Розробка групового туру до Бразилії

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ «ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТСЬКОЇ ГАЛУЗІ»

На тему «РОЗРОБКА ГРУПОВОГО ТУРУ ДО БРАЗИЛІЇ»

 

 

 

 

Спеціальність: «Туризм»

 

Виконала студентка гр. МТУ-117    Андреева Наталья Петрівна

                                                           

Керівник роботи      Зацепіна Наталья Олексіївна

                                            

 

 

 

 

 

 

 

 

Запоріжжя

2011

ЗМІСТ

 

ВСТУП	3
РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖУВАНОЇ КРАЇНИ	6
1.1. Загальна характеристика Бразилії	6
1.2. Передумови для розвитку туризму  в Бразилії	9
1.3. Туристичні центри Бразилії	13
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА РОЗРОБКИ ГРУПОВОГО ТУРУ	17
2.1. Характеристика траси маршруту	17
2.2. Вибір підприємств – засобів  розміщення та організація харчування  туристів	18
2.3. Створення пакету послуг	19
РОЗДІЛ 3. ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ТУРУ	22
ВИСНОВКИ	28
ПЕРЛІК  ПОСИЛАНЬ ДОДАТКИ ДОДАТОК А ДОДАТОК Б	30 32 33 34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Туризм є однією з ведучих  і найбільш динамічних галузей економіки, і за швидкі темпи розвитку він  визнаний економічним феноменом  сторіччя.

У багатьох країнах туризм відіграє значну роль у формуванні валового внутрішнього продукту, активізації  зовнішньоторговельного балансу, створенні  додаткових робочих місць і забезпеченні зайнятості населення. Туризм впливає  на такі ключові галузі економіки, як транспорт і зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво  товарів народного споживання та інше, тобто виступає своєрідним стабілізатором соціально-економічного розвитку.

У багатьох державах світу  туризм розвивається  як система,  що надає  всі  можливості  для  ознайомлення  з  історією,  культурою, звичаями, духовними й релігійними  цінностями даної країни і її народу,  і дає прибуток у скарбницю. Крім значної статті прибутку  туризм є  ще й  одним з  потужних факторів посилення престижу країни, зростання  її  значення  в  очах світового  співтовариства й рядових громадян.

На сьогоднішній час  велика  кількість тур операторів  працює із екзотичними країнами. Однієї з таких країн є Бразилія. Найбільш актуальним напрямком туризму в Бразилії вважається екскурсійно–пізнавальний (груповий) туризм.

Пізнавальний (екскурсійний) туризм – це подорожі з метою  ознайомлення з історико–культурними визначними пам’ятками й унікальними природними об'єктами по визначеній програмі [8]. Це найбільш використовуваний вид туризму серед всіх вікових категорій. Пояснюється це наступними мотиваційними результатами:

• зняти стрес, накопичений за певний період часу;
• змінити обстановку й природно-кліматичні умови;
• витратити гроші, які незалежно від рівня прибутку турист завжди збирає на відпочинок;
• побачити визначні пам'ятки і явища природи, гарні види й пейзажі, національні парки й ін.;
• познайомитися з досягненнями іншої культури, науки й техніки (музеї, галереї, культові споруди, архітектурні ансамблі й т.п.);
• познайомитися зі способом життя інших людей, їхнім побутом;
• відвідати екологічно чисті або, навпаки, дуже брудні об’єкти;
• побачити екзотичний тваринний і рослинний світ;
• відвідати історичні місця й споруди;
• зробити унікальні фотографії, зняти відеофільм [6].

Метою курсової роботи є  розробка групового маршруту  до Бразилії та оцінка його економічної  ефективності. Для досягнення поставленої  мети в роботі вирішується кілька основних завдань:

1. Виявити особливості сучасного туризму в Бразилії;
2. Охарактеризувати туристський потенціал Бразилії та його використання;
3. Охарактеризувати розвиток й розміщення туристської інфраструктури Бразилії;
4. Розробити туристський маршрут по країні;
5. Дослідження економічної ефективності розробленого туру та можливості його впровадження.

Об’єктом курсової роботи є особливості пізнавального  туризму в Бразилії.

Предметом дослідження є  розробка туристського маршруту «Бразилія–Ігуасу–Прайа–ду–Форте» та вдосконалення обслуговування туристів в даному напрямку.

Наукове значення роботи полягає  у визначенні туристичного потенціалу Бразилії та у розгляді перспективних типів закладів обслуговування туристів.

Практичне значення роботи в тому, що вона може бути використана  працівниками туристичних фірм під  час розробки нових туристських  маршрутів до Бразилії.

Робота складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури й додатків. Перший розділ присвячений вивченню туристського потенціалу Бразилії. У другому розділі йде розробка туристського маршруту з описом кожного дня маршруту й відвідуваних туристських об'єктів та визначних пам'яток даної країни. У третьому розділі проводиться дослідження економічної ефективності розробленого тура та можливість його впровадження. Загальний обсяг роботи – 31 сторінок друкованого тексту. Курсова робота містить 25 джерел інформації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖУВАНОЇ КРАЇНИ

 

1. Загальна характеристика Бразилії

Бразилія займає центральну та східну частину Південної  Америки. Із півдня вона має спільні  кордони з Венесуелою, Суринамом, Гаяною та Гвіаною; східна, північно- та південно-східна частини Бразилії мають  вихід до Атлантичного окену; західними  сусідами Бразилії є Перу та Болівія; з південного-сходу Бразилія межує  з Парагваєм, із півдня – з Уругваєм та Аргентиною. Північний та західний кордони пролягають малоосвоєними  територіями.

Територія держави – 8,5 км² . Задля розвитку малоосвоєних районів столиця була перенесена із Ріо–де–Жанейро у місто Бразиліа. У теперішній столиці мешкає 1,6 млн. жителів.

За формою державного ладу Бразилія – президентсько–парламентська республіка. Провідними політичними партіями у Бразилії є: Партія бразильської соціал–демократії, Партія бразильського демократичного руху, партія ліберального фротну, Демократична тарабальїстська партія.

За формою адміністративно–політичного устрою Бразилія – федерація. Держава поділяється на 26 штатів та 1 федеральний округ, де знаходиться столиця.

Офіційною мовою в країні вважається португальська. Офіційною  релігією — християнство католицького зразку.

Грошова одиниця Бразилії — крузейро, яка дорівнює 100 сантимам.

На величезній території  Бразилії природа досить різноманітна, але всі її природні комплекси  можна об’єднати у дві природних області: Амазонію та Бразильське плоскогір’я. Країна достатньо забезпечена природними ресурсами.

У Бразилії існують дві  основні форми рельєфу: Амазонська низовина, що на півночі та Бразильське  плоскогір‘я в центральній, східній  та південній частинах країни. На крайній  півночі країни розташоване Гвіанське  нагір‘я. Через країну на південному заході протікає акумулятивна річка Парагвай та її приток, тут утворилася низовина. Найвища точка бразильського нагір‘я – гора Бандейра (2890 м) здіймається на південному сході країни, поблизу узбережжя Атлантичного океану.

Бразилія лежить у чотирьох кліматичних поясах: екваторіальному, субекваторіальному, тропічному та субтопічному. Останній охоплює лише незначну територію (найвужчу крайню південну частину  країни). Загалом тут переважає  жаркий клімат із середньомісячними  температурами від плюс 16 до плюс 29 °С. В Амазонії, здебільшого у західній її частині – екваторіальний клімат. Середньомісячні температури перевищують плюс 24 °С. На більшій частині Бразильського нагір’я клімат субекваторіальний з вологим та сухим періодами. На крайньому сході та південному сході країни – жаркий та вологий тропічний пасатний клімат, що зумовлено близьким знаходженням екватора.

Країна має величезні  водні ресурси, про що свідчить наявність  на її території найповноводнішої річки  світу – Амазонки, повноводної та довгої річки Сан–Франциску, акумулятивної річки Парагвай та їх численних приток та ін.

Великий гідроенергетичний  потенціал мають річки Бразильського  плоскогір’я, що пояснюється наявністю багатьох порогів та водоспадів.

Річкова мережа Бразилії надзвичайно  густа. Вся північна і частково центральна частина країни зрошується системою річок басейну Амазонки. На півдні та південному заході річки несуть свої води до Парагваю та Парани. На сході  Бразилії тече річка сан–Франциску. Великих озер у країні немає.

Бразилія досить забезпечена  земельними ресурсами. Третю частину  всієї площі Бразилії займають грунти ферралліти. У басейні Амазонки переважають  червоно-жовті латеритні грунти. На південь та схід від них простяглися  червоні латеритні грунти високотравних  саван. На крайньому півдні – червонувато-чорні грунти прерій.

Країна достатньо забезпечена  лісовими ресурсами. За запасами твердої  деревини Бразилія посідає перше  місце в світі.

Північна й західна  частина країни вкриті екваторіальними  вічнозеленими лісами. На Бразильському  плоскогір‘ї поширені листопадно-вічнозелені  ліси. У центральній частині плоскогір‘я  розташована савана з дрібними деревами та чагарниками. На півдні завдяки рівномірному зволоженню ростуть вічнозелені  листяні та мішані ліси.

Багатий та унікальний тваринний  світ Бразилі зазнав великого негативного  впливу людини.

У лісах Амазонії водиться багато видів мавп, лінивці, ягуари, оцелоти, анаконди. У річці Амазонці – знамениті риби-хижаки піраньї. Також багато різноманітних видів птахів: папуги, тукани, найдрібніші птиці – колібрі. Флора Бразильського плоскогір’я відрізняється від флори лісів Амазонії. Тут водяться здебільшого свині-пекарі, тапіри, хижі пуми, броненосці, мурахоїди, гривасті вовки, страуси нанду тощо.

В осадових породах Амазонії знайдено великі запаси нафти, природного газу, кольорових металів.

Бразильське плоскогір‘я  багате на рудні корисні копалини6 залізну руду, золото, олов‘яну та марганцеву руди, уран, цинкові руди. Є значні поклади вольфрамових руд, бокситів, алмазів, дорогоцінного каміння. На півдні розташовані родовища вугілля. Низовинні ділянки, а також узбережжя  перспективні для видобутку нафти  ти природного газу. Країна дуже багата на різноманітні поклади будівельних  матеріалів.

Бразилія посідає перше  місце серед країн Латинської Америки та п’яте – у світі за кількістю населення. За даними 1996 року у Бразилії проживає 160,73 міліона осіб.

В країні переважає перший тип відтворення (природний приріст  дорівнює плюс 20).

Бразильська нація сформувалася внаслідок змішування аборигенів-індіанців, африканських негрів, завезених сюди в якості рабів, з європейськими імігрантами. Корінне індіанське населення було значною мірою винищене. Індіанські племена, що вціліли, проживають більшою мірою у глибинних областях басейну Амазонки та ведуть примітивне господарство. Етнічний склад населення: білі – 54,7%, негри – 5,89%, мулати – 38,45%. У країні більш як 3 міліони імігрантів: японці, італійці, німці, араби, іспанці, французи та ін.

Бразилія – високоурбанізована країна, де в містах проживає понад 70% населення. Проте регіональні контрасти великі: на південному сході в містах зосереджено більш як 75% жителів, у той час, як на північному сході – лише 42%, а на півдні – 50%.

Найбільшими містами Бразилії є Сан-Паулу(15,4 млн жителів), Ріо–де–Жанейро (9,8 млн), Белу–Орізонті (2,1 млн), Салвадор(2,1 млн), Форталеза (1,5 млн). Найбільшою міською агломерацією Латинської Америки є бразильський мегалополіс, утворений злиттям агломерацій Ріо–де–Жанейро та Сан–Паулу.

 

2. Передумови для розвитку туризму в Бразилії

Бразилія досягла великих  успіхів у створенні сучасного  промислового виробництва, перетворилася  з аграрної на індустріально-аграрну  краіну. Згідно з класифікацією ООН  вона належить до групи “нових індустріальних країн” та класифікується як країна з  більш високим середнім доходом.За обсягом ВВП бразилія посідає 10–те місце в світі і 8–е серед країн ринкової економіки, за “сімкою”. Частка промисловості у ВВП сягає 43%, сільского господарства — 10%.