Індустрія туризму в Італії

Київський національний університет ім. Т. Шевченка

Географічний факультет

Кафедри країнознавства та туризму

УДК 911.3

На правах рукопису

Індустрія туризму в Італії

Напрям:6.020107 – туризм

Спеціальність:6.020107  – туризм

Спеціалізація: менеджмент туризму

Курсова робота

студентки 3 курсу

денного відділення

Шаблієнко А.В.

Науковий керівник:

Сировець С.Ю.

Київ 2012

Вступ

Індустрія туризму будь-якої країни є невід'ємною частиною економіки держави. Італія – один з основних туристських регіонів світу. Цьому сприяють переваги географічного положення і природних умов країни. Вона розташована в центрі основних міжнародних туристських шляхів. Крім того, Італія – живописна країна із сприятливими природно-кліматичними умовами, наявністю широкого фронту морського узбережжя, багата величезною кількістю історіко-архітектурних і культурних пам'яток. Це залучає в країну величезну кількість туристів практично зі всіх регіонів і країн світу.

Об’єктом дослідження  є індустрія туризму в Італії.

Предметом дослідження є територіальна організація та структура індустрії туризму в Італії.

Мета  роботи – дослідити сучасний стан індустрії туризму в Італії.

Поставлена мета визначила необхідність  вирішення наступних завдань:

      дослідити структуру індустрії туризму Італії;

      проаналізувати туристичні ресурси та їх вплив на індустрію туризму;

      охарактеризувати діяльність закладів харчування, гостинності та транспортної інфраструктури;

      оцінити туристичний продукт;

      проаналізувати динаміку туристичних потоків до Італії;

      з’ясувати італійсько – українські зв’язки в галузі туризму.

Теоретично-інформаційною базаю послужили результати економічного та соціального дослідження, проведених авторитетними вченими, бібліотека,  підручники та інтернет джерела.

Були застосовані наступні методи: аналізу, синтезу, графічний метод,  статистичних, картографічний.

Структура курсової роботи складається зі вступу, трьох розділів, 51 сторінки, 7 рисунків, 5 таблиць, 3 діаграм та висновку.

Зміст

Вступ.......................................................................................................................3

Ι.Теоретично-методологічні засади дослідженя індустрії туризму……….4

1.1. Індустрія туризму та її складові…………………………………………4

1.2. Чинники формування індустрії туризму……………………………….11

1.3. Методика дослідження індустрії туризму……………………………..12

ΙΙ. Умови та можливості розвитку індустрії туризму в Італії…………….14

     2.1. Організаційно правові засади індустрії туризму в Італії……………...14

     2.2. Рекреаційно-туристичні ресурси країни……………………………….15

     2.3. Оцінка туристичного ринку Італії……………………………………...17

ΙΙΙ. Суспільно-географічні особливості та територіальна організація індустрії туризму………………………………………………………………..23

3.1.           Система гостинності…………………………………………………..23

3.2.           Транспортна інфраструктура…………………………………………30

3.3.           Співпраця України та Італії в галузі туризму……...………………..34

Висновок…………………………………………………………………………38

Список використаної літератури……………………………………………….40

Додатки……………………………………………………………………………

Ι.Теоретичо-методологічні засади дослідження індустрії туризму

1.1. Індустрія туризму та її складові

      Індустрія туризму – сукупність підприємств, установ та організацій матеріального виробництва та невиробничої сфери, які забезпечують виробництво, розподіл, обмін та споживання туристичного продукту, освоєння та використання туристичних ресурсів, та створення матеріально-технічної бази туризму. Туристична індустрія є складним міжгалузевим народногосподарським комплексом. Вона включає в себе наступні компоненти:                 

              - організатори туризму – туристичні підприємства по розробці, просуванню та реалізації туристичного продукту (туроператори та тур агенти);

              - підприємства, які надають послуги розміщення (готелі, мотелі, пансіонати, будинки відпочинку та ін.);

              - підприємства з надання послуг харчування (ресторани, кафе, бари та ін.);

              - транспортні підприємства (авто- та авіапідприємства, залізничні відомства, підприємства річкового та морського транспорту та ін.);

              - екскурсійні бюро;

              - виробничі туристські підприємства (виготовлення туристичних сувенірів, готельних меблів, туристичного спорядження);   

              - підприємства торгівлі (магазини реалізації туристичного спорядження та сувенірів);      

              - підприємства сфери дозвілля та розваг (тематичні парки, кіноконцертні зали, клуби за інтересами, зали ігрових автоматів та ін.);           

              - заклади самодіяльного туризму (туристичні, альпіністські, велосипедні клуби);                 

              - органи управління туризмом (державні установи, суспільні туристичні організації);           

              - учбові, наукові, проектні установи.   

              Наведений перелік є далеко не повним. По мірі розширення та ускладнення процесів організації туризму все нові та нові галузі та підприємства національної економіки втягуються в туристичне виробництво. Обслуговуванням туристів займаються підприємства торгівлі, банки, страхові компанії. Опосередковано формують туристичну індустрію підприємства, які обслуговують не тільки туристів, але й інші групи населення: установи культури, лікувальні та медичні заклади, організації зв’язку, підприємства з виробництва товарів народного вжитку, суспільний транспорт та інше.  Для більш повного уявлення додається Таблиця 1.                                       

Табл. 1.

Структури індустрії туризму

[2]

Туроператорська та турагентська діяльність. Організації, які займаються складанням та продажем турів, а токож підготовкою та проведенням екскурсій називаються туристично-екскурсійними організаціями. Внаш час на туристичному ринку діють 2 види туристичних фірм: туроператори та турагенти. Туроператор це - туристичне підприємство (організація), яке займається розробкою туристичних маршрутів та комплектуючих турів, забезпечує їх функціонування, організовує рекламц, встановлює ціни на тури, продає тури тарагентам для випуску та реалізації путівок по своїм ліцензіям. Туроператори віконують провідну роль в туризмі, так як саме вони пакетують різноманітні послуги )транспорт, розміщення, харчування, трансфер, розваги та ін.) в єдиний турпродукт. Розрізняють 4 типи туроператорів:

      масового відпочинку;

      спеціалізованого сегменту ринку;

      внутрішнього ринку;

      зовнішнього ринку.

Турагент це - організація-посередник, реалізатор турпродукту туроператора, який працює саме на туристичному ринку. Турагент за свою діяльність отримує комісійну винагороду (7-15%). Турагент не несе відповідальність за якість туру.

Готельна індустрія. Розміщення - важливий елементтуризму. Немає готелів - намає туризму. Готельна індустрія бере свій початок з найдавніших часів. Гостинність, повага до гостя, сервіс прийому та обслуговування є основою готельної індустрії.

До основних об'єктів розміщення відносять: готелі, мотелі, кемпінги, бунгало, ротелі та ін. Готелі розрізняють в залежності від призначення, місця, розташування, списку послуг. Існують такі види:

-міський готелі загального типу (в основному готелі економ-класу, в центрі міста),

-курортний готель (недалеко від туристичних принад),

-пансіонати (номера 1-2 категорії, але знімаються часто на досить довгий строк),

-туристичний готель (недалеко від трас, на турмаршрутах, вузький перелік послуг),

-готель кемпінг (готель сезонного типу, дешева по ціні, з найпростішою інфраструктурою),

-мотель (для автотуристів),

-ботель (для туристів, які подорожують по воді, біля рік, озер),

-флайготель (для дуже забеспечених людей. РОзташовані в основному в США, Австралії. Мають посадкові майданчики для літаків та гвинтокрилів),

-хаузготель (дешевий молодіжний готель, типу гуртожитку).

Класифікація готелів. Класифікацій в світі існує приблизно 30. Але найпоширенішими є:

      система зірочок (французька національна класифікація). Застосовується В Україні, РФ, Угорщині, Туреччині.

      система літер (Греція)

      система "корон"/"ключів" (Великобританія)

      система розрядів (Ізраїль, Іспанія, Італія)

      система балів (Індія)

Заклади харчування. До туристичної індустрії харчування належать: ресторани, кафе, бари, столові, закусочні.

Ресторан: підприємство по виготовленню, реалізації та організації споживання широкого асортименту страв різної складності приготування. В ресторані завжди високий сервіс, комфорт та матеріально-технічне оснащення.

Бар: виготовлення та реалізація широкого асортименту алкогольних, слабоалкогольних та безалкогольних напоїв, закусок, десертів. Обов'язкова барна стійка.

Кафе: виготовлення та реалізація різноманітного асортименту страв та напоїв в дежо меншому асортименті ніж в ресторані.

Їдальня: виготовлення кулінарної продукції різноманітної по днях тижня або скомплектованих раціонів харчування (сніданки, обіди, вечері).

Закусочні: виготовлення обмеженого асортименту страв неважкого приготування

Класифікація закладів харчування. Класифікація проводиться за такими ознаками:

- ознака зв'язанності: заклади, які об'єднані в ланцюги, або ті, які працюють самостійно.

-від асортименту: комплексні, універсальні, спеціалізовані.

-в залежності від контингенту, який обслуговують: постійний (при готелі, санаторій), або ж із змінним контингентом (міський ресторан).

-в залежності від метода обслуговування: заклади із самообслуговуванням, з офіціантами, змішане обслуговування.

Також заклади харчування розрізняються за технологічним циклом (повний/неповний), об'ємом та характером послуг, видом харчування, режимом роботи, часом функціонування та ін.

Транспортне забезпечення туризму. Транспорт - одна із найважливіших складових індустрії туризму. Завдяки розвитку транспорту, а отже і мобільності, став розвиватись і туризм.

Транспорт ділиться на:

-залізничний (не залежить від погоди, найбільш безпечний, система знижок, акцій, проїздних квитків)

Потяги бувають: експреси, швидкісні та пасажирські, або на приміські (150км), місцеві (150-700км) та дальнього слідування (від 700км). В залежності від протяжності курсування потяги бувають: цілорічні та сезонні, чартерні.

Якість обслуговування на залізничному транспорту залежить від виду потягу (пасажирський, швидкий, фірмовий, експрес) та класу розміщення (загальний, плацкарт, м'який, спальний). В склад потягу входять: 1-2 спальних, 5-8 м'яких, 7-10 плацкартних та вагон-ресторан.