Экономическое влияние Китая в мировом хозяйстве

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Сентября 2011 в 22:06, курсовая работа

Описание

КНР - одна з великих світових держав. Країна входить до ядерного клубу, за-пускає космічні апарати, є постійним членом Ради Безпеки ООН. Китай забезпечений величезними ресурсами. Кожен п'ятий людино на Землі - китаєць. Китай є найбільшим у світі виробником зерна, м'яса, овочів і фруктів, олова, вугілля, бавовни. Крім того, КНР входить в п'ятірку найбільших світових виробників свинцю, цинку, алюмінію, нікелю і деревини. На території КНР ведеться видобуток нафти, газу, рідко -земельних металів (молібден, ванадій, сурма), урану.

Работа состоит из  1 файл

КНР.doc

— 183.00 Кб (Скачать документ)
 
 

У той  час обсяг товарообігу зовнішньої торгівлі Китаю перевищив уже 1500 млрд дол. США (табл. 1.4), частка експорту у ВВП становила 20 % .

Таблиця 1.4. Обсяги зовнішньої торгівлі Китаю, млрд дол. США

Показник
              Рік
 
1996
1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
Оборот 290,1 325,1 323,9 361,0 429,0 509,7 620,7 851,2 1154,5 1422,1 1721,6
Експорт 151,2 182,9 183,6 195,2 232,0 266,1 325,5 438,4 593,3 762,0 969,7
Імпорт 138,9 142,2 140,3 165,8 197,0 243,6 295,2 412,8 561,2 660,1 751,9
Сальдо 12,3 40,7 43,3 29,4 35,0 22,5 30,3 25,6 32,0 101,8 217,8
 

Джерело:[httpps//www.cia.gov/] 

  Привертає увагу позитивне сальдо зовнішньої торгівлі Китаю майже всі 90-ті роки. Це сприяє накопиченню золотовалютних резервів країни і покращанню її платіжного балансу.

  Основними партнерами Китаю  в експорті є: США (21 % усього експорту в 2006 р.), Гонконг (16), Японія (9,5), Республіка Корея (1,0), Німеччина(4,2 %).

  Імпорт Китаю географічне розподіляється так: Японія — 14,6%, Республіка Корея — 11,3, Тайвань — 10,9, США — 7,5, Німеччина 4,8%. Щодо Сянгана, то, як зазначалося, не особлива територія Китаю, яка здійснює значні за обсягом посередницькі операції в зовнішній торгівлі Китаю.

  У структурі зовнішньої торгівлі Китаю  поступово зростає частка готової  продукції, в тому числі машин  і устаткування як в імпорті, так  і в експорті. У 2005 р. на машини та устаткування припадало 56 % експорту та 53 % імпорту Китаю (табл. 10.5).

Таблиця 10.5. Товарна структура зовнішньої торгівлі Китаю, млрд дол. США

Товарна група
    2004 р.
    2005 р.
 
Експорт
Імпорт Експорт Імпорт
Машини  й устаткування 2477,84 2339,14 3220,08 2711,19
Текстильні вироби 887,67 230,07 1076,61 234,45
Метали 437,41 485,48 570,86 565,93
Продукція хімічної промисловості 245,80 426,02 318,53 505,83
Транспорт 209,99 194,72 284,10 198,35
Галантерейні  товари 184,17 6,08 227,73 6,71
Мінеральне  паливо 165,73 671,01 209,20 922,93
Інші  товари 366,66 34,95 470,23 41,19
Загалом 5933,26 5612,29 7619,53 6599,53
 

     У 2002 р. Китай став членом Світової організації торгівлі (СОТ), що зумовило подальшу лібералізацію зовнішньої торгівлі з боку уряду Китаю, зокрема зниженню тарифних і нетарифних обмежень. Членство у СОТ сприятиме нарощуванню обсягів китайського експорту, але потенційно величезний внутрішній ринок Китаю стане більш доступним для іноземних товарів, що загострить конкуренцію національним виробникам.

  Орієнтуючись на перспективи освоєння китайського ринку, іноземні бізнесмени активно вкладають прямі й портфельні інвестиції. Китай посідає друге місце у світі (після США) за щорічним залученням іноземних інвестицій.

  За 22 роки реформ (1978—2000 рр.) у Китай надійшло понад 500 млрд дол. США іноземного капіталу, у тому числі 347 млрд дол. США у формі прямих інвестицій. У 1999 р. у країні нараховувалося 212 тис. підприємств з іноземним капіталом, в які було вкладено загалом 779 млрд дол. США; 68 % капіталу становили кошти іноземних інвесторів.

  Найбільше іноземного капіталу вкладено в обробну  промисловість. Завдяки цьому в країні виникли нові галузі промисловості, надійшли сучасні техніка й технології, ноу-хау, управлінський досвід і знання.

  Іноземний капітал зайняв важливі позиції у зовнішній торгівлі Китаю. В 1999 р. частка підприємств з іноземним капіталом становила 45 % в експорті країни і 52 % в імпорті.

  Залученню іноземних інвестицій сприяє політика створення спеціальних економічних зон. До кінця 90-х років у Китаї діяло близько 120 спеціалізованих зон.

  Зовнішня  заборгованість КНР у 2007 р. становила 363 млрд дол. США. На 70 % вона складається з довгострокової заборгованості. Відсоткові ставки, за якими залучалися кошти, мають тенденцію до зниження (з 8 % у 1990 р. до 6 % у 1999 р.), що свідчить про довіру іноземних кредиторів до Китаю.

  Спостерігається тенденція до зростання золотовалютних резервів Китаю; у 2007 р. їх обсяг становив 1493 млрд дол. США. В період 1990—2000 рр. золотовалютні резерви Китаю збільшувалися пересічно за рік на 18,8 % .[4]

Информация о работе Экономическое влияние Китая в мировом хозяйстве