Водні рекреаційні ресурси України

Проблема надійного  водопостачання для багатьох країн  дуже актуальна. До 60% від загальної  площі суші на Землі припадає на зони, де немає достатньої кількості  води. Четверта частина людства відчуває її недостачу, а ще понад 500 млн. жителів страждають від її недостачі і поганої якості. Зростає дефіцит прісної води. Це викликано тим, що швидко збільшується кількість населення світу, зростають витрати запасів прісних вод для потреб сільського господарства і промисловості, підвищується забруднення гідросфери, знижується здатність водоймищ до самоочищення.

Недостатня  кількість і нерівномірний розподіл ресурсів прісних вод по земній поверхні, зростаюче забруднення поверхневих  і підземних вод - це складові глобальної ресурсної проблеми людства. Основний шлях, яким можна подолати дефіцит води, - це раціонально використовувати водні ресурси.

2.2.Рекреаційно-туристичне значення річок

На території  України нараховується більше 70 тис. річок. З 210 км³ річкового стоку найбільше (в середньому) припадає на Дунай – 123 км³, Дніпро – 53 км³, Дністер – 9 км³, Тису – 6 км³, Сіверський Донець – 5 км³і Південний Буг – 3 км³.

Найбільше абсолютне  рекреаційне навантаження припадає на Дніпро та його притоки: Прип'ять, Тетерів, Рось, Тясмин, Інгулець, Десну, Сулу, Псел, Ворсклу, Самару та ін.

 

 

Таблиця 1

Найважливіші  річки України

Назва річки	Довжина		Основні міста через які протікає
	Загальна,км	В межах  України,км
Дніпро	2201	981	Київ, Канів, Черкаси, Кременчук, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон
Прип’ять	761	261	Чорнобиль, Прип’ять
Десна	1130	591	Остер, Чернігів, Батурин
Рось	346	346	Корсунь-Шевченківський, Біла Церква, Богуслав
Сула	365	365	Недригайлів, Лубни
Псел	717	526	Суми, Гадяч
Ворскла	464	348	Полтава, Кобеляки
Сіверський  Донець	1053	672	Чугуїв, Ізюм, Донецьк, Луганськ, Лисичанськ
Південний Буг	806	806	Хмельницький, Вінниця, Миколаїв
Дністер	1362	705	Білгород-Дністровський, Миколаїв
Прут	967	272	Яремче, Чернівці
Тиса	966	201	Рахів

 

Тож, якщо подивитися на дану таблицю, то можна побачити, що всі обласні центри можна умовно поділити на групи в залежності від того на якій річці він знаходиться. Так, наприклад, такі річки як Рось, Південний Буг, Дністер, Прут, Тиса -  за характером течії можна віднести до гірських річок, що дає змогу з упевненістю сказати, що на них доцільно розвивати рафтинг. Якщо це стосується риболовлі, то на даних річках, особливо, у місцях з швидкою течією доцільно розвивати ловлю нахлистом. Крім того біля гірських річок Карпат потрібно розвивати курортне господарство, будувати нові оздоровчі табори і т.д. Такі річки мають холодні води, котрі погано прогріваються, тому тут не потрібно пропагандувати пляжний відпочинок, адже це не буде дуже популярним.

Всі інші річки можна віднести до групи – відносно спокійних рівнинних річок. На відміну від перших тут можна розвивати пляжний туризм, риболовлю всима відомими способами для даного типу річок, вітрильний спорт(на повноводних річках), дитячі табори.

 Дніпро – це найдовша водна артерія України проходить через два міста-мільйонери, важливі економічні та культурно-історичні центри держави (Київ, Канів, Черкаси, Кременчук, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Нікополь, Нову Каховку, Херсон тощо), які виступають не лише генераторами туристичних потреб, а й вагомими круїзними центрами. На берегах приток Дніпра знаходяться такі міста, як Ковель, Луцьк, Рівне, Житомир, Біла Церква, Кривий Ріг, Чернігів, Суми, Полтава, Миргород, Павлоград тощо. Це зумовило розміщення великої кількості санаторіїв-профілакторіїв, баз відпочинку, дитячих таборів саме у басейні Дніпра. Наприклад санаторій-профілакторій «Джаз»(р.Дніпро), «Новомосковський» (р.Самара)

Південний Буг  протікає через відносно чисті в  екологічному відношенні регіони серед мальовничих берегів (особливо в межах Поділля) і вважається спеціалістами найперспективнішим районом для туристичного використання. В басейні Південного Бугу знаходяться такі міста як Хмельницький, Вінниця, Умань, Кіровоград, Первомайськ, Миколаїв тощо.

Важливу і своєрідну  туристичну роль виконують гірські  річки Карпат, в т.ч. притоки Дністра, Пруту та Тиси. Окрім купання та рибалки, овіяні легендами та піснями ріки Черемош, Прут, Тересва, Теребля, Уж, Стрий та інші придатні для сплавляння на байдарках та каное. Малі річки Карпат чи не єдині в Україні, з яких безпосередньо можна пити воду. Меандруючи Подільською височиною, Дністер та його притоки утворюють казкові каньйони і дають змогу споглядати величні панорами, у тому числі зі стін давніх фортець. У басейні цих річок знаходяться Дрогобич і Трускавець, Івано-Франківськ, Галич і Коломия, Тернопіль і Заліщики, Кам'янець-Подільський, Чернівці і Хотин, Білгород-Дністровський і Затока, міста і курорти Закарпаття. Таке поєднання бурхливих вод річок та старовинних забудов, які над ними здіймаються може вплинути на розвиток даних міст, адже не кожен може привезти потрібне обладнання для сплавів з собою.

Річки Криму (Салгир, Альма, Кача, Чорна, струмки ПБК) утворюють  велику кількість водоспадів, каньйонів  і тому, в першу чергу, є важливими екскурсійними об'єктами. Вагому туристичну функцію вони виконують для жителів Сімферополя, Білогірська, Нижньогірського.

У цілому українські річки мають хороші шанси для того, щоб розвиватися у сфері водного, санаторно-курортного туризму. Ми маємо не погану базу, яка залишилася від Радянського Союзу у вигляді тих самих санаторіїв, баз відпочинку, дитячих таборів, які тільки потребують деякої реконструкції та ремонту. Крім того Україна знаходиться на території панування помірного континентального клімату, завдяки чому ми маємо тепле літо з невеликою кількістю дощових днів, та відносно теплу малосніжну зиму. Тому подальший розвиток водних видів спорту викличе збільшення потоків туристів з інших країн, а природна краса, яка наявна в Україні не залишить нікого байдужим.

 

2.3.Рекреаційно-туристичне значення морів

Альтернативним  джерелом водних ресурсів є моря, бо їх води вимагають опріснення. Найбільше господарське значення Чорного і Азовського морів, довжина берегової смуги яких становить майже 2 тис. км, полягає в тому, що вони є основою для розвитку морського транспорту, рибальства, відпочинку і лікування людей.

Курортно-рекреаційне  господарство є одною з найперспективніших ланок економіки Причорномор'я. Сприятливі кліматичні умови причорноморської частини території, численні пляжі, тепле море, лікувальні грязі та мінеральні води різних типів визначають його державне та міжнародне значення. Найбільше значення мають курорти Південного Берега Криму і бальнеологічні курорти Одеси.

На Україну  припадає 41,3% довжини берегів Чорного моря. Крім того, саме північна частина моря вважається найсприятливішою з точки зору рекреації, оскільки невелика глибина (близько 100 м) та прихід теплих річкових вод влітку забезпечують значно більше прогрівання, ніж на інших ділянках. Середня температура води в літній період становить +20-+24 °С, деінде - +27 °С. Береги Чорного моря в межах України переважно низовинні, за виключенням Південного берега Криму. Поширенні намивні піщані коси (Кінбурська, Тендрівська, Бакальська та інші). Солоність поверхневих вод також незначна: 14%0, у лиманах - 1-10 %0. Вода Чорного моря, за виключенням районів близьких до промислових центрів та портів, є прозорою, що в сукупності з багатим рослинним (660 видів) та тваринним (понад 2 тисячі видів) світами є сприятливим фактором для підводного полювання та дайвінгу.

В Автономній Республіці Крим зосереджено 36 % санаторіїв курортного фонду України, понад 30 % будинків і пансіонатів відпочинку, майже 20 % туристських закладів. Діють 127 санаторіїв і пансіонатів з лікуванням, 94 будинки відпочинку і пансіонати, у яких щороку відпочиває понад 1 млн чол. На базі джерел мінеральних вод функціонують санаторії в Євпаторії, Саках, Феодосії. Практичне значення мають термальні води Тарханкутського півострова, лікувальні грязі численних солоних озер. Сформувалися рекреаційні райони: Ялтинський, Євпаторійський, Феодосійський.

В Одеській області 43 санаторії і пансіонати з лікуванням, 16 будинків і пансіонатів відпочинку, турбази і дитячі табори. Функціонують курорти: Аркадія, Великий Фонтан, Куяльницький та ін. Всі вони в Одеському рекреаційному районі.

Якщо не брати  до уваги Сиваш, то на Україну припадає 43 % найбільш якісних у рекреаційному  відношенні берегів Азовського моря. Зважаючи на свою мілководність (пересічна  глибина 7,4 м, максимальна - 15м), температура  поверхневого шару води влітку становить +25°-+32° С. Пересічна температура (+22°-+24 °С) та вологість (55-77 %) повітря у прибережній смузі влітку можуть бути оцінені як найсприятливіші для різноманітних туристичних занять. Пересічна солоність води - 13,8 %0, максимальна в затоці Сиваш - 250 %0. Ропа затоки Сиваш поки що використовується лише в якості сировини для хімічної промисловості, однак, має і важливе бальнеологічне значення. Прозорість води в Азовському морі невисока внаслідок значної кількості планктону, завислих частинок та під впливом хвильових процесів (висота хвиль у холодний період року сягає 2 м і більше). Це невелике за площею море (39 тис. км²) має надзвичайно багатий рослинний і тваринний світ. Зокрема видовий склад риб становить 79 видів, зустрічається азовський дельфін - азовка.

Отже Україна має усі сприятливі умови для розвитку. Вода у морях прогрівається до комфортної для відпочинку температури, велика протяжність шельфу, неглибоке Азовське море, лікувальні бальнеологічні води, багатий видовий склад риб – все це дає змогу розвиватися курортно-рекреаційному господарству Причорномор’я та Приазов’я.  

 

2.4. Ререаційно-туристичне значення озер та водосховищ

В Україні налічують  близько 20 тисяч озер, у тому числі 43 з площею понад 10км² за даними Держводгоспу. В цілому озера України мають велике значення для організації туризму та відпочинку. Вони придатні для купання, рибалки, заняття водними видами спорту та пізнавальної діяльності. Географічно озера України об'єднуються в такі групи: Шацькі, Слов'янські, Турійсько-Озерянські, Перекопські, Євпаторійські, Керченські та Придунайські. Найбільшу бальнеологічну цінність мають приморські озера та лимани, оскільки є місцем зосередження лікувальних грязей (Сасик, Тилігульський, Хаджибейський, Куяльницький.

Три тисячі озер України акумулюють  у собі 11км³ води. Найбільше з прісних – Світязь, солоних – Сасик, Ялпуг. Ресурси прісних озерних вод становлять 2,3 км³, солоних – 8,6км³.

В Україні збудовано  більше тисячі водосховищ, загальним  об’ємом понад 55 км3. Найбільший каскад водосховищ створений на Дніпрі.

 

 

 

 

Таблиця 1

 

Дніпровські водосховища

 

Водосховище	Середня  глибина,  м	Максимальна глибина, м	Загальна площа, км²	Площа мілководь, %
Київське	4	14.5	922	40
Канівське	3.9	21	675	24
Кременчуцьке	6	20	2250	18
Дніпродзержинське	4.3	16	567	31
Дніпровське	8.2	53	410	34
Каховське	8.5	24	2150	5

 

Аналізуючи  дану таблицю можна сказати, що сучасний стан в якому перебувають водосховища  незадовільний. Якщо взяти до уваги першу і останню колонку, то можна з упевненістю сказати, що в найгіршому стані перебуває Київське водосховище, котре саме мілке з усих та ще й площа мілководь у нього надзвичайно велика. Все це через те, що воно було заповнене ще в середині 60-х років ХХ ст. А як мені відомо з курсу гідрології в середньому водосховище нормально може існувати п’ятдесят років. Після цього воно починає сильно мільшати, адже швидкість течії у водосховищі занадто слабка для того, щоб переносити наноси, а особливо коли воно знаходиться на такій рівнинній річці як Дніпро. Хоча стану Київського водосховища противорічить стан хоча б того самого Дніпровського чи Каховського, котрі заповнені раніше за попереднє, але знаходяться у кращому стані. Всьому виною те, що Київське водосховище є верхнім у каскаді дніпровських водосховищ, а також те, що воно являється невеликим за площею. Стан інших водосховищ відносно їхніх площ та віку нормальний. 

 В деяких місцях ширина окремих водосховищ досягає майже 30 км. Хвилі які виникають на них можуть навіть бути більшими за морські. Тому водосховища є ідеальними місцями для проводження тих самих регат. Наявність таких великих просторів води та середньої глибини 5.8 м. дає можливість займатися також дайвінгом. А дивитися є на що, адже під товщами води було поховано цілі село зі своїми памятками історії та культури. Крім цього мальовнича природа та велике різноманіття видів риб слугує приводом для розвитку риболовних баз, баз відпочинку, санаторіїв (пансіонат «Славутич» на береза Кременчузького водосховища 
у Світловодську, туристична база «Дніпро» у Кіровоградській області та ін.)

  Ставки становлять найчисленнішу групу (близько 28 тис., об’ємом більше 3 км³) штучних водойм, які здавна споруджувалися на малих річках, у балках та ярах[9].