Українська народна пісенність на Волині

Гуртки і ансамбль "Колос" Торчинського будинку культури не могли охопити всіх, хто тягнувся до художньої самодіяльності, до творчості. Любителі драми спочатку гуртувалися в будинку культури. А потім різні гуртки запрацювали на підприємствах, в установах. Кілька п'єс підготували і поставили під керівництвом Григорія Петри-ченка робітники цегельного заводу. Робітники промкомбінату взялися поставити улюблену п'єсу "Назар Стодоля". Анатолій Шапов і Микола Полятикін шефську до­помогу надали гурткам Торчинської середньої школи. Там виростали юні колося-та Василь Слюз, Люба Каменська, Люба Скопюк та багато інших. Прекрасний хор учнів профтехучилища № 3 організував і успішно виступав з ним на конкурсах Олек­сандр Огородник. Сергій Ворошик створив хор механізаторів у Торчинському РТП... Воістину талановитий український народ і в радощах, і в смутку не може жити без пісні. Бо солов'їну душу має.

Дитяча музична школа

Школа заснована 1970 року. У 2002 році тут навчалося 130 учнів. За три деся­тиліття вона підготувала більше 500 спеціалістів з музичного мистецтва. Одинадцять з них нині працюють у школі викладачами.

31970 до 1981 року директором школи пра­цював Цицюк Володимир Володимирович, а з 1981 колектив очолив талановитий музикант, композитор і виконавець авторських пісень Ярослав Андрійович Найда - Заслужений працівник культури України.

Гордістю школи є випускники, які закінчили Львівську консерваторію і стали відомими музикантами. Серед них - Юрій Савраюк -член Національної ліги українських компози-торів, Юрій Козар - соліст оркестру Львівського оперного театру, Сергій Стречен - соліст камерного ансамблю "Кантабіле" Волинської філармонії та багато інших.

Вчителька музики музичної школи Тетяна Володимирівна Борис — лауреат багатьох конкурсів вокалістів і бандуристів. 1990 р.

Чудовими музикантами стали Володимир Баглай, Тетяна Борис, Віктор Плиско, Владислава Денисова, Лілія Янко, Лариса Лисак, Богдана Садик, Анатолій Кондратюк, Світлана Козачук, Роман Березинський, Ірина Жебрук, Юрій Гловацький, Андрій Гловацький, Наталія Дмитрук, які продовжують справу своїх викладачів на ниві просвітницької діяльності.

.Духовий оркестр селища. Керівник - Микола Анатолійович Воїна. 15.03.2002 р

У школі працюють 12 художніх колективів. Найвідоміші з них - духовий оркестр, ансамбль бандуристів, тріо бандуристок, дитячий хор. У школі учні здобувають знання з таких спеціальностей: фортепіано, скрипка, баян, акордеон, бандура, гітара, домра, ударні інструменти, а також з Інструментів духових — флейти, труби, баса, баритона, тромбона, кларнета. Вивчається також мистецтво хорового диригування.

Ініціативність, творчий державницький підхід до справи, потреба виховання в дітей національної свідомості стали основою того, що саме в музичній школі, на її основі після 1991 року була відроджена торчинська "Просвіта". Ініціатором і її керівником став директор музичної школи Ярослав Андрійович Найда.

1.2. Історія окремих жителів містечка Торчин.

Творець "Колоса" - А. Д. Шапов (01.04.1927 - 26.03.1989)

У духовному, культурному житті повоєнного Торчина Анатолій Данилович відіграв винятково важливу роль. Спільно з групою ентузіастів, перш за все з Олек­сандром Яковичем Лукіним і своїм старшим братом Петром Даниловичем, з 1951 року він творив, форму­вав перший на Волині народний фольклорний ансамбль пісні і танцю "Колос", який уже понад 50 літ є візитною мистецькою карткою не лише Торчина, а й усього во­линського краю. Ансамбль став мистецькою школою для тисяч волинян, збирачем І пропагандистом фольк­лорних скарбів північно-західного регіону України.

Народився А,Д.Шапов у хліборобській родині села Шепель, Там же навчався в школі. З дитинства був за-люблений у чарівні мелодії співучих мами І тата, у пісні сільських вечорниць. Юначими очима бачив жахи війни, наступ І втечу фашистських завойовників. Ра­зом з батьком І старшим братом прилучився до національно-визвольної боротьби патріотів мель-никївського напрямку.

У перші дні після визволення села радянськими військами Анатолій 17-літиім юнаком був призваний уармію. В квітні 1944 року він став солдатом 363 стрілецького полку, зносив найтяжчі випробування голодом І холодом у запасному полку. Далі - служба на острові Са­халін, Зарекомендував себе відмінним кулеметником, здібним радистом. Обдарова­ного хлопця 1949 року взяли в армійський оркестр, у якому служив до травня 1951 року.

А. Д. Шапов.

З поверненням додому Анатолія Даниловича запрошують на посаду художнього керівника Торчинського будинку культури. Він повний задумів, потягу до фольклорних скарбів. Таким же ентузіастом був І директор будинку культури О.Д.ЛукІн. Разом вони записують у сусідніх селах, на Поліссі народні пісні, танцювальні композиції. Виник задум - організувати ансамбль з фольклорним репертуаром. Ідею ско­ро втілили в життя. У Шапова проявився талант композитора. Він пише мелодії до нових пісень, вокально-хореографічних композицій. Здійснює і обробки старих пісень з народу. Особливо вдало склалася творча співдружність А.Д.Шапова з талановитим хореографом М.А.Полятикіним, чудовими музикантами І композиторами О.В.Огородником, Я.А.Найдою. За високі творчі здобутки фольклорному ансамблю "Колос" у 1967 році присвоєно звання Заслуженого ансамблю України.

38 років беззмінно працював Анатолій Данилович художнім керівником прослав­леного ансамблю "Колос". Це його душа співає у вокально-хореографічних компо­зиціях "Веснянка", "Обжинки", "Колядки", "Волинське весілля", "Волинські вечор­ниці", "Три криниченьки", "Дума про поле" та інших, у створених ним нині популяр­них піснях "Мамина коса", "Відлітають лелеки", "Рідна земля", "Соловейко" і т.д., які з захопленням слухали І дивилися не лише торчинці, волиняни, кияни, а й глядачі Куби, Конго, В'єтнаму, Югославії, Угорщини, Польщі, Фінляндії та ряду інших країн. За великі творчі здобутки А.Д.Шапову присвоїли звання Заслужений працівник куль­тури України, його нагороджено трьома орденами і кількома медалями. Життя незабутнього Анатолія Даниловича обірвалося на самому високому злеті творчих здобутків і нових задумів,

Феномен Олександра Огородника

Він належить до когорти найбільш знаних митців вокально-хореографічного і композиторського мистецтва волинського краю. Талановитий музикант, композитор, автор десятків пісень І співавтор багатьох вокально-хореографічних композицій, художній керівник прославленого Торчинського народного За­служеного ансамблю пісні і танцю України "Колос", Олександр Огородник 12 серпня 1993 року удостоєний найвищого мистецького звання Народного артиста України.

Народився О.В.Огородник 7 вересня 1947 року в селі Сирнички Локачинського району. Вся Його родина мала рідкісний музичний і співочий хист. Мати Христина Миколаївна співала не лише в сімейному хорі (був такий!), а й у церковному. Батька Володимира Тимофійовича знали як вправного музиканта духового оркестру. І син Олександр з дитинства співав у шкільному хорі, захоплювався грою на баяні, народними мелодіями.

Початкову школу Сашко закінчив у селі Сирнички, середню - у селі Затурці. Обдарованого баяніста і співака запрошують завідувати клубом у рідному селі, потім -у селі Семереньки.

В 1966 році його залучають у ансамбль "Колос". Посада - баяніст, а незабаром -Інструктор-методист. Талант музиканта і співака колоритно вписався в репертуар ансамблю.

З 1967 року О.В.Огородник - хормейстер "Колоса". Разом з художнім керівни­ком ансамблю А.Д.Шаповим та балетмейстером М. А.1 Іолятикіним він творить висо­кохудожні вокально-хореографічні композиції, які принесли велику славу самодіяльному колективу, звання Заслуженого ансамблю України. У 1971 році О.В.Огородни-ка призначають директором будинку культури, а на початку 1989 року - І художнім керівником ансамблю "Колос".

Весь творчий шлях О.В.Огородника - це постійний пошук нового, пошук тих яск­равих перлинок, випестуваних народними джерелами. Чимало народних пісень він записав у своєї матері і творчо опрацював їх. Багатий фольклорний урожай дали його пошукові експедиції в села Полісся і півдня Волині. Десятки пісень на слова волинсь­ких поетів він створив сам, які постійно звучать у його виконанні або у виконанні ансамблю, вони становлять основу вокально-хореографічних композицій.

Барвистим вінцем репертуару ансамблю є високохудожні композиції "Волинське весілля", оновлена "Червона калина", "Козаки", "Волинські вечори" та багато Інших. Всі пісні в них, хороводи, мелодії записані в селах Луцького та сусідніх районів. Творчі маршрути ансамблю з концертами пролягли по всій Волині, по Україні, в країнах СНД, до Польщі, Угорщини, Німеччини, Югославії, Франції, Англії, Іспанії, Фінляндії, Конго, В'єтнаму, Куби, Пуерто-Ріко та інших, де "Колос" гідно представляв яскраве, самобутнє мистецтво українського народу. Він одержував призові місця на кількох міжнародних фольклорних конкурсах.

Велику роль в організації цих концертів, побудові програми і композицій як художній керівник ансамблю, диригент хору, віртуозний музикант І солІст-виконавець завжди відіграє талановитий організатор і митець О.В.Огородник. У 1994 році вийшла друком його книга "Мамина пісня". У ній - більше 20 пісень, створених ним в роки відродження української державності. Підготовлена до друку І друга книга його композиторського доробку.

Творчі здобутки Олександра Володимировича І керованого ним ансамблю дістали найвищу оцінку в присвоєнні йому 12.08.1993 року звання народного артиста України та в цілому зорепаді нагород ветеранам колективу в зв'язку з 50-річчям ансамблю "Колос" (2001р.). Особисто ж О.В.Огородника тоді відзначили орденом "За заслуги" НІ ступеня.

Обдарування Ярослава Найди

Коли люди говорять про Ярослава Андрійовича Найду, то завжди підкреслюють, що Бог щедро обдарував його багатим і розмаїтим талантом. Він — прекрасний ху­дожник, дизайнер, талановитий педагог, композитор і співак, який володіє справді солов'їним голосом. І всі ці здібності щедро дарує людям, рідному волинському краєві, матері-Україні.Народився ЯЛ.Найда 2 січня 1945 року в древньому волинському селі Верба Володимир-Волинського рай­ону. Батьки - хлібороби. Мальовнича природа села, древні легенди, Козаковий Вал та Інші дивовижні урочища з раннього дитинства виховували в хлопцеві любов до пісні, художнього образу» поетичного слова. Це проявилося в навчанні в середній школі, в роботі завідуючим сільським клубом, вчителем Вербської загальноосвітньої школи. Талант музиканта і співака в 1966 році покликав його в Луцьке музичне училище. Прийняли відразу на другий курс. Навчався відмінно. І водночас заочно студіював курс живопису та малюнка в Московському університеті мистецтв.

Я.А.Найда.

Обидва навчальні заклади закінчив з відзнакою - перший у 1969 р., другий - у 1970 р, у тому ж році почав працювати в Торчині. Спочатку - хормейстером Заслуженого ансамблю пісні і танцю України "Колос", згодом - його солістом-вокалістом. Приємний голос молодого виконавця дуже уподобали і торчинці, і всі інші, кому повезло побачити і почути концерти "Колоса",

Творчий діапазон Ярослава Найди на всю широчінь розгорнувся, коли 1968 року при створенні музичної школи він став її викладачем, а 1981 року - і її директором. Адже він чудовий баяніст, віртуозно грає на фортепіано, акордеоні, домрі, сопілці. Він творить авторські мелодії, часто на свої ж вірші.

Перші пісні і вірші були написані ще під час навчання в музичному училищі, зокрема, "Моя Волинь" на власний текст, "Прелюдія" до-мінор для баяна та інші. Ним же були виплекані популярні пісні "Горлиця" на слова П.Палія, "Неспокій" на слова Л.Ле-жанської, "Віхола" на слова Є.Коваля, "Сплять над водою клени" на слова В.Кали-тенка, "Зоряна любов" на слова Ю.Рибчинського та багато інших. їх передають по волинському радіо, тексти й ноти друкують у пресі.

На власні тексти Ярослав Андрійович написав пісні "Місячна дорога", "Пісня серця", "Журавлина пісня", "День народження"... Популярними стали його пісні "Похідна козацька" і "До сина" на слова Й.Струцюка, "І українцем будь" на слова П.Маха, пісні на слова В.Гея, Л.Українки, В.Простопчука, А.Семенюка, Л.Мілевич, С.Байдюка...

В значній мірі успіхи Я.А.Найди зростали завдяки його багаторічній праці в ансамблі "Колос". В оркестрі, який очолює він, грають лише професіонали. Більше 200 оркестрових хорових пісень і танців, здійснених керівником оркестру, витримали екзамен на неповторність у десятках країн Європи, Азії, Америки, Африки, на міжнародних фестивалях, конкурсах.

Я.А.Найда - лауреат трьох міжнародних та всеукраїнських фестивалів. У Франції його визнали "Супер-солІстом" за виконання пісні "Липа вековая". Він автор пісенних збірників "Матусині світанки", "Пісня серця", ряду методичних розробок. 31996року Ярослав Андрійович - член Національної ліги українських композиторів, член Провідної ради НАУК, відповідальний секретар волинської організації ліги компо­зиторів.

Я. А.Найда - активний учасник громадської роботи. Він - депутат селищної ради, голова місцевого осередку "Просвіта", член районного правління товариства "Злагода".

Указом Президента України від 15 березня 2002 року Ярославу Андрійовичу Найді присвоєне почесне звання заслуженого працівника культури України.'

Композитор Юрій Савраюк

Його батько Віктор Оксентійович у Торчині був шанованим учителем, живою енциклопедією з історії та ук­раїнської літератури. І син Юрій любив ці предмети. Та музика, українські пісні, звукова симфонія природи в упо­добаннях юнака взяли верх. І прищепила душі цю любов Торчинська музична школа.

Народився Юрій тут, у древньому Торчині, 19 лютого 1968 року. Навчався в середній школі. Закінчив її відмінно, як і музичну. З вибором подальшого навчання не вагався і пішов у Луцьке музичне училище на відділення баяна. А потому відразу ж вступив у Вищий музичний інститут імені Миколи Лисенка у Львові. Сюди він прийшов не лише зрілим музикантом-віртуозом, а й творцем власних ме­лодій. Дзвінких, ніжних, бентежних, ніби солов'їний пе­респів. Вдалими були і його поетичні спроби.