Шляхи підвищення економічної ефективності інтенсифікації зерновиробництва

Основною  підвищення ефективності рослинництва є послідовна інтенсифікація землеробства, яка здійснюється на основі науково-технічного прогресу, супроводжується дальшим суспільним поділом праці шляхом поглиблення спеціалізації виробництва організацією таких виробничих одиниць, які розвиватимуться на індустріальній основі. Серед заходів, спрямованих на підвищення економічної ефективності інтенсифікації великого значення набувають добре поставлений первинний облік, господарський розрахунок, застосування прогресивних форм організації праці та управління виробництвом.

     Підвищення  економічної ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств  означає зростання обсягів виробництва  продукції, грошових надходжень, різного  виду доходів відносно наявних виробничих ресурсів і витрат виробництва. Воно є головним джерелом одержання підприємствами додаткових коштів для розширення виробництва і його інтенсифікації, підвищення оплати праці та поліпшення соціально - побутових умов працівників села.

     Економічна  ефективність сільського господарства визначається на різних рівнях. Тому виділяють економічну ефективність сільськогосподарського виробництву народногосподарську ефективність сільського господарства в цілому; економічну ефективність окремих його галузей; економічну ефективність виробництва в сільськогосподарських підприємствах, а також внутрішньогосподарських підрозділах; економічну ефективність виробництва окремих видів продукцщекономічну ефективність агротехнічних, та організщшно-економічних заходів.

     Економічна  ефективність галузі оцінюють за допомогою  критерію, який зумовлюється дією економічних  законів і характеризує ефективність з якісного боку. В науковому розумінні  критерій - це властивість і якість економічної ефективності, її суть і є основним принципом оцінки ефективності.

     Критерієм народногосподарської ефективності сільського господарства є рівень і темпи зростання виробництва продуктів харчування і сировини необхідного асортименту і якості, національного доходу з розрахунку на душу населення. Рівень народногосподарської ефективності сільського господарства визначається відношенням валової продукції і національного

доходу  до затрат на їх одержання.

     Критерієм економічної ефективності галузей  сільського господарства є збільшення маси чистої продукції при найменших  затратах живої та уречевленої праці  на її одиницю.

     Критерієм економічної ефективності виробництва  конкретних продуктів та впровадження агрозоотехнічних і організаційно-економічних  заходів є рівень окупності продукцією трудових, матеріальних, грошових затрат.

     Основними напрямками підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в сучасних умовах є : закріплення реального власника на селі на основі різноманітних форм власності та видів господарювання, інтенсифікація землеробства на основі широкого використання інновацій, вихід на якісно новий технологічний рівень виробництва сільськогосподарської продукції та поліпшення її якості; розвиток спеціалізації та концентрації виробництва на базі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції; встановлення економічно обґрунтованих пропорцій та полішиенш використання виробничих ресурсів землі, основних і оборотних фондів;освоєння нового механізму господарювання відповідно до вимог ринкової економіки.

     Для обґрунтування напрямків та виявлення  резервів підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва необхідно здійснити оцінку явищ та процесів, що відбуваються в цій галузі Для цього використовують конкретні показники, що відображають вплив різних факторів на процес виробництва. Лише система показників дає змогу провести комплексний аналіз і зробити правильні висновки щодо напрямків та резервів підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.

     Отже, економічна ефективність сільськогосподарського виробництва визначають на основі різних економічних показників, які повинні бути органічно взаємопов'язані й відповідати критерію ефективності.

          Для оцінки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва використовують натуральні і вартісні показники. Натуральні самі по собі ще не вказують на рівень економічної ефективності виробництва, але є вихідними для її вимірювання. Для вдержання порівняльних величин витрат і результатів обсяг виробленої продукції обчислюють у вартісному виразі.

      Найважливішим результативним показником сільськогосподарського виробництва є обсяг валової й товарної продукції підприємства, на основі якого можна розрахувати валовий і чистий доход та прибуток.

Розділ 2. Сучасний стан рівня інтенсивності та економічної ефективності інтенсифікації в зерновиробництві.

2.1. Виробничо-економічна  характеристика підприємства Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Оксамит», село Мішково-Погорілове розміщенне в Жовтневому районі Миколаївської області. Відстань до Миколаєва 20км, а до найближчої залізничної станції - 15км, Клімат помірно - континентальний, з жарким літом. Основна кількість опадів випадає у вигляді дощів в теплий період року. Джерелом весняної вологе є сніг. Пересічна температура січня - 4,0 -4,5, липня +22. Опадів 420 - 440 мм на рік, переважна кількість їх у теплий період року. Кліматичні умови зони сприяють щорічному визріванню більшості скоростиглих районованих сортів сільськогосподарських культур. Проте, можливе зниження врожаю через недоотримання тепла в окремі роки.

      Господарство  знаходиться у посушливій, дуже теплой агрокліматичній зоні, В зв'язку з цим є необхідність використовувати  зрошувальні канали, проводити всі необхідні умови для збереження вологи в ґрунті.

    Землі господарства розміщені і Степовій зоні, де розповсюджені чорноземи  звичайні, товщиною гумусового шару - 45 - 65см. Рельєф в основному рівнинний, але розрізаний великою кількістю глибоких ярів. Основна площа орних земель представлена типовими чорноземними ґрунтами, Грунтово-ерозійних процесів на території землекористування не спостерігається.

    Провідне  місце в сільському господарстві посідає рослинництво. Загалом

кліматичні  умови у TOB «Оксамит» Миколаївського району сприятливі для вирощування різних видів і сортів культур.

    Для більш повного уявлення про розміри аналізуємого господарства порівняємо його з середньорайоншши датами колективних господарств району (таблиця 2.1).

                                                                                                                             Таблиця 2.1

Розмір виробництва у TOB «Оксамит» Миколаївського району

    Досліджуване господарство, порівнюючи з середніми даними району, є досить невеликим за розмірами. Свідченням цьому є мінімальне наближення до показників в порівняні з аналогічними показниками в середньому по району.

    До  факторів організаційно-економічного характеру, крім уже розглянутого розміру  підприємства, відносять ще й спеціалізацію, яка забезпечує високий рівень концентрації виробництва і ефективне використання природноекономічного потенціалу виробничих підрозділів.

      Розміри, розміщення і спеціалізація сільського господарства - взаємопов'язані форми процесу поглиблення суспільного поділу праці . Спеціалізація - це процес відокремлення підприємств і галузей виробництва однорідних продуктів або здійснення окремих стадій технологічного процесу. Спеціалізація відображає соціальний розподіл праці в виробництві сільськогосподарської продукції.

     Спеціалізація - це переважаючий розвиток однієї або  кількох галузей у виробництві  товарної продукції в окремих  господарствах , районах , областях і регіонах . Розвиток цих галузей і виробництво відповідних продуктів визначають виробничий напрямок сільського господарства . Процес спеціалізації характеризується зосередженням засобів виробництва і робочої сили сільськогосподарських підприємств на виробництві окремих вадів товарної продукції з урахуванням природних і економічних умов

      Спеціалізація сільського господарства - об'єктивний і закономірний процес , який розвивається па основі впровадження у виробництво досягнень науково-технічного процесу. З розвитком продуктивних сил сільського господарства процес Суспільного поділу праці удосконалюється і поглиблюється. У зв'язку з цим, спеціалізація по суті своїй нескінчена, так само як і розвиток техніки. Теоретично, щоб підвищити продуктивність праці , потрібна спеціалізація виробництва певного виду продукту , виділення його в окреме виробництво,  що пов'язано з виникненням масового продукту і застосуванням машин .

    Але на сучасному етапі розвитку сільського господарства глибока спеціалізація виробництва не вигідна, оскільки виробництво одного виду продукції не завжди приносить прибутки, а виробництво додаткових видів продукції і розвиток додаткових галузей допомагає господарствам покращувати своє фінансове становище.

    Основним  показником, за допомогою якого визначається спеціалізація господарства, є структура його грошових надходжень від реалізації товарної продукції. За допомогою таблиці 2.2. визначимо структуру товарної продукції , яка буде визначати основний виробничий напрям у TOB «Оксамит» Жовтневого району Миколаївської області.

Таблиця 2.2

Розмір та структура грошових надходжень від реалізації товарної продукції

у TOB «Оксамит»  Жовтневого району, Миколаївської області⁴