Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Марта 2012 в 20:37, контрольная работа
Упродовж тривалого часу аналіз розвивався завдяки розширенню обсягів показників та процесів на підприємстві, що вивчаються; при цьому основна увага спрямовувалася на вдосконалення та уніфікацію методики їх вивчення. Головним джерелом інформації аналізу була постійно зростаюча звітність підприємств. У зв'язку з цим аналіз міг бути тільки наступним, тобто після закінчення року, кварталу, місяця і відповідногоскладання звіту.
Розв’язання
Таблиця 3.2. Аналіз ритмічності роботи підприємства
Періоди, квартал | Випуск продукції за рік, грн. | Питома вага, % | Виконання плану, % | Зараховується в рахунок виконання плану | |||
План | Факт | План | Факт | грн. | % | ||
І | 1500 | 1500 | 25 | 25,64 | 25 | 1500 | 25 |
ІІ | 1500 | 1750 | 25 | 29,91 | 29,17 | 1500 | 25 |
ІІІ | 1500 | 1500 | 25 | 25,64 | 25,00 | 1500 | 25 |
IV | 1500 | 1100 | 25 | 18,80 | 18,33 | 1100 | 18,33 |
Разом | 6000 | 5850 | 100 | 100,00 | 97,5 | 5600 | 93,33 |
Коефіцієнт ритмічності визначається відношенням суми продукції, зарахованої у виконання плану з ритмічності, до планового випуску продукції.
У виконання плану з ритмічності зараховується фактичний випуск продукції, але не більше запланованого (табл. 3.2).
Аналізуючи дані таблиці 3.2 можна зробити висновок, що фактичний обсяг виробництва був менший за плановий на 2,5 %, що склало 150 грн. При цьому фактична структура виробництва за кварталами року значно змінилася в порівнянні з плановою. Так у IV-му кварталі план недовиконано на 6,2 % , у ІІ – перевиконано на 4,91. За рахунок цього у виконання плану зараховано менше 93,33 % від загального обсягу виробництва.
За даними таблиці 3,2 розрахуємо коефіцієнт ритмічності.
КР = 25 % + 25 % + 25 % + 18,33 % = 93,33 %
або
КР свідчить про те, що в строки, встановлені планом-графіком, підприємством випущено 93,33 % продукції.
Коефіцієнт варіації показує середнє відхилення випуску продукції за календарними періодами. За даними таблиці 3.2 проведемо розрахунок:
У нашому випадку коефіцієнт варіації складає 0,157. Це означає, що випуск продукції за декадами відхиляється від графіку в середньому на 15,7 %.
Коефіцієнт аритмічності можна визначити як різницю між коефіцієнтом ритмічності і одиницею.
За даними таблиці 3.2 значення коефіцієнту аритмічності дорівнює:
Ка = 1 – 0,9333 = 0,0667
Підрахуємо втрачені можливості підприємства з випуску продукції через неритмічнсть роботи, тобто визначаємо вартість недоданої продукції у встановлені планом-графіком строки, в результаті неритмічної діяльності підприємства. Для цього знаходимо:
– різницю між фактичним і можливим випуском продукції, розрахованим виходячи з найбільшого середньоквартального обсягу виробництва 5850 – 1500×4 = –150 гри.);
– вартість недовипущеної продукції розраховується як добуток планового обсягу виробництва на коефіцієнт аритмічності:
∆ВП = ВП0 × Ка = 6000 × 0,0667 = 400,2 грн.
Висновки, які зробить аналітик після оцінки аритмічності виробництва, залежать від багатьох обставин. При цьому в центрі уваги повинно бути поставлено розуміння наслідків неритмічної роботи підприємства та його окремих ланок, адже неритмічніний випуск продукції може бути однією з причин невиконання плану реалізації, а також застосування до підприємства економічних санкцій.
У висновках за результатами проведеного аналізу розробляють конкретні заходи з усунення причин неритмічної роботи.
Ритмічність тісно пов'язана з комплектністю виробництва. Це поняття може бути визначено як пропорційність, збалансованість виробництва окремих деталей, вузлів, напівфабрикатів. Засобом, що забезпечує необхідний обсяг збірних робіт при деяких неузгодженнях поточного виробництва деталей, є незавершене виробництво. Тому, при аналізі комплектності виробництва необхідно звергати увагу і на комплектність залишків деталей та вузлів у незавершеному виробництві. Водночас необхідно переконатись, наскільки фактична наявність деталей відповідає даним обліку та плановій потребі. На підставі даних про залишки на рахунку 23 "Незавершене виробництво", балансу ф. № І (ряд, 120). інформації оперативного обліку, використовуючи методичні прийоми економічного аналізу, вивчають динаміку темпів змін, загальну вартість і склад незавершеного виробництва, порівнюють відповідність фактичних залишків діючим нормативам. На підставі отриманих результатів розробляють відповідні заходи щодо удосконалення системи оперативного планування, обліку та контролю за виробництвом.
Задача 4
Проаналізувати якість продукції підприємства. Розрахувати середній коефіцієнт сортності, середньозважену ціну за планом та фактично (таблиця 4.1). Зробити відповідні висновки.
Таблиця 4.1
Сорт продукції | Ціна, грн. | Випуск продукції, один. | |
план | факт | ||
Вищий | 290 | 450 | 460 |
Перший | 250 | 680 | 700 |
Другий | 245 | 310 | 250 |
Третій | 210 | 100 | 100 |
Розв’язання
Середній коефіцієнт сортності розраховується як відношення вартості продукції всіх сортів до можливої вартості продукції за ціною першого сорту
Середньозважена ціна визначається наступним чином:
,
Вихідні дані для проведення аналізу якості продукції наведені в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2. Дані обсягу виробництва продукції за сортами
Сорт продукції | Ціна, грн. | Випуск продукції, один. | Вартість обсягу виробництва, тис. грн. | ||||
план | факт | план | факт | за ціною вищого сорту | |||
план | факт | ||||||
Вищий | 290 | 450 | 460 | 130500 | 133400 | 130500 | 133400 |
Перший | 250 | 680 | 700 | 170000 | 175000 | 197200 | 203000 |
Другий | 245 | 310 | 250 | 75950 | 61250 | 89900 | 72500 |
Третій | 210 | 100 | 100 | 21000 | 21000 | 29000 | 29000 |
Разом |
| 1540 | 1510 | 397450 | 390650 | 446600 | 437900 |
Використовуючи формули, наведені вище, розрахуємо:
1) середній коефіцієнт сортності:
2) середньозважену ціну:
,
.
Отже, за даними таблиці 4.2 фактичний коефіцієнт сортності більший планового на 0,002. Відповідно план за якістю виконано на 100,3 % (0,892/0,892 × 100). Середньозважена ціна за планом складала 258,08 грн., що на 0,63 грн. менше середньозваженої ціни фактичної.
Задача 5
Необхідно провести аналіз наявності, руху і динаміки основних засобів. Проаналізувати склад та структуру основних засобів; визначити зміну їх складу за видами засобів у динаміці. Розрахувати коефіцієнти оновлення та приросту основних засобів, коефіцієнт вибуття, пояснити основні причини та наслідки вибуття основних засобів (таблиця 5.1).
Обчислити коефіцієнти зносу та придатності основних засобів. Зробити відповідні висновки.
Таблиця 5.1
Основні засоби | Наявність на початок року | Надійшло за рік | Вибуло за рік | Наявність на кінець року |
1. Промислово-виробничі фонди | 2121 | 54 | 17 | 2158 |
1.1. Будинки та споруди | 1374 | 28 | 7 | 1395 |
1.2. Машини і обладнання | 492 | 16 | 7 | 501 |
1.2.1. Силові машини і обладнання | 96 | 12 | 2 | 106 |
1.2.2. Робочі машини і обладнання | 212 | 1 | 2 | 211 |
1.2.3. Вантажно-розвантажувальні механізми | 101 | - | 2 | 99 |
1.2.4. Обчислювальна техніка | 83 | 3 | 1 | 85 |
1.3. Транспортні засоби | 79 | 7 | 0 | 86 |
1.4. Інструмент, прилади, інвентар | 176 | 3 | 3 | 176 |
2. Виробничі основні засоби інших галузей | 69 | 17 | 21 | 65 |
3. Невиробничі основні засоби | 218 | 13 | - | 231 |
Разом основних засобів | 2408 | 84 | 38 | 2454 |
Сума зносу | 740 |
|
| 781 |