Планування руху основних виробничих фондів підприємства

   Термін  корисного використання (експлуатації) – це очікуваний період часу, протягом якого ОФ використовуватимуться підприємством або з їх використанням буде вироблено очікуваний обсяг продукції. Тобто термін експлуатації може визначатися як кількістю років, так i кількістю одиниць продукції. Термін корисної експлуатації встановлюється підприємством самостійно з урахуванням таких чинників:

• очікуване використання об’єкта з урахуванням його потужності або продуктивності;
• передбачуваний фізичний i моральний знос;
• правові обмеження щодо термінів використання.

      Усі ці критерії досить суб’єктивні, отже, оспорити встановлені підприємством  терміни експлуатації неможливо. При  визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:

• очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;
• фізичний та моральний знос, що передбачається;
• правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

      Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.

      Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного  використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.

      Стандартом  визначено п’ять бухгалтерських методів нарахування амортизації і один – податковий:

• прямолінійний;
• зменшення залишкової вартості;
• прискореного зменшення залишкової вартості;
• кумулятивний;
• виробничий;
• податковий [11, c. 364].

      Відмінність застосованих методів амортизації  полягає в різному рівні нарахованих  амортизаційний відрахувань, а також  у способі їх розподілення. В залежності від виду основних засобів, умов експлуатації, моральної зношуваності – підприємства по своєму бажанню застосовують найбільш ефективний і доцільний метод амортизації.

1. Прямолінійний метод (метод прямолінійного списання). Згідно цього методу амортизуючи вартість об’єкта основних засобів рівномірно списується на протязі терміна його використання. Цей метод найбільш характерний для пасивної часті основних фондів: будівлі, споруди, їх структурні компоненти, меблі т.д. Річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів;

      

,                                         (1.3)

де АВ – амортизаційні відрахування;

 В_ПЕРВ – первісна вартість;

 В_ЛІКВ – ліквідаційна вартість;

 Т_К.В. – термін корисного використання;

2. Метод зменшення залишкової вартості. Суть його в тому, що на початку експлуатації основних виробничих фондів засоби суми нарахованої амортизації значно перевершують амортизаційні суми, нараховані на кінець терміна служби об’єкта. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

           

,                                 (1.4) 

           

,                                     (1.5) 

де СА_Р – річна сума амортизації;

  В_ЗАЛ – залишкова вартість об’єкта основних засобів;

  НА_Р – річна норма амортизації;

  n – кількість років корисного  використання об’єкта.

  В_ЛІКВ – ліквідаційна вартість;

  В_ПЕРВ – первісна вартість;

3. Метод прискорення зменшення залишкової вартості. При цьому методі ліквідаційна вартість об’єкту не враховується. Цей метод економічно більш виправданий по відношенню до активної частини, наприклад, машини, механізми, верстати та інше виробниче обладнання. Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється;

      

,                                            (1.6)

де НА – норма амортизації;

      В_БАЛ – балансова вартість;

      АВ  – амортизаційні відрахування;

4. Кумулятивний метод. Цей метод називають методом списання вартості по сумі кількості років. Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

      

,                                   (1.7)

      

,                                                      (1.8)

де АВ – амортизаційні відрахування;

  В_ЛІКВ – ліквідаційна вартість;

  В_ПЕРВ – первісна вартість;

  К_КУМ – кумулятивний коефіцієнт.

5. Виробничий метод. Цей метод базується на тому, що амортизація є тільки результатом експлуатації об’єкта основних засобів, і термін часу нема ніякої ролі в процесі начислення. Найбільш доцільно використовувати цей метод по відношенню до транспортних засобів. За цим методом місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації.

           

,                                            (1.9)

           

,                                       (1.10)

де АВ – амортизаційні відрахування;

  N – фактичний річний обсяг продукції  (робот, послуг);

  АС_ВИР – амортизаційна ставка виробнича;

  В_ПЕРВ – первісна вартість;

  В_ЛІКВ – ліквідаційна вартість;

  N_{ЗАГ. РОЗР.} – загальний розрахунковий обсяг виробництва.

6. Податковий метод. Застосовується тоді коли бухгалтери бажають зменшити обсяг облікової роботи і об’єднати бухгалтерський і податковий способи нарахування амортизації. Іншими словами, коли мова йде тільки про мету начислення амортизації а не облік засобів в цілому.

      Нова  редакція Закону не передбачає прискорене нарахування амортизації й індексацію основних фондів та нематеріальних активів.

     Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Підприємства з сезонним характером виробництва річну суму амортизації  нараховують протягом періоду роботи підприємства у звітному році [3].

Таблиця 1.2

     Норми амортизаційних відрахувань

 

 

РОЗДІЛ 2.

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПЛАНУВАННЯ РУХУ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ ЗАТ «АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ» 

1. Організаційно – економічна характеристика ЗАТ  «АзовЕлектроСталь».

 
 

      Закрите акціонерне товариство «АзовЕлектроСталь». Найменування Товариства:

• повне найменування - Закрите акціонерне товариство "АзовЕлектроСталь".
•   скорочене найменування - ЗАТ «АЕС».

      Товариство  діє на підставі Статуту, Установчого  договору та відповідно до Законів  України "Про господарські товариства", "Про підприємства в Україні", "Про підприємництво", "Про власність", "Про зовнішньоекономічну діяльність".

      Товариство  здійснює вільний вибір видів  підприємницької діяльності, самостійно формує програми діяльності, вибирає  постачальників і споживачів продукції, робіт і послуг, встановлює ціни відповідно до чинного законодавства.

      Для здійснення підприємницької діяльності Товариство залучає і використовує матеріально-технічні, фінансові, трудові  та інші види ресурсів, використання яких не заборонено чинним законодавством.

      Товариство  є юридичною особою, має відокремлене майно, має самостійний баланс, від свого імені набуває майнові та особисті немайнові права, несе обов'язки, може бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражному і третейському суді.

      Товариство  відкриває розрахунковий та інші рахунки в банках України, а також у банках інших держав, якщо це дозволено їх чинним законодавством.

      Товариство  має товарний знак, круглу печатку  і кутовий штамп із своїми реквізитами.

      ЗАТ "АзовЕлектроСталь" - сучасне підприємство, спеціалізується на випуску великої та дрібної вагонного литва, трубних заготовок, спеціальних литих і кованих заготовок для важкого, енергетичного і транспортного машинобудування, металургійної, гірничодобувної та інших галузей промисловості України.

      Вироблена підприємством продукція:

осі тепловозні та вагонні для залізниць; відлиття з високолегованих сталей (лиття); відлиття зі зносостійкої сталі (лиття); відлиття з легованих сталей (лиття); відлиття точні з чавуну і сталі (точне лиття); кування; кування методом  гарячого штампування; кування сталеві штамповані; рами машин; злитки сталеві ковальські.

      Потужності "АзовЕлектроСталь" з виробництва  рідкої сталі, сталевого лиття та поковок з злитків включають  в себе: сталеплавильний цех з  електродуговими печами ДСВ і  ДСП ємністю 5 та 25 тонн; сталеливарний комплекс з автоматичною формувальної лінією Kuenkel Wagner (Німеччина), струшують формувальними машинами і ділянкою важкого литва, а також ділянками обрубки, виготовлення сумішей, стрижневим та інші; ковальсько-пресовий цех з автоматизованим кувальним комплексом на базі гідравлічного преса зусиллям 2500 ТНС і кувальним маніпулятором вантажопідйомністю 20 тонн, нагрівальними і термічними печами; ділянку мехобробки укомплектований свердлильними, фрезерними, шліфувальними , токарними, розточувальними та іншими верстатами різних моделей; модельний цех для виготовлення і ремонту модельної і стрижневою оснащення сталеливарного комплексу.

      Потужності  ливарного виробництва дозволяють виготовити деталі з вуглецевих, легованих, високолегованих марок сталі.

      Продукція підприємства сертифікована в системах УкрСЕПРО, ТЮФ Норд, РС ФЖТ. Спеціальних  литих і кованих заготовок  для важкого, енергетичного і  транспортного машинобудування, металургійної, гірничодобувної та інших галузей  промисловості України.

      Сталеві зливки і поковки "АзовЕлектроСталь" користуються незмінно високим попитом  у наших замовників. Наші сталеплавильні агрегати дають можливість виплавляти сталь будь-якого хімічного складу. 

      Вся продукція виготовляється в заводських умовах з обов'язковим контролем якості через відділ технічного контролю продукцією.

      Місцезнаходження  Товариства: 87535, Україна, Донецька область, м. Маріуполь пл. Машинобудівельників, 1

     Основні економічні результати діяльності ЗАТ "АзовЕлектроСталь" наведені в економічному паспорті підприємства (табл. 2.1).

Таблиця 2.1.

     Економічний паспорт ЗАТ "АзовЕлектроСталь", тис. грн.