Розвиток сільського зеленого туризму в Закарпатській області

Розвитку  транскордонного туризму (передусім  транзитного) сприяє найбільш розгалужена  в Україні мережа митних переходів, їх в області нараховується 19.

Така "відкритість" прикордонної області для міжнародних  туристичних потоків — одна з  основних передумов становлення  Закарпаття як привабливого курортно-туристичного реґіону європейського масштабу.

Стан  розвитку внутрішньо обласної дорожньо-транспортної інфраструктури також варто оцінювати  як достатньо сприятливий. Загальна протяжність автомобільних шляхів становить 3,6 тис. км, з яких 87 % мають  тверде покриття. Незважаючи на гірський рельєф та відсутність великих міст, щільність автомобільних доріг  державного, обласного та місцевого  значення становить у середньому по області 0,27 км/км2. Це, по-перше, зумовлює щорічне нарощення туристичних  потоків самодіяльних мото- й автотуристів. По-друге, дає змогу охопити екскурсійно-туристичними маршрутами практично всі найцікавіші  історико-культурні та природні атракції області, й передусім самобутні  пам'ятки старожитньої сакральної і  сільської архітектури та мальовничі карпатські резервати природи, регіональні  ландшафтні та національні природні парки.

Закарпаття  — це одна з найбагатших пам'яток історії та культури Україні. На державному обліку перебувають 1839 пам'яток археології, історії та монументального мистецтва, у тому числі середньовічні замки  і руїни давніх фортифікацій, самобутні  шедеври дерев'яної архітектури  закарпатського стилю, палаци і старовинні ландшафтні парки.

Туристичною "візитівкою" Закарпаття є 8 замків та самобутні дерев'яні храми, аналогів яким немає в інших регіонах України. Кожен із дерев'яних храмів (особливо барокового і п'ятизрубного типу) Закарпаття XVII—XIX ст. — це музей  народного мистецтва, де зосереджені  древній живопис, різьба по дереву, вишивки, художні вироби, старожитні пам'ятники писемності і книгодрукування.

В області  зареєстровано 50 готелів (сертифіковано  близько 20).

Закарпаття  у період існування СРСР вважалося  елітною оздоровчо-курортною зоною  в масштабі цілого Радянського Союзу. Тут відпочивали найвпливовіші  комуністичні та військові лідери колишнього СРСР. Славою курорту загальносоюзного масштабу Закарпаття завдячує насамперед своїм унікальним бальнеологічним  ресурсам.

Лікувальні  властивості мінеральних вод  Закарпаття вперше згадуються в архівних документах ще в 1463 p., а їх хімічні  аналізи регулярно проводилися  з 1803 р. У 1800 р. з'явилися перші дані про розлив мінеральної води родовищ  Свалявського району, які експортувалися до Відня та в Париж. У 1842 р. у Будапешті  Свалявська мінеральна вода була визнана  однією із кращих за смаковими якостями, а у 1855 р. отримала "Золотий диплом" на виставці вод Європи у Парижі.

На території  області сконцентровано 50 родовищ (понад 360 джерел) мінеральних вод різноманітних  бальнеолікувальних профілів. Серед  них: вуглекислі, кремнієві, сірководневі, залізисті, миш'яковисті, сульфідні, сульфатні, кальцієво-магнієві та інші типи води з багатим мікроелементним складом  та мінералізацією від 4 до 35 г/дм3. Ці родовища унікальні, їх води не поступаються відомим  водам Чехії, Польщі, Франції. Як відомий  курортний район Закарпаття прославилося також завдяки гірськовулканічним, насиченим рідкісними мікроелементами, термальним водам з температурою до 30—35 °С, подібні до яких лише мінеральні терми угорського курорту Хайдусобосло та Піренейських гір. Найбільш відомі родовища лікувальних мінеральних вод — це Поляна Квасова, Голубине, Сойми, Келечин, Кваси, Плоске, Шаян та інші (тут знаходяться найпрестижніші санаторно-оздоровчі комплекси краю).

Загалом в області нараховується близько 160 бальнеологічних санаторіїв і  пансіонатів, будинків відпочинку готельного типу і туристичних баз, що можуть прийняти одночасно до 6,5 тис. туристів. У санаторіях і пансіонатах з  лікуванням (їх нараховується 36) функціонують лікувально-діагностичні кабінети, кабінети масажу і лікувальної фізкультури, фізіотерапевтичні кабінети, водолікарні, інгаляторії, аеросолярії [8].

В області  є сприятливі умови для організації  зимового туризму та гірськолижного спорту, період проведення яких триває з кінця листопада до середини березня. Гірськолижні траси обладнано 29 канатними дорогами протяжністю  від 200 м до 1400 м. Поряд з розміщенням  у турбазах, у гірськолижних центрах  краю (Драгобрат, Пилипець, Красія, Воловець, Міжгір'я, Подобовець) активно розвивається приватний гостьовий сектор —  агропансіонати й оселі сільського зеленого туризму.

 

2.2. Динаміка  туристичних потоків  Закарпатської області

 

Рис 2.1. Динаміка туристичних потоків в Закарпатської  області

З кожним роком кількість іноземних  туристичних потоків зростає  і свого максимума вона дійшла у 2009 році.

 

 

Рис 2.2. Динаміка та структура туристичних потоків (2007-2010 рр)

 

 

Рис 2.3. –  Туристичні потоки у Карпатський біосферний заповідник(2005-2009 рр)

На графіках можно побачити, що іноземці цінуть зелений сільський  туризм значно більше ніж українці. В іноземних странах такий  вид туризму мало развит, тому вони приїзджають до нас. Але для українців  цей вид туризму не має особливого значеня і не приваблює так, як іноземців. Тому потрібно розвивати  цей вид, для приваблення як іноземних  туристів так і українців.

Висновки до розділу 2

Закарпатське село має багатющу архітектурно-історична спадщина, культуру, самобутній побут. Перебуваючи в селі міські жителі мають можливість ознайомитися і власноруч спробувати себе в забутих ремеслах наших бабусь і дідусів - ткацтві, лозоплетінні, гончарство і т.д.Живописные місця регіону дозволяють вибрати недорогий відпочинок в Карпатах на будь-який смак: риболовля, полювання, збір грибів, малини, ожини, чорниці, лікарських рослин. Перебування в сільській місцевості дозволяє міським жителям долучитися до національної екзотиці, етнографічними особливостями, оздоровлення цілющими водними джерелами і чистим гірським воздухом.Значительная частина історико-культурної спадщини регіону зосереджена саме в сільській місцевості краю. Тут є старовинні дерев'яні церквипамятники природи і истории.Рекреационный ресурс закарпатських сіл дуже багатий: тут є цілющі джерела мінеральних вод, деякі з них за своїм складом унікальні і є аналогом знаменитих кавказьких мінеральних вод типу "Боржомі", "Віші" і "Єсентуки", а також багато турбаз, пансіонатів, готелів, санаторіїв, профілакторіїв з розгалуженою мережею розваг і додаткових послуг.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. Напрямки розвитку сільського зеленого туризму в Закарпатській області

 

3.1. Проблеми розвитку сільського  зеленого туризму в Закарпатській  області

 

Для стійкого розвитку сільського зеленого туризму  в Україні в цілому, та Закарпатській  області вчасності, необхідно визначити  роль і місце державних інституцій, зокрема, Міністерства аграрної політики України, в створенні сприятливого правового середовища для діяльності сільського населення, навчання власників  особистих селянських господарств, надання, на умовах конкурсу проектів через програму "Власний будинок", довгострокових пільгових кредитів для створення біфункціонального  житла і сприяння в залученні  інвестицій для перебудови інфраструктури в селі і тому подібне. Як результат, з'явиться агротуристичний продукт, який ідентифікуватиме український  сільський зелений туризм на внутрішньому і міжнародному ринках. Виходячи з  цього, центральний орган виконавчої влади у сфері туризму піклуватиметься  про питання популяризації відпочинку в українському селі, розробкою туристичних  програм і маршрутів і здійсненням  регуляторної політики відносно суб'єктів  туристичної діяльності, які надають  готельні послуги, екскурсійне обслуговування в сільській місцевості і тому подібне. Одним з елементів механізму  розвитку і функціонування сільського зеленого туризму мають бути надані повноваження (компетенції) Союзу сприяння розвитку сільського зеленого туризму  в Україні відносно створення  добровільної системи категоризації  місць розміщення (якості послуг), а  також здійснення контролю за дотримання цих норм господарями.

Відповідно  до Закону України "Про особисте селянське господарство" (№742-IV, 15.05.03р.) сільський господар, який не є суб'єктом  підприємницької діяльності, має  право надавати послуги у сфері  сільського туризму з використанням  майна особистого селянського господарства. Положення цього закону не працюють, що стримує розвиток цієї сфери. Для  нормування розвитку сільського зеленого туризму необхідне ухвалення  Закону України "Про сільський  зелений туризм" і здійснення державою регуляторної функції, направленої  не на встановлення жорсткої регламентації  діяльності власників особистих  селянських господарств, які надають  послуги в цій сфері, а на створення  системи стимул-реакцій, заохочень  і умов для подальшого розвитку. Подальше зволікання в створенні  сприятливого середовища для цієї діяльності або спроби встановити багаточисельні вимоги і дозвільні процедури  до сільського господаря стане відчутною  затримкою розвитку сфери сільського зеленого туризму і спричинить подальше нелегальне надання послуг сільського зеленого туризму [9].

Фактори, що стримують розвиток сільського туризму  можна умовно поділити на дві групи: системні фактори, характерні для інших  регіонів України і приватні фактори, характерні для Закарпатської області.  Серед системних факторів, що стримують розвиток сільського туризму [10]:

- відсутність  нормативно–законодавчої бази, що  підтримує розвиток сільського  туризму, особливо в частині  використання для сільського  туризму земель сільськогосподарського  призначення, оподаткування, інвестиційного  розвитку агротуристичних комплексів;

- слабка  матеріальна база сільських жителів.  Значна частина сільських жителів  проживають у будинках довоєнного  періоду, а ще більше - в будинках, які побудовані в 1944-1970 роках.  Велика частина будівель виконана  з дерева, без елементарних санітарних  зручностей, що не дозволяє надавати  послуги гостьового будинку відповідно  до встановлених стандартів;

- незадовільний  стан об'єктів туристичної інфраструктури. Багато об'єкти туристичного показу  перебувають в аварійному стані,  клуби закриті, в незадовільному  стані дороги і транспортне  повідомлення;

- незадовільний  стан системи забезпечення безпеки  туристів, відпочиваючих у сільській  місцевості;

- незадовільна  демографічна ситуація. У багатьох  сільських поселеннях в основі  населення жінки та старі громадяни. 

До приватним  факторів відносяться:

- відсутність  у значної частини міського  населення потреби в сільському  туризмі через наявність родичів  або власних садиб у сільській  місцевості;

- відсутність  системи підтримки на рівні  муніципальних утворень сільських  жителів, які бажають надавати  послуги сільського туризму, в  частині вирішення земельних  питань, забезпечення пиломатеріалами  і т.д.;

- відсутність  системи інформування потенційних  туристів, у тому числі, за межами  області про можливості відпочинку  у гостьових будинках у сільській  місцевості;

- відсутність  системи консультування власників  гостьових будинків і агротуристичних  господарств з питань ведення  бізнесу; 

- відсутність  цільової економічної системи  підтримки сільських жителів,  які вирішили зайнятися сільським  туризмом;

- відсутність  на муніципальному рівні програм  розвитку сільського туризму  і підтримки споконвічних промислів  і ремесел, подієвих заходів,  що представляють потенційний  інтерес для туристів;

- відсутність  заходів щодо залучення туристів  в сільську місцевість у зимовий  час;

- відсутність  системи територіального планування  в сільській місцевості з метою  виділення зон розвитку сільського  туризму і забезпечення їх  інфраструктурою за рахунок федерального, обласного та районного бюджетів.

 

3.2. Розробка туристичного маршруту  з садибами в Закарпатті

 

Закарпаття - живописний край з унікальним геополітичним  і географічним розташуванням: знаходиться  на кордоні України, Угорщини, Польщі, Румунії і Словаччини, регіон має  високий природно рекреаційний і  курортний потенціал, оригінальну  національну різноманітність населення, самобутню історію і культуру, розгалужену мережу туристичних  рекреаційних, санаторно-курортних  і готельних закладів. І хоча Закарпаття надзвичайно перспективний регіон України з точки зору туризму  і відпочинку, туристична галузь регіону  тільки-тільки починає набирати оборотів з усіма своїми мінусами і плюсами.

Сьогодні  велику роль в процесі залучення  кожної людини до системи етнонаціональних цінностей, колективної історичної пам'яті і соціального досвіду  попередніх поколінь мають екскурсії, які складені на основі туристичних  маршрутів. Власне, більшість розроблених  сьогодні маршрутів Закарпаття передбачають вивчення історико-культурних пам'яток краю і туристично привабливих об'єктів. Сучасні маршрути розраховані на чітко певну тематику.