Використання елементів педагогіки та психології в екскурсійній роботі

Відтворююча уява має конструктивний характер. Цьому виду уяви властиве точне відтворення об'єкту в свідомості екскурсантів. Творча уява дозволяє екскурсоводові створювати нові зорові образи. На додаток до об'єкта, побаченому в натурі, екскурсовод творчо домислює певні частини об'єкту, заповнюючи відсутні деталі.

За допомогою творчої  уяви можуть бути відтворені події  та явища: картини смерчу, військової битви (Льодового побоїща), морського бою, повені в Санкт-Петербурзі, а також образи конкретних героїв. Добре розвинена уява дозволяє екскурсоводові, спираючись на раніше набуті знання, життєвий досвід, окремі спостереження, створювати такі картини подій, такий вигляд людей, які сприймаються екскурсантами. Творча уява екскурсовода дає можливість екскурсантам представити себе учасниками подій, яким присвячена екскурсія. Тільки ту екскурсію, яка відтворює в уяві своїх учасників життя в русі і звуках, можна визнати вдалою.

Об'єкти спостереження в  екскурсії в більшості випадків нерухомі. Але тією ж самою якістю володіють твори живопису і скульптури. Насправді сани, які "відвезли" в глиб полотна бояриню Морозову, все-таки нерухомі, як нерухомі і бурлаки, які "рухаються" на глядача! "Мідний вершник" злетів в повітрі і завмер на віки вічні. Неправдоподібно? Проте в нашій свідомості закарбувався не камінь і не метал пам'ятника, а чудовий образ танцюючого коня з царственим вершником ". Те ж саме відбувається при спостереженні історичних місцевостей, екскурсійних об'єктів під керівництвом кваліфікованого екскурсовода. Будівлі, фортеці, поля минулих битв заповнюються учасниками подій, які відбувалися в далекі роки, в них знову кипить давно зникле життя.

Велике значення для успіху екскурсії, засвоєння і запам'ятовування екскурсійного матеріалу має  емоційна сторона справи. Психологія, яка розглядає психічні процеси  і стани особистості, важливу  роль відводить емоціям і почуттям.

В екскурсії емоційний  вплив на екскурсантів надає розповідь  екскурсовода, його зміст, добре підібрані  приклади, пояснювальний матеріал, правильний акцент в його викладі.

Активні емоції у аудиторії  викликає зоровий ряд - будівлі, споруди, історичні місця, пов'язані зі знаменними подіями, меморіальні дошки, експонати  в музеях. І в меншій мірі емоційність  екскурсантів є наслідком власних  емоцій екскурсовода. Важливе значення для процесу розуміння та засвоєння  екскурсійного матеріалу має  співпереживання - уподібнення емоційного стану суб'єкта станом іншої особистості. Як приклад може бути приведений показ  творів образотворчого мистецтва (живопис, графіка), в ході якого екскурсовод  допомагає екскурсантам побачити зображені  в них предмети і явища навколишнього  нас світу очима художника. Екскурсант як би сприймає відношення художника  до того, що він відтворює в своєму творі, його емоції і почуття.

Таким чином, можна зробити  висновок, що при спостереженні екскурсійних об'єктів під керівництвом екскурсовода виникає співпереживання, яке представляє  щось спільне у виникаючих у екскурсантів емоціях. Іншими словами - емоції екскурсійної групи набувають характеру співпереживання. Одне із завдань екскурсовода - розвинути  у екскурсантів здатність до відтворення  в своїй уяві тих предметів, образів, явищ, яким присвячений розповідь.

Для екскурсовода важливо  володіти комплексом знань і умінь, щоб донести до аудиторії творчий  задум авторів - творців конкретних об'єктів. Емоції екскурсантів, їх рівень (задоволення, захоплення тощо) залежать від того, наскільки вони задоволені отриманою інформацією. При цьому має значення і інше - наскільки правильно і чітко виражено відношення екскурсовода до об'єкту показу і змісту розповіді. Показ і розповідь створюють враження, викликають певні почуття екскурсантів (захоплення, гордість, гнів, жалість та ін.) Буває й так, що екскурсовод веде екскурсію емоційно, захоплено, але це не викликає очікуваних емоцій у екскурсантів, вони залишаються байдужими. Так відбувається тому, що екскурсійний матеріал далекий від їхніх інтересів, що вони не підготовлені до його сприйняття.

                       Висновок

Педагогічні принципи навчання і виховання являють собою  фундамент екскурсій. Наявність  основних елементів педагогіки в  ході проведення екскурсій дозволяє визначити її як педагогічний процес. Професійна майстерність екскурсовода може бути визнана одним з видів педагогічної майстерності, а сам екскурсовод визначений як педагог, діяльність якого ставить своїм головним завданням навчання і виховання людей, формування особистості, її знань і переконань. Важливою частиною педагогічної майстерності екскурсовода є педагогічна техніка.

Знання екскурсійними  працівниками основ психології допомагає  їм правильно будувати екскурсійний процес, уміло підносити інформацію по темі, враховувати запити та інтереси конкретної аудиторії, помічати відношення екскурсантів до розповіді і показу, оперативно оцінювати їх реакцію (увага, інтерес, схвалення, незадоволення).

Вивчення психології, знання її елементів при підготовці та проведенні екскурсій допоможе екскурсоводові повніше усвідомити технологію дії  психологічних механізмів засвоєння  особистістю знань. Створення і  використання умов перетворення отримуваних знань в переконанні - основа екскурсійного процесу. Виконання вимог психології спирається на професійне використання методичних прийомів ведення екскурсій, обраних з урахуванням тематики та особливостей складу групи екскурсантів. Ефективність екскурсії в значній мірі залежить від того, наскільки екскурсовод володіє психологією, правильно розуміє сутність психічних процесів, від його вміння використовувати ці знання в керівництві діяльністю екскурсантів (увага, мислення, сприйняття, розуміння, запам'ятовування та ін.) При оцінці ефективності екскурсій необхідно мати на увазі, що не тільки в цілому потоці екскурсантів, а й у межах однієї екскурсійної групи люди по-різному сприймають піднесений їм матеріал.

                      Список використаних джерел

1. Емельянов Б.В. Экскурсоведение // Емельянов Б.В. – М. : Советский спорт, 2007. – 216 с.
2. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки // Вишневський О.- Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – 55 с.
3. Федорченко В.К. Педагогіка туризму // Федорченко В.К., Фоменко Н.А., Скрипник М.І., Цехмістрова Г.С. – К. : Видавничий дім «Слово», 2004. – 296 с.
4. Бабарицька В.К. Екскурсознавство і музеєзнавство: навч. Посібник. // Бабарицька В.К., Короткова А.Я., Малиновська О.Ю.  – К.: Альтерпрес, 2007. – 462 с.
5. Воскресенский В.Ю. Международный туризм // Воскресенский В.Ю. – М. : Юнити-Дана, 2006. – 255 с.
6. Линчевский Э. Э. Типология и психология туризма // Линчевский Э. Э., Федотов Ю. Н. – М. : Советский спорт, 2008. – 272 с.
7. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні // Кифяк В.Ф. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2003. – 300 с.
8. Емельянов Б. В. Профессиональное мастерство экскурсовода: Учеб. пособие.// Емельянов Б. В. — М.: ЦРИБ "Турист”, 1986.
9. Сичинава В. А. Экскурсионная работа: Пособие для учителей. // Сичинава В. А. — М.: Просвещение, 1981.
10. Гецевич Н.А. Основы экскурсоведения. // Гецевич Н. А. – М. : Советский спорт, 2006. – 262 с.