Аналіз ефективності використання трудових ресурсів

З таблиці 5.4.1. видно, що трудові ресурси підприємства використовуються недостатньо. У середньому 1 робітником відпрацьовано по 237 днів, замість 238, у зв’язку з цим цілоденні витрати робочого часу на 1 робітника складають 1 день, а на всіх 1239(-1х1239) або 9912 годин (1239х8). 
Розрахуємо, як на випуск продукції вплинули цілоденні втрати. Для цього відхилення в кількості днів, відпрацьованих 1 робітником помножити на плановий середньоденний виробіток та фактичне число робітників. Отже, у зв’язку з тим, що кожний робітник недопрацював у середньому за рік 1 день, недодано продукції на 13591 тис.грн. (-1х11,05х1239). 
На підпримстві також існують внутрішньозмінні втрати робочого часу - за день вони складають 0,15 год., а за всі дні, відпрацьовані всіма робітниками - 44046(-0,15х237х1239). 
Загальні втрати робочого часу складають 53958 годин (9912+44046). 
Розрахуємо, як на випуск продукції вплинули внутрішньозмінні втрати робочого часу. Для цього відхилення по середній тривалості робочого дня помножити на плановий середньогодинний виробіток 1 робітника та фактичну кількість відпрацьованих усіма робітниками 0,15 год. Втрачено продукції на суму 60, 828 тис.грн. (-0,15ї1381х293643:10000). 
Після визначення позапланових втрат робочого часу необхідно вивчити причини їх утворення. 
Основні причини втрат робочого часу: 
1) недоліки в організації виробництва (збої, аварії і т.д.); 
2) нерегулярне постачання сировини і матеріалів; 
3) недоліки в організації праці і зарплати; 
4) низька трудова дисципліна (запізнення, простої); 
5) погана організація допоміжних служб. 
Вивчивши втрати робочого часу, необхідно визначити невиробничі затрати праці, які складаються із затрат робочого часу в результаті виготовлення забракованої продукції та виправлення браку, а також у зв’язку з відхиленням від технологічного процесу. Це приховані втрати. Розрахувати їх кількість можна за допомогою додаткових розрахунків. 
Проаналізуємо втрати робочого часу, спричинені браком (табл.5.4.2.) 
Таблиця 5.4.2. 
Вихідні дані для аналізу страт робочого часу

Існує декілька варіантів розрахунків, що дають  приблизно однакові результати. 
І варіант  
1. Визначаємо питому вагу витрат на брак у виробничій собівартості валової продукції. Усі витрати на брак дорівнюють: 19+3=22 (млн.грн.) 
Питома вага = 22/5671х100=0,387. 
2. Визначаємо, на скільки знизився обсяг випуску ТП за рахунок невиробничих втрат часу на виготовлення бракованої продукції та виправлення браку. 

3. Визначаємо  втрати робочого часу за рахунок  браку: 
12.04:1345=8952(год.)  
Отже, за рахунок браку не додано продукції на 12.04 млн.грн., втрати робочого часу за рахунок браку складають 8952 (год.) 
 
ІІ варіант 
1. Визначаємо питому вагу ТП у виробничій собівартості ВП: 

2. Визначаємо, на  яку суму не додано продукції  за рахунок браку: 
 
3. Визначаємо втрати робочого часу за рахунок браку: 
12,04:1345=8952 (год.) 
Потрібно мати на увазі, що втрати робочого часу не завжди приводять до зменшення обсягу виробництва продукції, бо вони можуть бути компенсовані підвищенням продуктивності праці. 
 
5.5. Аналіз продуктивності праці 
Продуктивність праці - це кількість продукції, виготовленої за одиницю робочого часу або кількість часу, витраченого та виготовлення одного виробу. 
Продуктивність праці визначаємо у натуральних та грошових одиницях. 
Натуральні - використовуються при визначенні рівня продуктивності праці окремих робітників та їх груп, що випускають однакову продукцію. 
Грошові - при оцінці використання плану продуктивності праці на підприємстві, у галузі. 
Загальна схема аналізу продуктивності праці складається з 2-х етапів: 
1) оцінка використання плану та динаміки продуктивності праці за даними про виробіток на 1 робітника / за рік, квартал, місяць, день/ (рис.5.5.1.); 
2) аналіз використання плану продуктивності праці та резерви її зростання (рис.5.5.2.) 
 
Рис. 5.5.1. Перший етап - оцінка виконання плану та динаміки продуктивності праці за даними про виробіток на одного працюючого (за рік, квартал, місяць, день) 
Розклад формул середнього виробутку 
 
 
Рис. 5.5.2. Другий етап - аналіз виконання плану продуктивності праці та резервів її зростання. 
Примітка. Екстенсивні - фактори, які впливають на використання фонду робочого часу. 
Інтенсивні - фактори, які впливають на продуктивність праці за одиницю часу, тобто на середньогодинний виробіток. 
Для оцінки рівня продуктивності праці застосовується система узагальнюючих, часткових і додаткових показників (рис.5.5.3.). 
 
Рис. 5.5.3. Показники оцінки рівня продуктивності праці 
 
Розглянемо вплив на виконання плану середньорічного виробітку одного робітника кількісті робочих днів, тривалості робочого дня, середньоденного виробітку, маючи такі дані (табл.5.5.1.). 
Таблиця 5.5.1. 
Вихідні дані для аналізу продуктивності праці 

Для розрахунку впливу фактів на продуктивність праці використовуємо спосіб ланцюгових підстановок (табл.5.5.2.). 
Таблиця 5.5.2. 
 
Загальне відхилення: +792,7-47,7=+603 
Перевірка: факт.-план.=загальне відхилення 
6332,2-5729,2=+603. 
 
5.6. Аналіз трудомісткості продукції 
 
Рис.5.6.1. Порядок обчислення показників трудомісткості продукції 
Зниження трудомісткості продукції - важливий фактор підвищення продуктивності праці. Зростання продуктивності праці здійснюється, у першу чергу, за рахунок зниження трудомісткості продукції, а точніше - за рахунок виконання плану оргтехзаходів (упровадження досягнень науки і техніки, механізація і автоматизація виробничих процесів, удосконалення організації виробництва і праці), збільшення питомої ваги покупних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, перегляду норм виробітку тощо. 
Знизити трудомісткість - значить зменшити витрати на виготовлення продукції. Чим менше витрат при тому ж результаті, тим ефективніша праця, тим вища її продуктивність. Ступінь зростання продуктивності праці (у %) за рахунок зниження трудомісткості виготовленої продукції визначається: 
, де (5.6.1.) 
 
Пn-% росту продуктивності праці; 
А-% зниження трудомісткості виготовленої продукції 
Між трудомісткістю і продуктивністю праці існує зворотна залежність, яка виражається наступною формулою: 
(5.6.1.) 
Приклад. Визначити зростання продуктивності праці за наступними даними: 
 
Розрахунок. Застосовуємо нормативний (трудовий) метод визначення зростання продуктивності праці, які дорівнюють обсягу виготовленої продукції, в планових норма-годин поділених на фактично відпрацьований час (табл.5.6.1.). 
Таблиця 5.6.1. 
Аналіз трудомісткості продукції 
 
З таблиці 5.6.1. видно, що трудомісткість знизилась на 450 людино-годин або 5% (450:9000х100), а продуктивність праці збільшилась на 5,26% (9000:8550х100), або якщо трудомісткість знизилась на 5%, то за формулою: 
 
Перевірка за формулою:  
Отже, при підвищенні продуктивності праці на 5,26% трудові витрати знизилась на 5%. 
 
5.7. Аналіз технічного оснащення праці 
На продуктивність праці також впливає і технічний рівень виробництва, який характеризується співвідношенням технічних засобів і витрат праці (технічним оснащенням праці). 
Показники, що характеризують технічне оснащення праці та методику їх розрахунку, наведено на рис. 5.7.1. 

Рис. 5.7.1. Показники  технічного оснащення праці та методика їх розрахунку 
При підрахунку показників береться кількість працюючих тієї зміни, в якій зайнята найбільша частина робітників. 
 
5.8. Аналіз фонду оплати праці та його використання 
До фонду оплати праці включаються: основна, додаткова зарплата, інші компенсаційні та заохочувальні виплати. 
Завданнями аналізу фонду оплати праці є:  
1) систематичний контроль за використанням фонду зарплати; 
2) виявлення можливостей економії коштів за рахунок росту продуктивності і зниження трудомісткості продукції. 
Джерела інформації - ф.2 пв «Звіт з праці», дані табельного обліку та відділу кадрів. 
При аналізі визначають абсолютне та відносне відхилення по фонду зарплати. 
Абсолютне відхилення - це різниця між фактично виплаченим фондом зарплати і плановим. 
Фактичний фонд > планового - перевитрати. 
Фактичний фонд < планового - економія. 
Відносне відхилення це - різниця між фактично виплаченим фондом зарплати та плановим, скоригованим на % виконання плану по продукції (плановий фонд помножити на % виконання плану): 100% 
Відносне відхилення в загальних рисах характеризує вплив використання фонду зарплати на рівень собівартості продукції. 
Безпосередню участь у виробництві продукції беруть тільки робітники, тому при аналізі фонду зарплати робітників непромислових господарств та неспискового складу, їх плановий фонд не коригують на % виконання плану виробництва, а для їх характеристики визначають питому вагу промислово-виробничого і непромислового персоналу. 
У процесі аналізу необхідно вивчити причини відхилень фактичних показників від планових, структуру фонду зарплати за категоріями працюючих, а також проаналізувати вплив факторів на абсолютне і відносне відхилення фонду оплати праці. 
На абсолютне відхилення фонду зарплати впливає два фактори (5.8.1.):  
1) чисельність робітників; 
2) середньорічна зарплата одного робітника. 
Для визначення впливу чисельності на абсолютне відхилення фонду зарплати необхідно відхилення від планової чисельності помножити на середню планову зарплати одного робітника у звітному періоді.  
Для визначення впливу зміни середньої зарплати на абсолютне відхилення фонду зарплати необхідно суму відхилень від планової середньорічної зарплати помножити на фактичну чисельність робітників. 
 
Таблиця 5.8.1. 
Аналіз фонду зарплати 
 
Абсолютне відхилення зарплати- перевитрати 72 тис.грн. 
На абсолютні перевитрати фонду зарплати вплинули 2 фактори: 
- зменшення середньоспискової чисельності працівників на 4 чол. призвело до економії фонду зарплати на 5760 (-4* 1440) грн. 
- підвищення середньорічної зарплати одного робітника призвело до перевитрат фонду зарплати на 77760 (+60*1296) грн.  
Перевірка: +77760 + (-5760) = +72000(грн.) = 72 тис. грн.  
Відносне відхилення фонду зарплати залежить від: 
- виконання плану виробництва продукції; 
- середньої зарплати одного працюючого; 
- чисельність працюючих. 
Щоб знайти вплив ступеню виконання плану виробництва на відносне відхилення фонду зарплати, необхідно плановий фонд зарплати помножити на % перевиконання планових завдань помножити на 100 %. 
Методика розрахунку впливу зміни 2 інших факторів на відносне відхилення фонду зарплати аналогічна розрахунку впливу змін цих факторів на абсолютне відхилення. 
Розглянуто розрахунок на прикладі (вихідні дані табл.). 
Для визначення відносного відхилення скоригуємо плановий фонд зарплати (1872 тис.грн.) на ступінь виконання плану ТП (105,66%), він становить 1978 тис.грн. (1872х105,66:100). 
Тоді на економію фонду зарплати в сумі 34 тис.грн.вплинули наступні фактори: 
1) зміна чисельності (-4х1440)=-5760 грн.; 
2) зміна середньорічної зарплати 1 робітника (+60х1296)=+77760 грн.; 
3) ступінь виконання плану виробництва -1872млн.грн.х5,66:100= -105955 грн. 
Перевірка: -5760+77760+(-105955)=33960(грн.) = 34 млн.грн. 
 
5.9. Аналіз впливу трудових факторів на обсяг виробництва продукції  

Рис. 5.9.1. Зміна  обсягу продукції за рахунок трудових факторів 
 
Схему аналізу впливу на обсяг продукції трудових факторів і підрахунок резервів її зростання зображено на рис. 5.9.2. 
 
Рис. 5.9.2. Схема аналізу впливу на обсяг продукції трудових факторів і підрахунку резервів її зростання 
 
Вихідні данні для розрахунку впливу трудових факторів виконання плану виробництва продукції зображено в табл.5.9.1. 
Таблиця 5.9.1. 
Вихідні дані умовного прикладу 
 
Розрахунок впливу факторів на виконання плану виробництва продукції 
А. Спосіб ланцюгових підстановок. 
Вихідні дані (дивитись попередню табл. 5.9.1.) 

План виробництва  перевиконано на 495 млн. грн. (5445-4950). На перевиконання плану виробництва продукції вплинули трудові фактори. Для їх визначення проведемо розрахунки. 
Розрахунки 
1. Усі показники планові: 
804х240х8х2,984=4950 млн.грн. 
2. Середньорічна чисельність робітників - фактична, всі інші показники - планові:  
860х240х8х2,984=4927 млн.грн. 
Вплив зміни середньорічної чисельності на виробництво продукції становитиме 4927-4950=-23 млн.грн. 
3. Кількість робітників та відпрацьовані ними дні - фактичні, решта показників - планові: 
860х238х8х2,984=4886 млн.грн. 
Вплив зміни кількості відпрацьованих днів 1 робітником на виробництво продукції становитиме 4886-4927=-41 млн.грн. 
4. Кількість робітників, кількість відпрацьованих ними днів і годин - фактичні, середньогодинний виробіток - плановий: 
860х288х78х2,984=4764 млн.грн. 
Вплив зміни кількості відпрацьованих днів за рік 1 робітником на виробництво продукції становитиме 4764-4886=122 млн.грн. 
5. Усі показники фактичні:  
860х238х7,8х1,50=5445млн.грн. 
Перевірка 
Б. Спосіб абсолютних різниць. 
Вихідні дані (табл.5.9.1.) 
 
Розрахунки 
1. Вплив зміни числа робітників на виробництво продукції: 
- 4х240х8х2,984=-23млн.грн. 
2. Вплив зміни кількості відпрацьованих днів 1 робітником за рік: 
- 2х860х8х2,984=-41 млн.грн. 
3. Вплив зміни кількості відпрацьованих годин за 1 день одним робітником: 
- 0,2х860х238х2,984=-122 млн.грн. 
4. Вплив зміни середньогодинного виробітку (продуктивності праці) на виробництво продукції: 
0,427х860х238х7,8=681 млн.грн. 
В)  Спосіб процентних різниць. 
Вихідні дні (див.попередню таблицю 5.9.1.) 
  

Перевірка 
-23+(-41)+(-122)+681=495 млн.грн.

Розрахунок впливу факторів на виконання плану середньорічного  виробітку одного робітника за допомогою прийому ланцюгових підстановок (цифри умовні) 
 
Загальне відхилення:6331,4-5729,2= +602,2

Анализ использования  рабочего времени 

   Одним из  важнейших условий  выполнения  плана  производства,  увеличения

выработки  продукции  на  каждого  члена  трудового  коллектива,   а   также

рационального  использования  трудовых   ресурсов   является   экономное   и

эффективное использование  рабочего  времени.  От  того,  насколько  полно  и

рационально  используется  рабочее  время,  зависят  эффективность   работы,

выполнение   всех   технико-экономических   показателей.   Поэтому    анализ

использования   рабочего   времени   является   важной   составной    частью

аналитической работы на промышленном предприятии.

   Полноту  использования трудовых  ресурсов  можно  оценить  по  количеству

отработанных дней и часов одним работником за анализируемый  период  времени,

а также по  степени  использования  фонда  рабочего  времени.  Такой  анализ

проводится по каждой  категории  работников,  по  каждому  производственному

подразделению и  в целом по предприятию (табл.5).

   Фонд  рабочего  времени  (ФРВ)  зависит  от  численности  рабочих  (КР),

количества отработанных дней одним рабочим в среднем  за год  (Д)  и  средней

продолжительности рабочего дня (П): 

                              ФРВ = КР * Д * П 

   Если фактически  одним  рабочим  отработано  меньше  дней  и  часов,  чем

предусматривалось планом, то можно определить сверхплановые  потери  рабочего

времени: целодневные (ЦДП) и внутрисменные (ВСП):

                                    [pic]

                                             ____________________

                                                 Всего: 52101ч.

                      Таблица 5. Использование трудовых  ресурсов предприятия

|Показатель                          |Прошлый  |Отчетный год|Отклонение (+,– )|

|                                    |год      |            |                 |

|                                    |         |план|факт  |от       |от    |