Зовнішньоторговельний контракт на імпорт кави

Що ж стосується України, варто відзначити, що розвиток національного  ринку кави постійно знаходиться  під впливом світових тенденцій  розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ  ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ УГОДИ НА ІМПОРТ КАВИ

 

Практично весь український  ринок кави базується на ввізній сировині і залежить від світової ціни. Вартість кави не стабільна, на неї впливають: врожаї, кліматичні фактори, внутрішній попит у країнах-експортерах тощо.

Для захисту державного ринку держава повинна забезпечувати регулювання зовнішньоекономічної діяльність в країні. основою регулювання діяльності підприємств України на зовнішніх ринках є Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність", який дає визначення основним термінам, застосовуваним у практиці зовнішньоекономічної діяльності; закріплює основні принципи і правила здійснення зовнішньоекономічної діяльності; визначає коло суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, їх права та обов'язки; дає перелік можливих видів зовнішньоекономічної діяльності; захищає права та інтереси держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; зумовлює відповідальність України як держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при порушенні ними Законів України чи обов'язків, пов'язаних з виконанням контракту, а також визначає застосовувані до них санкції.

    Згідно з  даним законом до суб'єктів  зовнішньоекономічної діяльності  належать:

         • фізичні особи, які мають  цивільну правоздатність і дієздатність, а також постійно проживають на території України;

         • юридичні особи, зареєстровані  як такі в Україні і які  мають постійне місцезнаходження  на території України;

         • об'єднання фізичних, юридичних,  фізичних і юридичних осіб;

         • структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності;

         • спільні підприємства;

         • Україна в особі її органів;

         • інші держави та ін. [1,с.3]

 В регулюванні зовнішньоекономічної діяльності держава використовує широкое коло засобів, кількість яких постійно зростає.

Класичним засобом регулювання  зовнішньої торгівлі являються митне регулювання, адже необхідною умовою перетинання митного кордону України при імпорті продукції є виконання митних формальностей, порядок здійснення яких регулюється Законом України “Про Єдиний митний тариф”, а також Митним Кодексом України.

Згідно із законом “Про Єдиний митний тариф”:

 Товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію  України або вивозяться за  межі цієї території обкладаються  митом. Єдиний митний тариф України визначається згідно з цим Законом та міжнародними договорами України [5,с.8].

Отже при ввозі товару в Україну  імпортер повинен сплатити єдиний митний тариф. Згідно з Закуоном України ВР № 2829-VI від 21.12.2010 Про внесення змiн до Закону України "Про Митний тариф України” пільгова та повна ставка на імпорт кави склала 0%.

Також при ввезенні на територію  України кави несмаженої з кофеїном здійснюється обов'язковий санітарно-епідеміологічний контроль в пункті пропуску через митний кордон України.

Згідно Постанови КМУ № 452 від 21.05.2012 Про внесення змiн до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 5 жовтня 2011 р. N 1031. Під час імпорту кави несмаженої з кофеїном в Україну товар підлягає санітарно-епідеміологічному контролю, який здійснюється посадовими особами органів Державної санітарно-епідеміологічної служби України в зонах митного контролю на митній території України. 

Завершення митного оформлення імпорту в Україну продукції можливе лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Факт позитивного висновку підрозділу МОЗ України засвідчується штампом "Санiтарно-епiдемiологiчний контроль здiйснено" на товаросупровідних документах. При цьому, в графі 44 ВМД під кодом 5501 зазначається код документу згiдно з Класифiкатором документiв, у якому цей штамп проставлено, та його дата.

Якщо говорити про імпорт кави несмаженої з кофеїном або без для переробки  то тут діє Наказ МінАПК № 297 від 07.10.1998 
Про затвердження Перелiку видiв сiльськогосподарської продукцiї, яка ввозиться на митну територiю України як сировина для подальшої переробки. Тому ввезення зазначеного вище виду кави в Україну можливе без подання митниці на кордоні сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання). 
           Умовами пропуску на митну територію України є ввезення товару у якості сировини для здійснення подальшої переробки, перебування його пiд митним контролем для здiйснення обов'язкової сертифiкацiї та представлення письмового зобов'язання про вивезення цього товару за межi України у разi вiдмови у видачi сертифiката-вiдповiдностi.

Вказані вимоги стосуються сировини, яка ввозиться безпосередньо  переробним пiдприємством або поставляється  до нього прямими посередниками  на пiдставi вiдповiдних договорiв (контрактiв).

Також згідно з Законом України ВР № 771/97-ВР від 23.12.1997 
Про безпечнiсть та якiсть харчових продуктiв, ввезені продукції в тому числі і кави неможливе маркування. державною мовою України, що мiстить iнформацiю про:

• загальну назву харчового продукту; 
• номiнальну кiлькiсть харчового продукту;
• склад харчового продукту, iз зазначенням перелiку назв використаних при виготовленні iнших продуктiв харчування, харчових добавок;
• харчову та енергетичну цiннiсть;
• кiнцевий термiн реалiзацiї або дату виготовлення i термiн придатностi; 
• умови зберiгання; 
• найменування та адресу виробника i мiсце виготовлення; 
• умови використання (якщо такi передбаченi);
• наявнiсть компонентiв з генетично модифiкованої сировини (якщо використання компонентiв передбачено нормативними документами на даний харчовий продукт);
• застереження щодо вживання харчового продукту певними категорiями (групами) населення (дiти, вагiтнi, люди похилого вiку, спортсмени, хворi тощо);
• iншу iнформацiю, передбачену нормативними документами.

Для харчових продуктів, що містять генетично модифiкованi органiзми та/або мiкроорганiзми в кiлькостi бiльш як 0,9 вiдсотка, крім вищезазначеної інформації, обов'язкове зазначення кількісного та якісного складу цих компонентів в продукті.

Маркування нефасованих  харчових продуктiв здiйснюється  державною мовою України у  встановленому для певних харчових продуктiв порядку. 
У маркуваннi забороняється наводити iнформацiю про їх лiкувальнi властивостi без дозволу МОЗ України[19].

    При ввезенні  товарів на Украіїну здійснення  платежів у іноземній валюті, що регулюється Декретами Кабінету  Міністрів України “Про систему  валютного регулювання і валютного  контролю”, також Законом України  «Про порядок здійснення розрахунків  в іноземній валюті». Перерахованими вище документами встановлений режим здійснення валютних операцій на території України, визначені принципи валютного регулювання, повноваження державних органів, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин.

    Згідно з  Декретом Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” імпорт є валютною операцією, бо імпорт пов'язаний з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу [11,с.7].

    Відповідно  до вищезазначених законодавчих актів імпортер повинен здійснювати розрахунки з іноземними партнерами лише застосовуючи банки, що мають ліцензію на здійснення валютних операцій, сплачуючи при цьому необхідну суму, що є чітко визначеною, або за рахунок надання банком кредиту чи шляхом здійснення процесу обміну національної валюти (гривні) на іноземну валюту.

    Розрахунки  з продавцем здійснюються згідно  з “Принципами здійснення безготівкових  розрахунків”, що передбачають наявність  у імпортера рахунку в банку.  Банк переказує  гроші  за  кордон  за  відповідними  документами,  серед  яких контракт  на  постачання. Сума  переказу  вказана  в  контракті. Існує певне обмеження: протягом 90 днів від дня виведення валюти за кордон  повинен бути або поставлений товар, або повернена сума, якщо товар не  поставлено.

    При виборі  базисних умов постачання підприємства  користаються Указом Президента "Про використання Міжнародних  правил інтерпретації комерційних  термінів". Ці правила викладено  у ІНКОТЕРМС-2010.

    Стосовно нетарифних  інструментів регулювання, то це ряд заходів та засобів адміністративного обмеження та впливу на умови міжнародної торгівлі та конкуренції з боку держави.

    Найбільш поширеним  засобом впливу на міжнародну  торгівлю є кількісні та валютно-цінові  обмеження, які переважно застосовуються щодо ввезення товарів. Передусім це – контингентування та ліцензування.

    Порядок квотування  і ліцензування імпорту визначає  Декрет Кабінету Міністрів України  “Про квотування і ліцензування  імпорту товарів (робіт, послуг)”,  згідно з яким рішення про запровадження режиму ліцензування та квотування імпорту (експорту) приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки України з визначенням списку конкретних товарів (робіт, послуг), що підпадають під режим ліцензування та квотування, і строків дії цього режиму [10,с.8]; а також щорічні Постанови “Про перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню”.

    В основу  законодавчої бази страхування  імпортних (експортних) операцій  покладено Декрет Кабінету Міністрів України “Про страхування”.

    Що ж до тарифного регулювання, то тут варто зазначити, що політику підтримки національного товаровиробника в умовах ринкової економіки традиційно асоціюють передусім з обмеженням імпорту. Адже такі обмеження дають змогу розширити національним виробникам внутрішні ринки збуту, заощадити (завдяки менш жорстокій ціновій конкуренції) кошти на інвестиції, технічне переозброєння.

Важливу роль в  імпортуванні кави відіграє перевезення, тому варто пам’ятати, що під час перевезення кави автомобілем виділяють такі правила як:

• Автомобілі,  які  готуються  під завантаження кавою,

повинні бути чистими  і сухими.

• Кава  сприймає  вологу  й сторонні запахи тому перед перевезенням потрібно оглянути автомобіль і визначити його комерційну придатність.

Також необхідно враховувати  те, що зазвичай кава в зернах транспортується в мішках,  молота  або натуральна розчинна - у фанерних ящиках, кавові напої - у фанерних або картонних ящиках[8].

Транспортування здійснюється згідно правил Інкотремс 2010. 16 вересня 2010 Міжнародна торговельна палата - Всесвітня організація бізнесу (ІСС) оголосила про випуск нової редакції Правил щодо використання національних і міжнародних торгових термінів ІНКОТЕРМС-2010 , які наберуть чинності 01.01.2011 р.

Отже в кінці можна  зробити висновок про те, що для  успішної зовнішньоекономічної діяльності пов’язаною з імпортом кави необхідно  брати до уваги велику кількість  факторів і чинників. Адже успіх  залежить не тільки від ступеня нормалізації конкуренції на внутрішньому ринку, але й від знання законодавчих баз, що діють на території країни. Тут важливим є дослідження тарифних та не тарифних методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, митні процедури які відбуваються при перетині товару кордонів між країнами імпортерів та експортерів. Також потрібно враховувати особливості транспортування товару ну і звичайно важливу роль відіграє знання валютного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в рамках тієї чи іншої країни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИЙ КОНТРАКТ

 

КОНТРАКТ № 5687/675

м. Київ                                                                         27 листопада 2012 р.

Товариство з обмеженою  відповідальністю «Будинок кави» Україна, що у подальшому зветься „Покупець”, в особі генерального директора Сидоренко О.Р., який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, і приватне підприємство «SSN», Кенія, що іменується у подальшому „Продавець”, в особі директора Кім Т.О., що діє на підставі Статуту, з іншого боку, уклали цей контракт про наступне:

 

1. ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ.

1.1Продавець зобов'язується продати каву арабіку в зернах смажену з кофеїном сорту екстра прима (далі - Товар), а Покупець - купити Товар по номенклатурі та в кількості, вказаній в Специфікації, яка є невід’ємною частиною даного контракту.