Розробка групового туру до Бразилії

Провідна галузь промисловості  Бразилії — обробна промисловість. Характерна територіальна концепція  промисловості: лише штат Сан-Паулу (близько 3% площі Бразилії) виробляє понад 60% усієї продукції країни.

Найбільш розвинена  галузь бразильської економіки —  машинобудування, яке складає більш  як 30% усієї продукції і представлене точним машинобудуванням, автомобіле-, літако-, суднобудуванням.

Одним із пріоритетних напрямів розвитку господарства є точне машинобудування, а саме — виробницто обчислювальної техніки. Національні підприємства забезпечують понад 50% потреб у засобах  інформатики. За випуском міні- та мікрокомп‘ютерів Бразилія поступається лише США, Японії та ФРН.

Значного розвитку набуло автомобілебудування. Щорічно виробляється більше 1 млн автомобілів, а також  літаки і трактори. Морські суда виробляють у бухті Гуанабара. Підприємства електротехніки знаходяться в Кампінасі (Сан-Паулу), Ріо-де-Жанейро, Сан-Жозе-дус-Кампус. Машинобудування концентрується переважно  у двох головних промислових центрах  країни — містах Сан-Паулу та Ріо-де-Жанейро.

Гірничодобувна промисловість  представлена видобуванням залізної руди (Ітабіра, Каражас). На території Амапа, в штатах мінас-Жерайс, мату-Гросу  експлуатуються родовища марганцю. У  незначних кількостях видобувають  також мідь, свинець, цинк, нікель, переважно  для потреб внутрішнього ринку.

Бразилія — значний  постачальник на світовий ринок стратегічної сировини: ніобою, берилію, танталу, цирконію, слюди. Зростає видобування радіоактивних  матеріалів, що містять уран (Посус-ді-Калдас, Олніда в штаті Пернамбуку), торій (Арама, штат Мінас-Жерайс), монацитових  пісків(штат Еспірінту-Санту). Видобуваються  алмази, золото, дорогоцінне каміння.

Потреби держави у нафті  забезпечуються на 50% за рахунок видобутку30 млн тон на родовищах морського  шельфу. У містах Ріо-де-Жанейро та Кубатані працюють потужні нафтопереробні заводи.

У країні запроваджено технологію виробництва автомобільного пального з цукрової тростини.

Майже 90% усієї електроенергетики  виробляють ГЕС. У Бразилії побудовано найпотужнішу в світі ГЕС “Ітайпу” на річці Парані.

Інтенсивно розвивається атомна енергетика.

У містах Волта-Редонда та Ріо-де-Жанейро збудовано металургійні заводи, в Ітабірі – завод з  виробництва спеціальних сталей.

За виробництвом сталі  Бразилія увійшла до провідної десятки  світу.

Виробництво алюмінію зосереджено  переважно в Сорокабі, посус-ді-Калдас, Сараманжі.

Хімічна промисловість Бразилії представлена виробництвом каустичної соди, різних кислот, барвників, азотних  та фосфатних добрив, синтетичних  волокон, синтетичного каучуку, різних пластмас тощо.

Серед галузей легкої промисловості  найбільш розвинуті такі галузі: текстильна, шкіряно-взуттєва. Основними промисловими центрами названих галузей є Сан-Паулу  та Ріо-де-Жанейро.

Харчова промисловість представлена цукровою, м‘ясною, олійною та тютюновою  галузями. Значного розвитку набула кавова промисловість. Зараз Бразилія є  одним із найбільших постачальників кави на світовий ринок.

У Бразилії сільске господарство — традиційна, а тому одна з найбільш розвинутих галузей економіки. Тут  занято 30% населення (23 млн осіб).

Вирощують у Бразилії здебільшого  рис, каву, цукрову тростину, кукурудзу, сою пшеницю, бавовник, какао та інші культури. Бразилія займає одне із перших місць у світі по вирощуванню  технічних культур.

За обсягом сільськогосподарського експорту Бразилія поступається лише США та Франції. П‘ять основних експортних культур — кава, какао-боби, бавовна, цукрова тростина та соя — охоплюють  більш як 30% посівних площ і складають  понад 35% вартості продукції рослинництва. За виробництвом кави Бразилія посідає  перше місце у світі, друге місце по виробництву какао, цукрової тростини, сої.  Збір бананів та апельсинів — найбільший у світі.

Головні продовольчі культури, під якими 2/4 усіх посівних площ, —  кукурудза, коричнева квасоля і  маніока. Вони поширені по всій території  держави.

Із зернових вирощують  пшеницю, ячмінь, овес; але 60% потрібної  пшениці країна все ж таки змушена  імпортувати.

Тваринництво, переважно  м‘ясного напряму, забезпечує майже 2/5 (за вартістю) усього сільського господарства. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець, кіз. Деяка частина продукції  експортується, переважно зі штату  Ріу-Гранді-ду-Сул.

Лісом поросло  понад 60% території Бразилії, яка  за запасами цінних деревин посідає  перше місце в світі. Найбільше  значення у цій сфері господарювання мають збір латексу дикоростучих каучуконосців у лісах Амазонії, бразильськів горіхів, плодів пальми та олійного дерева (північний схід), парагвайського чаю та заготівлі хвойної деревини (південь). Значна частина продукції  галузі експортується.

Основний вид транспорту — автомобільний. Автодоріг — 1,7 млн.км, із них 8%— асфальтовані. Довжина залізничних колій — 30 тис. Км. Протяжність річок, судноплавних протягом року, перевищує 31 тис. Км. Найзручніші водні шляхи (Амазонка з притоками, Сан-Франсиску, Парана, Парагвай) знаходяться далеко віл основних господарських центрів країни. Велике значення мають каботажні перевезенняя вздовж Атлантичного узбережжя. Основні морські порти: Сантус, Ріо-де-Жанейро, Ресіфі, Ріу-Гранді.

Основними товарами експорту є залізна руда, соя та продукти борошномельної промисловості, кава, какао, цукор, апельсиновий сік, боксити.

Зростає частка промислових  виробів (автомобілі, судна, літаки, сталь).

Бразилія імпортує нафту, машини та устаткування, зерно, вугілля, кольорові метали та ін.

Основними торговими пертнерами Бразилії є країни-члени ЄС і США.

Щорічно Бразилія приймає  до 1 млн. туристів. Найбільше відвідують Ріо-де-Жанейро та Сан-Паулу.

У зв‘язку з швидким  розвитком електроенергетики, гірничодобувної  та хімічної промисловості, машинобудування, екологія країни значно погіршилась, що спричинило зникання деяких рідкісних  видів рослин та тварин. Тому останнім часом в країні впроваджуються заходи по охороні навколішнього середовища. Зараз на території Бразилії відкрито багато національних парків та заповідників із унікальними природними об‘єктами.

Отже, Бразилія — держава  Латинської Америки із значним природним  потенціалом (сприятливі для землеробства клімат та грунти, повне забезпечення водними та гідроенергетичними ресурсами, різноманітні мінеральні ресурси, багатий  лісовий фонд тощо), яка з часів  отримання незалежності змогла із аграрної держави стати індустріально-аграрною, інтегруватись у світове господарство (скласти тісні економічні зв‘язки  США та країнами Західної Європи, знайти свою спеціалізацію на світовому  ринку), стати новою індустріальною державою, випередивши у розвитку багато держав свого регіону.

Але все ж таки лишається  іще багато значних проблем, які  потребують негайного вирішення, зокрема  бідність та неосвідченість населення, неповне освоєння деяких регіонів країни, несприятливий стан екології. Проте  шляхи вирішення названих проблем  уже проектуються.

 

3. Туристичні центри Бразилії

Бразилія – це майже 8 000 км пляжів, які стали основою створення широкої мережі курортів світового рівня: Убатуба, Ілья-Бела, Натал, Форталеза і, звичайно, Ріо-де-Жанейро зі знаменитими пляжами Копакабана, Іпанема, Ботафогу, Леме, Грумарі, Лебнон та інші загальною протяжністю 90 км.

Колоритні міста Бразилії самі по собі є туристичними атракціями. Бразиліа належить до найбільш незвичних  міст континенту, яке внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Нова столиця була збудована у центральній  частині країни фактично із "нуля" за 4 роки (1957-1960). Оригінальне планування, архітектурні особливості й цікаві об'єкти (ботанічний сад, зоопарк, міський парк із басейнами, наповненими мінеральною водою, Арковий палац із висячими садами і багато іншого) перетворили Бразиліа на одне із найбільш відвідуваних міст країни.

Першість за кількістю  туристів упевнено утримує Ріо-де-Жанейро, або Ріо – найбільше місто країни. Головними символами Ріо є знаменита статуя Христа на горі Корковадо і кристалічна скеля Пау-ді-Асукар ("Цукрова голова") біля входу в бухту Гуанабара. Місто багате видатними архітектурними пам'ятками: колоніальні церкви, монастирі Сан-Бенто, Сан-Антоніу, імператорський палац, палац Тірадентіс та ін. У місті багато музеїв: Національний історичний музей, Національний художній музей, Музей Республіки тощо. Але світову славу Ріо приніс щорічний карнавал. Сотні тисяч туристів приїздять до Ріо-де-Жанейро на видовище, яке вважається найяскравішим святом планети.

Особливе культурне середовище, яке сформували вишуканий архітектурний  ансамбль, численні музеї, парки з  каскадами водоспадів, дозволили  внести столицю золотошукачів – місто Ору-Прету до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Убатуба – Як говорить назва, це Великий Пляж. І він дійсно великий, довжина приблизно 1,8 км. Звичайно, далеко не самий довгий у Убатубе, але, безумовно, самий популярний і найдоступніший. Він знаходиться в межі суцільної міської забудови, в декількох кілометрах від ділового центру міста. Уздовж усього пляжу розташовується облаштована парковка, крізь яку проходить шосе BR-101 Ріо-Сантус, а по ньому – численні автобусні маршрути.

На іншій стороні шосе-паркування виріс цілий район, в основному 3-4-поверхової забудови. Там є і  скромні готелі, але переважають  багатоквартирні будинки-кооперативи. Господарі більшості квартир  тільки навідуються у відпустки, свята, вихідні і т.д., а постійно живуть інших містах. В основному  – промисловому регіоні Таубате – Сан-Жозе-дос-Кампус (100-150 км). Чимало також і у Великому Сан-Паулу (200 – 250 км), а деякі в глибинці штату, або навіть у сусідньому штаті Мінас-Жерайс. У цьому районі зросла пристойна сфера обслуговування – супермаркети, автозаправки, ресторани з оплатою за вагою, піцерії і пр. А між паркуванням і пляжем ще вміщується безперервний ланцюг монументальних закусочних і ресторанів

Пляж великий і в  ширину – як смуги піску, так і смуги прибою. А ще на ньому завжди великі хвилі. Або дуже великі. Але купатися зазвичай можна – в піні прибою, завдяки майже зовсім рівному дну і його невеликому нахилу. Проте перетнути смугу прибою і поплавати у відкритому океані мало хто і коли ризикує. Та й рятувальники частенько забороняють.

Цей пляж не є офіційним  редутом серфінгістів, як два інших, що знаходяться неподалік – формат хвиль тут не завжди сприяє цій практиці. Але коли сприяє – серед такого скупчення людей тут же з'являються охочі цим скористатися. Практикують також всякі рухливі ігри на піску, а більше – прогулянки-пробіжки уздовж усього пляжу, щоб трохи краще надихатися просоченим морською сіллю повітрям.

Остап Бендер завжди носив  з собою вирізану з енциклопедії статтю, присвячену Ріо-де-Жанейро. Це місто було символом мрії і надії  для багатьох. А місцеві ж жителі називають його «Cidade Maravilhosa» – «Місто Чудес».

Місто-законодавець, місто-фестиваль. Єдине місто в Америці, яке  спромоглося стати столицею європейської держави! Тут немає золотої середини – або незчисленне багатство, або безвихідні злидні. Крім усього іншого, Ріо – ще і найбільший футбольний центр. До чемпіонату світу 1950 р. тут був побудований найбільший в світі стадіон «Макарена».

Всі, хто живе там – неймовірні патріоти, здатні довести будь-якому, що прекрасніше немає місця на землі. Бразильці стверджують, що «Бог створив мир за шість днів, а на сьомий день він створив Ріо-де-Жанейро». Як показали дослідження, на відміну від більшості мегаполісів, люди в Ріо приголомшливо доброзичливі. Тут дивним чином поєднується високий рівень злочинності з постійною готовністю прийти на допомогу ближньому.

Для людини, що мріє про відпочинок, тут є до чого прагнути. У Ріо  температура ніколи не опускається  нижче 18° С, навіть взимку. Смуга  приголомшливих пляжів оздоблює місто. Райські куточки із спокійною  водною гладінню і дрібним золотим  піском на березі чергуються з просторами з великими хвилями і сильною  течією, що привертає екстремалів-серфінгистів. І все це на тлі дивовижних гір, покритих тропічними лісами, в порівнянні з якими навіть хмарочоси здаються якимись іграшковими і несерйозними.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА РОЗРОБКИ ГРУПОВОГО ТУРУ

 

2.1. Характеристика траси  маршруту

Груповий дев’ятиденний тур «Бразилія-Ігуасу-Прайа-ду-Форте» розрахований на групу з 10 чоловік. Маршрут туру складається з відвідування таких міст: Ріо-де-Жанейро − Ігуасу − Сальвадор – Прайа Ду Форте (див. дод. А). Під час подорожі використовується авіа- та автотранспорт. Розміщення туристів відбувається у готелях 4* в двомісних номерах. Туристи харчуються в готелях за системою «ВВ». Послуги, що надаються по маршруту: трансфер та екскурсії.

Тур починається з прильоту туристів із Києва до Ріо-де-Жанейро, зустріччю українськомовним гідом у аеропорті та трансфером до готелю. Розміщення в готелі.

На другий день: Сніданок. Зустріч в готелі з українськомовним гідом і початок чотиригодинної індивідуальної екскурсії Corcovado Mountain & Beaches. У Cosme Velho District, одному з найстаріших  районів Ріо, посадка на потяг  до Corcovado – гігантської статуї Христа. З вікна поїзда можна побачити національний парк Tijuca National Park. Досягнувши Corcovado Mountain Ви насолодитеся чудовою, захоплюючою дух панорамою Ріо і Guanabara Bay, 24-кілометровим мостом Rio-niteroi, солоним озером Rodrigo de Freitas і мерехтінням Атлантичного океану. По дорозі назад в готель Ви відвідаєте пляжі Sao Conrado і Pepino Beach, захопитеся дельтапланами, що літають, Gavea Stone (кам'яна гора у вигляді черепа) і прекрасним видом Niemeyer Avenue. Повернення в готель. Вільний час.