Розвиток індустрії гостинності в Україні та перспективи розвитку у місті Львові

:justify">                    організація системи товароруху;

                    провадження цілеспрямованої товарної політики;

                    організація сервісу;

                    провадження цілеспрямованої збутової політики.

Функція управління:

                    планування маркетингової діяльності;

                    організація маркетингової діяльності;

                    інформаційне забезпечення;

                    контроль маркетингової діяльності.

    У страховій Компанії реалізуються усі функцій маркетингу адже маркетинг- це комплекс цілеспрямованих заходів, для реалізації яких потрібна чітка взаємодія аналітичної, виробничої та збутова функції та функції управління.

4.4 З точки зору життєвого циклу маркетингового розвитку перебуває на етапі становлення, оскільки розширюється поле страхових послуг, відкриваються нові філії. 

              4.5 Основні джерела надходження чи отримання інформації для маркетингових досліджень у страхуванні такі:

- фахівці страховика та страхові агенти, зокрема й ті, які безпосередньо не пов'язані з поставленою перед службою маркетингу темою дослідження.

При цьому враховується їхня достатня компетенція, зацікавленість у наданні допомоги виконавцям дослідження, можливість залучення сторонніх джерел інформації;

- сторонні страховики, що є партнерами, у тому числі іноземними;

- залучені за трудовими угодами компетентні сторонні фахівці;

- матеріали цільового опитування клієнтів, як фактичних, так і потенційних;

- результати спілкування зі страховими брокерами та клієнтами інших страховиків;

-  наявна у страховика науково-методична література та документи з архіву;

-  робота зі спеціальною літературою в бібліотеках та навчальних центрах;

-  аналіз рекламно-інформаційної продукції за аналогічними видами діяльності чи страховими продуктами.

Виконавці маркетингового дослідження в роботі обов'язково мають керуватись такими принципами, як об'єктивність, повнота, лаконічність та своєчасність. Отже, у сфері діяльності служби маркетингу доцільно виокремити такі об'єкти першочергової уваги:

1) страхове поле (категорії потенційних клієнтів страховика та об'єктів страхування);

2) якісні показники страхових продуктів;

3) канали реалізації страхових продуктів;

4) формування споживчого попиту.

      На нижче наведеному рисунку 4.1. представлено алгоритм проведення маркетингового дослідження.

Рис. 4.1. Алгоритм проведення маркетингового дослідження

За результатами маркетингових досліджень приймаються певні управлінські рішення, формуються загальні показники стану ринку страхових послуг, визначається рейтингова оцінка компанії, її конкурентоспроможність.

З визначення маркетингу у страхуванні випливає логічний висновок про те, що цей вид діяльності є невіддільною складовою стратегічної політики страховика. Більш того, це не тільки засіб формування базових умов для вирішення страховиком конкретних завдань, а й механізм моделювання та аналізу ситуацій, що прогнозуються чи поставлені за мету, яка має бути досягнена на певному етапі.

Найбільш популярною серед страхових послуг у Львівській області є страхування  страхування транспортних засобів, вантажів та страхування цивільної відповідальності автовласників за кордоном -- „Зелена картка”.

Пояснюється популярність страхування автотранспорту тим, що Львівщина межує з Польщею, тому значна кількість автовласників отримують „зелену картку” , а також той факт, що у Львівській області продаж нових автомобілів переважає кількісно продаж користованих авто. Водночас в Польщі місячна „зелена картка ” коштує в два рази дешевше.

На Львівщині популярним також є страхування майна. Найбільш активними споживачами страхових програм у Львівській області є міжнародні перевізники, туристичні компанії, підприємства легкої та харчової промисловості.

              Аналізуючи попит на певні види страхування Компанія може провадити ефективну маркетингову політику.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІ 5.
ОСОБЛИВОСТІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності охоплює комплекс видів страхування, що забезпечують захист інтересів вітчизняних і закордонних учасників тих чи інших форм міжнародного співробітництва. Воно включає страхування експортно-імпортних вантажів, засобів транспорту, що їх перевозять (судна, літаки, автотранспорт тощо), вітчизняних майнових інтересів за кордоном, туризму й автотуризму, майнових інтересів іноземних фізичних і юридичних осіб у нашій країні, діяльності спільних підприємств, морське страхування, страхування зовнішньоторговельної діяльності. В залежності від змісту відповідних контрактів витрати по страхуванню може нести кожна зі сторін, яка обирає страхову компанію й умови страхування.

У страховій компанії «Скарбниця»  найпоширенішими страховими операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності є страхування засобів водного транспорту, засобів повітряного транспорту, засобів наземного транспорту і вантажів, які перевозяться цими видами транспорту.

Загалом, під транспортним страхуванням розуміється сукупність видів страхування від небезпек, що виникають на різних шляхах повідомлення, – морських, річкових, повітряних, сухопутних, змішаних. Об’єктами страхування можуть бути як самі засоби транспорту, так і перевезені ними вантажі. Страхування вантажів часто називається карго, а страхування засобів транспорту –.Каско.

Рис.5.1 Види страхуваннч у міжнародній економічній дйяльності АСК «Скарбниця»

Зауважимо, що найпоширенішими страховими операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності є страхування засобів водного транспорту, засобів повітряного транспорту, засобів наземного транспорту і вантажів, які перевозяться цими видами транспорту.

Загалом, під транспортним страхуванням розуміється сукупність видів страхування від небезпек, що виникають на різних шляхах повідомлення, – морських, річкових, повітряних, сухопутних, змішаних. Об’єктами страхування можуть бути як самі засоби транспорту, так і перевезені ними вантажі. Страхування вантажів часто називається карго, а страхування засобів транспорту – Каско

Особливості морського страхування. Морські перевезення є одним з найдешевших видів перевезень вантажів при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Перевезення вантажів морським шляхом супроводжується різними об’єктивними (принциповими) ризиками, які непідвласні людському контролю і знеособлені, а наслідки мають широкий масштаб. До цих ризиків відносять: землетрус, повені, цунамі, урагани, виверження вулканів та інші прояви стихійних сил природи. Війни, соціальні конфлікти і політичне втручання також входять до цього типу ризиків.

До суб’єктивних (конкретних) ризиків можна зарахувати ризики, причини яких персоніфіковані. До цих ризиків відносять: крадіжки, пожежі, автоаварії та інші прояви, що ґрунтуються на запереченні або ігноруванні об’єктивного підходу до дійсності.

Морське страхування включає: страхування суден, вантажів, фрахту, відповідальності судновласників. Юридичною базою для укладення договору морського страхування є Конституція України, цивільне і господарське законодавство, Кодекс торговельного мореплавства України та інші законні й підзаконні акти

Торговельне мореплавство – це діяльність, пов’язана з використанням суден та перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання буксирних, рятувальних операцій тощо.

Об’єктом морського страхування може бути будь-який пов’язаний з мореплавством майновий інтерес, як-то: судно, зокрема і таке, що будується, вантаж, фрахт, плата за проїзд, орендна плата, очікуваний від вантажу прибуток і вимоги, що забезпечуються судном, вантажем і фрахтом, заробітна плата, інші види винагороди капітана, інших осіб суднового екіпажу, цивільна відповідальність судновласника і перевізника, а також ризик, узятий на себе страховиком (перестрахування).

Страховик зобов’язаний на вимогу страхувальника видати йому за своїм підписом документ, що містить умови договору морського страхування (поліс, страховий сертифікат тощо).

Страхувальник зобов’язаний виплатити страховику страхову премію упродовж обумовленого терміну. До сплати страхової премії договір морського страхування не вступає в чинність, якщо в ньому не передбачено інше.

Договори морського страхування із страхувальниками-резидентами та договори обов’язкового страхування пасажирів від нещасних випадків, що виникають під час морського перевезення, укладають страховики, які визнані такими відповідно до законодавства України, одержали в установленому порядку ліцензії на здійснення цього виду страхування і є членами Морського страхового бюро. Морське страхове бюро здійснює координацію діяльності страховиків у галузі страхування морських ризиків та представляє їхні інтереси у міжнародних об’єднаннях страховиків.

Утворення Морського страхового бюро та його державна реєстрація здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі укладення договору страхувальник зобов’язаний повідомити страховика про обставини, що мають істотне значення для визначення ступеня ризику і відомі або повинні бути відомі страхувальнику, а також відомості, напитані страховиком. Страхувальника звільняють від цього обов’язку щодо загальновідомих відомостей, а також відомостей, що відомі або повинні бути відомі страховику. У разі неповідомлення страхувальником відповідних відомостей або повідомлення ним неправильних відомостей страховик має право відмовитися від договору.

Існує чотири типові види договору морського страхування:

1.  Страхування судна, як транспортного засобу, в основі якого бувають такі типові умови договорів:

-     застереження RDC (running down clause);

-     застереження про відповідальність перед третіми особами;

-     застереження (free of particular average);

-     застереження про загальну аварію;

-     застереження про позови і трудові відносини;

-     застереження про “абандон”;

-     поділ ризику між страховиком і страхувальником;

-     договірні гарантії (застереження про мореплавство; застереження про девіацію; застереження про законність).

Страхування вантажів має три особливості, що вирізняють його поміж усіх інших видів страхування.

Перша – це вільна передача поліса, яка не потребує ніякої заяви страховику. Мається на увазі, що вантаж з моменту початку забезпечення страхового покриття (це збігається звичайно із завантаженням) вилучено з відання страхувальника; вантаж передано в розпорядження перевізника. Страхувальник фактично ним не опікується і нічого з вантажем зробити не може, отже цілком відсутня так звана “суб’єктивна небезпека”, тобто та, що знаходиться в причинному зв’язку зі страхувальником. Тому страховику байдуже, хто стає власником вантажу, і в чиїх руках знаходиться поліс. Ця особливість, безумовно, украй сприятлива для швидкості торгового обороту, що не терпить непотрібного формалізму.

Друга особливість – це можливість страхувати вантаж дорожче від його вартості в момент укладення договору страхування. Це зовсім не суперечить основному положенню, що страхова сума взагалі не може перевищувати вартості застрахованого майна. Тут це непорушне правило страхування не порушується, оскільки в пункті, куди доставляється вантаж і де він у вигляді товару буде реалізовуватися, його ціна може бути вищою.

Третя особливість – це можливість страхувати за так званим генеральним (відкритим) полісом. Генеральний поліс – договір страхувальника зі страховиком про передачу страховику на страхування усіх відправлень вантажів даної фізичної чи юридичної особи протягом визначеного періоду (звичайно не перевищує 12 місяців). Завдяки такому договору страховик може максимально спростити формальності зі страхування. Від страхувальника потрібні щоразу тільки заявки про відправлення вантажу. Розрахунок за таким полісом виконується періодично за терміни, зазначені в договорі, а не за коленим відправленням. І в цьому випадку зручності очевидні: простота і швидкість, тобто саме те, що так необхідно для здійснення операцій у зовнішньоекономічній діяльності.

Особливості автострахування. В автострахуванні підлягають страхуванню на добровільних засадах засоби автотранспорту, перевезення вантажів, цивільна відповідальність власників засобу автотранспорту. Об’єктом страхування засобів автотранспорту є легкові, вантажні автомобілі, автобуси тощо.

Відшкодовуються збитки, які спричинені втратою або пошкодженням застрахованих транспортних засобів внаслідок аварії, пожежі, вибуху, землетрусу, повені та інших стихійних явищ.