Запорізький регіон

     Виконання Програми дасть змогу:

• розвинути регіональну інноваційну інфраструктуру;
• забезпечити розвиток мережі нових елементів інноваційної інфраструктури (регіональних кредитних та венчурних фондів, компаній зі страхування інноваційних ризиків та зі страхування експорту інноваційних продуктів);
• в межах завдань Програми тільки до 2012 року буде створено  45  інноваційних підприємств,  які будуть мати  понад  2220   нових робочих місць для висококваліфікованих фахівців;
• залучити близько  1 млрд. гривень інвестицій для реалізації 
  інноваційних проектів;
• провадити цілеспрямовану підготовку та перепідготовку фахівців з управління інноваційною діяльністю та ін.

2.6. Які переваги від відмови інтеграції України до ЄС і вибору курсу на інтеграцію в ЄЕП? Знайдіть їх і аргументуйте. 

     Головною  ознакою процесів, що відбуваються у сучасному світі, є глобальна інтеграція економіки, політики, науково-технологічної сфери, природоохоронної діяльності. У сучасних умовах глобалізації та регіоналізації економічного життя розвинуті країни, намагаються підвищити конкурентоспроможність власної економіки за рахунок участі інтеграційних угрупуваннях, використовуючи не лише конкурентні переваги національної економіки, а й всього об’єднання. На сучасному етапі пріоритетними інтеграційними векторами зовнішньої політики України є ЄС та ЄЕП.

     На  думку багатьох фахівців, реалізація концепції ЄЕП за російським сценарієм  загальмує нормальний розвиток економіки  України, негативно позначиться  на життєвому рівні пересічного  українського громадянина, перешкоджатиме досягненню європейських стандартів і, зрештою, унеможливить членство України в європейських та євроатлантичних структурах. Натомість прихильники ЄЕП стверджують, що передбачені в ньому механізми можна буде використати як інструмент:

     — відновлення перерваних розпадом СРСР кооперативних зв’язків та пожвавлення  роботи тих галузей промисловості  й окремих підприємств, що зупинились чи потрапили у стагнацію;

     — збереження ринків Росії та інших  країн СНД для українських  товарів;

     — зміцнення економіки України;

     — забезпечення Україні доступу до дешевих російських енергоносіїв;

     — підвищення рівня життя громадян України;

     — сприяння вступу України до ЄС.

     Ринок країн СНД є вкрай важливим для України. Адже доступ до нього дає можливість не тільки збільшити український експорт в цей регіон, а за допомогою конкурентних переваг покращити позиції України і на світовому ринку, що сприятиме економічному розвитку України, підвищенню рівня конкурентоспроможності української економіки. Отже, Україна має певні переваги в ЄЕП, а саме: експорт до Росії склав 37% від загального обсягу поставок нашої продукції до інших країн. У тому числі це автомобілі, спеціальні сталі, авіадвигуни, трансформатори, холодильне обладнання тощо. В свою чергу імпортні поставки з Росії до нашої області становлять 35% від загального обсягу імпорту. Це сировина для металургійної, машинобудівної, нафтопереробної галузей, механічне обладнання для модернізації виробничих потужностей.При чому, обсяги зовнішньої торгівлі товарами та послугами між Запорізькою областю та Російською Федерацією лише за перше півріччя досягли більше 800 мільйонів доларів, збільшившись майже на 30%. Основні підприємства-експортери: ВАТ «Мотор Січ», ВАТ «Запоріжтрансформатор», ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес», ДП «Бердянський морський торговельний порт».Укладання нових вигідних угод дозволить регіону продовжити рух у напрямку налагодження відносин з російськими партнерами та забезпечить нові канали збуту продукції запорізьких підприємств.

     Проте питання про інтеграцію України в ЄЕП треба розглядати у контексті утвердження економічних передумов євроінтеграційної стратегії України. У 2009 році виникло питання приєднання України до Митного Союзу разом з Росією, Казахстаном та Білорусю. Україна взяла зобов’язання з дати вступу до СОТ подавати у СОТ повідомлення та копії своїх угод про вільну торгівлю та про митні союзи. Правилами СОТ вимагається, щоб країни СОТ при укладанні угод про вільну торгівлю чи митний союз дотримувалися певних норм щодо охоплення преференційним режимом основної частини торгівлі товарами та непогіршення умов доступу для третіх сторін, тобто мита та інші засоби регулювання торгівлі не повинні ставати вищими чи більш обмежувальними.

     Митний  Союз – це більш високий рівень інтеграції, бо він, крім вільної торгівлі між країнами-членами митного союзу, встановлює спільний зовнішній тариф для третіх країн. Члени митного союзу домовляються про скасування всіх тарифів між собою. Проте вони замінюють свої індивідуальні тарифи на спільні (уніфіковані) ставки імпортних тарифів, які застосовуються членами митного союзу до країн, що не є членами союзу. Згідно із правилами СОТ, ці зміни не можуть бути використані для збільшення загального рівня захисту внутрішнього ринку.

     Україна вже є членом Світової організації  торгівлі, а Російська Федерація, Казахстан та Білорусь знаходяться у процесі переговорів по вступу до СОТ. Кожна країна формує свої особисті зобов’язання та надає свої поступки під час переговорів у СОТ. Входження України до Митного Союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном ускладнило б для України переговори по утворенню зони вільної торгівлі з ЄС, бо в цьому випадку ЄС повинна буде утворювати зону вільної торгівлі тільки з Митним Союзом, а не з окремою країною, яка входить до цього союзу. Для ЄС основною вимогою укладення угоди про зону вільної торгівлі є членство країн у СОТ. ЄС не практикує утворення зон вільної торгівлі з тими регіональними угрупуваннями країн, до яких входять не члени СОТ (як випадку Митного союзу - Росія, Казахстан, Білорусь). У той же час утворення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС не буде перешкодою торговельним відносинам України з країнами Митного Союзу у складі Росії, Білорусі та Казахстану. Політика ЄС передбачає утворення зон вільної торгівлі з багатьма країнами світу, тому можна передбачити, що вступ трьох країн (Росії, Білорусі та Казахстану) до СОТ відкриє дорогу до переговорів щодо утворення зон вільної торгівлі між ними та Європейським Союзом.

     Тобто виходить, що приєднання України до Митного Союзу з Росією, Білоруссю  та Казахстаном без серйозних ускладнень можливе за наступних умов:

     − після вступу Росії , Білорусі та Казахстану до СОТ;

     − прийняття Росією, Білоруссю та Казахстаном торговельних бар’єрів до третіх країн на рівні не вище, ніж прийняла Україна при вступі до СОТ;

     − приєднання Росії, Білорусі та Казахстану вже у якості членів СОТ до переговорів  України щодо зони вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС. Якщо Україна на цей момент вже матиме ЗВТ з ЄС, то ЗВТ буде утворено на умовах, узгоджених між п’ятьма країнами.

     Якщо  б Україна вступала до Митного  Союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном без вищевказаних умов, то це означало б для України:

     − розрив існуючого договору України із СОТ та початок переговорів із СОТ на нових умовах;

     − ускладнення переговорів з ЄС щодо зони вільної торгівлі і відстрочення їх до моменту вступу Росії, Білорусі та Казахстану до СОТ.

     Отже, на мою думку, членство в Європейському Союзі є більш пріоритетною стратегічною метою України на сьогоднішній день тому, що це є найкращим способом реалізації національних інтересів, побудови економічно розвинутої і демократичної держави, зміцнення позицій у світовій системі міжнародних відносин. Тобто, сьогодні для нас більш важливий є ринок ЄС, адже ми експортуємо в країни ЄС і десять країн-кандидатів 33,3% нашого експорту. І імпорт складає 30,3%. Тобто, безумовно, якщо говорити про перспективу, нам краще мати гарні стосунки з ЄС. Та лише реальні реформи і впровадження європейських економічних і соціальних стандартів наблизять Україну до Європи та забезпечать її вступ до Євросоюзу.

     Крім  того, розглядаючи регіональний аспект взаємовідносин ЄС та України, варто зазначити, що на сьогодні Запорізька область намагається активно співпрацювати з державами-членами Євросоюзу та країнами-кандидатами на членство в ЄС як на двосторонньому, так і багатосторонньому рівнях. Так, Запорізька область вже має партнерські стосунки з Бургаською областю Республіки Болгарія та Каунаським повітом Литовської Республіки. У найближчій перспективі планується продовжити роботу у напрямку налагодження співробітництва з такими регіонами країн Європи, як: австрійська федеральна земля Штирія, німецька федеральна земля Саксонія-Анхальт. У цьому контексті цікавим для області є досвід стосовно налагодження співробітництва територій у проведення адміністративної реформи та розбудови демократичної системи територіального самоврядування.

     Зовнішньоторговельний оборот товарів за січень-липень 2010 року збільшився у порівняні з січнем-липнем 2009 року на 19,5 % і склав $ 2483,3 млн., у т.ч. експортні поставки - на 25,3 % (до $ 1779,6 млн.), імпортні – на 6,9 % (до $ 703,7 млн.).

     В області зберігається позитивний баланс зовнішньої торгівлі, який склав $ 1075,9 млн.

     Запорізька  область за обсягом експорту товарів (без урахування за регіонами поставок нафти сирої) посіла четверте місце, імпорту – восьме (6,5 % і 2,3 % обсягів  України відповідно). 

     Протягом  січня-липня 2010 року зовнішньоторговельні взаємовідносини підтримувались з партнерами 120 країн світу.

     У структурі експорту основу склали чорні  метали (48,1 % загального обсягу експорту товарів), механічне обладнання (14,5 %), електричне обладнання (11,5 %), наземні  транспортні засоби (5,2 %), руди, шлаки  та зола (4,4 %), жири та олії тваринного або рослинного походження (2,5 %).

     Основу  імпортних надходжень складали енергетичні  матеріали, нафта та продукти її перегонки (15,3 % загального обсягу імпорту товарів), механічне обладнання (13,5 %), чорні  метали (12,1 %), риба і ракоподібні (7,2 %), руди, шлаки та зола (6,4 %), нікель і вироби з нікелю (7,4 %), електричне обладнання (5,7 %), сіль, сірка, штукатурні матеріали, цемент (3,6 %), прилади і апарати (2,9 %), наземні транспортні засоби (3,2 %), мідь і вироби з міді (2,7 %), інші недорогоцінні метали (2,5 %) та органічні хімічні сполуки (2,5 %).

     За  даними Європейського банку, з точки  зору основних показників розвитку науки  і технологій Запорізька область  посідає досить високе місце та має  певні передумови для переорієнтації пріоритетів міжнародного співробітництва з експорту сировинних матеріалів на готову наукомістку продукцію та новітні технології. Отже, серед напрямів можливої взаємодії найбільш перспективними виявляються залучення запорізького науково-технологічного потенціалу до взаємовигідної співпраці, поглиблення інвестиційного співробітництва, створення спільних підприємств у виробничій галузі тощо. 

2.7. Яким має стати Запорізький регіон? 
 

         Запорізький регіон – один  із найрозвинутіших індустріальних регіонів України з важкою промисловістю, розвиненою енергетикою, ви видобдуванням. Тому, насамперед, необхідно акцентувати увагу на індустріальному потенціалі регіону, провести його визначення, виявити стратегічні розриви та зазначити можливі напрямки сталого розвитку Запорізького регіону. Регіон є одним із промислових лідерів країни і займає першу позицію щодо обсягів промислового виробництва на душу населення та на одного працівника промисловості. Практично усі види промисловості розташовані на території регіону. У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають чорна металургія, електроенергетика, машинобудування та металообробка, кольорова металургія. Запоріжжя входить до п’ятірки провідних регіонів України, що стосується виробництва товарів та душу населення.

       Промислове  зростання регіону триває вже  шостий рік поспіль і спостерігається  практично у всіх галузях господарського життя. Промислове виробництво області продовжує нарощувати обсяги виробництва. Так, індекс промислового виробництва за січень-серпень 2010 року в порівняних цінах до січня-серпня 2009 року склав 105,4 % (для порівняння: Укр. – 110,9 %, Дніпропетровськ. область – 119,2 %, Донецька –113,4, Луганська – 105,5 %, Харківська – 108,5 %).

     Зростають обсяги виробництва у базових галузях - металургійному комплексі (на 12,8 %), електроенергетиці (на 4,9 %), легкій промисловості (на 11,4 %), хімічній та нафтохімічній промисловості (на 2,7 %), добувній промисловості (на 2,6 %) та з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції (на 29,7 %).

     На  підприємствах найбільш впливової  галузі економіки регіону – металургії – у звітному періоді порівняно  з відповідним періодом 2009 року виробництво  сталі зросло на 6,9 % (до 2479 тис. т), феросплавів  – у 1,7 рази (до 253,3 тис. т), металоконструкцій будівельних збірних – у 2,6 рази (до 266 т).

     Підприємствами  з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води за звітний період вироблено 33,4 млрд. кВт годин електроенергії, що на 3,8 % більше, ніж у січні-серпні 2009 року.

     Уповільнилися темпи падіння обсягу виробництва у машинобудуванні, де скорочення виробництва порівняно з січнем-серпнем 2009 року склало 0,5 % (І квартал – 9 %, січень-квітень - 6,3 %, січень-травень - 4 %, січень-червень - 2,5 %, січень-липень – 0,3 %).