Запорізький регіон

     Станом  на 1 січня 2010р. обсяг прямих іноземних  інвестицій в економіці області  склав 872,1 млн.дол. Іноземні інвестиції вкладені у 388 підприємств області.

     Великий інтерес щодо вкладення капіталу викликають такі галузі економіки області, як переробна промисловість (69,4%), торгівля (12%), операції з нерухомим майном (9,2%).

     Наочно  відображають приклади успішного інвестування в нашій області ряд потужних підприємств з іноземним капіталом, а саме:

     ЗАТ “Запорізький автомобілебудівний завод”;

     ВАТ „Пивобезалкогольний комбінат „Славутич” (харчова промисловість), інвестиції здійснила шведська фірма „Болтік  Беверіджіз Холдинг АБ”, яка на сьогодні належать CarlsbergGroup;

     ДП  „Імідж Холдинг” АК „Імідж Холдинг  АпС” (виробництво дистильованих  алкогольних напоїв), інвестиції здійснила  датська акціонерна компанія „Імідж Холдінг АпС”;

     ПП  у формі ЗАТ „Запорізький залізорудний комбінат” (гірничодобувна промисловість), інвестиції здійснила словацька фірма “MINERFIN”;

     ЗАТ „Івеко - Мотор Січ” (машинобудівна  галузь), співзасновником є італійська компанія “IVEСO”.

     Покращення  інвестиційного клімату та розвиток інвестиційної діяльності в Запорізькому регіоні - є одним з 3-х приоритетних завдань обласної влади в рамках затвердженої Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2015 року.

     Значна  частка іноземних інвестицій в економіку  регіону було залучено за ініціативою  та безпосередньому сприянню органів  місцевої влади. Надання підтримки бізнесу, залучення та сприяння інвесторам, використання нових технологій у вигляді створеного веб-сайту інвестиційної спрямованості (www.investmentzp.org.ua), проведення щорічного Міжнародного Інвестиційного Форуму, що став вже доброю традицією (цього року Форум пройде в четвертий раз) – це основні складові фундаменту у встановленні нових взаємовигідних партнерських відносин та у розвитку вже існуючих ділових контактів.

     Пріоритетними напрямками в сфері інвестування в Запорізьку область є такі галузі промисловості як машинобудування, енергозбереження, вітроенергетика, сільське господарство, чорна металургія, радіоелектроніка та інші високотехнологічні галузі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Частина ІІ. Відповіді на питання 

2.1. Що дало регіону входження України в СОТ?  Перспективи, переваги, недоліки, ризики 

     Домінуючим  фактором, що визначав тенденції у  зовнішній торгівлі України протягом другого року членства України у СОТ, була світова фінансова криза та її наслідки. Така ситуація певною мірою ускладнює оцінку позитивного чи негативного ефектів вступу до СОТ. Це підтверджується неоднозначністю якісних характеристик відповідних показників зовнішньої торгівлі.

     Так, падіння попиту та несприятлива цінова кон’юнктура на світових товарних ринках призвели до зменшення експортних поставок на 28% (за перші десять місяців другого року членства порівняно з аналогічним періодом першого року), а через девальвацію гривні та падіння купівельної спроможності населення імпортні поставки до країни впали на 33%. Тобто, темпи зменшення імпорту товарів випереджали темпи зменшення експорту. У результаті, зовнішньоторговельне сальдо хоч і залишилось від’ємним, але зменшилось у 2,3 рази, з 11,2 до 5,0 млрд. дол. США, причому покращення зовнішньоторговельного сальдо стосувалось майже усіх галузей економіки, крім продукції металургійного комплексу. Деякою мірою це дозволило збалансувати національну економіку України, поліпшити показники платіжного балансу, зокрема торговельний баланс, а також сприяло розвитку внутрішнього ринку та подальшому поширенню процесів імпортозаміщення.

     Отже, найбільшою мірою виграють від вступу України до COT саме експорто-орієнтовані регіони, адже показник зміни в експорті таких областей суттєво перевищує відповідний загальноукраїнський показник. Запорізька область є чітко означеним експорто-орієнтованим регіоном. За обсягами експорту, які майже в 1,5 рази перевищують обсяги імпортних закупівель, посідає п’яте місце серед регіонів України - 5,3% від загальноукраїнських обсягів, а валова додана вартість складає 4,2% від загальноукраїнського ВВП.

     У період часу, що припадає на другий рік  членства у Організації, товарна структура експорту загалом залишилась незмінною. Головним товаром залишаються чорні метали, які у структурі експорту Запорізького регіону складають майже половину. Разом з сільськогосподарською продукцією, продукцією машинобудування та хімічної промисловості вони покривають більше 80% всього українського експорту. Чорна металургія у Запорізькій області представлена такими гігантами важкої індустрії, як ВАТ «Запорізькій металургійний комбінат «Запоріжсталь» – один з найпотужніших в Європі підприємств чорної металургії, що є єдиним в Україні підприємством з виробництва тонколистового прокату з нержавіючих і легованих сталей, високоекономічних гнутих профілів, консервної жерсті, тонколистового прокату з полімерним покриттям. Комбінат експортує продукцію більше ніж до 50 країн світу. ВАТ Металургійний завод «Дніпроспецсталь» спеціалізується на виробництві спеціальних марок сталі, а також з жароміцних сплавів на основі нікелю. Застосовувані на підприємстві технології дозволяють одержувати високоякісні матеріали, які використовуються у найбільш відповідальних галузях промисловості – авіакосмічній, автомобілебудуванні, нафтохімічній. Провідним підприємством чорної металургії також є ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод». Асортимент продукції заводу постійно зростає й сьогодні налічує майже два десятки видів товарів промислового та побутового призначення: від цвяхів до труб і сталевого посуду. ВАТ “Запорізький алюмінієвий комбінат” – єдиний в Україні виробник первинного алюмінію та легованих сплавів, КП “Запорізький титано–магнієвий комбінат” – єдиний в Україні виробник губчатого титану, відомий ВАТ «Запорізький завод феросплавів».

     Отже, після вступу до СОТ металургійна галузь виграла чи не найбільше серед інших секторів української промисловості: відміна квотування на ринках ЄС, ускладнення процедур антидемпінгових розслідувань та установлення додаткових обмежень значною мірою сприяли просуванню продукції. Все ж зазначимо, що світова фінансова криза завадила українським металлургам повною мірою скористатись перевагами від членства у СОТ.

     Відсутність кількісних обмежень експорту, які  не відповідають вимогам СОТ, стимулювала нарощування експортних поставок зернових, олійних культур, а також соняшникової олії, що зіграло неостанню роль у позитивних трендах, які демонструє аграрна галузь під час фінансової кризи. Сільське господарство є єдиною галуззю в Україні, яка демонструє зростання у період фінансово-економічної кризи, так у 2009 році порівняно з 2008 роком ріст валової продукції склав 0,1%. Всі інші галузі демонстрували показники спаду виробництва. У загальній структурі експорту частка сільськогосподарської продукції збільшилась з 20% у першу річницю приєднання до Організації, до 23% — у другу. До членства у СОТ дана частка була на рівні 12-13%. Запорізька область є одним з найбільших виробників сільськогосподарської продукції та виробів харчової промисловості серед регіонів України. Центральне місце в рослинництві в даний час і на перспективу займає зерновий підкомплекс. Основною технічною культурою області є соняшник. В області виробляється понад 13% загальноукраїнського виробництва соняшнику. У регіоні розташовані такі підприємства цієї галузі: Пологівський олійно-екстракційний завод, Запорізький оліяжиркомбінат, Запорізькі хлібозаводи № 3 та № 5.

     Дані  категорії товарів дуже чутливі  до зовнішніх факторів та нестабільні з ціновою компонентою. Враховуючи це, є сенс розвивати внутрішнє споживання, щоб у разі погіршення кон’юнктури на зовнішніх сировинних ринках мати можливість: по-перше, корегувати обсяги товарної пропозиції задля стабілізації цінової ситуації, а по-друге, перенаправляти товарні потоки у галузі з виробництва товарів з більшою доданою вартістю, що в цілому дозволило б диверсифікувати ризики.

     Я вважаю,наприклад, що перспективним є розвиток крупнотоварного виробництва у м’ясній та молочній галузях. Це дало б змогу виправити внутрішній дисбаланс між сільськогосподарським виробництвом і споживанням та розвивати перспективні експортні напрямки. Ця думка підтверджується і світовою тенденцією до зміни раціону харчування на користь більшого споживання тваринних білків. Наприклад, за даними Продовольчої та Сільськогосподарської Організації ООН (FAO), темпи споживання м’ясопродуктів у світі до 2015 року будуть рости на 1,9% щорічно, а у 2015-30 роках подібний ріст буде складати 1,5%. Основним напрямком у тваринництві Запорізької області є виробництво м’ясо-молочної продукції. В регіоні розташовані такі підприємства: Запорізький та Мелітопольський м`ясо- комбінати, «Молокозавод-ОЛКОМ» та ін.

     Кризові явища у економіці призвели до значного спаду промислового виробництва у Російській Федерації, головного споживача української продукції машинобудування, що спричинило зменшення її експортних поставок з України. Так, за період з червня 2009 року по березень 2010 року обсяги експорту до країн СНД впали на 34% порівняно з попереднім періодом, а у структурі їх доля скоротилась з 71 до 59%. Таке падіння було головною причиною 22-відсоткового зменшення експортних поставок промислової продукції у другий рік членства України у СОТ порівняно з першим. Разом з тим, обсяги експорту промислової продукції до країн ЄС-27 залишились практично на рівні попереднього періоду — 1,5 млрд. дол. США, а у структурі їх частка збільшилась з 19 до 24%. Звертає на себе увагу збільшення експорту промислової продукції до країн Азії — у 1,6 рази, як наслідок, їх частка у структурі зросла — з 5 до 11%.

     Галузь  машинобудування та металообробки  у Запорізькому регіоні – одна з найбільш розвинутих галузей промисловості. В обласному машинобудуванні варто виділити СП «АВТОЗАЗ-Daewoo», створене на базі Запорізького автомобільного заводу «АВТОЗАЗ», а також Мелітопольского моторного й ряду суміжних заводів разом з південнокорейською фірмою «Daewoo Heavy Іndustrіes». Автомобілі, що виходять з конвеєру запорізького автомобілебудівника, відповідають всім відомим світовим стандартам якості та безпеки.

     Основні підприємства-експортери: ВАТ «Мотор Січ» - одне з найбільших у світі і єдине в Україні підприємство з виробництва, супроводу в експлуатації і ремонту 55 типів і модифікацій економічних і надійних двигунів для 61 виду літаків і вертольотів різного призначення. Створені в тісному співробітництві з розробниками з Росії та України авіаційні двигуни «Мотор Січ» за експлуатаційними характеристиками відповідають кращим зразкам  і успішно експлуатуються в 105 країнах світу. ВАТ “Запоріжтрансформатор” – один з найбільших у світі виробників силових, спеціальних трансформаторів, електричних реакторів для електростанцій, підстанцій промислових підприємств та інших споживачів. Відоме ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес». ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» – провідний виробник абразивних матеріалів та інструментів, відомий не тільки в Україні, але й у світі. ЗАТ “ІВЕКО - Мотор Січ”, співзасновником якого є італійська компанія “ІВЕКО”, випускає не тільки автомобілі, але й продукцію як для української техніки, так і для експорту.

     У періоді, що припадає на другий рік членства України у СОТ, експортні поставки хімічної промисловості скоротились на 33%, порівняно з періодом першого року. Це друге місце по показнику падіння обсягів експорту після продукції металургійного комплексу. Крім загальної тенденції скорочення попиту на зовнішніх ринках, свою роль зіграло також подорожчання більш ніж на третину російського газу. Це стало суттєвою причиною погіршення характеристик конкурентоспроможності продукції українських підприємств хімічної галузі, зважаючи на те що, виробництво мінеральних добрив, основного експортного продукту, є тепло- та енергоємним, тобто природній газ є одночасно як паливом, так і сировиною для їх виробництва, а його частка у собівартості продукції хімічної промисловості складає від 25 до 60%. ВАТ «АзМОл» Запорізької області – одне з найпотужніших в Україні підприємств з випуску продукції хімічної промисловості. Продукція ВАТ «АзМОл» користується сталим попитом не тільки в Україні та країнах СНД, але й в державах далекого зарубіжжя.

     У період другого року членства у СОТ, в цілому, географічна структура експорту не змінилась. Як і у попередні роки, головними споживачами українських товарів є країни СНД — 35% у структурі та ЄС-27 — 24%. Але відмітимо, що тенденція до скорочення їх питомої ваги продовжилась. Натомість все більшу роль відіграють торговельні відносини з країнами Азії, так за другий рік членства частка даних країн у загальному експорті товарів збільшилась на 5%, порівняно з першим роком, з 23 до 28%. Таке збільшення стало можливим завдяки традиційно значним обсягам поставок металургійної продукції — 49% у структурі та масованим поставкам продовольства, в основному зернових, олійних культур та соняшникової олії — 27%, частка промислової продукції зросла вдвічі — до 7%. Таке пожвавлення торговельних відносин є важливим, зважаючи на стабільну потребу країн даного регіону, навіть у період фінансової кризи, у продовольстві та продукції з незакінченим циклом виробництва з одного боку, а з іншого — потребу в технологіях і розробках у галузях: машинобудування (у т.ч. енергетичне обладнання), авіабудування, космічна галузь, металургія, хімічна промисловість (у т.ч. мінеральні добрива), с/г.

     Факт приєднання України до СОТ означає, що країна приймає систему зобов’язань та правил СОТ, які мають стати складовою частиною при формуванні державної політики. Це, в свою чергу, поліпшує привабливість та прозорість українського ринку. Прикладом тому є ситуація, коли український Уряд спочатку у 2009 році запровадив додаткове 13-відсоткове імпортне мито, але після визнання Генеральною радою СОТ подібних заходів такими, що суперечать правилам Організації, Уряд був вимушений відмінити їх.

     Отже, будемо вважати, що для Запорізької області вступ до СОТ надав більш широкі можливості розвитку, ніж вони були раніше. Хоча вплив світової економічної кризи ускладнює оцінку ефектів вступу до СОТ для зовнішньої торгівлі товарами України, але проведений аналіз дає можливість відзначити позитивні надбання другого року членства України у СОТ. Така перспектива зумовлена тим, що область має цілий ряд базових підприємств машинобудування, що вже сьогодні працюють на світовому ринку і продукція яких відповідає світовому рівню за співвідношенням «ціна - якість». Запорізька область має в своїй структурі дуже велику кількість підприємств з іноземним капіталом. Питома вага іноземного капіталу у статутному фонді перевищує 50% у 161 підприємстві із 281, що звітували про наявність у них прямих іноземних інвестицій. Це свідчить про високу довіру до області з боку іноземних інвесторів, а, отже, є сподівання на подальше зростання інвестицій в область. За допомогою коштів, що вкладалися у виробництво області з боку іноземних інвесторів, вдалося досягти певного рівня якості продукції, що виробляється. Капітал нерезидентів зосередився, в основному, в переробній промисловості (80,5% загального обсягу прямих інвестицій), а саме: в машинобудуванні (32,2%), металургійному виробництві (25,8), виробництві харчових продуктів (19,1%)( такі підприємства, як: ВАТ «Запорізький пивобезалкогольний комбінат«Славутич», ЗАТ «Запорізький завод безалкогольних напоїв», ДП «Імідж Холдинг» АК «Імідж Холдинг АпС» – є яскравими прикладами вигідного інвестування), хімічному та нафтохімічному виробництві (1,5%). На торгівлю припадало 10,4% загального обсягу, на добувну промисловість – 4,1%.