Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Сентября 2011 в 13:03, курсовая работа
Процес міжнародної трудової міграції в Україні на сучасному етапі ринкової трансформації економіки, як якісно нове для нас явище,є мало дослідженим і потребує особливої уваги з боку вчених і держави. А тим часом,у світовій практиці вже існують достатньо змістовні моделі системного втручання в процес міждержавної трудової міграції населення.
1 .Суть, значення міграційних процесів, їх вплив на розвиток економіки країни...........................................................................................................................с.4-5
2.Аналіз динаміки та структура міграційних процесів в Україні та їх вплив на економічне зростання країни.....................................................................................с.6-9
3.Проблеми участі України у міжнародному обміні трудовими
ресурсами.............................................................................................................с. 10-11
3.1 Тенденції трудової міграції з України до країн СНД................................с.12-17
3.2 Нелегальна міграція в Україні, шляхи її подолання...................................с18-23
4.Аналіз міграційної політики України: основні напрями її
діяльності..............................................................................................................с.24-29
5.Шляхи вирішення проблем несприятливих міграційних процесів
України..................................................................................................................с.30-32
Пропозиції та висновки............................................................................................с.ЗЗ
Додатки.................................................................................................................с.34-40
Використана література............................................................................................
Уряди центральноазіатських країн за підтримки Програми ООН по боротьбі з наркотиками і злочинністю розпочали здійснювати проекти проти трафіка наркотиків,однак організатори їх постачання оперативно змінюють канали проходження,постійно залучають нових людей до перевезення і збуту,вміло використовують прозорість кордонів між країнами Центральної Азії.
Очевидним є взаємозв'язок наркобізнесу, корупції та міжнародного тероризму. Більшість наркоугруповань безпосередньо причетні до торгівлі зброєю, використовують для цього законспіровані та перевірені перевалочні бази.За рахунок коштів,отриманих від незаконного обігу наркотиків,фінансуються сепаратистські,радикальні релігійні і терористичні організації,які зацікавлені в дестабілізації стану в регіоні.Створення надійного поясу безпеки навколо Афганістану стає одним із головних завдань,які визначають для себе країни Європи на зустрічах,присвячених міждержавному співробітництву у сфері контролю за наркотиками.Нелегальна міграція є складовою транснаціональної організованої злочинності.Перетин кордону між державами з порушенням закону передбачає кримінальну відповідальність нелегальних мігрантів у більшості країн світу.Варто взяти до уваги й таке: у діяльності транснаціональних злочинних угруповань великого масштабу набула торгівля людьми (жінки, діти) та незаконне ввезення мігрантів.
Прибутковим бізнесом стала організація переправлення незаконних мігрантів кримінальними групами за допомогою розвинутої інфраструктури, передових технологій і комунікацій.Злочинні угруповання одержують дохід,організовуючи канали з доставляння людей на територію певної держави або внаслідок експлуатації завезених осіб.Офіційним прикриттям їхньої діяльності може бути надання туристичних послуг,роботи за кордоном,організація навчання іноземців у країні та ін.Слід зазначити, що останнім часом Україна досягла значного прогресу в законодавчому врегулюванні проблеми нелегальної міграції та біженців. деться,насамперед,про прийняття нової редакції законів України «Про громадянство»,«Про біженців»,«Про імміграцію» та низки інших законодавчих актів у сфері міграції,а в січні 2002 року український парламент ратифікував Конвенцію ООН із захисту біженців 1951 року.
Водночас застосування цих законів є недостатньо ефективним.Насамперед є відмінність в оцінках масштабів самого явища і прогнозів його подальшого розвитку.За своїм характером нелегальна міграція не може бути належним чином відображена в офіційній статистиці.За свідченням деяких експертів, Україна сьогодні є найбільшою транзитною зоною в СНД,і показник кількості нелегалів,які залишилися на території країни,перевищує загальновизнані європейські норми в 20—25 разів.
Виокремлено
п'ять основних маршрутів незаконної
міграції:Балтійський, Балканський,
У
міжнародній практиці широко застосовують
процедуру реадмісії,тобто
В Україні,до того ж,через брак коштів не розроблено діючого механізму видворення нелегальних мігрантів.Ще складніше депортувати до країни громадянської належності потенційних біженців,оскільки це суперечить нормам міжнародного законодавства стосовно прав людини,до яких приєдналася Україна.Цілком імовірно,що найближчими роками саме Східна Європа стане привабливішою,ніж Західна,для потенційних біженців з Азійського регіону.На підтвердження такого прогнозу свідчить, по-перше,те,що східноєвропейські країни мають законодавчу базу,регламентовану міжнародними і національними актами,яка дозволяє приймати біженців і осіб,що шукають притулку.По-друге,у зв'язку із розширенням кордонів Євросоюзу та НАТО на схід,потрапити до цих країн буде дедалі складніше.По-третє,міжнародний тероризм може обрати своїм об'єктом і західноєвропейські країни,а тому ставлення до біженців з мусульманських країн стане більш ворожим,ніж, наприклад,в Україні.
Нелегальний перетин кордонів вихідцями з азійських та африканських країн — проблема не тільки України і її найближчих сусідів на Заході,вона виходить навіть за межі українсько-російського кордону, хоча саме з території Російської Федерації до України і далі на Захід потрапляє основна кількість нелегалів і шукачів притулку.Проблема ця вже давно набула загальноєвропейського масштабу.У зв'язку з цим цілком логічним і зрозумілим є бажання європейських країн поставити надійний заслін потоку незаконної міграції на своїх нових кордонах на сході,зокрема з Україною.Тому Україна,у свою чергу,дуже зацікавлена в одержанні фінансової допомоги для утримання біженців та протидії нелегальній міграції від міжнародних організацій і цілеспрямованої — від країн Європейського Союзу.Впровадження візового режиму із Чехією та Словаччиною вже внесло певні зміни у міграційну політику,а в результаті розширення Євросоюзу на схід Україна та її західні сусіди постали перед необхідністю введення ще жорсткішого прикордонного режиму.Україна має виконати досить складні завдання — не тільки відстояти свій імідж як форпост у боротьбі з незаконною міграцією на шляхах проникнення нелегалів до країн Євросоюзу,а й налагодити міграційні стосунки з членами ЄС з огляду на власні інтереси.Тому Україна має будувати свою міграційну політику,ґрунтуючись на сучасних підходах,сформованих на досвіді,набутому за останні десятиліття,а також із вчасним урахуванням змін,що відбуваються в міграційних процесах .
Сьогодні
міграційна європейська політика визначається
кількома пан'європейськими угодами
та конвенціями.Сучасна
Значна
роль в організації міжнародно-
Серед багатьох причин міграції деякі фахівці називають також,окрім різного рівня економічного розвитку країн,певні обмеження міграційної політики, оскільки міграційні потоки впливають на соціальний стан країни походження, країни транзиту та країни-реципієнта .
Міжнародній міграції та її впливу на соціальну,економічну і політичну сфери і його наслідкам і в національній,і в міжнародній безпеці приділяється неабияка увага.Кілька останніх років у багатьох країнах гостро стоїть проблема імміграції саме після подій 11 вересня 2001 року деякі країни посилили свою політику стосовно іммігрантів,біженців і осіб,які шукають політичного притулку. Організація Об'єднаних Націй проводить роботу з різних аспектів міжнародної міграції.Так,Секретаріат ООН збирає,узагальнює і аналізує інформацію про масштаби,тенденції і національну політику щодо міжнародної міграції.Інші органи Організації Об'єднаних
Націй
працюють над такими питаннями,як права
людини,осіб,які переміщуються
Нелегальна міграція ускладнює у Європі боротьбу з тероризмом.Ніхто не може почуватися в безпеці під час нападу ісламістських терористів, тому на часі посилення заходів міжнародної безпеки.Основний напрям протидії нелегальній міграції базується на правовій практиці західних країн,зокрема,сфери дії Шенгенської угоди.Треба визначитися,ідеться про нелегальних чи нелегалізованих мігрантів.А також у тому, за яких обставин можна вважати мігранта особою,яка нелегально перебуває на території держави:
•.нелегальний в'їзд (без візи,належних проїзних документів або нелегальне перетинання кордону в недозволеному місці);
•.нелегальний виїзд (аналогічно в'їзду);
•.нелегальне перебування або проживання (із простроченою візою,без реєстрації тощо).
З огляду на інтереси держави усі ці етапи повинні бути докладно регламентовані імміграційним законодавством для того,щоб в'їзд,перебування і виїзд мігрантів і звичайних іноземних громадян мали легальний характер.
Один
з основних шляхів легальної і
нелегальної міграції проходить
саме територією України.А оскільки
в найближчому майбутньому
Країни ЄС,активно підтримуючи, зокрема, нових членів у їх бажанні
вступити
у різні європейські формації,
Отже,для
подолання нелегальної міграції
украй необхідним є комплексний
підхід у розв'язанні цієї проблеми.Для
ефективної протидії нелегальній міграції
та захисту біженців потрібні спільні
скоординовані зусилля не лише національних
європейських урядів,а й міжнародних інституцій.Регулювання
цих процесів має 'грунтуватися не лише
на суверенному праві кожної окремої країни
приймати рішення про допущення іноземців
на свою територію,а й на нормах міжнародного
законодавства стосовно прав людини.
4. Аналіз міграційної політики України: основні напрямки її діяльності
Серед репатріантів початку 90-х років депортовані за національною ознакою та їх нащадки складали помітну групу.Так,в Крим повернулися понад 240 тис. кримських татар,близько 12 тис. болгар,вірмен,греків.В південні області України переселилися понад 2 тис. німців.Цей процес продовжується.За даними діячів національних громадських об'єднань,приблизно 220 тис. кримських татар,а також декілька десятків тисяч осіб інших національностей все ще знаходяться в місцях депортації і в основному орієнтовані на повернення в Україну.
Це створює серйозні проблеми у зв'язку з їх прийомом і облаштуванням.На сьогодні стаціонарним житлом забезпечені лише половина кримських татар, з 300 поселень депортованих тільки третина має водогін та електропостачання, понад половину репатріантів працездатного віку не мають роботи.
Становище ускладнюється також тим,що вирішувати проблему облаштування депортованих Україна змушена власними силами,без допомоги з боку держав-наступниць СРСР. Підписана в рамках СНД у жовтні 1992 р.Угода з питань відновлення прав депортованих виявилася неефективною.
Наростання
потоку репатріантів пов'язане не лише
з кардинальними геополітичними
зрушеннями на просторі колишнього СРСР,але
й з міжетнічною і соціально-
Перші
біженці з'явилися в 1988-1989 рр.після
трагічних подій в
Информация о работе Аналіз міграційної політики України: основні напрями її діяльності