Шляхи підвищення економічної ефективності інтенсифікації зерновиробництва

      В таблиці, крім звичних галузей рослинництва наводяться також галузі не сільськогосподарського виробництва, так як в останній час переробка, в аграрних підприємствах є досить розповсюдженим явищем.

      Отже, підприємство має зерновий тип господарства, тобто спеціалізуються на зерновому виробництві. Вирощування винограду важлива додаткова галузь.

Аналізуючи  структуру грошової виручки за оетаннІ  три роки в досліджуваному господарстві, бачимо, що найбільшу питому вагу в структурі займає виручка від реалізації продукції рослинництва 64,41%. Також аналізуючи дані таблиці 2.2 можна зробити висновок, що підприємство спеціалізується на виробництві такої рослинницької продукції як зерно ( 34,21 % від загальної виручки), а також плоди (16,91 % від загальної виручки).

        Далі розглянемо забезпеченість  господарства виробничими ресурсами,  та ефективність їх використання (табл. 2.3).

                                                                                                                             Таблиця 2.3

Забезпеченість  TOB «Оксамит» Жовтневого району Миколаївської області виробничими ресурсами та ефективність їх використання

          Забезпеченість TOB «Оксамит» Жовтневого району Миколаївської області виробничими ресурсами та ефективність їх використання протягом 2006-2008 року коливається; одні показники покращились, а інші навпаки погіршились.

    Такий показник як рівень рентабельності в 2007 році склав - 40,07%, вже в 2008 році спостерігається зменшення рівень збитковості зменшився - 1,38%, а вже в 2008 році спостерігається рівень прибутку у розмірі 22,31 %. Приблизні аналогічні зміни відбулися протягом 3-х останніх років з таким показником як норма прибутку. В 2007 році значення становило (45,33 %), а вже в 2008 спостерігається зменшення норми збитку відповідно до - 1,35%, а вже у 2009 році підприємство отримало таку норму прибутку як 26,82%.

                                                                                                                          Таблиця 2.4

Вихідні дані для розрахунку рівня інтенсивності  та економічної ефективності

інтенсифікації  виробництва зерна у ТОВ «Оксамит» Жовтневого району

Для визначення рівня інтенсивності виробництва зерна в ТОВ «Оксамит» розрахуємо таблицю 2.5

Таблиця 2.5

Рівень інтенсивності виробництва зерна в ТОВ «Оксамит» Жовтневого району

      Аналізуючи  дані таблиці 2,5 можна зробити висновок, що в основному показники інтенсивності  у TOB «Оксамит» збільшилися порівнюючи 2009 рік з 2007 роком, так питома вага площі зернових у загальній вазі збільшується в середньому на 30%, збільшується завантаженість на один комбайн, про це свідчить показник намолоченості зерна, який у 2009 році збільшився у 3 рази. Збільшуються витрати праці на 1 га зернових та зменшуються витрати добрив на 1 га зернових.

      Для визначення економічної ефективності інтенсифікації виробництва зерна  у TOB «Оксамит» Жовтневого району розрахуємо таблицю 2.6.

                                                                                                               Таблиця 2.6

Визначення  економічної ефективності інтенсифікації виробництва

зерна у TOB «Оксамит» Жовтневого району

     Аналізуючи  дані таблиці 2.6 можна зробити висновок, що досліджуване підприємство є економічно ефективним у 2007 та 2009 роках. Щодо 2008 року, то ми спостерігаємо зниження прибутку, що було спричинено зменшенням урожайності, збільшенням затрат праці, а особливо підвищенням собівартості продукції зерна. За досліджуваний період підприємство показало не погані результати, так найвищі з них можна спостерігати у 2009 році, про що свідчить рівень рентабельності, який у даному році досяг відмітки 73,26%, що на 42,34 відсоткових пункти більше ніж у 2007 році та на 125 відсоткових пункти більше ніж у 2008 році.

     Розділ  3. Шляхи підвищення економічної ефективності інтенсифікації зерновиробництва.

     Підвищення  економічної ефективності сільського господарства вцілому передбачає збільшення виробництва і підвищення якості сільськогосподарської продукції  при одночасному зменшенні затрат праці і матеріальних засобів  на одиницю продукції. Розв'язання цієї проблеми нерозривно пов'язане з  подальшою всебічною інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва, в процесі якої забезпечується підвищення врожайності сільськогосподарських культур та продуктивності худоби і птиці. В сучасних умовах сільське господарство розвивається переважно на основі інтенсифікації, що є основним джерелом підвищення його економічної ефективності.

     Шляхи підвищення ефективності виробництва  зерна, які забезпечують дальше збільшення обсягів виробництва продукції  і зменшення витрат на одиницю  продукції, передбачають комплекс таких  основних заходів: поліпшення використання землі, підвищення її родючості; впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва; поглиблення спеціалізації і концентрації виробництва на основі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції; раціональне використання виробничих фондів і трудових ресурсів; впровадження інтенсивних і ресурсозберігаючих технологій та індустріальних методів виробництва; підвищення якості і збереження виробленої продукції; широке використання прогресивних форм організації виробництва і оплати праці на основі колективного, сімейного і орендного підряду та оренди як прогресивної форми господарювання; розвиток сільськогосподарського виробництва на основі різноманітних форм власності і видів господарювання і створення для них рівних економічних умов, необхідних для самостійної та ініціативної роботи.

     У комплексі заходів підвищення економічної  ефективності виробництва зерна  найважливішим є поліпшення використання землі на основі підвищення її родючості  і зростання врожайності сільськогосподарських  культур. Ці завдання успішно вирішуються шляхом вирощування сільськогосподарських культур за технологією програмованих урожаїв з використанням досягнень науки, передової практики і забезпеченням високої якості праці. У передових господарствах України одержують зерна озимої пшениці по 55-60 ц/га, кукурудзи - 70-80, а на зрошуваних землях - 100-120, цукрових буряків - 550- 600, зеленої маси кукурудзи - 400-450, сіна багаторічних трав - 50-60 ц/га.