Загальна характеристика Причорноморського економічного району

Металургійний комплекс представлений в районі первинною  сировинною ланкою. Ведеться видобуток у Керченському залізорудному басейні Камиш-Бурунським залізорудним комбінатом, для збагачення сировина відправляється у Маріуполь. В Миколаєві працює глиноземний завод, що дає сировину для потреб Запорізького алюмінієвого комбінату.

Паливно-енергетичний комплекс. На місцевих гідроресурсах працює Каховська  ГЕС на Дніпрі. Основна частка електроенергії виробляється на ТЕС і ТЕЦ (Сімферопольська, Камиш-Бурунська, Севастопольська, Одеська. Миколаївська, Херсонська). Працює Южноукраїнська АЕС.

Паливна промисловість  має значні перспективи у зв'язку з ростом видобутку нафти та газу у Причорномор'ї, початком функціонування нафтопроводу Одеса - Броди та Одеським нафтотерміналом.

Сільське господарство. Район є житницею України. Степи перетворені в зерновий пояс озимої пшениці і кукурудзи. Площі, зайняті зерновими культурами, займають майже половину від посівних площ району. Серед технічних культур провідне місце займають соняшник, ефіроолійні (коріандр, троянда, лаванда, шавлія та ін.), тютюн, цукрові буряки. Міжрайонне значення мають овоче-баштанні культури (помідори, перець солодкий, баклажани і кабачки, кавуни і дині). Овочівництво активно розвивається навколо міста-мільйонера Одеси, великих центрів консервної промисловості (Херсона і Ізмаїла) та на південному заході Криму. Баштанні продовольчі культури культивують повсюдно в межах району. Славиться район садами та виноградниками. Садівництво поширене на всій території району, але особливо в АР Крим. У насадженнях домінують абрикоси, персики, черешня, вишня, слива, яблуня, груша, грецький горіх, мигдаль. Район посідає перше місце в Україні за насиченістю виноградниками (Крим та Одещина).

Основні галузі тваринництва – скотарство молочно-м'ясного і  м'ясо-молочного напрямку, свинарство, вівчарство, птахівництво, бджільництво і шовківництво. Район є найважливішим в Україні за виробництвом тонкорунної вовни.

На потужній сільськогосподарській  ресурсній базі активно розвивається харчова промисловість. Особливе значення мають виноробна, рибна, плодоовочеконсервна, м'ясна, молочна і олійно-жирова промисловість.

Виноробна промисловість  – одна з найбільш розвинутих галузей  харчової промисловості району. На неї припадає 90 % загальнодержавного виробництва вин. Тут щорічно  виробляється до 40 млн. декалітрів виноградного вина, 300 тис. декалітрів коньяку та 3 млн. пляшок шампанського. Спеціалізовані підприємства первинного виробництва зосереджені переважно у південноузбережному та передгірних районах Криму, а також у Придніпров'ї та південно-західній частині Одеської області. Тут сформувався Південний виноградно-виноробний район.

Район займає перше місце  за виробництвом плодоовочевих консерв  серед соціально-економічних районів  України. Найбільші плодоовочеконсервні  комбінати розміщені в Херсоні, Ізмаїлі, Одесі та Сімферополі. Тютюново-ферментаційна промисловість діє в Ялті, Феодосії, Сімферополі; ефіроолійна – у Сімферополі, Алушті, Судаку; олійно-жирова – в Одесі, Херсоні, Миколаєві, Вознесенську; цукрова – Котовську, Одесі.

У Причорноморському  соціально-економічному районі найбільший в країні рибопереробний комплекс, який використовує ресурси Азово-Чорноморського басейну. Вилов риби в основному збільшується за рахунок приросту океанічного рибальства. Найбільші центри рибної промисловості – Одеса, Керч, Севастополь, Білгород- Дністровський.

Найбільші підприємства м'ясної промисловості зосереджені  переважно у великих містах –  Одесі, Миколаєві, Херсоні, Сімферополі, Севастополі та ін. Підприємства маслоробної, молочної і сироварної промисловості  розташовані в районах розвинутого молочного скотарства і у великих містах.

Транспортний комплекс охоплює всі види транспорту. Винятково  важливу міждержавну роль відіграє морський транспорт. Найбільшими портами  є Іллічівськ, Южний, Одеса, Херсон, Миколаїв. Для раціоналізації перевезень збудована поромна переправа Іллічівськ - Варна. Діє також залізничний паром через Керченську протоку. Добре розвинений річковий транспорт на Дніпрі, Дунаї та Південному Бузі. Головні порти – Херсон, Нова Каховка, Ізмаїл, Кілія. Вищезгадані порти об'єднуються в Чорноморське, Азовське та Українсько-Дунайське пароплавства.

Серед сухопутних видів  транспорту виділяється залізничний. Основні залізничні магістралі –  Одеса - Київ, Миколаїв - Знам'янка - Харків, Херсон - Дніпропетровськ, Севастополь - Сімферополь - Харків, Одеса -Львів, Одеса - Миколаїв - Херсон - Джанкой - Керч.

Загальна довжина автомобільних  шляхів перевищує 25 тис. км. Серед основних автомагістралей загальнодержавного та міждержавного значення слід назвати: Миколаїв - Одеса - Кишинів; Миколаїв - Херсон -Сімферополь; Одеса - Ізмаїл; Одеса - Київ - Москва.

Основну роль в перевезеннях відіграють експортні перевезення; зокрема, це кам'яне вугілля, залізна  руда, кокс, чорні метали, ліс, цукор, хімічна продукція тощо. В імпорті  переважають машини, устаткування, мінерально-сировинні ресурси.

За винятком газопроводів Глібівка - Сімферополь - Севастополь  та Джанкой - Сімферополь, усі інші трубопроводи розпочинаються за межами району і  мають міжрайонне або міждержавне  значення: газопровід Шебелинка - Дніпропетровськ - Одеса - Кишинів, нафтопроводи Гнідинці - Прилуки - Кременчук - Херсон, Одеса - Броди, Самара - Лисичанськ, Кременчук - Херсон, аміакопровід Тольятті - Горлівка - Одеса.

V. Характеристика Причорноморського рекреаційного району

Курортно-рекреаційне  господарство є одною з найперспективніших ланок економіки Причорномор'я. Сприятливі кліматичні умови причорноморської частини території, численні пляжі, тепле море, лікувальні грязі та мінеральні води різних типів визначають його державне та міжнародне значення. Найбільше значення мають курорти Південного Берега Криму і бальнеологічні курорти Одеси.

В Автономній Республіці Крим зосереджено 36 % санаторіїв курортного фонду України, понад 30 % будинків і пансіонатів відпочинку, майже 20 % туристських закладів. Діють 127 санаторіїв і пансіонатів з лікуванням, 94 будинки відпочинку і пансіонати, у яких щороку відпочиває понад 1 млн чол. На базі джерел мінеральних вод функціонують санаторії в Євпаторії, Саках, Феодосії. Практичне значення мають термальні води Тарханкутського півострова, лікувальні грязі численних солоних озер. Сформувалися рекреаційні райони: Ялтинський, Євпаторійський, Феодосійський.

В Одеській області -- 43 санаторії і  пансіонати з лікуванням, 16 будинків і пансіонатів відпочинку, турбази і дитячі табори. Функціонують курорти: Аркадія, Великий Фонтан, Кароліно-Бугаз -- Затока, Куяльницький та ін. Всі вони в Одеському рекреаційному районі.

Заклади відпочинку Миколаївської  області розташовані головним чином  у курортних зонах Очакова та Миколаєва. Є 4 санаторії і пансіонати з лікуванням, 17 будинків та пансіонатів відпочинку, численні бази відпочинку, дитячі табори. Херсонська область має значні можливості для розвитку курортного господарства та масового відпочинку в долинах Дніпра, Інгульця, на узбережжях Каховського водосховища, Дніпровського лиману, Чорного та Азовського морів, але вони використовуються незначною мірою. Функціонують курорти Гола Пристань, Скадовськта курортна місцевість Арабатська Стрілка. В області -- 8 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням та 38 будинків і пансіонатів відпочинку, численні бази відпочинку та дитячі табори. Причорноморський економічний район -- один з найбільших центрів туризму міжнародного значення. Численні пам'ятки історії, архітектури, археології, екзотичні природні об'єкти, м'який клімат зумовлюють розвиток пішохідного, автомобільного, водного, гірського та інших видів туризму.

За основними економічними показниками (валовий внутрішній продукт, основні  фонди, інтегральний природно-ресурсний потенціал, валова продукція сільського господарства) Причорноморський район посідає четверте місце в Україні, але його питома вага поступово зростає.

Усе це вплинуло на формування територіально-господарського комплексу з розвинутою промисловістю, багатогалузевим транспортом, рекреаційним і агропромисловим комплексами. Економіка району базується на машинобудуванні (насамперед, на суднобудуванні й судноремонті, будуванні сільськогосподарських машин, верстатобудуванні), харчовій, легкій промисловості, зерновому господарстві, виноградарстві, курортному господарстві, морському транспорті.

VI. Територіально-галузева структура економіки

Питома вага Причорноморського  району в валовому внутрішньому продукті України становить 10%, в обсязі сільськогосподарської  продукції – 16%. Значно вища його частка в виробництві зерна (20%), соняшнику (23%), овочів (24%). На півдні України вирощують переважну частину винограду. Район лідирує у виробництві кукурудзозбиральних комбайнів, плугів, джутових тканин, суднобудуванні, рибальстві, виробництві рибних консервів.

Промисловість має провідне значення в районі. Вона виробляє 70% сукупного  суспільного продукту регіону. При цьому на видобувні галузі припадає лише 4% промислового виробництва.

У структурі агропромислового комплексу найбільшу питому вагу має багатогалузева харчова промисловість.

Провідна роль у промисловому виробництві  належить машинобудівному комплексу, який охоплює такі галузі спеціалізації: суднобудування й ремонт, сільськогосподарське машинобудування, верстатобудування, обладнання для харчової промисловості, електронне й електротехнічне машинобудування й приладобудування.

Підприємства суднобудування й  судноремонту є у всіх областях району. Тут виготовляється переважна частина  морських і річкових суден України. В Одесі розміщені два судноремонтних заводи, по одному – в Севастополі, Херсоні, Керчі, Іллічівську й Ізмаїлі. Найбільші центри суднобудування – Миколаїв і Херсон.

Сільськогосподарське  машинобудування посідає важливе місце в економіці району. Підприємства цієї галузі є в усіх великих містах району, але й найбільші центри – Херсон (кукурудзозбиральні комбайни), Одеса (тракторні плуги), Джанкой (тракторні причепи).

Верстатобудування також  є спеціалізуючою галуззю району. Тут вперше в Україні організовано виробництво радіально-свердлильних верстатів. Найбільшим центром верстатобудування є Одеса, де зосереджено майже все їх виробництво (універсальні й координатнорозточні верстати, верстати з програмним управлінням, ковальсько-пресове обладнання та інші). Концентрація верстатобудівних підприємств в Одесі пояснюється наявністю тут значного контингенту кваліфікованих робітників та мережі науково-дослідних установ та лабораторій.

Поряд з розвитком  основних галузей машинобудування в районі виникла низка нових: енергетичне й електротехнічне обладнання в Первомайську, Бориславі, Новій Каховці.

В Сімферополі й Одесі  виготовляється електроніка (телевізори, електронно-обчислювальна техніка). Обладнання для різних галузей виробництва зосереджено переважно в Одесі (завод «Автогенмаш», «Продмаш», «Холодмаш», «Будгідравліка» тощо).

Другою за значенням  спеціалізуючою галуззю промисловості  Причорноморського району є харчова, яка входить до складу агропромислового комплексу. Вона посідає перше місце за вартістю валової продукції Півдня. Провідна роль належить рибній, виноробній, плодоовочеконсервній, м’ясній, борошномельно-круп’яній, олійній, тютюновій і ефіроолійній галузям. На території району діють 14 плодоовочевих консервних заводи і велика кількість цехів та малих підприємств. Консервна промисловість здобула широкого розвитку майже по всій території району, але особливо в Одесі, Ізмаїлі, Херсоні, Сімферополі. Рибопереробна промисловість сконцентрована в Керчі, Очакові, Іллічівську, Білгороді-Дністровському.

Виноробна промисловість  представлена великими заводами шампанських  і марочних вин, коньячними заводами, що зосереджені переважно в Автономній Республіці Крим і в Одеській області. Продукція консервної та виноробної промисловості йде далеко за межі району, вона реалізується не тільки в Україні, але й експортується в інші країни.

Хімічний комплекс розвинуто  поки що недостатньо. Поряд зі старими  галузями, що розмістилися в Одесі (виробництво  фосфатних добрив, лаків і фарб) в повоєнні часи виникли нові. Це Сиваський комплекс, що оснований на переробці ропи (Червоноперекопськ), припортовий хімічний комплекс в Південному близь Одеси (мінеральні добрива), хімічний комплекс в Саках.

Легка промисловість  є третьою за обсягом виробництва після машинобудування й харчової промисловості. Але виробництво її продукції як в абсолютному вимірі, так і на душу населення тут нижче, ніж в інших реґіонах. Провідна роль у легкій промисловості району належить текстильній галузі, а саме – виробництву бавовняних тканин. Херсонський бавовняний комбінат – найбільше підприємство цієї галузі в Україні. Сукно виробляється в Одеській області. Розвинуто також виробництво трикотажної, швацької й шкіряно-взуттєвої галузей. Трикотажні підприємства Півдня постачають трикотажне полотно для фабрик Донецько-Придніпровського району.

Сприятливі природні й економічні умови впливають  на розвиток багатогалузевого сільського господарства. Район майже цілком розміщений в степовій зоні, за винятком Південного узбережжя та гірської частини Криму. В загальноукраїнському розподілі праці Причорноморський район виділяється виробництвом зерна, м’яса, овочів, соняшнику, винограду, вовни. В загальній площі території сільгоспугіддя займають 89%. Під оранкою зайнято 82% угідь, тобто ступінь сільськогосподарської освоєності земель тут дуже високий. Отже, розширення сільськогосподарського виробництва тут можливе лише шляхом його інтенсифікації.