Іноземний капітал в Україні та фінансова безпека держави

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський  національний університет імені  Івана Франка

Економічний факультет 
 

                                               Кафедра фінансів,грошового

                                               обігу і кредиту 
 
 
 
 
 

Курсова робота

з курсу  “Фінанси підприємств”

на тему:

“Іноземний  капітал в Україні та фінансова безпека держави” 
 
 
 

                                                           Виконала

                                                           студентка групи

                                                           ЕКФ-35с

                                                           Кашуба О.Ю.

                                                           Науковий керівник

                                                           доц. Дропа Я.Б. 
 
 

Львів 2011

Зміст

Вступ                                                                                                                           3

Розділ 1. Суть та значення іноземного капіталу у національній економіці         5

Розділ 2. Аналіз залучення іноземного капіталу в економіку України                13

Розділ 3. Регулювання міжнародної інвестиційної діяльності України для забезпечення фінансової безпеки держави                                                             22

Висновки                                                                                                                     33

Список  використаних джерел                                                                                   35

Додатки                                                                                                                       37

Вступ

     У процесі глобалізації міжнародної економіки особливої актуальності набувають дослідження процесів міжкраїнового залучення іноземного капіталу. Забезпечення потужного притоку інвестицій в основний капітал для економіки будь-якої країни є одним із найактуальніших завдань.

     Проблеми, пов’язані з активізацією інвестиційної діяльності, стимулювання інвестиційних надходжень, підвищення ефективності нагромадження основного капіталу тощо мають давню глибоку наукову розробку. Так, дані проблеми широко дискутуються в наукових працях провідних учених України та світу. Серед них: В. Базилевич, В. Войцеховська, Г. Харламова, О. Данилов, О. Носова, М. Гостюк, В. Гайдуцький,                      В. Лісовицький, Макконелл, В. Предборський, І. Абрамович та ін.

     У сучасних умовах швидкий розвиток міжнародних інвестиційних процесів посилив їх вплив на економіку приймаючих країн. Країни, що розвиваються чи переживають трансформаційний період усе частіше вбачають іноземний капітал як джерело економічного розвитку та модернізації економіки, покращення соціальних позицій розвитку країни. Саме тому такі країни намагаються лібералізувати свої інвестиційні режими та застосовувати інші необхідні заходи задля приваблення більших потоків іноземних інвестицій. Міжнародний простір інвестиційних ресурсів оперує за ринковими правилами й в умовах жорсткої конкуренції за основний товар – інвестиції (зокрема, прямі іноземні інвестиції, які є найпривабливішими для економіки країн), а гравцями тут виступають вже окремі країни. Тому в умовах жорсткої конкуренції найбільші і найефективніші інвестиції залучають до себе ті країни, чиї інвестиційні стратегії виявляються найбільш вдалими, що проявляється через сприятливість інвестиційного клімату країн до потреб та запитів інвесторів. Проблема залучення й ефективного використання іноземного капіталу постійно привертає до себе увагу. Вітчизняні та зарубіжні вчені стверджують, що на розвиток міжнародної інвестиційної діяльності в цілому впливають фактори політичного, ресурсного, загального і глобального характеру. Важливе значення мають потенційні можливості країн приймати капітал у будь-яких масштабах і формах, умови його використання із забезпеченням достатнього для інвестора прибутку за припустимого рівня розвитку.

     Прискорення глобалізації світової економіки привело також до появи нових напрямів припливу іноземного капіталу, особливо у країни, що розвиваються. Йде мова про грошові перекази міжнародних працевлаштованих мігрантів, венчурний капітал, проникнення капіталу в банківські сектори.

     За  сучасної економічної ситуації надходження  іноземного капіталу до України є досить актуальним для неї. Адже глибокі зміни в господарському механізмі України, зумовлені переходом до ринкової економіки, потребують підвищеної уваги до вирішення питань інвестиційної діяльності. Як один із найважливіших напрямів розширення та відтворення основних фондів і виробничих потужностей господарства на базі науково-технічного прогресу інвестиційна діяльність уможливлює регулювання розвитку економіки, істотне підвищення її ефективності. Розв’язання інвестиційної проблеми є досить важливим та актуальним для України оскільки саме інвестиції вкрай потрібні підприємствам і організаціям для переходу до стабільної господарської діяльності, для переозброєння виробництва, підвищення якості продукції.

     Досить  важливим є також питання фондового ринку і цінних паперів. Оскільки такий ринок дуже серйозно впливає на економіку, регулює приплив капіталів в країни.

     Мета  роботи полягає у з’ясуванні сутності і значення іноземного капіталу, як залучаються інвестиції в національну  економіку та проблеми, які виникають у цьому випадку, а також значення, яке він має для розвитку економіки України щодо регулювання міжнародної інвестиційної діяльності.  

Розділ 1. Суть та значення іноземного капіталу у національній економіці

     У системі відтворення, безвідносно до його суспільної форми, інвестиціям належить найважливіша роль в справі відновлення і збільшення виробничих ресурсів, а, відповідно, і забезпечення відповідних темпів економічного росту. Якщо уявити суспільне відтворення як систему виробництва, розподілу, обміну та споживання, то інвестиції, головним чином, стосуються першої ланки – виробництва, і, можна сказати, складають матеріальну основу його розвитку. Саме поняття інвестиції (від лат. Investio – одягаю) означають вкладення капіталу в галузі економіки як в самій країні, так і за її межами.

     Інвестиції – це грошові, майнові, інтелектуальні цінності, які вкладають в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку. Їх можна робити в основні (будівлі, споруди, машини й устаткування тощо) та оборотні (для формування виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей тощо) фонди, у нематеріальні ресурси й активи (цінні папери, патенти, ліцензії тощо). Одна частина інвестицій – це споживчі блага, які не застосовуються в поточному періоді, а відкладаються в запас (інвестиції на збільшення запасів). Інша частина – це ресурси, які скеровуються на розширення виробництва (вклади в споруди, машини та будівлі).

     Таким чином, інвестиціями вважаються ті економічні ресурси, які направлені на збільшення реального капіталу суспільства, тобто на розширення чи модернізацію виробничого апарату. Це може бути пов’язано з придбанням нових машин, будинків, транспортних засобів, а також з будівництвом доріг, мостів та інших інженерних споруд.

     Однак, сюди також треба включити витрати на освіту, наукові дослідження та підготовку кадрів. Ці витрати представляють собою інвестиції в “людський капітал”, які на сучасному етапі розвитку економіки набувають все більшого значення, тому що кінцевим результатом людської діяльності є і будинки, і споруди, і машини, і устаткування, і, найголовніше, основний фактор сучасного економічного розвитку – інтелектуальний продукт, який визначає економічне становище країни в світовій ієрархії держав.

     Інвестиції  відіграють центральну роль в економічному процесі, вони визначають загальний ріст економіки. В результаті інвестування засобів в економіку збільшуються обсяги виробництва, росте національний прибуток, розвиваються та йдуть вперед в економічній конкуренції галузі й підприємства, що в найбільшій мірі задовольняють попит на ті чи інші товари та послуги. Отриманий приріст національного прибутку частково знову накопичується, проходить подальше збільшення виробництва. Цей процес повторюється безперервно.

     Таким чином інвестиції, що утворюються за рахунок національного прибутку в результаті його розподілу, самі зумовлюють його ріст, широке відтворення. При чому, що ефективніші інвестиції, тим більше зростання національного прибутку, тим значніші абсолютні обсяги накопичення (при даній його частці), які можуть бути знову залучені у виробництво. При достатньо високій ефективності інвестицій приріст національного прибутку може забезпечити підвищення частки накопичення при абсолютному рості споживання.

     Іноземні інвестиції – це довгострокові вкладення капіталу закордонними власниками в промисловість, сільське господарство, транспорт й інші галузі економіки, тобто вивіз вітчизняного капіталу в інші країни.

     Експорт підприємницького капіталу здійснюється в основному шляхом створення монополіями філій або дочірніх підприємств за кордоном, у тому числі у формі спільних підприємств за участю національного капіталу.

     Сучасна світова економіка не може успішно  розвиватися без іноземних інвестицій. Багато країн світу активно інвестують свої кошти в економіку інших країн, одержуючи визначений дохід і розвиваючи окремі галузі народного господарства цих країн.

     Важлива роль іноземних інвестицій для нашої країни полягає в тому, що на базі отриманих кредитів створюються сприятливі умови для оновлення і розвитку всіх необхідних галузей народного господарства, підвищення ефективності виробництва й виготовлення конкурентоздатних товарів. Без інвестицій неможливе сучасне створення капіталу, забезпечення конкурентоздатності товаровиробників на зовнішніх і внутрішніх ринках.

     Процеси структурного і якісного відновлення  світового товаровиробництва і  ринкової інфраструктури відбуваються винятково шляхом і за рахунок  інвестування. Чим інтенсивніше воно здійснюється, тим швидше відбувається відтворювальний процес, тим активніше діють ефективні ринкові перетворення.

     Нині, як ніколи, багато країн світу стоять перед об'єктивною необхідністю активізації інвестиційної діяльності для створення конкурентоздатних господарських систем, модернізацію і реконструкцію діючих структур, забезпечення диверсифікованості капіталу в напрямку соціально орієнтованих структурних перетворень. Іноземні інвестиції стають одним з вирішальних факторів всієї економічної політики багатьох держав. Без них не вдається швидко долати економічні кризи і виходити на рубежі економічного росту, забезпечувати приріст соціального ефекту, збалансованість макроструктури, підвищення оплати праці до рівня стимулювання його високої продуктивності й ринкової платоспроможності, що виступає могутнім каталізатором загальноекономічного підйому та прогресивних зрушень [4,ст.79].

     Іноземне  інвестування відбувається за наявності двох головних факторів: спонукальних мотивів і регулювання. Кожен процес вкладання засобів здійснюється та розвивається в специфічних і багато в чому неповторних внутрішніх і зовнішніх соціально-економічних і політичних умовах. Іноземне інвестування супроводжується наростанням відкритості економіки країн для закордонних інвесторів. Закономірним фактором здійснення зовнішнього інвестування є економічна стабільність. Існує чіткий взаємозв'язок між економічним ростом і темпами надходження прямих іноземних інвестицій; деякі дослідники вважають зростання економіки країн, що приймають інвестиції, вирішальним фактором для позитивної динаміки їхніх потоків.

     Щодо  класифікації іноземних інвестиції, то за своїм характером і формою іноземні інвестиції можуть бути різними. За джерелами походження можна виділити такі види іноземних інвестицій: державні і приватні.