Застрахована  особа, яка сплачує (за яку сплачують) страхові внески до Накопичувального фонду, має право спрямувати ці страхові внески до будь-якого недержавного пенсійного фонду. При цьому застрахована особа подає територіальному  органу Пенсійного фонду та страхувальнику такі документи:

заяву про обрання недержавного пенсійного фонду;

заповнену картку за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду, в якій зазначаються відомості про обраний недержавний пенсійний фонд;

копію пенсійного контракту, укладеного застрахованою  особою з обраним недержавним пенсійним фондом.

Джерелами формування коштів Накопичувального фонду  є:

1) страхові  внески застрахованих осіб, що  спрямовуються до Накопичувального  фонду;

2) інвестиційний  дохід, що утворюється внаслідок  розміщення та інвестування коштів  Накопичувального фонду в порядку,  встановленому Законом;

3) суми  від фінансових санкцій, застосованих  відповідно до Закону «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування» та інших законів  до юридичних і фізичних осіб  за порушення встановленого законодавством  порядку нарахування, обчислення  й сплати страхових внесків,  що спрямовуються до Накопичувального фонду, та використання коштів Накопичувального фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до Закону на посадових осіб та громадян за ці порушення.

Кошти Накопичувального фонду використовуються на: інвестування з метою отримання  доходу на користь застрахованих  осіб; оплату договорів страхування  довічних пенсій або здійснення одноразових  виплат; оплату послуг компаній з управління активами; оплату послуг виконавчої дирекції Пенсійного фонду, пов’язаних з адміністративним управлінням Накопичувальним фондом, у тому числі на проведення тендерів, у порядку та розмірах, установлених Радою Накопичувального фонду; оплату послуг радника (радників) з інвестиційних  питань; оплату послуг зберігача; оплату послуг із проведення планової аудиторської перевірки.

Забороняється використання коштів Накопичувального фонду не за призначенням та для  забезпечення виплати пенсій та надання  соціальних послуг із солідарної системи. Кошти Накопичувального фонду є власністю застрахованих осіб, які сплачували страхові внески до цього фонду, та належать кожній застрахованій особі в частині, облікованій на її накопичувальному пенсійному рахунку.

Управління  пенсійними активами здійснюється компаніями з управління активами [2, 85], визначеними Радою Накопичувального фонду за результатами тендера, з якими Пенсійним фондом укладені договори.

Компанії  з управління активами обираються з  числа компаній, які:

1) мають  не менше п’яти років досвіду  роботи з управління активами  на фінансових ринках України  та/або світу, перелік яких  визначається в технічному завданні  тендера;

2) мали  одночасно в управлінні активи  в сумі, розмір якої встановлюється  в технічному завданні тендера;

3) підтримують  власний капітал, який визначається  згідно із законодавством України,  у сумі, еквівалентній 1 млн євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день подання заяви на отримання ліцензії;

4) відповідають  вимогам, встановленим Державною  комісією з цінних паперів  та фондового ринку щодо кваліфікаційного  рівня та досвіду роботи фахівців, які безпосередньо виконуватимуть  функції, передбачені технічним  завданням тендера.

Повноваження  компанії з управління активами можуть бути припинені Радою Накопичувального фонду за поданням Пенсійного фонду, зберігача, органів, що здійснюють державний  нагляд у сфері загальнообов’язкового  державного пенсійного страхування, у  разі:

1) порушення  умов договору, укладеного з Пенсійним  фондом;

2) порушення  положень основних напрямів інвестиційної  політики та нормативів інвестування коштів Накопичувального фонду;

3) дій  або бездіяльності, що призвели  до зменшення пенсійних активів  Накопичувального фонду за результатами  бюджетного року на суму, яка  перевищує встановлений у договорі  відсоток загальної суми коштів  Накопичувального фонду, якщо  таке зменшення не зумовлено  об’єктивними змінами на фінансовому  ринку;

4) анулювання  ліцензії на провадження професійної  діяльності з управління активами  в частині пенсійних активів.

Зберігач  — це банк, який здійснює свою діяльність відповідно до законодавства про  банки і банківську діяльність та відповідає вимогам цього Закону щодо зберігання та обслуговування коштів Накопичувального фонду;

За  результатами тендера Пенсійний  фонд укладає із зберігачем договір  строком на п’ять років. Зазначений договір схвалюють Рада Накопичувального фонду та Наглядова рада зберігача.

Кошти Накопичувального фонду обслуговуються лише одним зберігачем, який повинен  відповідати таким вимогам:

1) мати  ліцензію Національного банку  України на здійснення всіх  видів банківських операцій та  ліцензію Державної комісії з  цінних паперів та фондового  ринку на право провадження  професійної депозитарної діяльності  зберігача цінних паперів;

2) мати  розмір регулятивного капіталу  в сумі, еквівалентній не менше  ніж 40 млн євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України;

3) мати  посадових осіб, які здійснюють  безпосереднє керівництво підрозділами  з виконання депозитарної діяльності  зберігача цінних паперів і  мають відповідну вищу освіту  та досвід роботи в банківській  чи фінансовій сфері не менше  п’яти років;

4) не  бути компанією з управління  активами, пов’язаною особою компанії  з управління активами та її  пов’язаних осіб;

5) не  бути кредитором органів Пенсійного  фонду або компаній з управління  активами, із якими зберігачем  укладено договір про зберігання  пенсійних активів;

6) не  бути пов’язаною особою аудитора  Накопичувального фонду та його  пов’язаних осіб.

Зберігач  виконує такі функції:

1) у  встановленому порядку відкриває  рахунок Накопичувального фонду,  здійснює розрахунково-касові операції  у грошових коштах та операції  по рахунку у цінних паперах  Накопичувального фонду і забезпечує  зберігання грошових надходжень  до Накопичувального фонду та  цінних паперів, що становлять  його пенсійні активи, а також інших документів, пов’язаних із формуванням та використанням пенсійних активів;

2) у  встановленому порядку відкриває  та здійснює розрахунково-касові  операції по рахунку Пенсійного  фонду, на якому акумулюється  резерв коштів для покриття  дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах, забезпечує їх зберігання;

3) здійснює  операції по активах у цінних  паперах, сформованих за рахунок  резерву коштів для покриття  дефіциту бюджету Пенсійного  фонду в майбутніх періодах;

4) здійснює  розміщення резерву коштів для  покриття дефіциту бюджету Пенсійного  фонду в майбутніх періодах  на депозитних рахунках із  виплатою відсотків у розмірах, передбачених відповідним договором;

5) виконує  доручення виконавчої дирекції  Пенсійного фонду щодо перерахування  коштів у сумі, облікованій на  накопичувальному пенсійному рахунку застрахованої особи, до недержавного пенсійного фонду, страхової організації для оплати договору страхування довічної пенсії або одноразової виплати застрахованій особі чи спадкоємцям;

6) виконує  доручення виконавчої дирекції  Пенсійного фонду щодо перерахування  коштів Накопичувального фонду  для оплати витрат, пов’язаних  з адміністративним управлінням  Накопичувальним фондом, виплати винагороди раднику з інвестиційних питань, компаніям з управління активами, зберігачу, аудитору Накопичувального фонду;

7) виконує  інші функції.

Зберігач  зобов’язаний забезпечити відокремлене зберігання та окремий облік коштів Накопичувального фонду, що інвестуються кожною з компаній з управління активами та пенсійних активів у цінних паперах, які перебувають у їх управлінні.

Розділ 3. Види пенсійних виплат із коштів Накопичувального фонду

Застрахована  особа в разі досягнення пенсійного віку має право на отримання довічної пенсії або одноразової виплати  за рахунок коштів Накопичувального фонду, облікованих на її накопичувальному пенсійному рахунку.

Страхування й виплата довічної пенсії здійснюється згідно із Законом України «Про страхування» страховою організацією, обраною застрахованою особою.

Розмір  довічної пенсії розраховується страховою  організацією актуарно, виходячи з вартості оплаченого договору страхування довічної пенсії, з урахуванням майбутнього інвестиційного доходу, забезпечуваного страховою організацією, видатків, пов’язаних із подальшим інвестуванням зазначених сум, та з урахуванням середньої для чоловіків і жінок величини тривалості життя.

Виплата довічної пенсії здійснюється у строки і в порядку, що визначені договором  страхування довічної пенсії.

Одноразова  виплата застрахованій особі  з коштів Накопичувального фонду  здійснюється територіальним органом  Пенсійного фонду.

Пенсійні  виплати, що здійснюються застрахованим  особам за рахунок коштів Накопичувального фонду, підлягають оподаткуванню відповідно до законів України про оподаткування.

Договір страхування довічної пенсії укладається  між застрахованою особою та страховою  організацією відповідно до законодавства  про страхову діяльність після досягнення застрахованою особою пенсійного віку.

Для укладення договору страхування  довічної пенсії застрахована особа  подає страховій організації  протягом місяця до досягнення пенсійного віку заяву за формою, встановленою страховою організацією.

Застрахована  особа повідомляє територіальному  органу Пенсійного фонду про обрану нею страхову організацію та подає  письмову заяву про перерахування  коштів для оплати договору страхування  довічної пенсії до цієї страхової  організації.

Територіальний  орган Пенсійного фонду зобов’язаний не пізніше ніж через десять календарних  днів із дня отримання такої заяви  забезпечити перерахування коштів застрахованої особи в сумі, облікованій  на її накопичувальному пенсійному рахунку, до обраної нею страхової організації.

У разі неподання застрахованою особою такої заяви протягом місяця з  дня досягнення нею пенсійного віку територіальний орган Пенсійного фонду  зобов’язаний з’ясувати причини  неподання заяви та запропонувати  застрахованій особі укласти  договір страхування довічної пенсії.

У разі відмови застрахованої особи  від укладення цього договору, крім випадків відмови у зв’язку  з виявленням бажання працювати  і одержувати пенсію за віком із більш пізнього строку, територіальний орган Пенсійного фонду самостійно укладає договір страхування  довічної пенсії з установленим періодом на користь цієї застрахованої особи  та перераховує страховій організації  кошти в сумі, облікованій на її накопичувальному пенсійному рахунку. При цьому вартість оплати договору страхування довічної пенсії з установленим періодом не повинна перевищувати середню вартість оплати договорів страхування довічної пенсії цього виду для осіб відповідного пенсійного віку. Така середня вартість оплати договору страхування довічної пенсії визначається виходячи з останньої інформації про вартість оплати договорів страхування довічних пенсій, опублікованої страховими організаціями.

Информация о работе Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування