Банкрутство підприємтва: механізм визначення та шляхи подолання (на матеріалах)ВАТ «Будівельно-монтажне управління Запоріжстальбуд-1

2

МІНЕСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра економіки підприємства та міжнародної економіки

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “ Економічному  аналізу”

Тема : Банкрутство підприємтва: механізм визначення та шляхи подолання

(на матеріалах)ВАТ «Будівельно-монтажне управління Запоріжстальбуд-1»

Керівник                                                                             Борисенко Т.Н.

                                                              Запоріжжя

2010

ЗМІСТ

Вступ.

1.                  Визначення банкрутства, його причини та ознаки. . . . . . . . . . . . . . . 6

2.  Система показників, викаристовані при аналізі вероятності банкрутства підприємства . . . . . . 2

3. Організаційнно-єкономічна  характеристика підприємства  . . . . 29

4.      Оцінка вероятності банкрутства підприємства

5.      Шляхи передбачення банкрутства. . . . . . . . . . . .. . . . . . .  . . . . . . . . 34

6.      Висновки та пропозиції

Додатки

ВСТУП

На сьогодні з найактуальніших в українській економіці є проблема банкрутства вітчизняних підприємств. Це і підтверджує актуальність вибраної  для написання курсової роботи теми. Адже банкрутство окремого суб`єкта господарювання має суттєві негативні наслідки як для самого підприємства, так і для відповідної галузі й економіки країни в цілому.

Банкрутство підприємств є порівняно новим явищем для економіки України. Практика показує, що в умовах нестабільності економіки, грошового дефіциту, стрибків цінової політики, часто змінюваного законодавства, багато підприємств стають неплатоспроможними, що може призвести до їх банкрутства

В Україні спостерігається тенденція до зростання кількості фінансово неспроможних підприємств. Нажаль, ця тенденція збереглася і на сьогодні. Одним з негативних чінників, який є наслідком незадовільного стану більшості відчизняних підприємств, є зростання їх кредиторської і дебіторської заборгованості, яка вже перевищіла річні обсяги виробництва продукції. Неплатоспроможність суб`єктів господарювання і є основною причиною та підставою для оголошення підприємства банкрутом.

Як наслідок, адекватно зростанню неплатоспроможності зростає кількість порушення справ про банкрутство. Слід наголосити, що банкрутство та ліквідація підприємства означають не лише збитки для акціонерів, кредиторів, виробничіх партнерів та споживачів продукції, а й зменьшення податкових надходжень до бюджету, зростання безробіття, що в кінцевому рахунку може стати одним із чинників макроекономічної нестабільності.

Через недосконале законодавство, відсутність належного теоретично- методичного забеспечення санації, дефіцит кваліфікованого фінансового менеджменту, недостатню державну фінансову підтримку виробничіх структур та суб`єктів підприємницької діяльності та інших суб`єктивних і об`єктивних причин багато з потенційно життєздатних підприємств, в тому числі й тих, що належать до пріоритетних галузей народного господарства України, стають потенційними банкрутами.

Необґрунтована економічна політика держави, некеровані інфляційні процеси , тотальна економічна криза, постійна політична нестабільність у суспільстві, спад ділової активності в економіці найбільше впливають на результати діяльності підприємств.

   На сучасному етапі розвитку суспільства дуже уповільнився розвиток науки і техніки у зв`язку з недостатньою кількістю коштів, що виділяються для цієї мети. Слід вказати на низький рівень інтегрованості вітчизняної економіки та значною мірою неефективне використання закордонного капіталу. Складне становище кон`юнктури внутрішнього і зовнішнього ринків спричиняють помітні симптоми банкрутства в багатьох галузях народного господарства України. Упершу чергу слід віднести галузі, що виробляють товари широкого вжитку, - легку і харчову промисловість. Сьогодні ринок наповнюється цими товарами переважно за рахунок імпорту.

Отже, потрібні кардинальні заходи спрямовані на загальномасштабний розвиток економіки України . Цьому має сприяти відповідна комплексна програма забеспечення суспільства власними товарами широкого вжитку і витіснення з ринку імпортних товарів.

Система банкрутства, яка почала діяти в Україні, має свої національні особливості. По-перше, слід відмітити, що значна частина українських державних підприємств багато років перебуває в стані глибокого покритого банкрутства, наслідком якого є занепад виробництва, низька заробітна плата, скорочення робочого дня або робочого тиждня. По-друге значна частина приватних підприємств не сприймає статус банкрутства, по суті є такими, що закінчують свою діяльність, або зовсім її не розпочинають.

Вивчення такої актуальної теми, як банкрутство, у наш час є суттєвим елементом економічної практики. Попередження і вивчення банкрутства сприяє нормальному розвитку будь якого підприємств чи організації. Що в подальшому передбачає отримання прибутку. А саме прибуток- це головна мета , досягнення якої прагне кожен власник чи керівник підприємства.

Банкрутство визначено самою сутністю ринкових відносин, які завжди сполучені з невизначеністю досягнення кінцевих результатів підприємництва, а отже з ризиком втрат. Останні можуть виникнути на всіх стадіях виробництва: від закупівлі і доставки сировини, матеріалів, комплектуючих виробів до виробництва і продажу готової продукції. І цей факт свідчить про те, що займатися цією проблемою треба не тоді, коли ознаки банкрутства вже явно нагадують про себе, а тоді, коли їх можна позбавитись іще в зародку.

Предметом дослідження – виявлення ознак банкрутства та розробка методів їх уникнення.

Об`єктом дослідження курсової роботи є підприємство «Будівельно-монтажне управління Запорожстальбуд-1», який знаходиться на території Запорізької області.

РОЗДІЛ 1

ВИЗНАЧЕННЯ БАНКРУТСТВА, ЙОГО ПРИЧИНИ ТА ОЗНАКИ

                                                 Визначення банкрутства

Згідно із Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 30.06.1999 року „банкрутство-це визнана арбітражним (тепер - господарським) судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури”.[1.420]

Поняття банкрутства органічно притаманне сучасним ринковим відносинам. Воно характерезує неспроможність підприємства (організації) задовольнити вимоги кредиторів щодо оплати товарів, робіт, послуг, а також забеспечіти обов`язкові платежі в бюджет і позабюджетні форми. [8.506]

Втрати призводять до падіння прибутковості капіталу та виникненню труднощів при сплаті витрат, виникаючих у ході фінансування підприємства в наслідок появи дефіциту готівки. Дефіцит збільшується якщо кредитори не відновлять кридитування. Тоді підприємство повинно сплатити не тільки відсотки, а й суму основного боргу. В умовах відсутності готівки виникає проблема ліквідності , тобто розпродажу активів. Цей стан підприємства у теорії та практиці зветься „технічною неплатоспроможністю”. Вже на цій стадії можливе звертання кридиторів до суду про визнання підприємства банкрутом. [9. 514]

За нормальних умов господарювання акціонери та кредитори сподіваються на винагороду, рівень якої залежить від ступеня прибутковості фірми. Одна з перших ознак руху до банкрутства - спад прибутковості фірми нижче за вартість її капіталу. Відсотки за кредит і дивіденди, що сплачуються фірмою, перестають відповідати сучасним ринковим умовам господарювання, а вкладання коштів у таку фірму стає не вигідним. Кредитори (власники облігацій та інші) одержують певні суми , визначені кредитними угодами, але відносна вигідність їхніх вкладень у дану фірму зменшується, а у зв’язку зі спадом вартості акціонерного капіталу падає й ціна акцій, збільшується ризик не повернення коштів , у фірми виникають труднощі з готівкою, особливо якщо кредитори не пролонгують кредитні угоди на наступний період і фірма змушена буде виплатити не тільки відсотки, а й суму основного боргу. Може виникнути криза ліквідності і фірма увійде в стан „технічної неплатоспроможності”. Це явище можна вже розглядати як банкрутство.  [8.506]

Боржником є суб’єкт підприємницької діяльності , неспроможний виконати свої грошові забов`язання перед кредиторами , в тому числі забов`язання щодо сплати податків і сборів (обов`язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати. [1.420]

Суб`єктом банкрутства є боржник , неспроможність якого виконати свої грошові забов’язання встановлена господарським судом.

За нинішніх умов господарювання багато приватних підприємств , що не набули статусу банкрутства , по суті є банкрутами, припиняючи свою діяльність, або зовсім її не розпочинавши.

Вкладаючи власні кошти у виробничо-господарську діяльність на основі техніко-економічного обґрунтування розвитку виробництва акціонери і кредитори впевнені, що їх капітал сприятиме зростанню прибутковості підприємства, а звідси і збільшенню винагороди. Однак нерівномірний розвиток економіки, а тим більше окремих галузей виробництва , коливання обсягів виробництва продукції і її збуту, значні спади виробництва  характеризуються як кризові ситуації, які мають певну загальну закономірність і властиві ринковій економіці. Це призводить до розбалансованості економіки підприємства, зниження ступені його прибутковості й неспроможності продовжувати фінансування виробничого процессу, що кваліфікується як банкрутство підприємства. Подолання такого стану на підприємстві потребує застосування спеціальних заходів або припинення діяльності певного підприємства і його ліквідації.  

Світова практика стверджує, що банкрутство характерне для ринкової економіки. В усіх країнах світу , де ведеться відповідна статистика, 70-80% знову створених підприємств (фірм) припиняють свою діяльність вже на другому році свого існування. За таких умов приведення системи банкрутства в дію не тільки безповоротне, але й необхідне , оскільки банкрутство підприємства може стати оздоровчою процедурою, від якої можуть виграти більшість її учасників, якщо не всі.

Причини банкрутства

Причини кризоких ситуацій приховані в самій формі ринкового господарювання, вони викликані постійними змінами ринкових орієнтацій споживача. Успіхи і невдачі діяльності підприємств розглядають як взаємопов`язані чинники. [6.565]

Причини банкрутства підприємств (організацій) можуть бути найрізноманітнішими. Беручі загалом, їх можно поділити на дві групи:

зовнішні, які практично дуже важко (іноді неможливо) врахувати та внутрішні, що безпосередньо залежать від форм, методів та організації роботи на самому підприємстві.[табл. 1.1]

табл. 1.1 Причини банкрутства