Зовнішньоторговельний контракт на імпорт кави

ЗМІСТ

 

 

Вступ………………………………………………………………………………3

Розділ 1. Аналіз ринку кави……………………………………………………...5

Розділ 2. Правове обґрунтування  можливостей здійснення

зовнішньоторговельної  угоди на імпорт кави …………………………….….13

Розділ 3. Зовнішньоторговельний контракт на імпорт кави.………………....20

Висновок………………………………………………………………………….31

Використана література…………………………………………………………33

Додатки…………………………………………………………………………...35

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Актуальність  теми дослідження. Економічний розвиток будь-якої держави, зокрема й України, вирішальною мірою залежить від її залучення до міжнародного співробітництва, основною формою якого є експорт-імпорт товарів та послуг. Україна відчуває потребу в багатьох видах продукції, які виготовляються в інших країнах, але не можуть бути виготовлені на її території взагалі чи в достатньому обсязі. Тому вона змушена купувати ці товари в країнах-виробниках, відповідно укладаючи зовнішньоторговельні контракти на їх імпорт. Одним з таких товарів є кава – продукт широкого вжитку, який набув великої популярності серед громадян України.

Іншою причиною актуальності досліджуваної  теми є розвиток українського бізнесу. Спочатку гроші заробляли на продажу дорогих автомобілів та вишуканих імпортних меблів, згодом - на будматеріалах та сантехніці тощо. В міру того, як задовольнявся попит обмеженого кола людей, які могли купувати такі товари, бізнес наштовхувався на стіну відсутності збуту. Тому був вимушений поступово звернути увагу на продукт, який потрібен усім і щодня. Водночас виявилось, що, вкладаючи кошти в товари щоденного попиту, за рахунок масовості можна досягти результатів не гірших, ніж при торгівлі, приміром, престижними авто. Саме так дійшла черга й до кавового бізнесу, адже в сучасних умовах кава являється популярним та широко відомим тонізуючим напоєм, що в свою чергу робить її одним із видів бізнесу для багатьох компаній з різних куточків світу.

Мета дослідження. Метою дослідження даної роботи є аналіз дослідження світового та національного ринку кави.

Завдання дослідження:

- Аналіз ринку кави

- Правове обґрунтування  здійснення зовнішньоторговельної  угоди на імпорт кави

- Складання  зовнішньоторговельного контракт на імпорт кави

Об’єктом дослідження є закономірності та особливості імпортування кави в Україну, а також аналіз процесу підготовки та укладення зовнішньоторговельного контракту на імпорт кави до України.

Предметом дослідження особливості укладання та реалізації зовнішньоторговельного контракту на імпорт кави.

У даній курсовій роботі використовувалися такі методи дослідження:

Аналізу і синтезу; індукції та дедукції; системний метод; порівняльний; статистичний; математичний аналіз.

Інформаційну  базу дослідження складають матеріали наукових конференцій, монографії, збірники наукових праць, спеціальна періодична література, публікації з Інтернет.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.

АНАЛІЗ РИНКУ КАВИ

 

 

Кава – cтародавній напій, який має багату історію. За деякими оцінками, кавовий напій є другою за об'ємами споживання речовиною на Землі після води. Кава являється популярним напоєм у всьому світі, і виступає як вид бізнесу для багатьох компаній з різних країн світу. Існує багато легенд і версій відкриття людьми кави як напою, але майже всі вони називають батьківщиною кави Ефіопію.

Каву вирощують для  продажу майже в 60 країнах світу. У п'яти країнах – Бразилії, Колумбії, В'єтнамі, Індонезії та Індії – виробляють близько 70% усього світового обсягу кави. Існує два основних сорти кави – арабіка і робуста. У світовому виробництві частка арабіки становить близько 75%.

Ринок кави характеризується слабкою сезонністю: спостерігається щорічне тимчасове зниження продажів в літні місяці – на 2-4% у натуральному вираженні – з відновленням у вересні. Як і для всіх ринків гарячих напоїв, найприбутковіший сезон для ринку кави припадає на зимовий період. 

Найбільшим експортером кави є  Бразилія. У 2010 році ця країна підтвердила  свій лідерський статус, забезпечивши поставками 32% світового ринку. Так  за даними національної Ради експортерів  кави, бразильцям належить 46% світового  ринку цінного сорту кави арабіка. Близько 18% поставок ароматних зерен на світовий ринок забезпечив В'єтнам, який утричі збільшив обсяги експорту кави, що допомогло йому за останні 10 років ввійти в трійку лідируючих країн по експорту кави і на третьому місці Колумбія, на яку припало 8% світового кавового експорту.

Не втрачаючи своїх  лідируючу позицію в Бразилії валовий експорт кави протягом  2011 року дещо знизився. Так валовий  експорт кави перших 6 місяцях сезону 2010 – 2011 років склав 1 058 622 мішки, що на 18% нижче, ніж у той же час минулого сезону, а саме – 1 301 675 мішків. Що стосується Колумбію, то там навпаки відбувається зростання експорту кави. Так валове виробництво кави за перші 6 місяців сезону 2010 – 2011 років склало 5 401 млн. мішків, що на 38% вище, ніж у той же час минулого року, а саме – 3 917 млн. мішків. У березні 2011 року країна експортувала 884 000 60-кг мішків, що на 53% більше, ніж у той же час минулого року, а саме – 576 000 мішків[6].

В 2011 році обсяг експорту кави в порівнянні з іншими роками продовжує зростати. Валовий експорт кави за перші 5 місяців сезону 2010, 2011років склав 42.3 млн. мішків, що на 14% вище у порівнянні з показником минулого року в той же час – 37.1 млн. мішків. Причина такого зростання – покращення умов вирощування врожаю у країнах виробниках, особливо це стосується Африки та Центральної Америки. Також, причину такого зростання пов’язують із високими цінами, що панують на ринку[7].

Варто   зауважити, що кумулятивний експорт за останні  12 місяців з березня 2010 року по лютий 2011 сягнув рекордної позначки, а саме – 99.1 млн. мішків кави. Причина – зростання рівня виробництва та експорту арабіки.

Що стосується ринкових цін на зерно арабіки і робусти, то вони зазнали змін у 2011 році. У звітному періоді ціни на каву арабіка і робуста зросли. Так, арабіка з поставкою у травні 2011 року в Нью-Йорку подорожчала на 1,6%, а робуста з поставкою у травні 2011 року в Лондоні зросла в ціні на 4,9%[16].

Ріст цін на каву пояснюється  тим, що найбільші експортери кави - Бразилія, В'єтнам та Індонезія – переживають найсильніші за останні 15 років дощі та посуху.

Що стосується споживання кави в натуральному виразі, то в 2010 – 2011 роках значна доля була відведена  країнам Євро Союзу, також значна доля споживання кави відведена США, Бразилії, Японії(див. рис.1.1.).  

Рис 1.1. Доля країн в  світовому споживанні кави[20].

Що стосується продажу  кави на українських ринках, то кава, без сумніву, дуже популярний напій  в Україні. В Україні 85% споживаної кави – розчинна, 15% – натуральна.

В більшості країнах світу попит на каву уже стабілізувався а в Україні він навпаки продовжує зростати. Протягом останнього десятиліття в Україні спостерігається зростання попиту на каву. У результаті країна стала рекордсменкою за темпами зростання споживання кави: за період з 2000 по 2010 роки середньорічне зростання споживання кави склало 23%, що майже в 10 разів вище світового показника (2,5%).

 Обсяг споживання натуральної кави на території України в 2005 році склав 16,7 тис. тонн. В 2007 р. Цей показник дещо знизився, після чого до 2009 р. включно має місце щорічний приріст обсягу споживання продукту. У 2009 р. даний показник склав 20,2 тис. тонн.

У І півріччі 2010 р. по відношенню до аналогічного періоду 2009 р. обсяг  споживання українцями натуральної  кави зріс на 10,5%[15].

У 2011 році ситуація змінилася - фінансові труднощі кризових років  і подорожчання продукції призвели до того, що ринок кави в Україні  в натуральному вираженні скоротився на 20%. Але це не відбилася на фінансових обсягах ринку, які продовжили зростання і за підсумками 2011 року склали понад 200 млн. доларів[12].

Як і в усьому світі, в нашій країні існують два  основні сегменти споживання кави. Перший, близько 70% ринку, – рітейл, тобто продаж напою в магазинах для подальшого домашнього вжитку. Тут значна частка продукту припадає на розчинну каву, на 80% представлену найбільшими транснаціональними корпораціями. Другий головний сегмент ринку кави, 25 -30%, – HoReCa (hotel, restaurant, cafe) кава, яку клієнт споживає в публічних місцях. Окрім цього виділяють, так зване "офісне споживання", 2-3% ринку, а також спеціальні кавові автомати, продаж в яких – менше 1%(див. рис.1.2.).  

Рис 1.2. Сегменти споживання кави[9].

Що стосується споживання кави по регіонах України, то доцільно відзначити, що на заході країни каву п'ють більше, ніж на сході.

 В Україні представлена кава з багатьох країн. Найбільша кількість кави поставляється до України з Сінгапуру (у імпорті частка такої продукції складає до 26 %). Також чай доставляють до нас з Російської Федерації, Польщі, Німеччини (див. рис.1.3.).  

Рис 1.3. Частка імпортерів кави на українському ринку[20].

Аналізуючи тенденції розвитку ринку натуральної кави за 1 квартал 2011 рік, то можна зробити висновок, що у 1 кварталі 2011 року по відношенню до 4 кварталу 2010 року імпорт натуральної кави на територію України скоротився на 24%. У той же час у порівнянні з 1 кварталом 2010 року спостерігається приріст імпорту даного виду продукції, темп якого склав 9%.

З іншого боку тенденції  розвит ринку кави свідчать про те, що Експорт натуральної кави в 1 кварталі 2011 року по відношенню до 4 кварталу 2010 року скоротився на 8%. У той же час у порівнянні з аналогічним періодом 2010 року спостерігається істотний приріст експорту даного виду продукції, темп якого досяг 61%.

Обсяг виробництва натуральної  кави за даними досліджень агентства  СоюзІнформ, в 1 кварталі 2011 року по відношенню до 4 кварталу 2010 року скоротився на 32%. Темп скорочення цього показника  в порівнянні з 1 кварталом 2010 року склав 8%. Продукція компанії продається не лише по всій Україні, а і експортується у Молдову, Білорусь, Казахстан, Грузію (див. рис.1.4.)[13].

Рис 1.4. Частка експорту кави з українського ринку[20].

Основними операторами  ринку кави в Україні лишаються  наступні компанії:

•    ТОВ «Nestle-Україна» (ТМ Nestle) - в Україні «Nestle» реалізує продукцію під торговими марками «Nescafe», «Nesquik», «Coffee-mate».

•    ЗАТ «Крафт Фудз Україна» - представлена такими торговими марками як «Jacobs», «Maxwell House», «Carte Noire»

•    СП «Галка»

•    Tchibo GmbH

Що стосується українських  виробників кави, то найбільшим виробником натуральної і розчинної кави в Україні залишається СП ТОВ  «Галка Лтд» (50% ринку серед вітчизняних  виробників). Однак колишні успіхи «Галки» в сегменті розчинної кави залишилися в радянському минулому, оскільки з приходом світових імпортерів на ринку відбулися серйозні структурні зміни не на користь українських виробників. Другим за величиною виробництва цього виду продукції є ТОВ «Віденська кава»  (41% ринку). Частка решти українських компаній не настільки значна, так, «ОдесПіщеКомбінат» займає близько 2% ринку серед українських виробників, працюючи в основному в південних регіонах країни, а продукція Дніпропетровського комбінату харчових концентратів орієнтована на споживача східних областей України. Також на ринок кави вийшов новий виробник натуральної кави ТОВ «Укркофе», виробничі потужності якого розташовані в Іллічівську Одеської області (інвестиції склали 120 млн. гривень). Незважаючи на заявлені маркетингові плани в 5-8% ринку реальна частка «Укркофе» склала 2%. Також на ринку кави в Україні функціонують й інші виробники кави (див. рис.1.5.).

Рис 1.5. Структура виробництва  натуральної кави в Україні[17].

Українським виробникам вкрай складно конкурувати з такими світовими лідераме, як Nestle, Kraft Foods і Strauss Group. На думку експертів, для того щоб українська компанія змогла конкурувати з міжнародними виробниками, вона повинна піти в низький ціновий сегмент і інвестувати значні кошти в рекламну і маркетингову кампанію[14].

Що ж стосується тенденцій, то світові аналітики прогнозують  подальше зростання цін. За прогнозами провідних світових аналітиків, ціни на кавові зерна зростуть у середньому на 10-12%. При цьому попит на напій буде тільки зростати. Це пов’язано із зменшенням обсягів виробництва через неврожай кави сорту "Арабіка" і зростаючим попитом на високоякісний кавовий напій в країнах що розвиваються: Індії, Китаї, Бразилії, Індонезії. Ціна на каву за останні сім місяців збільшилася вдвічі. Очікується подальше зростання через  скорочення світових запасів ароматних зерен. У Колумбії, в 2011 р. обсяги виробництва скоротилися на 12%, до 7,81 млн. мішків. Це був найнижчий рівень виробництва з 1976 р.

В 2010 році попит на такий  вид кави як “робуста” виріс на 5%, причому в світовому споживанні на нього припадає 41% в 2011-2012 рр. А в 2012-2013 рр. цей показник продовжить зростати до 42%. Кава сорту “робуста” вже подорожчала на 14%  на біржі в Лондоні, оскільки фермери у В'єтнамі притримували ароматні зерна, а країни-виробники імпортували більше з південно-східної азіатської держави. Виконавчий директор Міжнародної організації кави, що базується в Лондоні заявив, що світовий попит на каву залишається стійким, в основному за рахунок країн, що розвиваються[4].