Супружеские конфликты и их профилактика

НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ПОДРУЖНІ  КОНФЛІКТИ ТА ЇХ ПРОФІЛАКТИКА 
 
 
 
 
 
 

     Робота  студентки

факультету  «Соціальна педагогіка»  ІІІ-го курсу

     заочної форми навчання

                 Макшевої Ірини Миколаївни 

                 Перевірила:  
 
 
 

Київ – 2011

ЗМІСТ 

ВСТУП………………………………………………………………….3

1. Конфлікти - це норма життя…………………………………….3
1. Позитивні та негативні функції конфлікту…………....4
2. Типові міжособові конфлікти у подружжя…………….5
3. Кризові періоди подружнього життя…………………..5
4. Ланцюгова реакція конфліктної ситуації……………….6
2. Психотравмуючі наслідки конфліктів в сім’ї…………………8
3. Проводимо профілактичні роботи………………………………9

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………17 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

      Слово конфлікт прийшло в українську і  інші мови з латині (conflictus -  означає «зіткнення»). Це одне з тих міжнародних слів, які радують перекладачів, - вони не потребують перекладу, оскільки зрозумілі і так: і звучання, і значення їх в усіх мовах приблизно однакове.

        Можна жити, обходячись без слова  "конфлікт", але не можна жити без конфліктів. Якби не було цього слова, запозиченого з латині, то у будь-яких сучасних мовах все одно існували б такі слова, як "зіткнення", "розбіжність", "суперечка", "сутичка", "боротьба". І, напевно, знайшлося б якесь слово для позначення загального сенсу, який є в подібних словах. Тільки вимовлялося б воно в кожній мові по-своєму. Проте, напевно, той факт, що слово "конфлікт" увійшло до різних мов і прижилося в них, не випадковий.

        З цього, на перший погляд, чисто  лінгвістичного факту можна навіть зробити деякі цікаві висновки, що виходять за рамки лінгвістики. По-перше,  з нього виходить, що очевидно, є потреба в загальному понятті, яке охоплює найрізноманітніші варіанти зіткнень, суперечок, сутичок і ін. А по-друге, цей факт свідчить, що всюди на землі люди, що живуть в найрізноманітніших умовах, зустрічаються з явищем, яке позначається словом "конфлікт". Навряд чи серед нас знайдеться той, хто ніколи не потрапляв ні в які конфлікти.

     На  думку фахівців, які вивчають родину, сумісність шлюбних партнерів досягається не завжди і зазвичай не відразу (Ковальов С. В., Сисенко. А.). Будь-який, навіть самий приватний аспект внутрішньої, глибинної несумісності неминуче виявиться на поверхні у вигляді поведінкових конфліктів.

     За  визначенням Н. В. Гришиною: конфлікт - це біполярне явище (протистояння двох начал), проявляє себе в активності сторін, спрямованої на подолання суперечностей, причому сторони представлені активним суб'єктом (суб'єктами).

     Конфлікт - це поширена особливість соціальних систем, він неминучий, а тому має розглядатися як природний фрагмент людського життя. Конфлікт може бути прийнятий як одна з форм нормальної людської взаємодії. Він не завжди і не скрізь призводить до руйнування. Конфлікт – це також один з головних процесів, що служить збереженню цілого. 

1. Конфлікти - це норма життя

 

        Протилежність конфлікту - це згода, згуртованість, єдність, мир. Жити в мирі і злагоді легко, просто, зручно. Тому усі ми цінуємо можливість такого життя. "Худий мир - кращий за добру сварку", - стверджує прислів'я. Поза сумнівом, конфлікти частіше всього нічого хорошого нам не приносять. Вони шкодять справі, заважаючи спільним погодженим діям для її виконання. Вони псують стосунки між людьми. Вони викликають нервову напругу і стреси, що може навіть підірвати здоров'я людини. Не дивно, що люди не люблять конфліктів і побоюються їх.

        Проте хочемо ми того чи ні, подобається нам це чи не подобається, але конфлікти в нашому житті неминучі. А раз так, то залишається лише потурбуватися про те, щоб зменшити шкоду, яку вони здатні принести, і, якщо це можливо, отримати від них хоч якусь користь. Врешті-решт, як свідчить ще одне відоме прислів'я, - «Немає худа без добра». Жити в мирі і злагоді - це чудово, але все-таки зовсім без конфліктів було б, напевно, трохи нудно. 

1. Позитивні та негативні функції  конфлікту

   Конфлікти, принаймні, вносять в наше життя  деяку "перчинку", яка дозволяє краще відчути привабливість  миру і злагоди. Але, звичайно, бажано, щоб гіркота такої "перчинки" не стала отрутою. А для цього бажано знати позитивні та негативні функції конфлікту.

   Головними позитивними функціями конфлікту  є:

- конфлікт  не дає системі стосунків, що  склалася, закостеніти, він штовхає  її до зміни і розвитку, відкриває  дорогу інноваціям, здатним її  удосконалити;

- він  грає інформаційну і єднальну  роль, оскільки в ході конфлікту  його учасники краще пізнають  один одного;

- він  стимулює розвиток особистості,  ріст почуття відповідальності, усвідомлення ними своєї значущості;

- розв'язування  конфлікту знімає приховану напруженість і дає їй вихід;

- конфлікт  виконує діагностичну функцію  (іноді корисно навіть спровокувати  його, щоб прояснити ситуацію і зрозуміти стан справ).

        До найважливіших негативних  функцій конфлікту відносяться: 

- погіршення  клімату в сім’ї;

- неадекватне  сприйняття і нерозуміння конфліктуючими  сторонами один одного;

- зменшення  співпраці між конфліктуючими  сторонами в ході конфлікту  і після нього; 

- дух  конфронтації, що затягує близьких людей у боротьбу і примушує їх прагнути більше до перемоги, чим до вирішення реальних проблем і подолання розбіжностей;

- матеріальні  і емоційні витрати на вирішення конфлікту.

     Закохані  і подружжя повинні виразно розуміти - головною причиною любовних і сімейних конфліктів є якраз те, що колись стало основою для виникнення любовного зближення - наявність істотних відмінностей одного партнера від іншого.

     Саме  наявність цієї обставини тягне  закоханих один до одного і. одночасно  відштовхує.

     Чим більше партнери по стосунках відрізняються  один від одного, тим більше їх один до одного тягне, тим сильніше ця обставина і провокує між ними конфлікти.

     Конфлікти  між партнерами - це пошук і досягнення деякого ідеального балансу між  тими люблячими людьми, чий вік, освіта, соціальне і майнове положення, життєвий і любовний досвід, найчастіше, дуже сильно відрізняються. Досягнутий підсумковий баланс і буде індивідуальною характеристикою саме цієї любовної пари. 

2. Типові  міжособові конфлікти  у подружжя

 

     Залежно від суб'єктів взаємодії сімейні  конфлікти підрозділяються на конфлікти між: подружжям, батьками і дітьми, подружжям і батьками кожного з подружжя, бабусями (дідусями) і онуками.

     Ключову роль в сімейних стосунках грають подружні конфлікти. Вони частіше виникають  через незадоволення потреб подружжя. Виходячи з цього виділяють головні причини подружніх конфліктів :

- психосексуальна  несумісність подружжя;

- незадоволення  потреби в значущості свого  "Я", неповага почуття гідності  з боку партнера;

- незадоволення  потреби в позитивних емоціях:  відсутність ласки, турботи, уваги і розуміння;

- пристрасть  одного з подружжя до надмірного  задоволення своїх потреб (алкоголь, наркотики, фінансові витрати  тільки на себе і так далі);

- незадоволення  потреби у взаємодопомозі і  взаєморозумінні з питань ведення  домашнього господарства, виховання дітей, у відношенні до батьків;

- відмінності  в потребах по проведенню дозвілля, захопленнях.  

3. Кризові періоди подружнього  життя

 

     Крім  того, виділяють чинники, що впливають  на конфліктність подружніх стосунків. До них відносять кризові періоди в розвитку сім'ї (С. Кратохвил).

     Перший  рік подружнього життя характеризується конфліктами адаптації один до одного, коли два "Я" стають одним "Ми". Відбувається еволюція почуттів, закоханість  зникає і подружжя з'являється один перед одним такими, які вони є. Відомо, що в перший рік життя сім'ї вірогідність розлучення велика, до 30% загального числа шлюбів (І. Дорно).

     Другий  кризовий період пов'язаний з появою дітей. Ще незміцніла система "Ми" піддається серйозному випробуванню. Що ж лежить в основі конфліктів в цей період?

- Погіршуються  можливості професійного росту  подружжя.

- У них  стає менше можливостей для  вільної реалізації в особисто-привабливій  діяльності (захоплення, хобі).

- Втома  дружини, пов'язана з доглядом  за дитиною, може привести до тимчасового зниження сексуальної активності.

- Можливі  зіткнення поглядів подружжя  і їх батьків по проблемах виховання дитини.

     Третій  кризовий період співпадає з середнім подружнім віком, який характеризується конфліктами одноманітності. В результаті багатократного повторення одних і тих же вражень у подружжя настає насичення один одним. Цей стан називають голодом почуттів, коли настає "ситість" від старих вражень і "голод" по нових (Ю. Рюриковий).

     Четвертий період конфліктності стосунків  подружжя настає після 18-24 років спільного життя. Його виникнення часто співпадає з наближенням періоду інволюції, виникненням почуття самотності, пов'язаної з відходом дітей, емоційною залежністю дружини, що посилюється, її переживаннями з приводу можливого прагнення чоловіка сексуально проявити себе на стороні, "поки не пізно" (С. Кратохвил).

     Значний вплив на вірогідність виникнення подружніх  конфліктів роблять зовнішні чинники: погіршення матеріального становища  багатьох сімей; надмірна зайнятість одного з подружжя (чи обох) на роботі; неможливість нормального працевлаштування одного з подружжя; тривала відсутність свого житла; відсутність можливості влаштувати дітей до дитячої установи та ін.

     Перелік чинників конфліктності сім'ї був  би неповним, якщо не назвати макрочинники, тобто зміни, що відбуваються в сучасному суспільстві, а саме: ріст соціального відчуження; орієнтація на культ споживання; девальвація моральних цінностей, у тому числі традиційних норм сексуальної поведінки; зміна традиційного положення жінки в сім'ї (протилежними полюсами цієї зміни є повна економічна самостійність жінки і синдром домогосподарки); кризовий стан економіки, фінансів, соціальної сфери держави.

     Дослідження психологів показують, що в 80-85% сімей  є конфлікти. Решта 15-20% фіксує наявність "сварок" по різних приводах (В. Полікарпов, І. Залигіна ).

     Розбіжності в системах ціннісних орієнтацій подружжя можуть бути підґрунтям  для  багатьох сімейних конфліктів, зокрема  таких, як конфлікт сімейних ролей, боротьба за лідерство в сім’ї, конфлікт як засіб зняття напруження, конфлікт як захист власного «Я». В основі кожного з них лежить суперечність між сформованими до шлюбу уявленнями кожного з подружжя про функції чоловіка і дружини в сім’ї та способи їх реалізації. Конфлікт може виникнути і в результаті зіткнення звичних для кожного з подружжя шляхів і способів задоволення соціокультурних, інтелектуальних, естетичних та інших потреб, прагнення відстояти свою індивідуальність, намагання узгодити уявлення про себе з думкою партнера.