Розвиток зовнішньоторговельних операцій на умовах давальницької сировини в ТзоВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ

1. При ввезенні на митну територію України давальницької сировини іноземним замовником.          Сплата податків (ПДВ та акцизних зборів) при ввезенні на митну територію України давальницької сировини іноземним замовником здійснюється українським виконавцем за давальницьку сировину, яка буде використана для проведення розрахунків за послуги з її переробки при проведенні митних процедур (аналогічно до проведення бартерних операцій), а за давальницьку сировину, яка буде використана для виробництва готової продукції, - шляхом видачі простого векселя з відстрочкою платежу на строк виконання операції з давальницькою сировиною, але не більше 90 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації.  Видача і погашення векселя відбувається наступним чином: суб'єкт підприємницької діяльності купує оригінал векселя в установі банку, другий і третій примірники векселя він одержує шляхом ксерокопіювання неоформленого оригіналу вексельного бланку. Записи на всіх примірниках виконуються окремо, мають бути тотожнимим та ксерокопіюванню не підлягають.           Перший примірник оформленого векселя виписується органом митного контролюне пізніше ніж на третій день з дати його видачі органу державної податкової служби, в якому такий суб'єкт зареєстрований як платник податку на додану вартість. Другий примірник залишається в органі митного контролю, який здійснював оформлення давальницької сировини, що ввозилася. Третій примірник залишається у платника податку.   У подальшому при оформленні ввізної вантажної митної декларації на зворотньому боці векселя вказується дата і номер вантажної митної декларації, згідно з якою ввозиться давальницька сировина або готова продукція. Інспектор митниці засвідчує запис своїм підписом і особистою печаткою [1, с.36].

2. У разі вивезення  готової продукції.

     Виходячи  з норм чинного законодавства, нульова ставка податку на додану вартість може застостовуватися до готової продукції, яка вивозиться за межі митної території України, а також до послуг, що надаються з переробки давальницької сировини нерезидента лише за умови, що виготовлена продукція перетинає митний кордон України[3, с. 60].    Що стосується продажу сировини на території України за іноземну валюту нерезидента для подальшої її переробки, то такий продаж обкладається ПДВ за повною ставкою в розмірі 20%.     У разі вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому в контракті, у встановлені строки (або частково при наявності документального пітвердження сплати ввізного мита, податків та зборів, які повинні бути сплачені при ввезенні в Україну частини сировини, з якої вироблена невивезена готова продукція), вексель погашається, ввізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не стягуються (підстава - копія вивізної вантажної митної декларації.).        Якщо продукція згідно з договором реалізується на території України, то підставою для погашення векселя є ввізна вантажна митна декларація на готову продукцію (без фактичного ввезення її в Україну), копія контракту та копія акту здачі-приймання готової продукції, довідка про сплату ввізного мита, інших податків та зборів.         При невиконанні ціїє умови з виконавця до бюджету (в який сплачується податок на прибуток) стягується пеня в національній валюті України за кожний день прострочення в розмірі 0,3% митної вартості давальницької сировини, але не більша за контрактну вартість невивезеної готової продукції (якщо не укладена кредитна угода між українським виконавцем та податковою інспекцією за місцем його знаходження, за що стягується відповідна плата) [1, с. 37].        Готова продукція, вироблена в Україні з давальницької сировини іноземного замовника, при вивезенні не оподатковується вивізним (експортним) митом, іншими податками та зборами (крім митних зборів) і не підлягає режиму ліцензування та квотування. Після того, як українським виконавцем здійснено переробку, при вивезенні готової продукції в повному обсязі, передбаченому контрактом у встановлені терміни, оформляються вивізна вантажна митна декларація. Копія такої вантажної митної декларації є підставою для погашення векселя. При цьому на лицьовому боці векселя робиться напис «Погашено», який засвідчується підписом начальника, а також печаткою державної податкової служби.      Слід враховувати, що при погашенні векселя суттєву роль буде відігравати обсяг готової продукції, що вивозиться, а саме: якщо при ввезенні давальницької сировини органам митного контролю було надано вексель на загальну суму податкових зобов'язань, то при частковому вивезенні готової продукції виникає необхідність у погашенні векселя в частині ПДВ з вартості продукції, що залишилася у виконавця.       3. У випадку поверенення нерезиденту отриманої давальницької сировини.            Закон України “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” не передбачає погашення векселя в разі повернення нерезиденту отриманої давальницької сировини (наприклад, якщо вона не відповідає якості, зазначеної у договорі). Тому вексель може бути поогашений лише шляхом оплати вексельних сум або анульований за умови переоформлення вантажної митної декларації на ввезення продукції на територію України зі зміною характеру угоди на тимчасове ввезення давальницької сировини [1, с. 34].         4. При вивезенні давальницької сировини з України з метою переробки її в готову продукцію.            З давальницької сировини в такому разі не стягується вивізне (експортне) мито, податок на додану вартість, збори (крім зборів за митне оформлення) і вивозиться з митної території України на підставі наданого письмового зобов'язання про повернення готової продукції або валютної виручки від її реалізації. Щодо операцій з вивезення давальницької сировини за митний кордон України, а отже, і ввезення готової продукції, виробленої з неї, положення закону “Про податок на додану вартість” спеціальних вказівок не дають. Отже, такі операції слід розглядати як експортно-імпортні.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 1. 3.Стратегія розвитку діяльності ТзОВ LEONI на основі іноземної давальницької сировини

        Підприємство LEONI WS постачає свої кабельні мережі на заводи в Німеччині, Польщі, Бельгії та Австрії. Автомобілі, які випускають ці заводи, це переважно -   Opel Corsa, Opel Zafira  та   Porche – автомобілі середнього і вищого класу. Оскільки країни-торговельні партнери підприємства – це країни з високим і середнім рівнем життя населення, то попит на зазначені марки автомобілів зберігається високим. У 2007 році збільшилися замовлення із німецького заводу в місті Бохум, а також із Англії.

     Корпорація  General Motors експортує понад 70% своїх автомобілів у 170 країн світу, працює тут близько 50 тисяч осіб. Останнім часом у Німеччині, яка завжди лідирувала у ЄС за обсягом продажу нових автомобілів, знизився попит на автомобілі  преміум класу, що стало відчутним ударом для конкурентів LEONI WS, які спеціалізуються на виробництві кабельних мереж саме для цього сегменту авто.

     Загалом, найбільший попит на нові автомобілі все одно найбільший в Німеччині  та Англії, далі йде Бельгія, і значно відстає Польща. Це явище можна  пояснити таким фактом, що у розвинених країнах діють спеціальні програми, які допомагають водіям продати своє старе авто і дають йому можливість зі знижкою купити нове. В Польщі тим часом більше 30% автомобілів – це брухт.

Формуючи  експортні ціни на свою продукцію,  підприємство LEONI WS аналізує ціни та якісні характеристики товарів фірм-конкурентів, а також проводиться оцінка власних витрат. Підприємство застосовує політику цінової конкуренції, як видно з таблиці 1.1., порівняно з іншими постачальниками LEONI WS встановлює найнижчі ціни на свої в’язки, але з 2010 року планується зміна структури виробництва на готові скомплектовані мережі, які не потребують подальшого монтуванні і є легшими в експлуатації. Швидше за все підприємство перейде до вищих цін за рахунок ексклюзивності характеристик товару [29] 
 
 

     Таблиця 1.1 

Дані  про ціни підприємства LEONI WS та його основних конкурентів

[29] 

     Найбільшими конкурентами підприємства, згідно з  даними таблиці, є японські виробники кабельних в’язок „Ядзакі”, „ДЕЛФАІ”, які встановлюють вищі ціни на аналогічні експортні товари.

  Та, все ж, впродовж п’яти років своєї  діяльності на території України, досягнувши значних успіхів, варто зазначити, що підприємство зіштовхнулося із деякими труднощами. Зокрема це, високі ставки ввізного мита в Україні, митні процедури оформлення експотру/імпорту, постачальна база та відшкодування ПДВ.

Обмеження при здійсненні зовнішньоторговельних  операцій LEONI WS :

1. Ставки  ввізного мита в Україні 5 – 10%.

     Для таких виробників як LEONI WS, що експортують 100% своєї продукції за межі України, ставки ввізного мита є негативним фактором, що унеможливлює отримання прибутку, який би у свою чергу оподатковувався.

      Режим переробки давальницької сировини може бути вирішенням проблеми тільки для низько технологічної продукції і не може застосовуватись до виробництва кабельних мереж, що потребують значної кількості комплектуючих. 

  2. Митне оформлення імпорту.

      З огляду на труднощі процедури імпорту в Україні, міжнародні компанії, такі як LEONI WS, змушені консолідувати свою сировину за межами України, а потім здійснювати її ввезення.

3. Відшкодування  ПДВ.

      Протягом  останніх років підприємству було відшкодовано ПДВ із значним запізненням (на суму більше 15 млн. дол.), що нанесло підприємству незаплановані витрати та збитки.

  До  недоліків давальницької схеми  можна віднести жорсткий контроль за вивезенням готової продукції з  боку митних і податкових органів, необхідність отримання дозволу митного органу, обмеження терміну переробки (90 днів) та негнучкість давальницької схеми. При здійсненні виробництва на 100% експорт, сплата ПДВ за допомогою векселів можна вважати варіантом вирішення проблеми, але це несе за собою додаткові витрати для забезпечення фінансових гарантій (авалю).  

  В Україні на митні процедури витрачається більше часу і вони ускладнюються  наявністю великої кількості  структур:

- митниця

- карантинна  служба

- державна  санітарна служба

- департамент  екології

- сертифікаційна  служба

     Досліджуючи проблеми, з якими зіштовхнулося не одне іноземне підприємство, що працює на території України на основі давальницької сировини, для прикладу, в таблиці 1.2. подана порівняльна характеристика вимог українських та європейських митних норм, згідно з якими звикли працювати великі європейські компанії та корпорації, а також великі інвестори  [32] .  
 
 

     Таблиця 1.2. 

Вимоги  Українських митних норм у порівнянні із нормами ЄС

 

      Підсумовуючи порівняльні аргументи, які наведені в таблиці 1.2., можна зробити висновок, що чинне українське митне законодавство виступає значною перешкодою для здійснення зовнішньоторговельних операцій не тільки по відношенню до нерезидентів, а й для національного виробника.

       Керівництво, уважно вивчивши  зауваження головних клієнтів  та замовників підприємства, прийняло  рішення про закриття виробництва  окремих кабельних  частин  та контактів, адже покупці витрачали зайвий час та кошти на комплектування та збирання в’язок. Цей крок виявився виправданим, як показано на рис. 1.1.,  оскільки починаючи з середини 2008 року обсяг продажу упевнено почав зростати. Таким чином підприємство LEONI WS планує у 2009 році охопити від 5 до 7% світового ринку.

      Аналізуючи малюнок 1.4., варто зазначити, що причиною зниження обсягів продажу кабельних в’язок стала перекваліфікація виробництва з менших і легших у виготовленні кабельних в’язок на довші та складніші за конструкцією, виготовлення яких потребує більших затрат праці та матеріалу.

     З 2009 року кількість працівників підприємства становила 4500 особи, а середня заробітна плата сягнула 2000 гривень. На 2010 рік заплановано будівництво ще кількох ліній виробництва, тож можна припустити, що кількість робочих місць збільшиться, оскільки саме на 2010 рік заплановане перевезення виробничих ліній з Польського заводу.

     Підприємство  також планує в 2010 році вийти зі своїм товаром на ринок Росії, оскільки нещодавно там відкрився новий завод Opel і ТзОВ LEONI вже має налагоджені контакти з ним.

  Аналізуючи  маркетингову політику підприємства LEONI WS варто звернути увагу на те, що ставлячи собі за мету завоювання більшої частки ринку (рис. 1.5.), маркетингова стратегія повинна бути напрямлена на розробку чіткої збутової та рекламної стратегії, виявлення сильних та слабких сторін конкурентів, а також передбачення можливих принципових змін та тенденцій на ринку. 

Рис. 1.5. Частка ринку бортових кабельних мереж підприємства та його основних конкурентів [здійснено автором]

      Як  видно з рис. 1.5. на ринку у підприємства є ще можливість завоювати більшу частку оскільки можна відвоювати позиції у 21% підприємств, які не великими і не мають добре розгалуженої збутової мережі. На майбутнє підприємство саме планує застосувати агресивну стратегію захоплення ринку, тим більше, що на даному етапі розвитку воно володіє необхідними ресурсами, контактами та має стабільно стійку позицію на ринку. Підприємство ТзОВ LEONI відоме як надійний постачальник якісних і, порівняно, дешевших кабельних мереж. Зараз воно перебуває на так званому етапі „росту”, коли спостерігається високий рівень продажу при мінімальних затратах, а репутація, яку впродовж тривалого періоду часу підприємство формувало – працює на нього.