Технологія організації студентських подорожей

 Чартер  є авіаперевезенням туристів, яке  здійснюється поза системи лінійних маршрутів на підставі угоди між  замовником та авіаперевізником. Ринок авіапослуг достатньо розвинутий і для туроператора, особливо коли він вперше організовує чартер, є певною проблемою вибір авіакомпанії-партнера. Основною вимогою тут, як а в будь-яких інших випадках, є надійність партнера – його репутація, ім’я на світовому ринку перевезень. Чартерна угода передбачає визначення : типу та марки літака, терміну дії угоди, регулярності авіарейсів, маршруту, квоти місць, призначених для продажу, вартості аренди літака. Організація розрахунків по чартерах передбачає обов’язкове підведення балансу після кожного польоту.

 Угода з залізницею аналогічна угоді з  авіакомпаніями. Це може бути угода  про надання місць в графітових потягах чи угода на поточне бронювання місць на певні графікові потяги. Угоди по внутрішніх переміщеннях спираються на чинне національне законодавство, а організація міжнародних залізничних перевезень спирається на положення «Міжнародної політичної конвенції по контракту на подорож»(1970) та «Конвенції та статуса про свободу транзиту»(1921).Особливою формою угоди з залізницею є угода на аренду спеціалізованого туристичного потягу. Така аренда є основою розробки спеціалізованого залізничного туру. За терміном розрізняють одноденні тури, короткострокові та довгострокові тури. Угода аренди передбачає визначення: маршруту слідування з зазначенням всіх пунктів зупинок;термін подорожі з визначенням дат та тривалості зупинок в кожному пункті;вартість аренди вагонів та вагонів-ресторанів;кількість вагонів та місць в них;періодичність зміни постільної білизни;протяжність маршруту;вартість проїзду;умови відмови від поїздки та штрафні санкції за несвоєчасне виконання контрактних умов.

 Для студентів є єдина відмінність  заключення угоди з залізницею. Квитки їм віддають не зразу, а перед від’їздом. Відмінність полягає в тому, що видають лише один квиток на всю групу.

 Тур оператор, співпрацюючи з екскурсійним бюро, укладає з ним угоду в разі відсутності власної структури, яка забезпечує екскурсійне обслуговування за умовами туру. Угода може мати форму контракту, що укладається на надання екскурсійних послуг протягом певного терміну. Контракт повинен містити: перелік екскурсій з назвами; тривалість та спосіб пересування; кількість екскурсантів в групі по кожній екскурсії; ціни на екскурсії; строки подання замовлення та строки їх відміни; матеріальну відповідальність сторін за зрив екскурсійної програми.

 Угода з музеєм укладається, зазвичай, в  формі контракту тривалої дії  і включає: варіанти екскурсій та їх тематику; кількість екскурсантів в групі; розцінки на екскурсії; розмір знижок на групове відвідання музею; строки подачі замовлень на групове обслуговування та строки відміни заявок без штрафних санкцій; матеріальну відповідальність сторін за зрив екскурсійної програми в музеї; додаткові умови співпраці.

 2.4 Просування  продукту

 Під товаром прийнято розуміти річ, призначену для споживання, або кінцевого, або  споживання для виробництва іншого товару. Маркетингова суть товару дещо відрізняється від загальноприйнятої, оскільки те, що прийнято називати товаром  в загальному значенні, в маркетингу називається продуктом. Продукт – це складова частина товару, яка несе в собі основні якості, заради яких був куплений товар. Продукт перетворюється на товар при використанні інструментів маркетингу, до яких відносяться дизайн, реклама, правильно налагоджений збут, міцний зв'язок з громадськістю. Таким чином товар для маркетолога складається з продукту, його підтримки і інструментів маркетингу. Туристичним послугам властиві чотири характеристики, які відрізняють послугу від товару: невідчутність, нерозривність виробництва і споживання, мінливість і нездатність до зберігання.

 Маркетингова  комунікація (просування) – це механізм передачі покупцю своєї інформації, це елемент маркетингової структури, який забезпечує зв'язок основних маркетингових послань з цільовими аудиторіями.

 Успішна робота маркетингу залежить не тільки від потрібного продукту хорошої  якості, орієнтованої на ринок, цінової  політики, надійної і ефективної мережі дистриб'юторів. Необхідний також систематичний  і ефективний зв'язок з потенційним клієнтом і торговими посередниками, що скорочує розрив між виробником турпродукту і його споживачем.

 Існує п'ять способів просування товару, у  тому числі і туристичного:реклама (advertising);персональний продаж (реrsonal sell);стимулювання збуту (sales promotion);зв'язки з громадськістю (public relations).

 Неможливо досягти бажаного результату, якщо використовувати тільки один комунікаційний канал. В програмі просування повинні  бути скомбіновані різні методи. По суті важливий потенціал кожного з методів просування і їх потенціал по взаємопідтримці.

 Реклама є неособистою формою комунікації, яка здійснюється за допомогою платних  засобів розповсюдження інформації, з чітко вказаним джерелом фінансування. Існує безліч способів застосування реклами в туристичній сфері діяльності.

 Мета  реклами – привернути увагу, зацікавити, передати інформацію, корисну для  клієнта, і примусити діяти його певним чином, наприклад, зв'язатися  з турагентом, запитати подальшу інформацію і т.д. Реклама – це форма масового зв'язку, призначена для великого числа людей одночасно.

 У туристичній  сфері застосовуються практично  всі рекламні засоби:реклама в засобах масової інформації: телебачення, радіо, газети, журнали;каталоги подорожей, брошури, журнали власного видання, проспекти. В каталогах подорожей міститься корисна інформація для потенційних туристів. Вони можуть використовуватися як довідники і надають описи туристичних товарів і послуг, ілюстрації, програми турів, готелів, видів діяльності і екскурсій, транспортних послуг в) Вулична реклама: стаціонарна і транзитна (плакати, щити, реклама на транспорті). Для стаціонарної реклами важливим чинником ефективності є її місцерозташування. Цей вид реклами використовують як доповнення до реклами в ЗМІ;листи-продажі (direct mail) відкривають великі можливості для продажу послуг. Як правило, турфірма має список постійних клієнтів, яким і відправляються подібні листи, що інформують про нові тури, послуги, знижки. Можна також використовувати список потенційних клієнтів (цільових груп), інтереси і бажання яких відомі наперед;реклама в торговій точці: реклама на вітрині павільйону і/або на стінах, сувеніри і плакати в офісі турфірми.

 Стимулювання  збуту включає ряд засобів  комунікації для створення умов негайного зростання збуту за обмежений період часу. Туристичні підприємства і туроператори визнають, що їх продажі і прибуток в значній мірі залежать від того, яким способом вони мотивують турагентів і споживачів. Серед методів просування широко використовуються різні знижки, пільги, конкурси, лотереї, ігри, участь в туристичних виставках, ярмарках, безкоштовна роздача сувенірів і т.д. Туристична індустрія тільки починає вдаватися до цих методів з метою підтримки продажів. Наприклад, сьогодні популярні такі методи, як понижена ціна на квитки для однорідних груп, знижки для дітей, літніх людей, студентів, спеціальна ціна на номери в готелях в “мертвий” сезон. Активно використовується практика спільної діяльності з виробниками або продавцями товарів повсякденного попиту, за покупку яких, як приз може пропонуватися турпутівка, спонсорство різних заходів.

 Зв’язки з громадськістю (public relations) – це використовування інформації для впливу на громадську думку. Це частина комунікаційної роботи фірми. Його мета – створення  хорошої репутації фірми або місця відпочинку туристів, підкріпленої фактами, так, щоб фірма могла досягти свої цілі в атмосфері сприятливої думки про себе. Зв'язки з громадськістю призначені для створення і збереження позитивного іміджу країни, маршруту, компанії і послуг, пропонованих нею, у людей, здатних вплинути на громадську думку (журналістів, видавців і т.д.) або у торгових посередників (турагентів, туроператорів і т.д.).

 Одними  з найпопулярніших методів PR є: зв’язки із засобами масової інформації: прес-реліз – первинний засіб, що використовується для передачі PR повідомлень засобам масової інформації, прес-конференція, скликання представників ЗМІ з метою публічного оголошення, заяви або думки компанії; відеофільми. Частіше за все це документальні фільми про подорожі. У фільмі розказується про яку-небудь країну (регіоні, місцевості), про її жителів, звичаї, красу природи;ознайомчі візити – рекламні тури.

 Зв'язки з громадськістю направлені на підвищення престижу і впізнанності образу учасника ринку. Від реклами PR відрізняється тим, як використовуються засоби масової інформації, рівнем контролю, якими вони володіють над передачею повідомлення, і сприйманою достовірністю.

 Канал збуту – це сукупність фірм або  окремих осіб (посередників), які  приймають на себе або допомагають передати іншій особі право власності на конкретний товар або послугу на їх шляху від виробника до споживача, допомагаючи таким чином виробнику забезпечити нормальний процес його комерційної діяльності. Процес просування туристичних послуг від виробника до кінцевого споживача не прямий, і часто не передбачає їх безпосереднього контакту. У туризмі посередники реалізують послуги декількох виробників. В процесі просування туристичні послуги комплектуються в так званий туристичний продукт туроператора і через канали збуту (турагентства) доводяться до споживача. Реалізація туристичного продукту і послуг на туристичному ринку може здійснюватися безпосередньо прямо споживачеві або через канали збуту, що включають одного або декілька посередників.

 Реклама туристичних послуг є цілеспрямованим розповсюдженням інформації про його послуги з метою інформативного впливу на споживача для просування і продажу, що сприяє появі у покупця зацікавленості та бажання придбання даних послуг.

 Види  реклами: рекламні ролики на телебаченні;рекламні щити;реклама на транспорті;реклама в газетах і журналах; участь в добродійних акціях;участь у виставках;пряма поштова розсилка постійним партнерам проспекту про послуги готельного комплексу. Крім того, реклама туристичних послуг поділяється на неналежну контр-рекламу та соціальним. Неналежною є реклама туристичних послуг, в якій допущені порушення вимог до її змісту, часу, і місця, способу розповсюдження встановлених законодавством. Під контр-рекламою розуміється спростування неналежної реклами, поширюваної з метою ліквідації викликаних нею наслідків. Соціальна реклама представляє суспільні та державні інтереси і направлена на досягнення добродійної мети.Неналежна реклама ділиться на недобросовісну, недостовірну, неетичну, і свідомо помилкову .

 Недобросовісною є реклама готельних послуг, яка: дискредитує юридичних осіб, фізичних осіб що не користується рекламованими послугами; містить неконкретні порівняння інших рекламованих готельних послуг; містить вислови, образи що порочать честь, гідність і ділову репутацію конкурента.

 Неетичною є реклама що містить інформацію що порушує загальноприйняті норми  гуманності та моралі шляхом вживання образливих слів, порівнянь, образ відносно раси, національності, професії, соцкатегорії, вікової групи, статі, мови, релігійних, філософських, політичних та інших переконань. Свідомо помилковою є реклама, що умисно вводить в оману споживача.

 Прихованою  є реклама, неусвідомлюваний споживачем вплив на його сприйняття шляхом використання в радіо -, теле -, відео -, аудіо – та кінопродукції, а також в іншій продукції спеціальних засобів розповсюдження реклами.

 Якби  я мала змогу просувати студентський тур, то звернулася б до найпоширеніших методів PR.Я б розробила відеоролики  про даний тур, розповсюдила буклети по навчальних закладах, а, щоб студенти отримали найбільше інформації, з допомогою студентського активу в  їхніх навчальних закладах  я б провела конференцію, яка присвячена даній подорожі. 
                         Розділ 3. Перспективи розвитку студентських подорожей

3.1. Проблеми  розвитку подорожей та туризму  в Україні

 Туристичний бізнес в Україні зазнає жорсткої конкуренції з боку інших держав, та ми й самі нерідко віддаємо перевагу закордонним вояжам. Останніми роками в Україні прийнято низку державних рішень на зміцнення та розширення законодавчої бази з туризму. Туризм визнано одни з пріоритетних напрямків національної культури й економіки. І це повністю погоджується з світовими тенденціями, які свідчать, що туристична сфера буде індустрією ХХІ століття.Саме на структури Держкомтуризму України покладено організаторські та координуючі функції з виконання державних рішень у цій галузі, опрацювання концепцій її розвитку.Нині в країні ліцензовано понад 2100 туристичних фірм і більшість з них лише починає робити перші кроки. Допомогти їм працювати відповідально, цивілізовано, аби примножувалися туристичні маршрути України, - постійна турбота структур Держкомтуризму, про що й засвідчила робота колегії.

 У ринкових умовах нам доводиться йти на закриття нерентабельних підприємств, тих же шахт, натомість нарощує оберти туристична галузь. Нове життя диктує свої закони.В період становлення ринкових відносин в Україні туризм як одна з найбільш перспективних та динамічних галузей світового господарства отримав усі умови для інтенсивного розвитку. Об’єктивним підгрунтям стало, з одного боку, відкриття тривалий час закритих державних кордонів, а з іншого - її величезний туристичний потенціал, що містить у собі неповторний комплекс історико-культурних та архітектурних пам’яток, об’єктів, рекреаційного призначення, природнокліматичних ресурсів. Загальна площа цінних з туристично-рекреаційної точки зору природних ландшафтів України становить 9,4 млн. га. або 15,5 % її території. Їх одночасна ємність з урахуванням необхідності забезпечення вимог охорони навколишнього середовища та припустимих навантажень перевищує 48 млн. чол.