Особливості засвоєння математичного матеріалу розумово відсталими підлітками

Міністерство  науки і освіти України

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

 

 

Інститут педагогіки та психології

 

Кафедра дефектології та психологічної корекції

 

Курсова робота

 

Тема: «ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ІНТЕРЕСУ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ПІДЛІТКІВ ДО ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИКИ»

 

 

 

 

                                                                                   Курсова робота

                                                               студентки ІV курсу

                                                               інституту педагогіки та

                                                               психології

                                                               спеціальності

                                                               «Дефектологія та практична

                                                               психологія»

                                                               ЛНУ ім. Тараса Шевченка

                                                               Стельмах Діани

                                                               З дисципліни:

                                                               Методика викладення

                                                               математики у допоміжній

                                                               школі

                                                               Науковий керівник

                                                               Коваленко В.Є.

 

 

 

 

Луганськ, 2010 р.

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………… 3-6

1. Загальні питання організації і методики формування математичних понять у розумово відсталих дітей у середній ланці допоміжної школи.

1.1 Особливості викладення математики у середній ланці допоміжній школі………………………………………………………………………...7-12

       1.2 Прийоми, яки використовує вчитель щодо формування інтересу до вивчення математики у розумово відсталих учнів……………………...12-16

2. Особливості  засвоєння математичного матеріалу  розумово відсталими підлітками.

2.1. Характеристика досліджуваного контингенту та обґрунтування  методики дослідження………………………..………………………......17-18

2.2.Дослідження  рівню сформованості математичних  знань, вмінь та навичок у  розумово відсталих підлітків……………………….………...18-21

2.3 Рекомендації  для вчителя щодо підвищення рівня засвоєння математичних знань розумово відсталими учнями у середній ланці допоміжної школи………………………………………………… …………22

 Висновки

 Список використаних джерел

 Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Одним з основних завдань  корекційної педагогіки є удосконалення процесу навчання розумово відсталих дітей з метою забезпечення оптимальних умов для їхньої соціальної адаптації. На сучасному етапі розвитку суспільства в Україні кардинально переглядаються підходи до формування системи знань учнів допоміжних шкіл, зокрема, це стосується математики, як навчальної дисципліни.

Математика належить до однієї з найскладніших дисциплін, якими здатні оволодіти розумово відсталі школярі, адже засвоєння навіть елементарних математичних понять вимагає від розумово відсталої дитини достатньо високого рівню розвитку таких процесів логічного мислення, як аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування. Труднощі, які виникають під час засвоєння математичних понять, призводять до зниження мотивації до навчання, розладів поведінки і як наслідок шкільної дезадаптації (Ю.Ю.Пумпутіс, О.М.Соколов, Т.В.Розанова, М.І.Моро).

Спеціальні дослідження  В.О. Крутецького засвідчують, що для  творчого оволодіння математикою як навчальною дисципліною необхідна  здатність до формалізованого сприйняття математичного матеріалу, розуміння формальної структури задачі, здібність до швидкого і систематизованого узагальнення математичних об’єктів, відношень, гнучкість мисленнєвих процесів, хист до миттєвої перестройки мисленнєвого процесу, математична пам’ять. Саме ці здібності, необхідні для успішного оволодіння математичними знаннями у учнів допоміжної школи найгірше розвинуті.

Успіх у вивченні математики розумово відсталими підлітками залежить від їхніх потенційних  можливостей до засвоєння навчального матеріалу та мотиваційної готовності до навчання. Значення й прийоми розвитку мотивації в процесі навчання математиці переконливо показані в дослідженнях Ю.Ю.Пумпутіса, А.О.Смирнова, І.І.Аргинскої, які прийшли до висновку, що мотивованість дій учнів впливає на підвищення якості засвоєння математичного матеріалу.

На думку  видатних вітчизняних вчених-корекційних  педагогів та психологів (К.С.Лебединська, Н.Б.Істомина, В.А.Крутецкий, Н.А.Менчинська та ін.) саме у підлітковому віці провідною діяльністю стає інтимно-особистісне спілкування у цій ситуації мотивація до навчання різко знижується. У цій ситуації актуальною становитися проблема пошуку шляхів підвищення навчальної мотивації учнів до вивчення математики і, як наслідок, рівню засвоєння навчального матеріалу.

У спеціальній  методиці викладання математики накопичений  досвід, щодо удосконалення процесу  навчання математиці школярів з порушеннями інтелекту (К.А.Михальського, М.І.Кузьмицької, О.П.Смалюги, М.Н.Перової, А.А.Хілько, А.А.Ек, Г.М.Капустіної та ін.) розроблена методика навчання вирішенню арифметичних задач, показана роль підготовчих вправ, дидактичних ігор, наочності, а також предметно-практичних вправ, спрямованих на конкретизацію змісту завдань.

На сучасному  етапі розвитку методики викладання математики проблема підвищення ефективності засвоєння математичних знань розумово відсталих підлітків розглядається на основі праць О.В.Гаврилова, О.М.Ляшенко, М.Н.Перова, А.А.Хілько та ін.

Аналіз методичних матеріалів відносно викладання математики в корекційній школі дає можливість зробити висновок, що в спеціальній методиці математики зроблено значні досягення в пошуках ефективних дидактичних прийомів корекційного навчання математики на основі врахування особливостей розумової діяльності учнів та засвоєння ними математичних знань, в чому надзвичайно велика роль належить розвитку пізнавального інтересу до математики. Теоретичний аналіз педагогічної літератури виявив, що проблема підвищення рівню засвоєння математичних знань розумово відсталими дітьми у спеціальній методиці математики є недостатньо вивченою, зокрема потребує подальшого вивчення проблема пошуку шляхів підвищення рівню засвоєння математики розумово відсталими підлітками. Це й обумовило вибір теми наукової роботи: «Шляхи підвищення інтересу розумово відсталих підлітків до вивчення математики».

Об’єкт дослідження – засвоєння математичних знань, вмінь, навичок розумово відсталими підлітками у середній ланці допоміжної школи.

Предмет дослідження – шляхи підвищення рівню засвоєння математичних знань, вмінь, навичок розумово відсталими підлітками.

Мета дослідження – виявити рівень засвоєння математичних знань, умінь та навичок розумово відсталих підлітків та підготувати рекомендації для вчителя, щодо підвищення рівню засвоєння математичних знань, вмінь та навичок.

Гіпотеза: формування математичних понять у розумово відсталих підлітків відбувається зі значними труднощами обумовленими не лише зниженим рівнем інтелектуального розвитку, але й низьким рівнем мотивації у підлітковому віці, оскільки провідний видом діяльності цього віку є інтимно – особове спілкування.

Завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз спеціальної педагогічної літератури з проблеми організації процесу вивчення математики розумово відсталими підлітками у середній ланці допоміжної школи;
2. Проаналізувати напрямки роботи вчителя на уроці математики у допоміжній школі.
3. Виявити рівень засвоєння математичних понять розумово відсталими підлітками.
4. Розробити рекомендації для вчителів щодо вдосконалення засвоєння математичного матеріалу розумово відсталими підлітками.

Методи дослідження – аналіз педагогічної літератури з проблеми дослідження, програма виявлення рівню сформованості математичних знань, вмінь та навичок розумово відсталих дітей, анкета навчальної мотивації А.Н. Лусканової.

Практичну значущість роботи складають розроблені на базі теоретичних узагальнень і висновків з практичної частини рекомендації для педагогів щодо організації роботи з підвищення рівня засвоєння математичних знань, вмінь та навичок розумово відсталими підлітками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.  Загальні питання організації і методики формування математичних понять у розумово відсталих дітей у середній ланці допоміжної школи

1.1 Особливості викладення  математики у середній ланці допоміжній школі

 

Методика навчання математики в корекційній школі почала формуватись в нашій країні в 30-ті роки ХХ століття. Основоположники корекційної школи А.Н. Грабаров, Є.В.Герьє, Н.В.Чехов стверджували, що математика повинна дати розумово відсталій дитині лише практичні прийоми лічби. [2; 6; 9]. 

Проте на сьогоднішній день завдання, які стоять перед  вивченням математики розумово відсталими учнями значно розширились. На сьогодняшній день основним завданням спеціальної  школи є максимальне подолання  недоліків пізнавальної діяльності і емоційно-вольової сфери розумово відсталих школярів, підготовка їх до участі у корисній праці, соціальна адаптація в умовах сучасного суспільства. При визначенні завдань навчання математики учнів допоміжної школи необхідно виходити з цих конкретних задач.

Досягти оволодіння учнями системою досяжних математичних знань, вмінь та навичок, необхідних у повсякденному житті і в майбутній професії, так міцно, щоб вони стали надбанням учнів на все життя – головна загальноосвітня задача навчання математики.

Сформувати систему  математичних знань, умінь та навичок у розумово відсталих підлітків — досить тривалий, складний і кропіткий процес. Це обумовлюється рядом об'єктивних і суб'єктивних причин. До перших відносяться різноманітні наявні у них порушення пізнавальної діяльності органічного походження, і в першу чергу таких мисленнєвих процесів, як аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування тощо, які є невід'ємною складовою стану розумової відсталості. Друга група причин обумовлюється тим, що багато вчителів допоміжних шкіл з недовірою ставляться до можливостей розумово відсталих учнів у оволодінні знаннями з цієї дисципліни і тому просто спрощують програмний матеріал, в більшості випадків зупиняючись лише на формуванні найелементарніших математичних знань, умінь і навичок [3; 5; 7].

За період навчання в  школі учні повинні отримати наступні математичні знання та практичні  навички:

а) уявлення про натуральне число, нуль, натуральний ряд чисел, про звичайні та десятичні дроби;

б) уявлення про основні величини (довжина, вартість, маса предметів, площа фігур, об’єм, час), одиниці виміру величин та їх співвідношення;

в) знання метричної системи  мір, мір часу й уміння практично  користуватись ними;

г) навички практичних вимірів, вміння користуватись інструментами (лінійкою, мірною кружкою, терезами, годинником і т.д.);

д) вміння виконувати чотири основні арифметичні дії з  багатозначними числами і дробами;

є) вміння вирішувати прості й складні (в 3-4 дії) арифметичні задачі;

ж) уявлення про площинні та об’ємні геометричні фігури, знання їхніх властивостей, побудова цих фігур за допомогою креслярських інструментів (лінійки, циркуля, кутника, транспортира). [14].

Значна частина навчального  матеріалу має бути сформована у  середній ланці допоміжної школи, адже у цей період учні мають вивчати  такі теми:

1. Табличне та позатабличне множення та ділення.
2. Назви й порядок чисел до 100000.
3. Співвідношення між одиницями довжини, вартості, маси, часу.
4. Перетворення чисел, отриманих при вимірюванні одиниць вартості, довжини, маси. Усно й письмово додавати, віднімати, множити, ділити на одноцифрове число числа, одержані при вимірюванні однієї-двох одиниць вартості, довжини, маси.
5. Роз'язування задач на знаходження середнього арифметичного; задач із десятковими дробами; на рух; задач на 3-4 арифметичні дії.
6. Читання, запис звичайних дробів, розпізнавання чисельника і знаменника, правильних й неправильних дробів; мішаного числа.
7. Додавання й віднімання десяткових дробів.
8. Користування знаками, позначення одиниць величин (кг, г, м); записування числа від І до ХХ римськими цифрами.
9. Розпізнавання та виділення паралелограму, ромбу, прямокутнику, квадрату серед інших чотирикутників.[14].

Проте, як правило,  цей  матеріал діти засвоюють фрагментарно, тому що мають значні прогалини у  знаннях з молодших класів, таким  чином нові уявлення не мають основи для засвоєння. Навчаючи математиці учнів допоміжних шкіл, треба враховувати, що засвоєння необхідного матеріалу не повинно мати характеру механічного заучування й тренування. Знання, отримані учнями, повинні бути усвідомленими. Від предметної, наочної основи слід переходити до формування доступних математичних понять, вести учнів до узагальнень і на їх основі виконувати практичні роботи. Математика як навчальний предмет містить необхідні передумови для розвитку пізнавальних здібностей учнів, корекції інтелектуальної діяльності й емоційно-вольової сфери.