Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Февраля 2012 в 18:56, курсовая работа
Мета: на основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури охарактеризувати сутність індивідуального підходу в організації роботи з важкими учнями в школі та проаналізувати вплив неблагополучної родини на розвиток девіантної поведінки у дітей.
Реалізація означеної мети передбачає вирішення наступних завдань:
1) проаналізувати психолого-педагогічну літературу по проблемі важковиховуваності учнів;
2) визначити сутність понять девіантна поведінка, важковиховуваність на основі аналізу наукової літератури ;
3) провести дослідницьку роботу з можливість виявлення рівня самооцінки та агресивності учнів та аналіз їх результатів;
ВСТУП……………………………………………………………….........................3
РОЗДІЛ I. ВАЖКОВИХОВУВАНІ ДІТИ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
I.1. Загальне визначення девіантної поведінки……………………………..7
I.2. Основні форми прояву девіантної поведінки………………………….10
I.3. Методи діагностики важковиховуваності……………………………..16
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ I…………………………………………………….18
РОЗДІЛ II. СІМ’Я ЯК ОСНОВНИЙ ОСЕРЕДОК ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ
II.1. Сім’я як об’єкт та суб’єкт педагогічного впливу…………………….20
II.2. Неблагополучні сім’ї. Взаємозв’язок сімейного неблагополуччя і девіантної поведінки…………………………………………………...25
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ II……………………………………………………28
РОЗДІЛ III. АКТИВІЗАЦІЯ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ ІЗ СОЦІАЛЬНО ЗАНЕДБАНИМИ ДІТЬМИ
III.1. Основні шляхи і засоби перевиховання важковиховуваних дітей. Етапи перевиховання педагогічно занедбаних дітей…………........................................................................................30
III.2. Індивідуальний підхід у роботі з важковиховуваними дітьми…......32
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ III…………………………………………………..35
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………………………………37
ДОДАТКИ………………………………………………………………………….39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….46
ДОДАТОК B
Методика вивчення рівня самооцінки
1. Мене хвилює моє майбутнє.
2. Багато хто ненавидить мене.
3. Я менш ініціативний, ніж інші.
4. Зовнішність інших набагато привабливіша, ніж моя.
5. Я боюсь виступати з промовою перед незнайомими людьми.
6. Я часто роблю помилки.
7. Шкода, що мені не вистачає впевненості у собі.
8. Я волів би, щоб інші люди частіше схвалювали мої дії.
9. Я занадто скромний.
10. Мені нема з ким поділитись своїми думками.
11. Люди не дуже цікавляться моїми досягненнями.
12. Я відчуваю, що багато людей не розуміють мене.
13. Мене непокоїть думка про те, як люди ставляться до мене.
14. У суперечках я висловлююсь тільки тоді, коли впевнений в своїй правоті.
15. Я думаю про те, чого чекає від мене клас.
Варіанти відповідей: дуже часто - 4, часто -3, іноді - 2, рідко -1, ніколи - 0. Для виявлення рівня самооцінки потрібно підсумувати бали за 15 судженнями: від 0 до 20 - свідчить про високий рівень самооцінки, за яким людина, як правило, не обтяжена “комплексом неповноцінності”, правильно реагує на зауваження і рідко піддає сумніву власні дії; від 20 до 40 - свідчить про середній рівень самооцінки, коли людина рідко страждає від “комплексу неповноцінності” й лише іноді намагається підлаштуватись під думку інших; від 40 до 60 - вказує на низький рівень самооцінки, за яким людина болісно сприймає критичні зауваження на свою адресу, намагається завжди зважати на думку інших і часто страждає від “комплексу неповноцінності”.
Методика на виявлення агресивності Басса-Дарки
На запитання досліджуваний може відповідати так або ні, інших варіантів бути не може.
1. Во время спора я часто повышаю голос.
2. Если меня кто-то раздражает, я могу сказать ему все, что я о нем думаю.
3. Если мне необходимо будет прибегнуть к физической силе для защиты своих прав, я, не раздумывая, сделаю это.
4. Когда я встречаю неприятного мне человека, я могу позволить себе незаметно ущипнуть или толкнуть его.
5. Увлекшись спором с другим человеком, я могу стукнуть кулаком по столу, чтобы привлечь внимание или доказать свою , правоту.
6. Я постоянно чувствую, что другие не уважают мои права.
7. Вспоминая прошлое, порой я чувствую обиду за себя.
8. Хотя я и не подаю вида, иногда меня съедает зависть.
9. Если я не одобряю поведения своих знакомых, то я прямо говорю об этом.
10. В большом гневе я употребляю сильные выражения (сквернословлю).
11. Если кто-нибудь поднимет на меня руку, я постараюсь ударить его первым.
12. Я бываю настолько взбешен, что бросаю вещи.
13. У меня часто возникает потребность переставить в квартире мебель или полностью сменить ее.
14. В общении с людьми я часто чувствую себя как «пороховая бочка», в постоянной готовности взорваться.
15. Порой у меня появляется желание зло подшутить над другим человеком.
16. Когда я сердит, то обычно мрачнею.
17. В разговоре с человеком я стараюсь его внимательно выслушать, не перебивая.
18. В молодости у меня часто «чесались кулаки» и я всегда был готов пустить их в ход.
19. Если я знаю, что человек намеренно меня толкнул, то дело может дойти до «рукопашной».
20. Творческий беспорядок на моем рабочем столе позволяет мне эффективно работать.
21. Я помню, что бывал настолько сердитым, что хватал все, что попадало под руку, и ломал.
22. Иногда люди раздражают меня только одним своим присутствием.
23. Я часто удивляюсь, какие скрытые причины заставляют другого человека делать для меня что-нибудь хорошее.
24. Если мне нанесут обиду, то у меня пропадает желание разговаривать с кем бы то ни было.
25. Иногда я намеренно говорю плохие вещи про человека, которого не люблю.
26. Когда я взбешен, я говорю самое злобное ругательство.
27. В детстве я избегал драться.
28. Я знаю, по какой причине и когда можно кого-нибудь ударить.
29. Когда я взбешен, я могу хлопнуть дверью.
30. Мне кажется, что окружающие люди мена не любят.
31. Я постоянно своими чувствами и переживаниями делюсь с другими людьми.
32. Очень часто своими словами и действиями я сам себе приношу вред.
33. Когда люди орут на меня, я отвечаю тем же.
34. Если кто-нибудь ударит меня первым, я в ответ ударю его.
35. Меня раздражает, когда вещи и предметы лежат не на своем месте.
36. Если мне не удается починить сломавшуюся и порвавшуюся вещь, то я в гневе ломаю и рву ее окончательно.
37. Другие люди мне всегда кажутся более преуспевающими.
38. Когда я думаю об очень неприятном мне человеке, я могу прийти в возбуждение от желания причинить ему зло.
39. Иногда мне кажется, что судьба сыграла со мной злую шутку.
40. Если кто-нибудь обращается со мной не так, как следует, я очень расстраиваюсь по этому поводу.
Ключ
ВА | ФА | ПА | ЭА | СА | |||||
1.да | 17.нет | 3.да | 19.нет | 5. да | 21.нет | 6.да | 23. нет | 7.да | 31. нет |
2.да | 25.да | 4.да | 27.нет | 12.да | 29.нет | 14.да | 30.да | 8.да | 32. да |
9.да | 26.да | 11.да | 28. да | 13.да | 35.да | 15.да | 37. да | 16.да | 32. да |
10.да | 33.да | 18.да | 34.да | 20.нет | 36.да | 22.да | 38.да | 24.да | 40.да |
Сума балів більше 5 – високий рівень агресивності з цього типу поведінки. Якщо сума дорівнює 3 або 4 балам, можно казати о середнім рівні агресивності. Сумма балів від 0 до 2 – низький рівень агресивності.
Далі рахується сума балів по всьому тесту. Якщо вона перевищує 20 балів, це свідчить про високий рівень агресивності, сума балів від 0 до 10 свідчить про низький рівень агресивної поведінки.
Дослідження самооцінки та агресивності учнів
Дане експериментальне дослідження проводилося на базі Горлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 учнів 9-Б класу. Участь приймали 10 осіб: 7 хлопців та 3 дівчини. Вік учнів-14-15 років. Для того, щоб дослідити рівень агресивності,ми застосували методику А. Басса й А. Дарки. В результаті були отримані результати, які відображені у таблицях № 1, № 2.
Таблиця № 1. Результати експериментального дослідження форм агресивності
№ п/п |
Досліджувані | Форми агресії |
| ||||||||||
Фізична агресія |
рівень | Вербальна агресія |
рівень | Предметна агресія |
рівень | Емоційна агресія |
рівень | Самоагресія |
рівень |
|
Загальний рівень | ||
1 | Азімов І. | 4 | середній | 2 | низький | 2 | низький | 1 | низький | 2 | низький | 11 | середній |
2 | Бойко Д. | 2 | низький | 3 | середній | 3 | середній | 3 | середній | 1 | низький | 12 | середній |
3 | Кручик А. | 0 | низький | 1 | низький | 2 | низький | 2 | низький | 1 | низький | 6 | низький |
4 | Макаров А. | 3 | середній | 2 | низький | 3 | середній | 2 | низький | 3 | середній | 13 | середній |
5 | Мотасов А. | 2 | Низький | 2 | низький | 2 | низький | 1 | середній | 1 | низький | 8 | низький |
6 | Нагорний С. | 1 | низький | 1 | низький | 1 | низький | 0 | низький | 0 | низький | 3 | низький |
7 | Пісковецька М. | 0 | низький | 0 | низький | 1 | низький | 0 | низький | 1 | низький | 2 | низький |
8 | Степовий М. | 1 | низький | 3 | середній | 1 | низький | 2 | низький | 2 | низький | 9 | низький |
9 | Хилько А. | 1 | низький | 2 | низький | 3 | середній | 2 | низький | 1 | низький | 9 | низький |
10 | Чернишкова Т. | 0 | низький | 2 | низький | 1 | низький | 2 | низький | 0 | низький | 5 | низький |
З таблиці видно, що з 10 учнів низький рівень агресивності мають 7 учнів, 3 учня мають середній рівень агресивності. Високого рівня агресивності у учнів не виявлено.
Таблиця № 2. Відсоткові значення рівня агресивності
Рівні | Високий | Середній | Низький |
% | 0 % | 30 % | 70 % |
В результаті аналізу показників агресивності виявлено, що у досліджуваних домінуючим виступає низький рівень агресивності (70%).
У дослідження на вияв рівня самооцінки прийняли участь 10 осіб учнів 9-Б класу Горлівської ЗОШ І- ІІІ ступенів №1. Виявити самооцінку нам допоміг тест – опитувальник. В результаті проведеного нами дослідження самооцінки учнів отримали дані, наведені у таблицях 3-4.
Таблиця №3. Результати дослідження самооцінки у учнів