Розвиток сільського зеленого туризму в Закарпатській області

1. За  годинними ознаками. Де основним  показником є транспортна і  інформаційна доступність до  об'єктів:

Малий круг (1-2 дні) :

Ужгород (замок, Кафедральний собор, філармонія, музей архітектури і побуту, ул.Корзо, липова алея, Народна рада) - Камяница (замок, гребля) - Перечин - Турьи Реметы (пам'ятник листоноші, специфічна кухня) - Свалявка (перевал) - Оленячий (джерело  мін води) - Якивское (кінний туризм) - сан. Сонячне Закарпаття (мин.вода) - Поляна (хв. вода) - Карпати (дворянський  палац, джерело "Молодості", унікальний дендропарк) - Мукачево (замок "Паланок", монастир, площа Мункачи) - Ракошино (монастир) - Середнє (замок, винні підвали) - Ужгород.

Середній  круг (2-4 дні) :

Ужгород (замок, Кафедральний собор, філармонія, музей архітектури і побуту, вул.Корзо, липова алея, Народна рада) - Мукачево (замок, монастир, площа Мункачи) - Чинадиево (замок) - Пасіка (джерело мін води) - Свалява (дерев'яна церква, хв. вода) - Кушница (монастир) - Довге (дворянський  палац, монастир, пам'ятник куруцам) - Липча (перевал, монастир, Закарпатське сафарі - оленяча ферма) - Иза (монастир, лозоплетение) - Хуст (замок, центральна площа, парламент Карпатської України, реформатская церква) - Рокосово (Червоне  поле) - Виноградово (дворянський палац, замок, монастир) - Королево (монастир, замокнув) - Чернотисово (древній храм) - Дюла (древній храм) - Дяково (древній  храм) - Бобове (древній храм) - Вилок (пам'ятник угорської революції) - Бені (древній храм) - Мужиево (древній  храм, золотокопальни) - Берегово (дворянський  палац, центр міста, винні підвали) - Дыйда (древній храм) - Чіп (межа, вокзал) - Ужгород.

Великий круг (4-7 днів) :

Ужгород (замок, Кафедральний собор, філармонія, музей архітектури і побуту, вул.Корзо, липова алея, Народна рада) - Камяница (замок, гребля) - Перечин - Малий.Березний (монастир) - Вів.Березний - Сіль (дерев'яна  церква) - Кострино (дерев'яна церква) - (Волосянка - Тихий - Розтока) Перехресний (дерев'яна церква) - Ниж.Ворота - Верх. Ворота (пам'ятник кріпака права) - Воловець - Подобовець (дерев'яна церква) - Пилипец (дерев'яна церква) - Изки (дерев'яна  церква) - Межигір'я - Колочава (дерев'яна  церква, музей Ольбрахта) - Вильшаны (водосховище - "Закарпатське море") - Драгово (монастир) - Данилово (дерев'яна  церква) - Крайниково (дерев'яна церква) - Сокирница (дерев'яна церква) :

Спелеомаршруты  існують в Закарпатті ще періоду  Чехословацької республіки початку  ХХ століття і у своєму розвитку тісно пов'язані з карстологией і спелеологією, пошуком і дослідженням печер. Наш регіон багатий печерами в Тячевском, В. Березнянском, Раховском  районах. Складність полягає в проходженні  непростих за рельєфом маршрутів  в умовах відсутності природного світла, високої відносної вологості  і невисокої температури повітря. Усе це вимагає від спелеотуриста  ретельної підготовки до походу, а  також силу, витривалість, спритність, спритність у використанні засобів  життєзабезпечення під землею і  засобів страхування, стійких навичок  в подоланні відповідних природних  перешкод. Поки що на Закарпатті немає  офіційних класифікованих спелеомаршрутов.

- варіант  1: Стебливка - Тячево - Диброва (дерев'яна  церква) - Солотвино (соляні печери) - Ділове (центр Європи);

- варіант  2: Хуст (замок, центральна площа,  парламент Карпатської України,  реформатска церква) - Рокосово (Червоне  поле) - Широке - Сильце - Залужжя (перевал,  водосховище) - Мукачево (замок, монастир, площа Мункачи) - Ужгород.

2. За  панельними ознаками. Де основним  показником є панельна каскадность  маршрутів:

Понеділок - замки і аристократичні палаци Закарпаття : Середнє (руїни, замок тамплієрів), Берегово (палац), Квасово (руїни, рицарський замок), Виноградово (палац, руїни замку), Королево (королівський замок), Чинадиево-Карпати (замок, палац, Джерело краси).

Вівторок - оглядова екскурсія по Мукачеву: замок "Паланок" центр міста, дегустація вина в середньовічних винних пидвалах.

Середовище - за мінеральними джерелами (мале кільце) : Ужгород, Симер, пам'ятник листоноші, "Поляна" (Сонячне), "Поляна Квасова" (Поляна), "Поляна Квасова" (Поляна-санаторій), "Святе джерело"(Солочин), "Лужанская" (Квітка), "Свалява" (Свалява), "Пасіка" (Пасіка).

Четвер - оглядова екскурсія по Ужгороду: центр, Ужгородський і Невицкий замки, етнографічний  музей, фольклорне шоу гастронома "Закарпатська держтвань" (ресторан "Деца у нотаря" м Ужгород), готельний комплекс "Карпатия" с. Шаян, ресторан "Старий" м Мукачева, туристично оздоровчий комплекс "Богольвар" с. Анталовцы).

П'ятниця - розважальний день: участь в приготуванні вина, зборі грибів (осінь), купанні  в річках або озерах (літо), Долина нарцисів, шафранові і подснежниковые поля (весна), прогулянка в гори (зима), міські покупки (коньяки, провина, сувеніри), нічний клуб "Бабалу".

Субота - гірські монастирі Закарпаття : Мукачево, Боронява, Чумалево, Карповтлаш, Иза (вироби з лози), дегустація Селиского  сиру (Нижнє Село).

Неділя - подорож до унікальних гірських дерев'яних храмів Карпат : Чорноголова, Вишка (гірськолижна база), Ужок (перевал), Кострино (закарпатський "Барбизон"), Домашин (метеорит Княгиня), Сіль (мин.джерело).

 

Висновки до розділу 3

Молоде  напрямок в туристичному бізнесі - сільський  туризм. Або агротуризм. Зелений  туризм. Тимчасове перебування туристів у сільській місцевості з метою  відпочинку та участі у сільськогосподарських  роботах. Або тільки один відпочинок. Похід по гриби, прогулянки по лісу. Купання в річці або озері. Найголовніша умова перебування  туристів - у сільській місцевості не повинно бути сучасною багатоповерхової забудови. Чим старше село або село - тим вище до неї інтерес туристів. З кожним роком прогрес хоч  і повільно, але впевнено йде до села. То тут, То там скуповуються ділянки  і починається сучасна забудова. Тому незаймані цивілізацією глухі  куточки так приваблюють туристів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Сільський туризм (rural tourism) — відпочинковий  вид туризму, сконцентрований на сільських територіях. Він передбачає розвиток туристичних шляхів, місць  для відпочинку, сільськогосподарських  і народних музеїв, а також центрів  з обслуговування туристів з провідниками та екскурсоводами. Поняття «сільський туризм» часто ототожнюють з  «агротуризмом», але поняття «сільський туризм» значно ширше [11].

Стратегічною  метою розвитку сільського зеленого туризму в Україні є створення  конкурентоздатного на внутрішньому і  світовому ринках національного  туристичного продукту, здатного максимально  задовольнити потреби як наших співвітчизників, так і іноземців. А також розширення внутрішнього туризму і постійне зростання об'ємів в'їзного туризму, забезпечення комплексного розвитку рекреаційних територій і туристичних центрів, з врахуванням соціально-економічних  інтересів їх населення. Не можна  забувати і про збереження і відновлення  природного середовища і історико-культурної спадщини, наповнення державного і  місцевого бюджетів. Уряд України  розвитком туризму, зокрема сільського зеленого, належним чином не займається. Весь світ робить на цьому великі гроші, будь-яка країна, що має хоч трохи  цікаві пам'ятки, прагне залучити до себе туристів, а Україна недооцінює можливостей  цього вигляду бізнесу для  економіки держави. Безумовним чинником успішного розвитку сільського туризму  є реклама, яка може бути надана на основі банку даних про розвиток сільського зеленого туризму журналом, видаваним Союзом підтримки сільського зеленого туризму: "Туризм сільський  зелений", а також на основі створення  всіляких інформаційних видань, які  за підтримки органів державної  влади (особливо в області оподаткування), дозволять стати сільському зеленому туризму потужним чинником відродження  села і економіки в цілому [12].

 

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Гостиничный и туристический бизнес: учебник / Под ред. А. Д. Чудновского. — М. : Тандем, 2009. — Экмос, . — 352 с.
2. Зима А. Г. Статистические показатели международного туризма в 2007 году//Бизнес-информ. – 2009. - №3. – С. 34-39.
3. Международный туризм: итоги – 2007 // Украинский туризм.– 2008.– № 1.- С. 17-23.
4. . Кирєєв А.П. Міжнародна економіка. – М.: Міжнародні відносини, 2007 – 410с.
5. Комплексна довгострокова програма соціально-економічного розвитку і структурної перебудови економіки Автономної Республіки Криму. Порада Міністрів АРК, 2007р.
6. Васильев В.П. Зелене серце Європі // Туризм сільський зелений. – 2007. – №3. – С.2-3.
7. Васильев В.П. Зелене серце Європі // Туризм сільський зелений. – 2007. – №3. – С.2-3.
8. . Васильев В.П. Зелене серце Європі // Туризм сільський зелений. – 2007. – №3. – С.2-3.
9. Подгородецкий П.Д. Крим: природа. – Сімферополь: Таврія, 2008. – 92 с.
10. Ліпський е.л. Нові курорти Криму. – Сімферополь: Таврія, 2005. – 87с.
11. Проблеми комплексного розвитку території /Под ред. І.А. Горленко, Г.В.Балабанова і ін. – Київ: Наукова думання, 2004. – 295с.
12. Кудрявцев В.Б., Грец О.П. Алгоритмізація проведення еколого-соціально-економічної експертизи території /Сб. Економіка довкілля причорномор'я – Сімферополь: СГУ, 2007. – С.46-50