Розвиток сільського зеленого туризму в Закарпатській області

Намітилася тенденція на інтенсифікацію внутрішнього туризму. У зв'язку з  цим хороша перспектива намічається  в розвитку гірськолижного відпочинку. Є унікальні і рідкісні умови  для нашого гірського і сільського туризму. Сьогодні вже усі розуміють  і те, що наш турист і рекреант в основному знаходиться на Сході. За умови, коли на заході вже практично  будується "фільтраційна межа" з  усіма наслідками, активно налагоджуються зв'язки з країнами СНД і передусім  Російською Федерацією.

Говорячи про внутрішній туризм, слід зазначити на особливій ролі і відповідальності за розвиток заповідних територій. Місцеві біосферні заповідники, національні і регіональні ландшафтні парки займають більше 130 тисяч гектарів. Щорічно їх відвідує приблизно 300 тисяч  чоловік. Проте розвитком туризму  тут поки що займаються недостатньо, а це повинно б стати одним  з основних напрямів їх діяльності. Така практика діє у всьому світі. Так повинно бути і у нас. Прикладом  може служити діяльність Синевирського  національного парку.

Перевагою сільського туризму у  Закарпатті є те, що в Закарпатті найбагатший туристичний потенціал, Закарпатська область визнана найбільш перспективною рекреаційною зоною (здравницею) Європи, тут можливе  цілорічне (позасезонне) обслуговування туристів, область знаходиться на стиках 5-ти країн, в області є 8 старовинних  замків, велика кількість старовинних  церковних соборів і храмів, монастирів і древніх кладовищ (християнських  і іудейських), близько 60% території  області покрита красивими лісами і горами у тому числі і альпійськими лугами (полонинами), знаходяться унікальні  заповідники "Стужица", "Карпатський  біосферний заповідник", "Синевир", розвинена інфраструктура шосейних і залізних доріг, через Закарпаття проходитиме п'ятий транспортний коридор  Трієст - Любляна - Будапешт - Чіп з  цілою інфраструктурою: готелями, кемпінгами, магазинами, автозаправками, станціями  техобслуговування - усім що потрібне туристові. До цього коридору прив'язані  санаторії, пансіони, бази і табори відпочинку, а також використана  наявність великої кількості  мінеральних джерел, багатств народного  фольклору, килимоткацтва, різьблення по дереву, гончарне мистецтво, мистецтво  вишивки і інше, проживають дуже доброзичливі люди.

Асортимент послуг сільського туризму  дуже широкий:

- замковий тур (автомобільний,  велосипедний);

- тур по місцях бойових дій  першої і другої світової війни  -" лінія Арпада", історичних  місць пов'язаних із затвердженням  Карпатської України (пішохідний, кінний, велосипедний, лижний, автомобільний);

- тур по полонинам (пішохідний, кінний, велосипедний, лижний, автомобільний);

- тур по заповідниках "Стужица", "Карпатський біосферний заповідник", "Синевир" (пішохідний, велосипедний, кінний, лижний, автомобільний);

- тур по огляду старовинних  ремесел історичної Підкарпатської  Русі (автомобільний, велосипедний);

- пригодничний туризм - паропланерні  спуски з гір, водний туризм(пішохідний, водний, кінний, велосипедний, лижний, автомобільний);

  -  чабанский тур (кінний, пішохідний) сезонність травень-серпень; 

- спортивний - рибний лов форелі, відео і фотографування в заповідниках (пішохідний, кінний, велосипедний, лижний, автомобільний);

- тур за мінеральними джерелами  Закарпаття (автомобільний, велосипедний);

- дегустаційний тур "Закарпатські  вина, коньяки", виноградні плантації  4 години, 50 км (авто).

Селище Середнє - один з центрів  виноградарства і виноробства Закарпаття. Після розповіді про виноградарство екскурсанти відвідують дегустаційний  зал Середнянской агрофірми "Леанка" [5].

Берегово славиться своїм виноградарством  і виноробством. Екскурсія проходить  в дегустаційному залі винних льохів Береговского винзавода-крупнейшего  на Україні, марочні вина якого ("Променысте", "Береговское", "Закарпатське") багато разів відзначалися медалями на міжнародних конкурсах. Традиційно новорічно-різдвяні свята завершує обласний конкурс вертепів і Мукачівський міський конкурс-фестиваль  винарів "Червоне вино".

- тур по вузькоколійній залізниці  кінця 19 почала 20 століть по маршруту "Берегово-Кушница" (залізниці);

- поїздки пов'язані з проведенням  конференцій і спеціалізованих  нарад; 

- по містам Закарпаття (авто). Екскурсія  по містах, замки і палаци середньовіччя; 

- ностальгічний тур по вивченню  фольклору, кухні, традицій народів  історичної Підкарпатської Русі (пішохідний, кінний, велосипедний, лижний, автомобільний);

- церковний тур по церквах,  монастирях і кладовищах Підкарпатської  Русі (велосипедний, автомобільний);

- окремі тури по вибору конкретної  групи (пішохідний, кінний, велосипедний) тощо.

 

 

 

Висновки до розділу 1

 

Українське село має багатющу історико-архітектурну спадщину, культуру, самобутній побут, самою природою даровані мальовничі ландшафти; наділене багатими лікувально-рекреаційними  ресурсами. Багаті села з індивідуальним житловим фондом та добрими і працьовитими людьми. Разом з тим гострою  проблемою для багатьох сіл є  брак робочих місць, зростаючий надлишок робочої сили, вивільнюваної з  сільськогосподарського виробництва. Враховуючи відсутність потрібних  капіталовкладень на створення нових  робочих місць, більше уваги варто  приділяти галузям, які не потребують для свого розвитку великих коштів. До таких галузей відноситься  і сільський зелений туризм, який давно практикується в Україні. Адже в селах, які мають відповідну рекреаційну базу, завжди було багато відпочиваючого міського населення. Найпопулярнішими для відпочинку є села біля морів, річок та гірські.

 

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА СІЛЬСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ В ЗАКАРПАТСЬКІЙ  ОБЛАСТІ

 

2.1. Оцінка туристичної привабливості  Закарпатської області

 

Виключно  важливим для Закарпатської області  є розвиток сільського туризму. Привабливість  цього виду туризму полягає в  більшій доступності за витратами. Вигідний він і для селян, які  за певну плату із задоволенням приймуть туристів, зручно їх розмістять, нададуть різні види послуг. У Закарпатті є давні традиції, а можливість займатися сільським туризмом на базі сільського удома-цілорічна.

Природне  та етнокультурне середовище. Закарпаття — найбільш гірська область України. Близько 80 % її території входить  до складу Карпатської гірської системи. Наймальовничіші високо- й середньогірні  масиви Карпат: Верховинський хребет, Чорногора, Ґорґани, Свидовець, Полонинський хребет, Рахівський масив, Вулканічні Карпати відмежовують область від  решти території України, що додає  самобутності багатовіковій традиційній  культурі населення цього гірського  краю.

Річки області  належать до басейну Дунаю. Найбільші  — Тиса і Латориця. Розвинутий водний туризм (гірський рафтинг, кайякінг тощо). Загалом на території області  серед смарагдових лісових шат  протікає 9429 річок і потоків, у  тому числі 147 річок довжиною понад 10 км.

Клімат  області помірно континентальний. Характерна його особливість — це чітко виражена висока зональність. Вегетаційний період на низовині продовжується 230 днів, у передгір'ях — 210—230, у горах  — 90—210 днів.

Закарпаття  вважається одним із найзалісненіших  регіонів не лише України, а й сусідніх країн Європи. 52 % території області  вкривають низинні, передгірні та гірські  ліси. І майже половина з них  — це унікальні екосистеми дубово-букових  і хвойних карпатських пралісів, що перебувають під охороною держави  та використовуються лише для цілей  розвитку екологічного туризму.

Закарпаття  охоплює тепліші південно-західні  схили Карпат, на яких рослинний  покрив у польодовиковий період формувався дещо по-іншому, ніж на північно-східних, холодніших схилах. На низовині ростуть  дубово-грабові ліси, у передгір'ях — дубові і дубово-букові, у горах  на висоті від 800—1000 м над рівнем моря — букові, на висоті до 1300—1500 м  — хвойні (ялиця біла, ялина). Державний  лісовий фонд області становить 694 тис. га (у породному складі переважають  твердолистяні (64,4 %) ліси). А вінчають гірський ландшафт субальпійські та альпійські луки — полонини [6].

Загалом в області нараховується 415 об'єктів  природно-заповідного фонду держави  сумарною площею 1,54 тис. км2. Серед них: міжнародний біосферний резерват "Східні Карпати", Карпатський біосферний резерват, Карпатський НПП, НПП "Синевир", 38 заказників державного та місцевого  значення, 349 пам'яток природи, 22 пам'ятки садово-паркового мистецтва, 3 заповідні  урочища тощо.

Таблиця 2.1

Характеристика природно-заповідного фонду Закарпаття

 

Назва заповідника	Рік створення	Площа	Місцезнаходження	Характеристика
Карпатський біосферний заповідник	1968 p., з 1992 р. входить до мережі  біосферних резерватів ЮНЕСКО	57 880 га	Шість відокремлених масивів та ботанічні  заказники державного значення "Чорна  Гора" і "Юлівська Гора" розміщені  на території Рахівського, Тячівського, Хустського та Виноградівського районів  Закарпатської області в межах  висот від 180 до 2061 м.	У заповіднику  є 64 види рослин і 72 види тварин, занесених  до Червоної книги України та до Європейського Червоного списку. Майже 90 % його території вкрито лісами. Тут представлений весь комплекс висотної поясності Українських  Карпат — від ділянок передгірних  лук та дібров до альпійського поясу  з лучними, скельно-лишайниковими  ландшафтами
Біосферний  заповідник "Східні Карпати"	Утворений у 1992 р. (українська частина ввійшла  у 1998 р. за спеціальним рішенням ЮНЕСКО).	58 587 га	Парк  розташований на Південному схилі Східних  Карпат	Складається із "Ужанського" НПП, розташованого  у верхів'ях долини річки Уж, та РЛП "Надсянський". Ужанський національний парк безпосередньо межує зі словацьким національним парком "Полонини" та польським "Бещади". А ландшафтний  парк "Надсянський" межує з  польським регіональним ландшафтним  парком "Долина Сяну".
Ужанський НПП	1999 р	39 159 га	Парк  розташований на Південному схилі Східних  Карпат	Цікава  територія парку і в спе-леотуристичному  плані — біля села Княгиня є  малодо-сліджені карстові печери. Найвищими вершинами є: г. Стінка (1092 м), г. Кременець (1214 м), г. Мала Равка(1303 м), г. Канчова(1111 м), г. Черемха (1133 м), г. Велика Семенівка (1091 м), г. Розсипанець (1107 м), г. Кінчик (1251 м) та г. Ополонок (1133 м). Басейни трьох великих річок  — Дністра, Сяну та Тиси — сходяться  разом у межах території парку  на Ужоцькому перевалі (855 м). Саме тут  проходить Європейський вододіл  між Балтійським та Чорним морями. У селах Ужок, Стужиця, Жорнава, Сіль є мінеральні джерела.
НПП "Синевир"	1989 р.	50,3 тис. га.	Парк  знаходиться у верхів'ях долини р. Те-реблі	Унікальні середньогірні ландшафтами Ґорґан, смерекові масиви, численні потічки  та озера на чолі з найкоштовнішою "перлиною" Українських Карпат — озером Синевир. Не менш мальовничими заповідними  урочищами парку є гірське  озеро Озірце на північно-східному мак-росхилі г. Гропа, а також олігогрофні (з випукло-сферичною поверхнею) болота Глуханя та Замшатка. Рослинність і тваринний світ парку  вражають своїм багатством — тут  охороняється понад 10 тис. вищих судинних рослин, а також 43 види ссавців, 91 —  птахів, 7 — плазунів, 12 — земноводних, 24 — риб, більше 10 000 видів безхребетних організмів.

Рекреаційні зони названих об'єктів природно-заповідного  фонду Українських Карпат — "золоте дно" для цільового інвестування в розвиток транскордонного екологічного, сільського зеленого, пригодницько-екстремального й екзотичного туризму. В околі  об'єктів природно-заповідного фонду  з їх рекреаційною інфраструктурою  є передумови для відродження  ліцензованого міжнародного мисливського туризму з огляду на близьке сусідство  Закарпатського краю з державами  Європейського Союзу.

Закарпаття  — багатонаціональний край. Тут  з давніх часів у тісному сусідстві  проживають українці (80,51 % від усього населення області), угорці (12,08 %), румуни (2,56%), росіяни (2,47%), цигани (1,12%), словаки (0,45 %), німці (0,28 %).

У гірських районах на північному сході області  мешкає етнічна група лемків, гори на сході області заселяють гуцули.

Давні традиції добросусідства створюють особливу атмосферу дуже гостинного ставлення  селян до туристів, що є ще однією вагомою запорукою перетворення краю на найколоритніший осередок міжнародного туризму в Центрально-Східній  Європі [7].

Соціально-економічна інфраструктура та туристичний комплекс. Закарпатська область розташована  на крайньому заході України і  межує з Угорщиною, Польщею, Словаччиною  та Румунією. Площа області становить  всього 12,8 тис. км2 (2,1 % території України), населення — 1254,6 тис. осіб (2,6% населення  України). Область поділена на 13 адміністративних районів, має три міста обласного  підпорядкування, у найбільшому  з них — Ужгороді — проживає 126,5 тис. осіб.

Проте Закарпаття — це найунікальніша в природно-географічному  та історико-культурному планах область  заходу України. Закарпаття має стійкий  імідж одного з найпривабливіших і найпрестижніших туристичних  регіонів держави (в Україні за туристичною  привабливістю і престижністю відпочинку область поступається лише АР Крим).

Найважливішою особливістю Закарпаття є те, що це найзахідніша область України  й єдина серед областей держави, що межує одразу з чотирма країнами Центральної Європи: Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією. Сумарна  протяжність державного кордону  України в межах області становить 467,2 км, у тому числі: з Румунією — 203,9 км, Угорщиною — 133,1км, Словаччиною  — 97,6 км та Польщею — 32,6 км. Ця особливість  перетворює Закарпаття на транскордонний "полюс" притягання туристичних  потоків із Заходу й Сходу, Півночі  й Півдня Європейського континенту.

Область має залізничне сполучення практично  з усіма столицями Південної  і Центральної Європи. Протяжність  залізничної колії становить 1132,9 км, з яких 922 км електрифіковано. Пасажирообіг у 2003 р. склав понад 900 млн пас./км, обслужено 14,6 млн пасажирів.