Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Сентября 2011 в 13:03, курсовая работа
Процес міжнародної трудової міграції в Україні на сучасному етапі ринкової трансформації економіки, як якісно нове для нас явище,є мало дослідженим і потребує особливої уваги з боку вчених і держави. А тим часом,у світовій практиці вже існують достатньо змістовні моделі системного втручання в процес міждержавної трудової міграції населення.
1 .Суть, значення міграційних процесів, їх вплив на розвиток економіки країни...........................................................................................................................с.4-5
2.Аналіз динаміки та структура міграційних процесів в Україні та їх вплив на економічне зростання країни.....................................................................................с.6-9
3.Проблеми участі України у міжнародному обміні трудовими
ресурсами.............................................................................................................с. 10-11
3.1 Тенденції трудової міграції з України до країн СНД................................с.12-17
3.2 Нелегальна міграція в Україні, шляхи її подолання...................................с18-23
4.Аналіз міграційної політики України: основні напрями її
діяльності..............................................................................................................с.24-29
5.Шляхи вирішення проблем несприятливих міграційних процесів
України..................................................................................................................с.30-32
Пропозиції та висновки............................................................................................с.ЗЗ
Додатки.................................................................................................................с.34-40
Використана література............................................................................................
Але
якщо раніше в міграції брали участь
мешканці столиці,великих міст,де люди
були більш інформованими і
Україну покидають не лише вихідці із Західної України,економічна ситуація у якій є складною, а й жителі східних областей, що дає підставу стверджувати: причина виїзду за кордон є не лише недостатність робочих місць,а й значна різниця в оплаті праці. Причиною емігрування українців є дискомфорт від загальної нестабільності в Україні,широко поширена корупція,відсутність можливостей для розвитку і самореалізації,незахищеність від зловживань з боку владних структур. Метою виїзду за кордон у багатьох випадках є підвищення добробуту,вирішення житлового питання,фінансування навчання,відкриття власної справи,удосконалити знання іноземної мови.Потреба у вивченні мови країни перебування є найсерйознішою для успішної трудової міграції.Без мови влаштуватися на роботу,а тим більше відстояти свої права,для українця стає украй проблематично. 30,8% потенційних мігрантів планують виїзд на заробітки без знання мови вибраної ними країни.Ще однією проблемою є низька інформованість про законодавство країни перебування.
Трудова міграція,як масове явище, не сприяє наповненню пенсійного і соціального фондів через відсутність відрахувань від заробітної плати заробітчан.Вона призводить до втрати кваліфікації,оскільки особи з високим рівнем професійної підготовки здебільшого виконують за кордоном малокваліфіковану роботу.Щорічно в країну від мігрантів надходить 4,5млрд. дол. на рік,що перевищує суму іноземних інвестицій.Але лише 3,6% заробітчан організовують власну справу.Ще однією тенденцією є відтік грошей,зароблених українськими мігрантами,з українських банків в західні.Якщо раніше наші мігранти вважали за краще класти гроші на депозити в українські банки,то тепер, під час кризи,неспокій людей за свої трудові заощадження може викликати недовіру до національної банківської системи.Зростаючими є проблеми зменшення населення працездатного віку і збільшення навантаження на нього.
Через збільшення валютних ресурсів окремих сімей відбувається зростання цін на товари і послуги на внутрішньому ринку без відповідного підвищення купівельної спроможності основної маси населення.Це веде до ще більшого розшарування суспільства.Існує також загроза втрати конкурентоспроможності вітчизняними фірмами через ввіз до країни дешевих товарів.
Через малі квоти і високі податки іноземні роботодавці схильні до нелегального найму.Багато українців навіть не знають про легальний механізм виїзду і шукають нелегальні шляхи,що і ризиковані і більш дорогі. Мігранти масово використовують студентські візи,нехтуючи обмеженням на кількість робочих годин, туристичні візи.
Сьогодні
серед "заробітчан" все більшою
стає доля жінокНегативними наслідками
цього є зниження репродуктивної
функції,наркоманія,збільшення ризику
ВІЛ-інфікування.В результаті дівчата
і жінки за своїми фізіологічними
даними найбільш підготовлені до материнства
не можуть брати участь у процесі відтворення
населення У країни.Організації по захисту
прав людини оцінюють число українських
жінок,яких тримають в сексуальному рабстві
в Європі, приблизно в 100 000.Лише 15% з них
знали,що їх чекає,інші 85% вірили,що отримують
роботу офіціанток,танцюристок,
Стає актуальною
держава мусить брати під свою опіку.Після від'їзду одного з батьків перед дитиною постає проблема емоційного дефіциту.Конфронтація між дітьми мігрантів та самими мігрантами іноді набувають таких важких соціальних та психологічних форм,як погане навчання,затримки в розвитку,вступ до злочинних угруповань.Молоде покоління,що росте без батьків,які заробляють за кордоном гроші,в майбутньому не зможуть створити нормальні сім'ї.
Ставлення бізнесменів і чиновників до українських нелегалів є доволі критичним,їх грабують,б'ють,кидають у в'язниці без жодного суду і слідства.Адаптуватися до нових умов є складно в психологічному плані.
Основними сферами,де зайняті працівники-мігранти є будівництво,сільське господарство(збирання врожаю),домашнє господарство (прибирання домівки, готування їжі,доглядання дітей та людей похилого віку),сфера торгівлі та сервісу (у т.ч. - готельний бізнес).Але виїжджають за кордон і вчені,викладачі,спеціалісти в області медицини і вищих технологій,програмісти (проблема «витікання умів»).Втрати у сфері науки унаслідок «витоку умів» оцінюються в сумі, що на 2007 р.перевищувала $1 млрд. на рік.
Явище трудової міграції потребує активного втручання держави:
1. Забезпечення умов для поширення легального працевлаштування,насамперед в тих країнах,куди виїжджає найбільша кількість громадян України.З цією метою слід активізувати підписання відповідних міждержавних угод та удосконалення чинного законодавства в частині ліцензування фірм для проведення працевлаштування за кордоном.
2. Забезпечення прав та соціального захисту працівників-мігрантів.
3. Здійснення постійного аналізу масштабів нелегальної трудової міграції за межі України та проведення всіх можливих,в рамках законодавства,заходів для попередження цього явища і запобігання торгівлі людьми.
Цілеспрямовано створювати робочі місця в таких галузях,як сільське господарство,легка,текстильна і хімічна промисловість,тобто там,де сьогодні використовується праця мігрантів в Європі.Слід радикально переглянути механізм оплати праці усередині країни.
Важливо
не забувати,що чим стабільнішим буде
національне бізнес - середовище і
динамічнішим ринок,тим сильніші будуть
мотиви іммігрантів повернутися
на батьківщину.
Пропозиції та висновки
У
курсовій роботі здійснено теоретичне
узагальнення та наведене вирішення
науково-прикладної проблеми міжнародної
міграції робочої сили в умовах ринкової
трансформації економіки
Узагальнення та
аналіз отриманих результатів дозволяє
запропонувати систему державної підтримки
мігрантів, яка повинна включати такі
механізми підтримки, як: інформаційне (допомога в
організації трудової міграції) та правове
забезпечення (захист прав мігрантів в
приймаючій країні). Таким чином, інтеграція
України у світовий ринок праці передбачає
всебічне врахування тенденцій розвитку
сучасної міжнародної трудової міграції,
її форм та особливостей, механізму її
державного регулювання.
Додаток А
Міграційний
рух населення України у січні-
У межах України | Зовнішня міграція | |||||
число прибулих | число |
число прибулих | число | |||||
Осіб | ||||||
Україна | 336809 | 336809 | X | 21529 | 12807 | 8722 |
Автономна Республіка Крим | 15065 | 13451 | 1614 | 2392 | 956 | 1436 |
Області | ||||||
Вінницька | 16044 | 15832 | 212 | 927 | 391 | 536 |
Волинська | 9844 | 8803 | 1041 | 300 | 286 | 14 |
Дніпропетровська | 21817 | 22843 | -1026 | 1074 | 807 | 267 |
Донецька | 27502 | 27951 | -449 | 2075 | 1548 | 527 |
Житомирська | 11390 | 10851 | 539 | 327 | 249 | 78 |
Закарпатська | 4366 | 4476 | -110 | 147 | 327 | -180 |
Запорізька | 11486 | 11522 | -36 | 981 | 603 | 378 |
Івано-Франківська | 7997 | 7641 | 356 | 343 | 242 | 101 |
Київська | 13672 | 11609 | 2063 | 445 | 192 | 253 |
Кіровоградська | 6621 | 6936 | -315 | 246 | 225 | 21 |
Луганська | 17113 | 17154 | -41 | 885 | 1211 | -326 |
Львівська | 15671 | 16718 | -1047 | 320 | 429 | -109 |
Миколаївська | 8641 | 8610 | 31 | 603 | 276 | 327 |
Одеська | 18010 | 18025 | -15 | 2484 | 523 | 1961 |
Полтавська | 14528 | 13180 | 1348 | 442 | 268 | 174 |
Рівненська | 9611 | 9845 | -234 | 217 | 317 | -100 |
Сумська | 11027 | 11089 | -62 | 456 | 289 | 167 |
Тернопільська | 7580 | 7723 | -143 | 238 | 223 | 15 |
Харківська | 18392 | 23444 | -5052 | 1494 | 1302 | 192 |
Херсонська | 8806 | 8612 | 194 | 404 | 287 | 117 |
Хмельницька | 13396 | 12050 | 1346 | 405 | 212 | 193 |
Черкаська | 12279 | 10749 | 1530 | 437 | 207 | 230 |
Чернівецька | 5790 | 5931 | -141 | 411 | 160 | 251 |
Чернігівська | 10400 | 9049 | 1351 | 537 | 309 | 228 |
м.Киї'в | 17691 | 21105 | -3414 | 2413 | 748 | 1665 |
Севастополь (міськрада) | 2070 | 1610 | 460 | 526 | 220 | 306 |
На 1000 осіб | ||||||
Україна | 11,0 | 11,0 | X | 0,7 | 0,4 | 0,3 |
Автономна Республіка Крим | 11,5 | 10,3 | 1,2 | 1,8 | 0,7 | 1,1 |
області | ||||||
Вінницька | 14,5 | 14,3 | 0,2 | 0,9 | 0,4 | 0,5 |
Волинська | 14,3 | 12,8 | 1,5 | 0,4 | 0,4 | 0,0 |
Дніпропетровська | 9,7 | 10,1 | -0,4 | 0,5 | 0,4 | 0,1 |
Донецька | 9,2 | 9,4 | -0,2 | 0,7 | 0,5 | 0,2 |
Житомирська | 13,2 | 12,6 | 0,6 | 0,4 | 0,3 | 0,1 |
Закарпатська | 5,2 | 5,4 | -0,2 | 0,2 | 0,4 | -0,2 |
Запорізька | 9,5 | 9,5 | 0,0 | 0,8 | 0,5 | 0,3 |
Івано-Франківська | 8,7 | 8,3 | 0,4 | 0,4 | 0,3 | 0,1 |
Київська | 11,9 | 10,1 | 1,8 | 0,4 | 0,2 | 0,2 |
Кіровоградська | 9,7 | 10,2 | -0,5 | 0,4 | 0,3 | 0,1 |
Луганська | 11,1 | 11,1 | 0,0 | 0,6 | 0,8 | -0,2 |
Львівська | 9,2 | 9,8 | -0,6 | 0,2 | 0,3 | 0,1 |
Миколаївська | 10,9 | 10,8 | ОД | 0,7 | 0,3 | 0,4 |
Одеська | 11,3 | 11,3 | 0,0 | 1,6 | 0,4 | 1,2 |
Полтавська | 14,4 | 13,1 | 1,3 | 0,5 | 0,3 | 0,2 |
Рівненська | 12,5 | 12,8 | -0,3 | 0,3 | 0,5 | -0,2 |
Сумська | 14,0 | 14,1 | 0,1 | 0,6 | 0,4 | 0,2 |
Тернопільська | 10,4 | 10,6 | -0,2 | 0,3 | 0,3 | 0,0 |
Харківська | 10,0 | 12,7 | -2,7 | 0,8 | 0,7 | 0,1 |
Херсонська | 12,0 | 11,8 | 0,2 | 0,6 | 0,4 | 0,2 |
Хмельницька | 15,0 | 13,5 | 1,5 | 0,5 | 0,2 | 0,3 |
Черкаська | 14,2 | 12,4 | 1,8 | 0,5 | 0,3 | 0,2 |
Чернівецька | 9,6 | 9,8 | -0,2 | 0,7 | 0,3 | 0,4 |
Чернігівська | 14,0 | 12,2 | 1,8 | 0,7 | 0,4 | 0,3 |
м.Киї'в | 9,6 | 11,4 | -1,8 | 1,3 | 0,4 | 0,9 |
Севастополь (міськрада) | 8,2 | 6,4 | 1,8 | 2,1 | 0,9 | 1,2 |
Додаток Б
Основні
райони внутрішньої міграції України
Додаток В
Кількісні показники трудової еміграції з України по країнах
Країна | Офіц.
кількість, тис. осіб |
Експертні дані, тис. осіб | Тип міграції |
Росія | 169 | понад 2000 | Сезонна, переважно чоловіча, нелегальна міграція |
Італія | 195,4 | 500 | Досі зростаюча жіноча міграція |
Польща | 20 | понад 450 | Стабільна, переважно нелегальна та транзитна, човникова |
Іспанія | 52,8 | 250 | Родинна міграція, зберігається тенденція до зростання |
Португалія | 44,6 | 75 | Відтік мігрантів до інших країн ЄС, зокрема, Іспанії і часткове повернення в Україну |
Чехія | 51 | 150 | Зростаюча, частково транзитна міграція до інших країн ЄС |
Греція | 20 | 75 | Переважно жіноча міграція, відтік мігрантів до інших країн ЄС і часткове повернення в Україну |
Нідерланди | 40 | Секс-індустрія | |
Велика Британія | 10 | близько 70 | Робітнича міграція |
США | 300 | близько 500 | Міграція на постійне місце проживання |
Информация о работе Аналіз міграційної політики України: основні напрями її діяльності