Аналіз ефективності використання трудових ресурсів

    Дослiдженню даної теми присвячено багато робіт українських і зарубіжних вчених, таких як Іваненко К.В., Герасимчук В.Г., Валленройтер Х.,  Андрейчиков А.В., Мних Є.В.  та інші.

    Метою даної роботи є проведення аналізу  ефективності використання робочого часу  підприємства, виявлення внутрівиробничих резервів підвищення продуктивності праці працівників та зниження витрат робочого часу.

    Використання  робочого часу є одним із основних факторів, що впливає на продуктивність праці. Зменшення втрат робочого часу і нераціональних його витрат веде до зростання продуктивності праці, ліпшого використання трудових ресурсів без додаткових заходів і витрат.

    Основним  джерелом даних для аналізу використання фонду робочого часу є статистична  форма 3-ПВ «Звіт про використання робочого часу (за квартал, півріччя, 9 місяців, рік)».

    Середня кількість днів, відпрацьованих одним  робітником за звітний період, характеризує тривалість робочого періоду в днях (дні виходів на роботу). На цей  показник впливають такі фактори: втрати робочого часу, в тому числі прогули; невиходи з дозволу або з ініціативи адміністрації; масові невиходи на роботу (страйки); кількість днів чергової відпустки; кількість вихідних і святкових днів, кількість днів тимчасової непрацездатності, відпустки у зв’язку з навчанням.

    Тривалість  робочого дня (зміни) робітника залежить від таких факторів: величина нормативно встановленого робочого тижня; час надурочної роботи; часу простою протягом робочої зміни, що зафіксований в обліку; неповний робочий час (скорочений робочий день, тиждень); час інших скорочень робочого дня (зміни), передбачених законодавством (для матерів-годувальниць, підлітків).

    Об’єктом  даного роботи є ВАТ «Укртрансгаз»  Краматорське УГГ. Для проведення аналізу  необхідно проаналізувати дані таблиці 1.

    Таблиця 1

    Використання  робочого часу на підприємстві

    Як  свідчать дані таблиці 1, загальний  фактичний фонд робочого часу на підприємстві знизився на 223 тис. год. Розрахуємо вплив  факторів на зменшення фонду робочого часу у звітному періоді.

    Величина фонду робочого часу (Фрч) залежить від чисельності робітників ЧР, кількості відпрацьованих одним робітником днів (Д) у середньому за звітний період та середньої тривалості (Т) робочого дня (зміни). Ця залежність виражається формулою:

    Фрч = ЧР • Д • Т.

    Методом ланцюгових підстановок встановлюється вплив цих факторів на величину фонду робочого часу:

    DФрч.р  = (ЧРф – ЧРпл) • Дпл • Тпл; (958 – 1000) • 219 • 8 = –73584 год.

    DФрч.д  = (Дф – Дпл) • ЧРф • Тпл; (210 – 219) • 958 • 8 = – 68976 год.

    DФрч.т  = (Тф – Тпл) • ЧРф • Дф; (7,6 – 8) • 958 • 210 = – 80472 год.

    Усього: – 223032 год. 

    Таким чином, фонд робочого часу зменшився  проти планового у звітному періоді  на 223 тис. годин, у тому числі за рахунок  зменшення чисельності робітників – 74 тис. год., за рахунок невідпрацьованих днів (цілоденних втрат робочого часу) – на 69 тис. год. і за рахунок зменшення тривалості робочого дня (внутрішньозмінних втрат робочого часу) – на 80 тис. годин.

    Розрахунок  показав, що трудові ресурси підприємства використовувались недостатньо ефективно. У середньому одним робітником відпрацьовано 210 днів замість 219, у зв’язку з цим втрати робочого часу на одного робітника становили 9 днів, а на всіх робітників – 8622, або 68976 годин (8622 • 8).

    Таким чином, основними резервами зниження витрат робочого часу на даному підприємстві є:

·               впровадження організаційно-технічних заходів, які дають зростання продуктивності праці;

·               зменшення кількості робітників;

·               усунення і попередження непродуктивних виплат: за понадурочні години, оплата цілодобових, внутрішньозмінних простоїв.

·               надання достатню увагу навчанню і підготовці кадрів, підвищенню їх кваліфікації.

    Впровадження  зазначених заходів дозволить реалізувати  виявлені резерви та покращить загальну якість функціонування підприємства.