Населення та трудови ресурси Донбасу

  Вдосконалення законодавчо-правового елементу механізму захисту незайнятого економічно активного населення має спрямовуватись на підвищення якості законодавчого та нормативно-правового забезпечення системи конституційних прав і соціальних гарантій. Тому необхідно законодавчо закріпити статус "частково безробітного"; прискорити прийняття Закону України "Про страхування на випадок безробіття", для початку можна ввести аналог цього закону в регіон,  а згодом якщо це буде приносити дійсно позитивні результати, прийняти взагальному по країні; розробити механізми соціального захисту звільнюваних у разі банкрутства підприємств працівників. Доцільним є юридичне закріплення трьох причин вивільнення, а саме через: економічну необхідність; припинення строкового договору або контракту; за власним бажанням. В залежності від причини вивільнення визначатимуться форми соціального захисту. Це на нашу думку дасть позитивні результати у зменшені безробіття та безпричинного звільнення працівників.

  Економічні важелі слід спрямувати на створення мотивацій до трудової діяльності. Для цього потрібно активізувати структурну перебудову економіки регіону, захищати права та розширювати можливості вітчизняного товаровиробника, що дасть змогу забезпечити робочими місцями бажаючих працювати, створити могутній середній клас населення, зміцнити фінансову базу для надання допомоги бідним верствам населення. Розпочати ці заходи слід з реальної активізації розвитку сфери малого та середнього бізнесу.

  Також необхідно зобов’язати власників шахт, заводів, фабрик надавати необхідні безпечні умови праці, для зменшення аварій, в наслідок чого зменшується чисельність економічно активного населення. Організації, що надають робочі місця повинні відповідати за безпеку та добробут своїх працівників, адже добре забезпечений робітник продуктивно працює, а отже і приносить більші прибутки.

  Так як в регіоні спостерігається переважання жіночої частини населення, то є доцільним створення підприємств легкої, харчової промисловості. Це зумовить зменшення безробіття як серед жіночого населення, так і населення регіону взагалі.

 

3.2.Впровадження зарубіжного досвіду в сфері соціального захисту населення

 

  На нашу думку  важливим також є впровадження  зарубіжного досвіду у ведення  демографічної, соціальної політики. В більшості іноземних країн, які більш розвинені, ніж Україна, сформувалась чітка політика, що забезпечує соціальний захист громадян. Дані держави не бояться запозичувати досвід в своїх іноземних колег, і як ми можем бачити досить успішно.

  Політика соціального  захисту населення Франції зазнала  два етапи децентралізації.

  Після другого  етапу реформ департаменти стали  ключовою ланкою в механізмі  реалізації державної соціальної  політики. Зокрема, компетенція генеральних  рад суттєво розширилась. Вони почали здійснювати виплати мінімального доходу, а на голів цих рад відтоді повністю покладено відповідальність за вирішення соціальних проблем.

  Передача таких  повноважень на рівень департаментів  державою, супроводжується наданням  відповідних дотацій з державного бюджету, які насамперед мають бути спрямовані на забезпечення мінімального набору соціальних послуг, установленого державою. Департамент може надавати значно ширше коло послуг, але встановлений державою мінімум повинен виконуватись обов’язково. Ключові питання соціального захисту населення вирішують регіональні дерекції соціальних та санітарних питань.

  На нашу думку  в Донецькому економічному районі  необхідно вдосконалити регіональні  відділи у справах соціального  захисту, надати їм додаткові права та обов’язки, що нададуть можливість вирішувати соціальні проблеми  у даному регіоні з кращою ефективністю. Зрозуміло, що дана реформа повинна проводитись починаючи з головного державного апарату, що потягне за собою зміни і у регіональному управлінні.

  У рамках розв’язання проблемних питань дитинства, материнства та жорстокого поводження з дітьми на депертамент покладені завдання щодо надання допомоги майбутнім молодим матерям. При департаменті діють спеціальні служби, які тісно співпрацюють з лікарями, психологами, психіатрами і в разі потреби можуть надати консультації на стадії вагітності, організувати спостереження за станом здоров’я дитини.

  Організація догляду  за дитиною – це також сфера  діяльності департаментів. Для  цього вони видають дозволи особам, які бажають надавати молодим матерям послуги з догляду за дітьми. Такі особи (зазвичай це жінки) називаються асистентами. Обмеження вартості послуг асистентів встановлюється державною конвенсією, а до обов’язків департаменту належить контроль за їх якістю. У разі виявлення невідповідності послуг загальприйнятим нормам департамент може позбавити асистентів ліцензії на право догляду за дітьми.

  Департамент також  фінансує будівництво садків, інших  дитячих установ та надає субвенції  для забезпечення їх діяльності, що значно здешевлює вартість їх послуг. Однак більшість батьків надає перевагу вихованню дитини вдома, що у Франції вважажається нормою. Для попередження пов’язаних з цим матеріальних труднощів сім’ї може надаватися матеріальна допомога із місцевого бюджету.

  При цьому департамент  уповноважений контролювати умови  домашнього виховання дитини. Якщо  батьки не в змозі забезпечити  дитині належний  рівень виховання,  то представники спеціальних  служб, що утворються при департаменті, або погоджують питання з батьками про надання послуг виховатилями, або в судовому порядку можуть зобов’язати батьків прийняти таку допомогу. Виховатилями можуть бути штатані працівники департаменту чи особи, які працюють за контрактами, укладеними з департаментом. У Франції поширена практика надання послуг так званними вуличними вихователями, які займаються пошуком проблемних дітей на вулицях та спільно з мерією вирішують питання про їх влаштування.

  Дані впровадження  є актуальними і для Донбасу.  Впровадивши цю програму у дію, ми будемо мати нові робочі місця: асистент, психолог, психіатр, лікар, вихователь. Так як існує проблема переважання жіночої частини населення в такому промисловому регіоні,  ми думаєм, що це трішечки поліпшить процес працевлаштування жінок. Звичайно, на рахунок примусового найму вихователя, то в нашій країні, при наших зарплатах, про це ще не може йти мови, але в майбутньому така реформа може бути впроваджена.

  Щодо вирішення  проблем інвалідів, то до компетенції  департаменту належать питання організації допомоги в господарюванні, покращені побутових умов, у виборі установи для подальшого проживання в ній інваліда. При департаменті створено комісію, яка визначає ступінь інвалідності, вид та обсяг допомоги інваліду.

  Якщо інвалід проживає у спеціальній установі, але може працювати, то йому надається допомога щодо працевлаштування на спеціальних підприємствах, які фінансуються з державного бюджету. Для інвалідів, які не можуть працювати, департамент організовує спеціальні гуртки за інтересами.

  Створення подібних умов для інвалідів в першу чергу дає можливість їм відчути себе повноправними членами суспільства. З іншої сторони це дає державі, а також місцевим бюджетам додаткові доходи.  На донецьких шахтах стається дуже багато аварій через застаріле обладнання, тому з боку держави створення підприємств, де б працювали інваліди є не тільки вигідним, а ще й, можна сказати, “справою честі”.

  Для вирішення  проблем малозабезпечених людей  похилого віку передбачена низка  заходів щодо покращення умов  життя та облаштування побуту.

  Йдеть про надання  домашніх послуг: приготування їжі,  прибирання, прання, прасування. 

  Департамент надає  дозволи сім’ям, які бажають узяти на догляд особу похилого віку, та призначає матеріальну допомогу цим особам.

  Окрім того, матеріальна  допомога може надаватись малозабезпеченим  сім’ям на утримання батьків у спеціальних установах для людей похилого віку. Якщо рівень їх доходів достатній, то відповідно до законодавства Франції вони зобов’язані за власний рахунок утримувати батькіав або оплачувати послуги відповідних установ.

  Наголовнішою проблемою  Донецького економічного району  є безробіття.

  У Франції вирішенням проблем безробіття займається найбільша кількість працівників департаменту, основним завданням якого є сплата мінімального доходу таким особам. Мінімальний дохід – це гарантований рівень державного фінансового забезпечення осіб, які з різних причин втратили роботу. Його розмір не залежить від допомоги з безробіття, яка сплачується протягом певного часу і враховує розмір заробітної плати на попередньому місці роботи. Право на отримання мінімального доходу мають люди старші 25 років, або ж особи, які утримують дітей, не залежно від віку, за відсутності будь-яких інших джерел доходів.

  Крім того, департамент  проводить соціальну реінтеграцію  безробітних, яка передбачає навчання  та досягнення мінімального культурного  рівня. Ці служби мають банк  даних про вакансії та можуть допомогти у виборі місця роботи, складанні резюме тощо.

  Як бачимо, найбільші  повноваження у сфері соціального  захисту населення належить департаменту. Механізм реалізації державної  політики Франції ґрунтується  на принципі субсидіарності, який полягає в наближенні соціальних послуг до споживача.

  Отже, проаналізувавши  досвід високорозвинутої країни  – Франції, та адаптувавши  конкретні заходи до України  та Донбасу зокрема, можна вирішити  хоча б частково ту соціальну  та демографічну напругу, яка виникла в регіоні.

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

  Донбас — один  із старих вугледобувних районів  на планеті, де розробки родовищ  вугілля ведуться не одне століття.

  До складу Донецького  регіону входять Донецька і  Луганська області. За розмірами  території це найменший регіон в Україні, проте для нього характерна висока територіальна концентрація соціально-економічного потенціалу.

  Донецька і Луганська  області — одні з найбільш  розвинених в економічному відношенні  областей України. Тут зосереджена  значна частина її індустріального потенціалу.

  За щільністю населення район посідає перше місце в Україні. Вона дорівнює        127,5 осіб/км² в порівнянні з середнім по Україні 76 осіб/км². Більша щільність населення в Донецькій області – 168,7, менша в Луганській – 86,7 чол./км². Обидві області дуже урбанізовані ( Донецька – 90%, Луганська – 87%), що підтверджується великою кількістю міст і селищ міського типу.

  Населення з точки  зору демографії має статеву,  вікову, соціальну, етнічну (та  ін.) структури. 

  Соціальна структура населення — це система різноманітних видів спільнот (класових, майнових, професійних) і стійких та впорядкованих зв’язків між ними.

  Статево-вікова структура  включає в себе розподіл всього  населення за статтю та віком,  їх кількісне співвідношення.

  В структурі зайнятості  виділяють економічно активне  і економічно неактивне населення.

Якщо говорити про  зайнятість населення Донбасу, то у 2009 році цей показник становив 65,25% від  усього населення, що у порівнянні з 2007 роком – 68,35% є свідченням зменшення кількості зайнятих осіб.

  На даний  час в регіоні як і в більшості областей України спостерігається демографічна криза. Кількість населення зменшується, спостерігається старіння нації, на жаль, і рівень добробуту не покращився за останні роки внаслідок фінансової кризи в світі, що торкнулася і України.

  Якщо говорити  про міграції населення, то в межах України спостерігається збільшення приросту, хоча показники все ж залишаються від'ємними. Найменший приріст  населення спостерігався в 2008 році і становив  (-5054) особи. Найбільший показник приросту в порівняні є показник 2007 року – (-4325). В порівнянні з показниками внутрішньої міграції, показники зовнішньої є більш втішними. Від’ємний приріст спостерігається тільки у 2007 році (-601 особа). У 2008 приріст становить 540 осіб, а в 2009 – 264 особи.

  Як бачимо, демографічна  ситуація в Донбасі є досить  складною та проблемною. Не вистачає  робочих місць, разом з тим  і не вистачає висококваліфікованих  працівників. Рівень безробіття  за період з 2007 по 2009 рік зріс в 1,5 рази, що є негативним явищем.

Проблемність демографічної  ситуації в Донбасі ще раз підтверджує  актуальність вивчення стану населення  регіону. Якщо говорити в загальному, то кожен регіон України потребує детального вивчення демографічних процесів та їх аналізу з метою покращення ситуації як в регіонах так і в Україні вцілому.

  Для подолання усіх цих  соціально-економічних та демографічних  проблем необхідно усунути заборгованості по заробітній платі, пенсіях, стипендіях, допомогах по безробіттю, сформувати виважені підходи щодо визначення рівня життєвих стандартів та бідності з урахуванням особливостей економічної ситуації на Донбасі, створити систему моніторингу бідності, що забезпечить розробку більш ефективних методів боротьби з бідністю. Так як жіноча частина населення переважає, при орієнтуванні регіону на важке машинобудування та видобувні галузі, доцільним також є розширення мережі харчової та легкої промисловості, що зменшить кількість безробітних серед жінок.