Афіни – як осередок світової культури

Крім ансамблю Акрополя, в Афінах збереглися театр Діоніса (IV ст. до н. е.), пам'ятник Лісікрата (IV ст. до н. е.) і багато інших пам'ятників архітектури. Афіни багаті на унікальні пам'ятники національного образотворчого мистецтва. В музеї Акрополя та Національному археологічному музеї добре представлена скульптура, особливо періоду архаїки. Там же зберігається шедевр пластики V ст. до. н. е. — бронзове зображення Зевса, барельєфи стел (намогильних пам'ятників) класичного періоду та величезна колекція розмальованої кераміки 3 – 2-го тис. до н. е, зберігаються прекрасні золоті вироби, що відносяться до кріто-мікенськой культури, і чарівні мінойськіє фрески з Санторіні.

Відвідуючи грецьку столицю, Неможливо оминути увагою Панафінейський стадіон на 60 тисяч місць, побудований на місці старого античного стадіону. Саме тут у 1896 році відбулися перші Олімпійські ігри сучасності. Варто поглянути й на Храм Гефеста – одну з найгарніших античних споруд у Афінах, ансамбль будівель Національної академії, Афінського університету та Національної бібліотеки. [4; 67, 70]

Пропілеї (437— 432 до н. е., архітектор Мнесікл), до яких примикає Пінакотека (картинна галерея);

Сучасні Афіни інтенсивно забудовувались з 1835 року (проект архітектора Кленце). Серед будівель 19 ст. відзначаються: Королівський палац (1834—38 рр.), будинки академії, університету, вокзалу. У XX ст. будуються житлові, торговельні та ін. будинки конструктивістської архітектури. З монументів Афін цікаві пам'ятники Байрону (XIX ст.), Невідомому солдатові (XX ст.).

На околицях Афін теж є на що подивитися. "Золоті Дельфи" зі святилищем Аполлона, священні Кастальське та Кассотидське джерела, знаменитий "камінь Сибілли" з оракулом та загальногрецькими Піфійськими іграми вважали центром усього еллінського світу. [2; 89]

1.3. Основні місця для відвідин

Афіни – найбільш відоме стародавнє місто країни. Тут створені багато шедеврів світової архітектури. У центрі Афін підносяться пагорб Акрополя з пам’ятниками епохи Перікла і пагорб Лікабет з мальовничою церквою св. Георгія. Афіни – сучасне столичне і ділове місто, в ньому зосереджені всі посольства іноземних держав, безліч підприємств, установ, театрів, ресторанів і магазинів, готелів і розважальних закладів.

Тільки в самих Афінах знаходиться 33 музеї і об’єкти показу археологічних цінностей світового рівня. Афіни нарівні з Римом і Єрусалимом славиться своїм минулим, але дуже мало людей закохується в сучасне місто.

Але місто ще зберегло якусь подібність чарівності. Практично біля кожного будинку або квартири є балкон з численними геранями, а уздовж більшості вулиць ростуть апельсинові дерева. Афіни – це цікаве поєднання сходу із заходом: охриплі вуличні продавці і яскраві ринки нагадують турецькі базари, а неокласичні особняки, що руйнуються, є нагадуванням про недовговічний “Париж Середземного моря”.

В Афінах відвідувачі відчують священне зачарування пам’ятників і творів мистецтва найдавнішої культури. Вони зможуть відпочити в тиші гарних узбереж під бездонно блакитним небом і променистим середземноморським сонцем або ж відчути напругу нічного життя.

Тісне переплетення античності й сучасності вводить кожного, хто вперше попадає в це місто, у стан ірреальності, що залишається доти, поки древнє минуле Афін не погодиться в душі із сьогоденням цього прекрасного міста.

Удале розташування Афін дозволяє протягом одного дня зробити подорож в античний театр Епідаврос, м. Навпліо, у Дельфи, Корінф і античні Мікени, а також круїзи до ближніх островів Андро, Поростів і Ідра. Можливості відпочити й розважитися тут нескінченні. [2; 145]

Центральна частина Афін поділяється на низку чітко відособлених районів. У якій би частині міста Ви не перебували, отовсюду видні Акрополь – символ душі й генія людства. За Акрополем, що є ядром древнього міста, простирається Плака, найстаріший житловий квартал Афін. Більшість старих будинків Плаки нині перетворено на магазини для туристів, кафе, нічні бари й ресторани. Прогулянку по старій частині Афін Плака, що перебуває прямо в самого підніжжя Акрополя, можна назвати подорож назад у часі: звивисті бруковані каменем вулички, стародавні будинки, кафе, шарманщики, традиційні таверни й затишні ресторанчики з вишуканою кухнею. Говорять, що тут навіть повітря якесь особливе, як би наскрізь просочене духом старовини. Плака закрутить Вас у лабіринті своїх вуличок і зачарує своєю неповторністю, і Ви ніколи не забудете приємні хвилини, проведені тут.

Спускаючись від Акрополя в північно-західному напрямку, потрапляєш до району Монастираки, де від середньовічних часів розташовуються крамниці ремісників. Цей своєрідний торговельний район тягнеться на північ – до площі Омоніа (Згоди). [10]

Вирушивши звідси вулицею Університету (Панепістіміу) у південно-східному напрямку, можна дійти до центру сучасного міста, минаючи багато декоровані будинки Національної бібліотеки (1832 р.), Університету (1837р.) і Академії (1859 р.), вибудовані після звільнення Греції від турецького ярма, і потрапити на площу Синтагма (Конституції) – адміністративний і туристичний центр Афін. Якщо Акрополь – корона, то площа Синтагма – це серце сучасного міста. Тут розташовано гарний будинок Старого королівського палацу (1834-1838 рр., нині резиденція парламенту країни) і пам’ятник Невідомому Солдатові. Навколо площі багато маленьких вуличних кафе, де приємно перепочити й випити чашечку запашної кави по-грецьки.

Далі на схід у напрямку до схилів пагорба Лікавіт знаходяться площа Колонакі, новий культурний центр, що включає Візантійський музей (заснований в 1914 р.), музей Бенакі (1931р.), Національну художню галерею (1900 р.), Консерваторію й Концертний зал. Південніше розташовані Новий королівський палац, побудований наприкінці ХІХ ст. (нині офіційна резиденція президента країни), Національний парк і Великий панафінейський стадіон, реконструйований для проведення відроджених Олімпійських ігор у 1896 р. [9]

Улюбленим місцем відпочинку городян споконвіків було село Кифісья, розташоване серед порослих соснами горбів в 20 км. на північ від Афін. За часів турецького владицтва заможні турецькі сім'ї складали половину населення Кифісьї, а після звільнення Греції багаті грецькі судновласники з Пірея звели там розкішні вілли і проклали залізницю до порту. Ця лінія, що наполовину проходить під землею і перетинає центральну частину Афін, до цих пір є єдиною міською рейковою дорогою.

У період між двома світовими війнами популярним курортом афінян стала Гліфада, розташована на березі моря приблизно в 15 км. на південь від центру міста. Територія між Кифісьей і Гліфадой вже майже суцільно забудована, в основному 6-9-поверховими будинками. Вибравшись за місто, все ще можна сховатися від спеки на лісистих схилах трьох великих гір, що обрамляють Афіни. Гору Імітос на сході, відвіку відому своїм медом і травами, прикрашає витончений старовинний монастир. В даний час тут влаштована природоохоронна зона. Гора Пентелікон на північному сході зрита каменоломнями (їх мармур використовувався ще для споруди Парфенона). На ній розташовані монастир і сільські таверни. Найвища гора Парнітос на північ від Афін забудована численними готелями.

Національний сад в Афінах (Королівський сад) – це справжній оазис в центрі міста – займає площу біля 16 га. Під тінню його високих дерев – майже 500 видів різноманітних дерев і рослин з усіх куточків земної кулі.

Спланований для короля Оттона і королеви Амалії сад був створений у 1830–1860 рр. Сад розміщений позаду будівлі грецького Парламенту і простягається на південь. До Національного саду прилягають деякі древні руїни  і корінфські колони, мозаїка і т. д.

Генрі Міллер написав в 1939 році: «Цей Парк, залишився в моїй пам’яті, як самий красивий парк, який я коли-небудь бачив. Це живописне місце на зображенні на холсті. Кожна людина мріє попасти в таке місце, але не завжди це їй вдається. Мені пощастило в житті, я відвідав такий парк».

Сьогодні  Національний сад, оскільки він був перейменований в    1974 р., щоб відмінити монархію, являється відкритим для відвідувачів від сходу сонця до заходу. Пройти на територію саду можна через один із чотирьох входів. Центральний вхід – на проспекті Васілісіс Софіас (королеви Софії), а три інших – на вулиці Іроду ту Аттіку (Герода Аттіка), на проспекті Амаліас (королеви Амалії) і в прилягаючому до саду парку Заппіон. В Національному саду знаходиться водойма, маленький зоопарк, Ботанічний музей, кафе, дитяча бібліотека та дитяча площадка.   

Зупинитися краще всього в Плака, де в деяких недорогих готелях постояльцям дозволено ночувати на даху літом. На липень і серпень необхідно бронювати місця в готелях наперед, оскільки в Афінах величезна кількість туристів в цей час.

Натовпи туристів збираються у почесної варти біля будівлі Парламенту. Лавки з сувенірами відкриті до ранку. І до ранку в тавернах сидять не стільки туристи, скільки місцеві жителі. [2; 156]

Афіни – це місто, що ніколи не спить. Куди б Ви не вирішили прийти, Ви переконаєтеся, що нічне життя Афін різноманітне й неповторне, як і саме місто. Під час Вашого, нехай навіть короткого, перебування в Афінах у Вас обов язково створиться таке враження. Тут спілкуєшся з людьми в кафеніо, які розставляють свої столики прямо на вулицях. Після заходу сонця життя триває до пізньої ночі в тавернах і ресторанах і ще пізніше – у десятках театрів, нічних центрів і на художньо-культурних заходах відомого в усьому світі Афінського фестивалю.

Афіни живуть насиченим культурним життям. Постійно проходять прем’єри театральних постановок, відкриваються нові художні галереї. Спекотне літо проведене в Афінах запам’ятається прихильникам сценічного мистецтва як час популярних фестивалів, проведених під відкритим небом у театрах, що збереглися від часів античності. Один із таких театрів розташований біля підніжжя Акрополя. Тут відбуваються концерти, виступи музичних колективів, балетні та оперні спектаклі. А фестиваль в античному театрі в Епідарусі присвячений трагедіям Софокла та Єврипіда, комедіям Аристофана, що їх показують театральні колективи з різних країн. Греки не просто шанують своїх великих драматургів. Погруддя Есхіла, Софокла та Єврипіда стоять на мармурових стелах біля огорожі Королівського парку в самому центрі сучасних Афін. Повз них квапляться перехожі, проносяться потоки машин і всюдисущих мотоциклів, здатних віртуозно проскочити будь-які транспортні пробки. А на другому боці цієї гамірливої вулиці можна побачити гарний кам’яний будинок російської церкви. Вона схожа на багато грецьких церковних будівель у візантійському стилі. Золоте століття Перікла, античні театри, портики й колони давньої Еллади, візантійські церковні наспіви, пісні Мікоса Теодоракіса, неповторне мистецтво Марії Каллас – цим і багатьом іншим збагатила світову культуру надзвичайна країна з єдиним, ні з чим непорівнянним ім’ям Греція. [2; 140]

Розділ ІІ. Аналіз розвитку туристичної індустрії міста

2.1. Музеї міста

Як дуже стародавнє місто, Афіни можуть похвалитися великою кількістю відомих музеїв. В самих Афінах знаходиться 33 музеї і об’єкти показу археологічних цінностей світового рівня. Нижче наводиться перелік лише найвідоміших з них.

Музей Афінського Акрополя

Афінський Акрополь, в якому розташований Парфенон, немов охороняючи місто, підноситься над Афінами і видний з практично будь-якої точки міста. Перікл почав трансформацію Акрополя в місто храмів, почувши від дельфійського оракула в 510 році до н.е., що він повинен стати провінцією для богів. Місто було колосальними яскраво прикрашеними і позолоченими спорудами і гігантськими статуями, деякі з бронзи, інші з мармуру, покриті золотом і коштовними каменями. Хоча зараз Акрополь перетворився на руїни, холодну пишність голого мармуру захоплює дух.

Парфенон, присвячений богині-покровительці міста Афіні, є символом Греції. Ця одна з найбільш довершених споруд Стародавнього Світу, була створена під час правління Перікла між 447 і 432 рр. до н.е. архітектором Фідієм. Храм простояв незайманим багато століть до того моменту, поки в 1687 турки не вирішили використовувати його як сховище снарядів, а атакуючі венеціанці не вистрілили по ньому з гармати. Поряд з прекрасним Парфеноном розташований Ерехфєїон, який відомий своїми популярними у туристів Каріатидами - шістьма колонами у вигляді дівчат. Стародавній Театр Діоніса розташований на південному схилі Акрополя. [8]

Національний археологічний музей в ряді визначних місць «обов’язкових» для відвідин в Афінах, стоїть одразу за Акрополем. Тут зібрано все, що добуто віками археологічних робіт і не вивезено в Британський і інші музеї за межі Греції.

Будівля музею побудована в період з 1866 по 1899 роки. Над проектом в різні часи працювало чотири архітектори. На початку ХХ ст. було злегка перебудовано західне крило, а в 30-х роках до музею прибудували ще одну двохповерхову будівлю. Основні розділи музею:

            Доісторичний період

            Скульптури

            Глиняні вироби

            Бронза

            Єгипетське мистецтво.

Найважливіші експонати музею:

           Статуя Посейдона з мису Артемісон. Бонзова статуя Посейдона, висотою більше 2 метрів являється одним з шедеврів класичної скульптури, а також однією з небагатьох збережених до наших днів оригінальних бронзових статуй античного періоду.

           Статуетка Зевса Керавновола, знайдена в Додоні.

           Рельєф із зображенням Деметри і Персефони, що зображує богиню плодючості, передаючу колоски пшениці молодому царю Триптолему.

           Лекіф Мірріни – на посуді зображено молоду жінку, яку Гермес відводить до Аїда в підземне царство.

           Золота маска Агамемнона – шедевр мікенського мистецтва. Сам Шліман помилився, порахувавши, що маска належала Агамемнону. Вже доведено, що вона була виготовлена за кілька століть до цього правителя.