Прибутковість підприємства та шляхи його підвищення

• для розрахунку мінімального прибутку використовують середньо-ринкову ставку капіталізації коштів на фінансовому ринку;
• для розрахунку мінімального прибутку використовують середньо-ринкову ставку капіталізації коштів на фінансовому ринку;
• для розрахунку нормального прибутку використовують середньогалузевий рівень прибутковості обороту або активів.

Шостий етап — це оцінка резервів зростання прибутку на перспективу. Він зводиться до дослідження  факторів, які впливають на прибуток, є вкрай потрібним, оскільки дозволяє не тільки дати кількісну оцінку їх впливу в ретроспективному періоді, але й використати виявлені взаємозв'язки для обґрунтування можливої зміни прибутку в перспективі. Моделювання можливих змін дії факторів у перспективі та їх вплив на зростання (чи зменшення) прибутку підприємства можна здійснити з допомогою математичного моделювання впливу окремих факторів на зміну обсягів отримання прибутку.

Прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконаленням його матеріально-технічної  бази. Вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити  зростання прибутку або принаймні  стабілізувати його на певному рівні. Процес накопичення прибутку відбувається під впливом факторів внутрішнього та зовнішнього характеру.

Внутрішні фактори впливу на прибуток підприємства - це фактори, які залежать від діяльності підприємства:

обсяг діяльності підприємства;

стан та ефективність використання ресурсів підприємства;

рівень доходів;

рівень витрат;

ефективність цінової  та асортиментної політики.

Зовнішні фактори впливу на прибуток підприємства - це фактори, які не залежать від діяльності підприємства:

1. державне регулювання цін в сучасних умовах на товари, які входять до споживчого кошика (хлібобулочні вироби, м'ясні та молочні продукти);
2. подорожчання послуг інших галузей народного господарства - зростання цін на електроенергію, тарифів на паливо-мастильні матеріали, парову енергію, послуги зв'язку, що приводить до збільшення поточних витрат;
3. система оподаткування - залежність між прибутком та податками обернено-пропорційна - чим менше податків заплатить підприємство, тим більше прибутку залишиться в його розпорядженні;
4. зміна нормативних документів по кредитуванню, збільшення облікової ставки за користування кредитними ресурсами - збільшує поточні витрати та негативно впливає на формування прибутку;
5. політика держави по формуванню доходів, відсутність індексації доходів населення залежно від темпів інфляції впливає на зниження купівельної спроможності населення, що приводить до зниження обсягів реалізації продукції, а отже зниження прибутків.

Своєчасне дослідження та аналіз даних факторів на розмір прибутку, виявлення позитивних та негативних причин зміни прибутку, дозволяє підприємству скоригувати розмір прибутку та відповідно управляти ним в майбутньому  періоді.

2.3. Показники прибутку підприємства

Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного вдосконалення  його матеріальної бази і продукції, усіх форм інвестування; він слугує джерелом сплати податків. Враховуючи значення прибутку, вся діяльність підприємства спрямована на його зростання.

Загальна величина прибутку має такі джерела утворення:

• прибуток від реалізації продукції;
• прибуток від позареалізаційних операцій;
• прибуток від іншої реалізації.

Загальна величина прибутку визначається:

П = ВД – ВВ – А; 

де ВД – валовий дохід  підприємства;

ВВ- валові витрати виробництва  — це загальна сума витрат на виробничу  і комерційну діяльність підприємства;

А- амортизаційні відрахування на повне відновлення основних фондів підприємства.

При більш детальному розгляді формула  матиме такий вигляд:

П_б = (Д₁ – В₁) + (Д₂ – В₂) +(Д₃ – В₃) – А;  де В₁, В₂, В₃, - витрати виробництва від реалізації продукції (послуг), від позареалізаційних операцій, від іншої реалізації відповідно; Д_1,2,3 – відповідно валовий дохід від цих операцій.

Тобто П_б = П_р+ П_пр.+ П_ін.;  

де П_р – прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг); 

П_пр. - прибуток від позареалізаційних операцій;

П_ін - прибуток від іншої реалізації.

Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) є основною складовою  загального балансового прибутку.

П_р = ВД – S_вир. – ПДВ – АЗ;  

де S_вир. – витрати виробництва на виготовлення продукції і зарплати працівників (повна собівартість виробництва);

ПДВ – податок на добавлену  вартість;

АЗ – акцизний збір.

Прибуток від позареалізаційних  операцій визначається як різниця між доходами, отриманими внаслідок виконання цих операцій, і витратами на їх виконання.

П_пр. = Д₂ – S_пр.; де S_пр. – витрати на виконання позареалізаційних операцій.                                                                           

Прибуток від іншої реалізації обчислюється як різниця між ціною продажу і ціною придбання матеріальних цінностей та майна підприємства.

П_ін. = Ц_прид. – Ц_прод. ;  

де Ц_прид. і Ц_прод.  – ціна продажу і ціна придбання відповідно.

Загальний прибуток визначається за такою формулою:

П_б = åД_1,2,3 – ЗП; де åД_1,2,3 – сумарна величина доходу підприємства, ЗП – зарплата працівників підприємства.

 Щоб зробити висновок  про рівень ефективності роботи  підприємства отриманий прибуток  порівнюють із здійсненими витратами.  Витрати можна розглядати як  поточні витрати діяльності підприємства, тобто собівартість продукції  (робіт, послуг); і також витрати  можна розглядати як авансовану  вартість (авансовий капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діїльності підприємства.

2.4. Оцінка резервів підвищення прибутку і рентабельності від реалізації продукції

Досягнення максимальної величини прибутку і відповідно мінімізація  збитку — одна із основних цілей  будь-якої комерційної організації .

Тому основна мета аналізу  прибутку і рентабельності — виявлення  і оцінка резервів зростання фінансових результатів та впровадження їх у  виробництво.

Основними резервами зростання  прибутку від реалізації є:

— збільшення обсягу реалізації продукції;

— зниження собівартості реалізованої продукції;

— поліпшення якості продукції.

Збільшення обсягу реалізації продукції досягається за рахунок:

— зростання обсягу виробництва  продукції;

— зменшення залишків готової  продукції на кінець звітного періоду;

— підвищення рівня цін.

Збільшення прибутку в  результаті зростання обсягу реалізації продукції розраховується за формулою:

 

де DПі — резерв збільшення прибутку в результаті зростання реалізації і-го виробу;

DРі — обсяг зростання реалізації і-го виробу;

Пі — плановий (фактичний) прибуток від реалізації одиниці  і-го виробу.

Якщо прибуток розраховується на гривню продукції, то формула для  всієї реалізованої продукції набуває  такого вигляду:

      

 

де DПр — очікуване зростання прибутку в результаті збільшення обсягу реалізованої продукції

АР — можливе збільшення обсягу реалізованої продукції;

П — плановий (фактичний) прибуток від реалізації продукції;

Р— плановий (фактичний) обсяг реалізованої продукції.

Планові або фактичні значення показників, наведених у формулах, використовуються залежно від завдань  аналізу. Так, якщо складається план на наступний період, то доцільно використовувати  планові завдання; якщо необхідно  оцінити резерви зростання прибутку у середині звітного періоду, то доцільно використати досягнуті (фактичні) значення показників.

Резерв зростання прибутку від всієї реалізованої продукції  можна також розрахувати за такою  формулою:

 

 

де Rp — рентабельність реалізованої продукції.

Зростання прибутку в результаті зниження собівартості реалізованої продукції  розраховується за формулою:

де DПсі — резерв зростання прибутку в результаті зниження собівартості і-го виду продукції;

DСі — зниження собівартості і-го виду продукції;

Pі — очікуваний обсяг реалізації і-го виду продукції.

Загальний резерв зростання  прибутку визначається шляхом підсумування резервів зростання за всіма видами продукції, за якими здійснювались  розрахунки.

Поліпшення якості продукції  часто призводить до зростання цін  і водночас нерідко і зростання  собівартості. Тому збільшення прибутку в такому разі залежить від співвідношення зростання цін і собівартості.

Якщо це співвідношення більше одиниці, має місце збільшення прибутку, а якщо ж менше одиниці, то буде зменшення прибутку. Тому при прийнятті  управлінських рішень необхідно  аналізувати всі можливі варіанти.

На основі результатів  проведеного аналізу з виявлення  резервів зростання прибутку органи управління повинні зробити систему  заходів щодо впровадження їх у виробництво.

Резерв можливого зростання  рентабельності визначається як відношення загального резерву прибутку від  реалізації продукції до обсягу реалізованої продукції, вираженого у відсотках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  ІІІ. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

3.1. Резерви збільшення прибутку суб’єктів господарювання

Глибокі перетворення, що відбуваються в економіці, сприяють максимальній мобілізації внутрішніх резервів. Для  ефективного функціонування суб’єктів  господарювання в умовах ринкових відносин найбільше значення має виявлення  резервів збільшення об’єму продукції, зниження собівартості, росту прибутку.

Одним із резервів росту  прибутку підприємства є збільшення об’єму реалізації товарної продукції. Між прибутком та об’ємом реалізації існує пряма залежність, тобто  чим більше продукції реалізується, при інших рівних умовах, тим більшою  є сума прибутку, і навпаки, невиконання  плану по реалізації зменшує прибуток.

Збільшення прибутку в  результаті виробничої діяльності дає  можливість підприємству заробити засоби на виробничий і соціальний розвиток, матеріальне заохочення, до того ж  це стає функцією самого підприємства. В той же час ріст прибутку на підприємстві означає й збільшення відрахувань в державний бюджет.

Багато підприємств проводять  розробку та реалізацію наково-технічних нововведень і отримують на них ліцензії. В умовах розвитку ринкових відносин, а разом з ними і конкуренції, підприємства намагаються не займатися їх продажем. Однак відмова від надання ліцензій на виробництво продукції іншим підприємствам не завжди є правильним кроком. Вона позбавляє підприємства, що здійснили нововведення крупних доходів від продажу ліцензій. В умовах жорстокої конкуренції виробники можуть проводити власні дослідження і розробки в такому обсязі , який є необхідним для здійснення покращення властивостей продукції, і зробити її більш конкурентоспроможною. В результаті обсяг реалізації продукції підприємства-власника ліцензії може знизитись чи підвищитись в залежності від попиту на продукцію і відповідно зменшиться або збільшиться прибуток.Важливу роль в організації збутової програми відведена маркетингу. Практика світової торгівлі показала, що багато видів нових виробів не знаходять свого покупця на ринку без вправної організації маркетингу. Тому в цих умовах господарювання слід більше уваги приділяти маркетингу.

Для збільшення обсягу отримуваного прибутку велике значення має збереження наявних довготривалих господарських  зв’язків. Їх зруйнування погано позначається на виробництві, матеріально-технічному постачанні.

Для росту обсягу прибутку від реалізації необхідно регулярно  проводити інвентаризацію запасів  і обладнання з метою виявлення  надлишків. Ці надлишки необхідно продавати  за ринковими цінами.

Зниження собівартості продукції  є найважливішим фактором росту  прибутку. У зниженні собівартості продукції найбільш повно відбивається економія матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, якими розпоряджається  підприємство. Максимальна мобілізація резервів собівартості продукції є важливою умовою ефективного функціонування підприємства.

Зниження собівартості продукції  – необхідна умова стабілізації цін, економічного процвітання будь-якого  підприємства, джерело накопичень для  прискорення соціально-економічного розвитку суспільства, підвищення добробуту  населення.