Особливості економічного розвитку США в умовах сучасної світової фінансової кризи

Енергетика  США має могутню паливно –  енергетичну промисловість. Донедавна   в енергобалансі зростало значення нафти і газу при одночасному  зниження ролі вугілля. Проте в останні  роки витіснення вугілля трохи призупинилось  в зв’язку з істотним збільшення його споживання на великих теплових станціях, і почалося деяке зниження ролі нафти при швидкому зростання  значення природного газу.

Вугільна  промисловість, незважаючи на тривалий період кризового стану, залишається  важливою галуззю; США залишаються  на першому місці по розмірах видобутку  вугілля.

Нафтовидобуток  – найбільша галузь гірничодобувної  промисловості країни. Питома вага США в нафтовій промисловості  розвинутих країн знижується, але  все ще залишається високою. У  нафтовій і газовій промисловості  є декілька сотень компаній, але  фактично контроль над цією важливою галуззю монополізували 10 найбільших. Найбільшою в світі нафтовою корпорацією  є рокфеллерівська «Standard Oil Company of New Jersey», що виникла ще у 1870 році.

Металургійна  промисловість США базується  на великих запасах залізних руд  в районі озера Верхнє і коксівного вугілля Аппалачського басейну. Використовуються також імпортні руди, що доставляються з Канади, Венесуели, Бразилії.

   Чорна металургія США зосереджена  на північному сході країни, в  районах розташування коксівного  вугілля і залягання залізних  руд. Основний металургійний район  країни - Приозерний.

   У кольоровій металургії США  важливе місце займає виплавка  алюмінію, в тому числі із брухту (перше місце у світі). Заводи  повного циклу працюють в районах  забезпечених дешевою енергією - на ГЕС рік Колумбія і Теннессі. США займають також перше місце  за виробництвом олова, друге  - свинцю.

   На базі власних родовищ виплавляють  мідь у Приозер'ї (друге місце  у світі). За останнє десятиріччя  виплавка кольорових і рідкісних  металів перемістилася у морські  порти, головним чином, Атлантичного  узбережжя (Нью-Йорк, Філадельфія,  Балтимор), де переробляють імпортну  сировину.

   Хімічна промисловість - одна  із провідних галузей промисловості  США. Сучасна структура хімічної  промисловості спрямована на  виробництво полімерних матеріалів (синтетичного каучуку, хімічних  волокон, пластмас і синтетичних  смол), більшість із яких синтезується  на базі нафтохімічної сировини.

   Потужні підприємства хімічної  промисловості функціонують у  Лос-Анджелесі, Сан-Франциско. Заводи, що виробляють хімічні добрива,  розміщені по всій території  США. 

   Машинобудування є провідною  галуззю промисловості США, воно  виробляє майже 40 % промислової  продукції[11,89]. У США є десятки тисяч машинобудівних підприємств і тисячі фірм, але контроль над виробництвом мають тільки 500 з них. Найбільшими є автомобільні монополії «General Motors» і «Ford Motors».

   США, поряд з Німеччиною і  Японією, мають повну номенклатуру  машинобудівного виробництва. Саме  в Детройті виник перший (в  XIX ст.) найбільший світовий осередок  автомобільної промисловості. Це  місто є столицею автомобілебудування  США. Тут складається понад  3 млн. автомобілів щороку. Великими  сучасними центрами автомобілебудування  є також Нью-Йорк, Сент-Луїс, Канзас-Сіті, Флінт, Атланта, Лос-Анджелес, Ленсігтон,  Лансінг, Даллас-Форт-Уейн, Джейнсвілл, Балтимор та ін [11,93].

   Другою не менш важливою галуззю  машинобудування США є авіаракетокосмічна  промисловість, центри якої розмішуються  у Тихоокеанських штатах (Каліфорнія, Вашингтон). У центральній частині  країни до важливих центрів  відносяться Сент-Луїс, Колумбус, а  на північному сході - Нью-Йорк, Бостон, Гартфорт (центр виробництва  авіадвигунів). Великою корпорацією,  що домінує в авіа-бізнесі,  є «Boing» (м. Сіетл).

 Підприємства  електротехнічної і електронної  промисловості сформувалися у  великих міських агломераціях  півночі і північного сходу  США - Чикаго, Нью-Йорку, де зосереджувався  наймогутніший науково-технічний  потенціал держави, а також  в районі Лос-Анджелеса, Далласа,  Х'юстона, Нового Орлеану. США  утримують лідерство за виробництвом  комп'ютерів, випускаючи більше половини  всіх ЕОМ світу. 

   Серед галузей легкої промисловості  США найбільш розвинені текстильна  і шкіряно-взуттєва. Сьогодні помітно  зросла частка тканин, що виробляються  на основі штучних і синтетичних  волокон, а також комбінованих  тканин, тоді як виробництво вовняних  тканин скорочується.

   Харчова промисловість розосереджена  на всій території США. До  важливих галузей харчової промисловості  США відносяться м'ясна, молочна,  консервна, борошномельна, а також  виробництво алкогольних безалкогольних  напоїв. Значними центрами харчової  промисловості є великі міста. 

У цілому у промисловості швидкими темпами  йде процес централізації та диверсифікації капіталу. У середині 90-х рр. досяг  свого апогею процес злиття та поглинання компаній. Тільки, у 1997 році загальна сума придбань різних компаній становила 879 млрд. дол. Прикладом найбільш відомого злиття може бути об’єднання компаній «Boing»  з « McDonnell Douglas Corporation»  тобто фірм, які контролюють левову частку виробництва цивільних та військових літаків та обладнання до них[7,37].

Наприкінці 90-х рр. та на поч. ХХІ ст. активно  проходив процес злиття американських  автомобільних концернів з європейськими, що сприяло підвищенню їх глобальної конкуренції.

Сільське  господарство - важлива галузь економіки  США. Вона забезпечує не лише внутрішні  потреби країни в продовольстві, але значна її кількість експортується - передусім пшениця, фуражне зерно, соєві боби.

Частка  агропромислового комплексу у ВВП  США перевищує 20%. У цій сфері  досить швидко росте продуктивність праці. Питома вага сільськогосподарського виробництва в показниках умовно чистої продукції і зайнятості АПК  в останні десятиліття помітно  скорочується. У період з 1975 по 2005 роки частка сільського господарства в показниках ВНП скоротилася з 2,8% до 1,3%[7,39].

Сільське  господарство США характеризується різноманітністю, якої фактично не можна  побачити ніде у світі. Це пояснюється  великими просторами країни та кліматичним  різноманіттям. У даній галузі виробляються найбільші у світі обсяги продукції. Аграрний сектор – високомеханізований  і автоматизований. Втілюються здобутки біотехнології, впроваджується новітня  сільськогосподарська техніка, застосовуються прогресивні методи господарювання.

Зокрема, варто відзначити, що фермерський  тип розвитку сільського господарства у першій половині XIX, позбавлений залишків феодальних відносин, притаманних Європі того часу,  виявив велику ефективність. Він згодом поширився на інші країни й регіони , й одержав назву «американського шляху» розвитку капіталізму в сільському господарстві. В той час США перетворилися на великого виробника зерна( особливо кукурудзи), бавовни й тютюну. Сільське господарство мало високотоварний характер, значна кількість ферм і плантацій працювала на зовнішній ринок. В середині того є століття 80% виробленої в країні бавовни експортувалося[7,78].

Саме  розвиток аграрних відносин на чисто  ринкових засадах, не обтяжених феодальними  й напівфеодальними перепонами, став першоосновою подальшого стрімкого  розвитку американської економіки. Аграрний сектор надав імпульсу розвиткові галузей економіки, особливо промисловості. Яка в значній мірі обслуговувала  сільське господарство. Так, першою машиною, що була винайдена у США, була машина для очищення бавовни, яку винайшов американський інженер Елі Уїтні  у 1793 році. Її застосування дозволило  суттєво збільшити площу плантацій  під  цю культуру. Цей винахід  дозволив збільшити розміри оброблюваних плантацій до величезних розмірів і  збільшив потребу плантаторів у  некваліфікованій робочій силі, потрібної  для збору бавовни. Розвиток бавовництва  на нових землях приводив до зростання  числа рабів і посилення їхньої експлуатації.

Сільське  господарство США є багатогалузевим. Важливу роль відіграють і землеробство, і тваринництво. Орні землі становлять 180 млн. гектарів, природних пасовищ - майже 220 млн. гектарів. Понад 18 млн. гектарів земель у посушливій західній частині  країни штучно зрошується[11,79].

У землеробстві головними є кормові культури: кукурудза, сорго, ячмінь. Так званий кукурудзяний пояс знаходиться на Центральних  рівнинах. Тут щороку вирощують 200-230 млн. тонн кукурудзи, або 2/5 її світового  збору. Пшениці як продовольчого  зерна одержують 60-80 млн. тонн, її посіви зосереджені в преріях, у так  званому пшеничному поясі, який простягнувся від Канади до Техасу: «кукурудзяний» і «пшеничний» пояси належать до найбільш відомих зернових районів  світу, їх освоєння є легендарною  сторінкою американської історії.

Співвідношення  виробництва основних сільськогосподарських культур у США за 2009р. (у млрд. дол. США) [22].

Додана вартість за секторами економіки  США відносно ВВП, 2009р. [23].

2.3.  Особливості прояву зовнішньоекономічної експансії США

Роль світогосподарських зв’язків у економічному розвитку США в останні два десятиліття якісно змінилося. Володіючи величезним, багатосекторним внутрішнім ринком при високому ступеневі забезпеченості сировинними ресурсами, США довгий час були досить економічно «закритою» країною.

Перетворення  в національному господарстві країни в 1980 – 90-ті роки супроводжувалися формуванням  розгалуженої системи зовнішньоекономічних зв’язків. У сучасному взаємозалежному  світі не може бути ефективною економіка, закрита від світових ринків. Для  США перехід від традиційного щодо автономного до більш відкритого типу господарства виявляється, насамперед, у швидкому зростанні зовнішньої торгівлі і міграції капіталу, розширені  участі в міжнародній виробничій комерції і науково – технічному обміні. Це аж ніяк не усуває конкуренцію  зі старими і новими суперниками  на світових ринках, але додає нові форми і є важливим чинником економічного росту. Американські компанії стали  помітно активніше йти на торгові, коопераційні й інші зв’язки з  іноземними фірмами, на спільний бізнес із закордонними партнерами.

Наприкінці  XX - початку XXI ст. господарство США розвивається в умовах так званої мобілізації ринків. Товари, технології, капітали компаній і банків США усе більше орієнтуються на всю світову економіку. У цей же час величезний внутрішній ринок країни перетворюється в один з найважливіших факторів розвитку світо господарських зв’язків. За нього борються провідні компанії Західної Європи, Японії, нові індустріальні країни.

Обсяги зовнішньої торгівлі США є найвищими у  світі, в тому числі за обсягом  імпорту, який є найбільшим, ніж у  всіх країн Європейського Союзу. У 2009 р. загальний експорт США  становив 1, 06 млрд. дол., імпорт – 1,56 млрд. дол, а відємне сальдо – 50 млрд.  дол.[29]. Від’ємне зовнішньоторгівельне сальдо  постійно зростає, що призводить до швидкого збільшення дефіциту платіжного балансу за поточними операціями.

З початку 70-х  років зовнішня торгівля товарами постійно зводиться з пасивом для США, причому не тільки в торгівлі сировиною  і корисними копалинами, але й  готовими товарами (Додаток 3). Сполучені Штати мають актив тільки в торгівлі найпередовішою технологією, проте в торгівлі послугами актив є постійним.

Товарна структура  зовнішньої торгівлі США є типовою  для високорозвиненої держави –  товари з високим ступенем обробки, капіталомісткості й науковості посідають перші місця. Так, на США  припадає 20% експорту наукомісткої продукції. Частка машин і транспортного  обладнання становить в експорті 48%, в імпорті – 38%, тоді як на сировину та корисні копалини в сукупності припадає відповідно 5,6 і 19,4%, на продукцію  сільського господарства в експорті – 9,1 та 5,5%[10, 211].

У структурі  зовнішньої торгівлі послугами переважають  фінанси, ділові послуги, туризм та інформація. За експортом США набагато переважають  інші держави, їхня частка у світовому  експорті послуг становить 15%, тоді як частка найближчого конкурента США  в цій сфері, а саме Великої  Британії, становить лише 8,1%[32].

Частка експорту в обсязі матеріального виробництва  США ще недавно була порівняно  невелика. Зараз вона наближається до 1/3[7, 47].

Особливо  висока експортна квота в наукомісткому  виробництві, продукція якого в  промисловому експорті складає близько 2/3[7, 47]. Країна лідирує в продажах напівпровідників, багатьох видів електроніки, авіакосмічної і лазерної техніки, засобів зв’язку. Важливу роль відіграє експорт передових технологій, патентів, ліцензій, консультаційних послуг. Вивіз послуг зі США розвивається удвічі повільніше, ніж торгівля товарами.

Якщо в 1980 р. експорт послуг складав 18% усього експорту, то  в 2000 р. цей показник досяг 28%. Уже в цей період експорт  сільськогосподарських товарів  збільшився з 42 млрд. дол. до 61 млрд. дол., скоротивши з 15% усієї вартості експорту до 7%. При цьому з  країни вивозиться 1/3 сільськогосподарської продукції, а по ряду її видів – більше половини [7,49].

Ввозяться в  країну в першу чергу наукомісткі  товари виробничого і споживчого призначення, устаткування для обробки  інформації, верстати, промислові роботи, телевізори, відеотехніка, автомобілі, кіно- і фотоапаратура, а також  текстиль, взуття. Хоча залежність США  від зовнішніх джерел сировини значно зменшилась, у країну продовжується  імпорт нафти, кольорових і рідких металів, сталі(Додаток 5).