Технологія діяльності туристського підприємства в процесі формування нового туру

 –  перелік туристичних підприємств  – виконавців послуг;

 –  період надання послуг кожним  підприємством;

 –  склад екскурсій та об’єктів  атракції;

 –  перелік туристичних походів,  прогулянок;

      – комплекс заходів дозвілля;

      – тривалість перебування в  кожному пункті маршруту;

      – кількість туристів, які беруть  участь у подорожі;

      – види транспорту для внутрішньомаршрутних перевезень;

      – потрібна кількість транспортних  засобів;

      – потреби в інструкторах-методистах по туризму, екскурсоводах, гідах-перекладачах, іншому обслуговуючому персоналі та необхідний рівень їх підготовки;

      – форма і порядок підготовки  рекламних, інформаційних та картографічних  матеріалів, опис подорожі для  інформаційних листків до туристичних путівок.

    З урахуванням того, що етап турпроектування  ґрунтується на маркетингових дослідженнях ринку туристських послуг, туроператору необхідно мати уявлення про потреби  споживачів та позиції конкурентів, які існують на туристичному ринку.

    Маркетингове  дослідження ринку передбачає наступні етапи: дослідження споживачів та дослідження  конкурентів[22].

    Дослідження конкурентів:

      – перелік туристичних підприємств,  які пропонують тури за обраним видом туризму;

      – визначення частки турів в діяльності досліджуваних конкурентів за обраним видом туризму у співвідношенні до інших видів турів, які вони пропонують;

      – аналіз цінової пропозиції конкурентів у порівнянні з пропозицією підприємства щодо ціни створюваного туру;

      – визначення прямих конкурентів та обґрунтування позиції підприємства з цього приводу.

    Дослідження споживачів:

      – характеристика сегменту (сегментів)  споживачів, які найчастіше споживають тури за обраним видом туризму;

      – обґрунтування вибору сегменту (сегментів) для пропозиції створеного туру за обраним видом туризму.

    На  етапі турпланування необхідно:

      – визначити схему роботи туроператора  при організації туру, що планується (табл. 1.1):

    Таблиця 1.1

    Види  постачальників в залежності від  схеми роботи туроператора 

 

      – ідентифікувати постачальників  послуг, задіяних в туристичному  пакеті (рис. 1, 2, 3);

    

      

      
 
 

    Рис. 1.1 Основні елементи ідентифікації перевізника

    

    

      
 

      
 

    Рис. 1.2 Основні елементи ідентифікації засобів розміщення

    

    

      
 

      
 
 

    Рис.1.3 Основні елементи ідентифікації Meet-компанії

      – оформити договірну базу туру (з постачальниками послуг, засобом розміщення, транспортною компанією);

      – розрахувати ціну туристичного продукту, враховуючи ринкову позицію туру та цінові пропозиції постачальників послуг.

    На  ціну турпродукту впливають наступні фактори:

      – клас обслуговування;

      – вид подорожі (авіаційний, автобусний  і т.д.);

      – форми обслуговування (груповий, індивідуальний тур);

      – кон’юнктура ринку на послуги  туризму;

      – сезонний характер надання  послуг;

      – географія розміщення туристського  підприємства та інше.

    Ціна  на послуги туризму включає наступні елементи:

      – поточні витрати на виробництво,  реалізацію та організацію споживання послуг;

      – прибуток туроператора;

      – податки (ПДВ, митні збори);

      – знижки для окремих категорій  туристів;

      – комісійна винагорода на  користь турагента[22]. 

2. Особливості технології формування екскурсійно-пізнавального туру

 

    Культурне самовираження різних народів завжди викликало підвищену увагу і  цікавість. Природна допитливість туриста  по відношенню до інших куточків землі  являється одним з найсильніших туристських мотивів, що робить пізнавально – екскурсійний туризм одним з найпопулярніших в світі.

    Пізнавальний туризм включає в себе подорожі з пізнавально-екскурсійними цілями. Дуже часто він поєднується з іншими видами туризму – етнічним, діловим, відпочинком тощо. Останнім часом виділився специфічний підвид цього виду туризму – heritage-tourism (з англ. heritage- спадок) – подорожі з відвіданням історико-культурних центрів, часто розташованих у різних країнах з метою ознайомлення з культурною спадщиною різних епох та народів. Цей підвид близький також до культурно-розважального туризму - туристичних подорожей, що проводяться з метою відвідання музеїв, виставок, картинних галерей, театрів, а також культурних заходів - різного виду театральних та музичних свят[25].

    Пізнавальний  туризм концентрується переважно в  містах з багатою історією. Найбільш відомі культурно - історичні центри зосереджені в Європі та Азії - Париж, Рим, Венеція, Флоренція, Лондон, Прага, Єрусалим, Пекін. Європейські музеї справедливо вважають справжніми скарбницями мистецтва. Серед найбільш відомих і відвідуваних: Лувр (Париж), Національна галерея (Лондон), Ермітаж (Петербург), Прадо (Мадрид), Національна галерея (Берлін), Галерея Уффіці (Флоренція), Художньо-історичний музей (Відень). Щороку в світі з'являються нові музеї, нерідко з вельми екзотичними експонатами. Своєю незвичайністю вони приваблюють натовпи туристів: музей картоплі (село Оттерап, Данія), музей саун (містечко Муурума, Фінляндія), музей Нессі (графство Івернесс, Великобританія), музей загадок (Печі, Угорщина), музей сміття (Нью-Джерсі, США ), музей чортів (Каунас, Литва), музей мишоловок (Марктобердорф, Німеччина), музей дзвонів (Углич, Росія). Також об'єктами освітніх екскурсій стають «дива», створені людиною, що демонструють досягнення технічного прогресу. Наприклад, знаменита башта, витвір А. Г. Ейфеля, яка прикрашає Париж з 1889 року і є одним з найбільш відвідуваних об'єктів у світі[27].

    Одним з популярних напрямків пізнавального  туризму є етнографічний туризм - відвідини місць традиційного проживання аборигенів. Чудові умови для етнографічного туризму є в країнах Африки, Америки, Південно-Східної Азії, Австралазії, Океанії, у північних та східних районах Росії. Найбільш успішно етнографічні подорожі розвиваються в США, де культура американських індіанців стала невід'ємною частиною індустрії туризму.

    Зростає інтерес і до пізнання природних  об'єктів. До таких можна віднести рідкісні і цікаві явища (об'єкти) природи: водоспади, печери, гейзери, лежбища  котиків, пташині базари. Пізнавальний туризм тісно змикається з екологічним, оскільки головна мета відвідування непорушених людиною територій - пізнання природи.

    Відвідування  природних об'єктів пред'являє  особливі вимоги до туристської інфраструктури. Наприклад, гейзери повинні бути обгороджені леєром, прокладені стежки з настилами (Долина гейзерів на Камчатці). Для огляду лежбищ морських звірів роблять закриту галерею для підходу туристів і оглядову вежу. Водоспади обладнують оглядовими майданчиками з леєром, канатними дорогами (Ніагарський водоспад). Всі об'єкти туристського відвідування повинні мати зручні транспортні під'їзди. Провідним видом транспорту в пізнавальному туризмі є автобус, але можуть використовуватися також катери, вертольоти, літаки. Перевага автобуса полягає в його мобільності та можливості вести екскурсію на ходу. До пізнавального туризму відноситься обліт мальовничих територій, наприклад, гірських або вулканічних районів, потужних каньйонів (каньйон річки Колорадо в США - Великий Каньйон).

    Україна також займає не останнє місце  за кількістю пам'яток культури. Тут налічується понад 170 тис. пам'яток історії, культури, містобудування і архітектури, садово-паркового мистецтва, археології, а також понад 300 музеїв; створено 7 національних історико-культурних заповідників. Найпопулярнішими туристичними регіонами є Крим, Причорномор'я, Придністров'я, Поділля і Волинь, міста Київ, Одеса, Львів і т.д.

    Визначні  пам'ятки України багаті своєю різноманітністю  і кожна область може похвалитися  незабутнім колоритом. Від Криму до Карпат тягнеться ціла нитка неповторних замків і церков, палаців і музеїв, а в багатьох центральних містах, практично кожна будівля є пам'ятником архітектури.

    Ринок пізнавального туризму досить широкий. Він не залежить від вікової приналежності  туристів, а тільки від кола його інтересів. Цікавити людину може багато, а особливо щось загадкове і незвичне, раніше небачене і невідоме. Тому при розробці пізнавального туру, а також під час його просування особливу увагу потрібно приділяти висвітленню саме цих сторін туристського маршруту.

      Існують два різновиди пізнавальних турів:

• стаціонарні тури з перебуванням туристів в одному місті, туристському

центрі;

• маршрутні тури з відвіданням декількох міст і центрів пам'яток, за

визначеним  маршрутом.

      При організації маршрутних турів розробляється спеціальний графік відвідування запланованих пунктів. На місто чи туристський центр виділяється від 1 до 3 днів залежно від величини туристського центру та обсягу пам'яток. Найбільша кількість днів виділяється тільки на найбільші туристські центри - столичні міста, такі, як Париж, Рим, Лондон, Москва і т. п. Крім того, пізнавальні тури мають масу тематичних різновидів: історичні екскурсії, літературні, театральні, етнографічні, фольклорні, знайомство з живописом (по знаменитих картинних галереях), знайомство з балетом і оперою (знаменитими оперними театрами: Мілан, Париж, Відень), місцями дії відомих літературних творів, місцями життя великих письменників, природознавчі і багато інших. Основну роль у таких програмах відіграють екскурсійно-пізнавальні і культурні (театри, концерти) заходи, спрямовані на задоволення цікавості туристів[25].

      Якщо організується історичний  тур, то багата екскурсійна  програма покликана висвітлити  історичний розвиток місцевості  на прикладах визначних об'єктів.  Культурні заходи - це відвідування  театрів, концертів, перегляд п'єс національно-історичного характеру. У програму включається відвідування музеїв побуту, декоративно-прикладного мистецтва, історичних, краєзнавчих музеїв тощо.