Особливості засвоєння математичного матеріалу розумово відсталими підлітками

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Мая 2013 в 18:15, курсовая работа

Описание

Аналіз методичних матеріалів відносно викладання математики в корекційній школі дає можливість зробити висновок, що в спеціальній методиці математики зроблено значні досягення в пошуках ефективних дидактичних прийомів корекційного навчання математики на основі врахування особливостей розумової діяльності учнів та засвоєння ними математичних знань, в чому надзвичайно велика роль належить розвитку пізнавального інтересу до математики. Теоретичний аналіз педагогічної літератури виявив, що проблема підвищення рівню засвоєння математичних знань розумово відсталими дітьми у спеціальній методиці математики є недостатньо вивченою, зокрема потребує подальшого вивчення проблема пошуку шляхів підвищення рівню засвоєння математики розумово відсталими підлітками. Це й обумовило вибір теми наукової роботи: «Шляхи підвищення інтересу розумово відсталих підлітків до вивчення математики».

Содержание

Вступ………………………………………………………………………… 3-6
1. Загальні питання організації і методики формування математичних понять у розумово відсталих дітей у середній ланці допоміжної школи.
1.1 Особливості викладення математики у середній ланці допоміжній школі………………………………………………………………………...7-12
1.2 Прийоми, яки використовує вчитель щодо формування інтересу до вивчення математики у розумово відсталих учнів……………………...12-16
2. Особливості засвоєння математичного матеріалу розумово відсталими підлітками.
2.1. Характеристика досліджуваного контингенту та обґрунтування методики дослідження………………………..………………………......17-18
2.2.Дослідження рівню сформованості математичних знань, вмінь та навичок у розумово відсталих підлітків……………………….………...18-21
2.3 Рекомендації для вчителя щодо підвищення рівня засвоєння математичних знань розумово відсталими учнями у середній ланці допоміжної школи………………………………………………… …………22
Висновки
Список використаних джерел

Работа состоит из  1 файл

Курсовая по МВМ.doc

— 140.50 Кб (Скачать документ)

Формуючи у розумово відсталих  учнів на наочній і наочно-діяльнісній  основі перші уявлення про число, величину, фігуру, вчитель одночасно  ставить і вирішує в процесі  навчання математики завдання розвитку наочно-дійового, наочно-образного, а потім і абстрактного мислення цих дітей.

На уроках математики в результаті взаємодії учителя та учнів (за направляючого  й організуючого впливу вчителя) розвивається елементарне математичне  мислення учнів, формуються і коригуються такі його форми, як порівняння, аналіз, синтез, розвиваються здібності до узагальнення й конкретизації, створюються умови для корекції пам’яті, уваги та інших психічних функцій [3; 6; 11].

В процесі навчання математики розвивається мовлення учнів, збагачується специфічними математичними термінами й виразами їх словник. Учні вчаться коментувати свою діяльність, давати повний словесний звіт про вирішення задачі, виконання арифметичної дії або завдання з геометрії. Все це вимагає від учнів більше відповідальності та усвідомленості своєї діяльності, їхні дії набувають узагальненого характеру, що, безумовно, має величезне значення для корекції недоліків мислення розумово відсталих школярів.

Навчання математики організує  й дисциплінує учнів, сприяє формуванню таких рис особистості, як акуратність, наполегливість, воля, виховує звичку до праці, бажання працювати, вміння доводити будь-яку справу до кінця.

На уроках математики в процесі  виконання практичних вправ (ліплення, обвідка, штриховка, розфарбовування, вирізання, наклеювання, конструювання та ін.) коригуються недоліки моторики дитини.

Навчання математики в спеціальній  школі сприяє вирішенню й виховних завдань. Матеріал арифметичних задач, завдань з нумерації та з інших  тем містить відомості про розвиток промисловості, сільського господарства, будівництва в нашій країні. Це розширює світогляд учнів, сприяє вихованню любові до Батьківщини.

Підготовка учнів до життя, трудової діяльності є однією з найбільш важливих задач навчання. Курс математики повинен дати учням такі знання й практичні вміння, які допоможуть краще розпізнати у явищах довколишнього життя математичні факти, застосовувати математичні знання до вирішення конкретних практичних завдань, які повсякденно ставить життя. Опанування вмінь лічби, усних та письмових обчислень, вимірювань, вирішення арифметичних задач, орієнтації в часі та просторі, розпізнавання геометричних фігур дозволять учням більш успішно вирішувати життєво-практичні задачі.

Вивчаючи математику у середній ланці допоміжної школи розумово відсталі підлітки мають певні особливості, адже у них виникають специфічні труднощі і основне завдання вчителя при  цьому подолати означені труднощі і сформувати високий рівень засвоєння матеріалу використовуючи різні методичні підходи.

Низька активність сприйняття розумово відсталих учнів призводить до фрагментарного засвоювання знань, що не дозволяє при вивченні нової теми спиратись на засвоєний матеріал, особливо це стосується вивчення табличного та позатабличного множення оскільки підлітки не можуть провести аналогії між множенням та додаванням.

Вивчаючи назви і  порядок чисел до 100000, діти знайомляться з класом сотен. Саме у цей час  діти стикаються із такими труднощами, як розмежування понять «клас» та «розряд».

  1. Дітям дуже важко даються співвідношення одиниць довжини, вартості, маси та часу, оскільки при переводі довжини, вартості і маси використовується, як одиниця 100, а при переводі часу – 60, 24 та інші.
  2. Вони не можуть знайти у задачі числові дані, як що вони записані не цифрами, а словами, відокремити питання, як що воно стоїть не наприкінці, а спочатку або у середині задачи, і т.п.
  3. Недосконалість зорових сприймань, труднощі просторового орієнтиру призводять до того, що учні не бачать рядки і не розуміють їх значення.
  4. Недосконалість моторики розумово відсталих школярів, викликає значні труднощі при накресленні геометричних фігур[14].

Таким чином особливості викладання математики у середній ланці допоміжної школи полягають у формуванні системи математичних понять не лише з урахування структури дефекту, але й вікових новоутворені підліткового віку, зокрема вчитель використовує різні методичні прийоми для більш продуктивного засвоєння матеріалу, одним із таких видів є включенням нового виду наочності (графічного). Використання диференційованного та індивідуального підходів, оскільки у підлітків різні ступені сформованості тих чи інших навиків і їм потрібні різні завдання.

 

1.2. Прийоми, яки використовує  вчитель що до формування інтересу до математики у розумово відсталих учнів

 

Ускладнення в засвоєнні  навчального матеріалу учнями середньої ланки допоміжної школи у зв’язку з абстрактним викладенням матеріалу нерідко призводять до зниження їхнього інтересу до навчання. Особливо складним предметом стає арифметика.

Для успішного навчання й виховання розумово відсталих дітей необхідно в перші ж роки шкільного навчання розвинути їх інтерес до навчальних занять, зацікавити, мобілізувати їхню увагу, активізувати пізнавальну діяльність.

Вчителі допоміжної школи використовують з цією метою різноманітні методи й прийоми викладання арифметики, використовуючи яскравий дидактичний матеріал і наочні посібники, чим викликають у учнів практичний інтерес до процесу оволодіння предметом.

На думку  В.А.Крутецького, К.А.Михальського найголовнішими методами та приймами, спрямованими на розвиток інтересу до математики, є наступні:

  1. Доброзичливе ставлення вчителів до учнів, стимулювання й заохочення.

Враховуючи  наявність у багатьох розумово відсталих  стійкого негативного ставлення  до процесу навчання взагалі і до математики зокрема, намагатися створити в учнів відчуття стабільних успіхів. На невдачі, помилки, труднощі увага майже не повинна звертатись. Учитель постійно наголошує на успіхах як особисто кожного учня, так і колективу в цілому. Спеціально відзначається позитивна тенденція не тільки у засвоєнні знань, а й у прагненні до цього переважної більшості дітей. Основною метою такого заходу є відродження та закріплення віри учнів у власні сили. Таким чином,створення загального позитивного настрою класу й кожного учня зокрема, що стимулює учнів до занять математикою й пробуджує їхній інтерес до предмету.

  1. Розкриття перед дітьми значення математики у житті та діяльності людини.

Упродовж навчання потрібно повсякчас розширювати уявлення розумово відсталих дітей про  значення математики у житті людей (починаючи з давніх часів). Дуже цікавими для дітей є відомості  з життя видатних учених-математиків. Наприклад, учні з захопленням слухають історію життя Архімеда. Майже на кожному уроці, при першій нагоді, дітям потрібно наводити факти з історії, географії, природознавства та інших наук, які тісно пов’язані з математикою (про будівництво храмів та інших споруд, морські експедиції, торгівлю, тривалість життя та особливості життєдіяльності рослин і тварин тощо).

Математичні знання повинні  знайти широке застосування і на уроках з інших дисциплін. Наприклад, на уроках ручної праці учні вирізають  з паперу, ліплять з пластиліну дидактичний матеріал для уроків математики, одночасно закріплюючи навички лічби. Вони обводять і вирізають геометричні фігури (квадрати, прямокутники, трикутники, кола), вчаться розрізняти й називати їх. У виготовленні саморобок з паперу, глини, пластиліну вони вчаться бачити, вирізняти й називати основні геометричні фігури й тіла, складати сюжетні композиції з геометричних фігур, орнаменти.

  1. Максимальна опора на практичний досвід учнів, підтримання зв’язків між навчальним матеріалом і життям.

Велике значення має  розкриття у доступній формі прикладного значення математики в житті та трудовій діяльності людини (під час удосконалення технологій та виготовлення продукції, здійснення покупок і розрахунків за комунальні послуги, планування та ведення сімейного бюджету тощо). Особлива увага відводиться бесідам та розв’язанням арифметичних задач, спрямованих на розвиток економічних знань.

Знання, отримані на уроках математики, необхідно використовувати, закріплювати під час оволодіння учнями трудовою професією в учбових  майстернях, на пришкільній дослідній ділянці, а також на промислових і сільськогосподарських підприємствах, де учні проходять виробничу практику, тобто зайняті корисною працею.

Педагогічні й психологічні дослідження виявляють, що розумово відсталі школярі, навіть володіючи знаннями, не завжди можуть ними скористатись під час виконання трудових завдань. Тому процес навчання математиці слід будувати таким чином, аби знання, отримані на уроках праці, а також життєвий та трудовий досвід учнів використовувати на уроках математики, підвищуючи інтерес учнів до вивчення цього предмету, показуючи життєву необхідність математичних знань.

  1. Використання дидактичних ігор.

Одним з найефективніших  способів розвитку інтересу до математики є використання дидактичних ігор та інших цікавих видів діяльності (змагань, математичних свят, викторин). Наприклад, з великим зацікавленням школярі рахують “ланцюжком”, розв’язують приклади “магічне поле”, відгадують кросворди, а також сприймають математичний матеріал у римованій формі (Додаток А) та ін.

Потребу в грі у  розумово відсталих дітей необхідно  використовувати і спрямовувати з метою вирішення певних навчальних і виховних задач. Відомо, що якщо дитина зацікавлена роботою, позитивно  емоційно настроєна, то ефективність заняття  помітно зростає. Формування будь-яких навичок і вмінь у розумово відсталих учнів вимагає не лише великих зусиль, тривалого часу, але й однотипних вправ. Дидактичні ігри дозволяють одноманітний матеріал зробити цікавим для учнів, надати йому привабливої форми. Позитивні емоції, які виникають під час гри, активізують діяльність дитини, розвивають її довільну увагу, пам’ять. В грі дитина непомітно для себе виконує велику кількість арифметичних дій, тренується в лічбі, вирішує задачі, збагачує свої просторові, кількісні й часові уявлення, виконує аналіз і порівняння чисел, геометричних фігур. Дидактичні ігри, створені спеціально з навчальною метою, сприяють і загальному розвитку дитини, розширенню її світогляду, збагаченню словника, розвитку мовлення, вчать використовувати математичні знання у змінених умовах, в новій ситуації. Все це свідчить про велике корекційне значення дидактичних ігор.

На уроках математики дидактичні ігри з метою підвищення інтересу до навчання знаходять широке застосування при вивченні будь-якої теми. Створено велику кількість ігор, розвиваючих кількісні, просторові, часові уявлення і уявлення про розміри предметів. Добре відомі ігри “Весела лічба”, “Живі цифри”, “Арифметичне лото” (доміно), “Драбинка” та ін. (Додаток Б).  

5. Використання інноваційних технологій.

Використання комп’ютера у вихованні та навчанні дітей з обмеженими можливостями здоров’я становиться все більш розповсюдженими. Приоритетна задача використання інноваційних технологій у спеціальній педагогіці та психології полягає не у навчанні дітей адаптивним основам інформатики та обчислюваної техніки, а у комплексній перебудові їх оточення, складання нових науково обґрунтованих засобів розвитку активної творчої діяльності.

Використання комп’ютера у ігровій та учбовій діяльності дітей з обмеженими інтелектуальними можливостями розглядається як розробка нових навчальних програм та розвиваючих методик.

  1. Постійна активізація пізнавальної діяльності.

Як у загальній, так і у спеціальній психолого-педагогічній літературі підкреслюється, що розвиток у дітей пізнавальних інтересів неможливий без активізації пошукової діяльності мислення. Вирішенню цієї проблеми сприяє використання спеціальних завдань та вправ. (Додаток В) [6; 21].

Таким чином головним компонентом у навчанні розумово відсталих підлітків є постійне заохочення до навчальної дисципліни, оскільки у пубертатний період провідним видом діяльності стає інтимно-особове спілкування, а навчання відходить на другий план. Заохочуючи дітей у середній ланці допоміжної школи необхідно максимально зв’язувати математику, як науку їз життям та досвідом учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Особливості засвоєння  математичного матеріалу розумово  відсталими підлітками

         2.1. Характеристика досліджуваного  контингенту та обґрунтування   методики дослідження

 

Експериментальне  дослідження рівню сформованості математичних знань, умінь та навичок у розумово відсталих підлітків проводилось на базі допоміжного відділення КЗЛСШ №45. У дослідженні приймали участь 30 підлітків віком від 12 до 15 років із діагнозом F-70 легкого, помірного та важкого ступенів у деяких випадках ускладнених емоційною нестійкістю та мовними недоліками.

Вибір даної  вікової категорії обумовлений  тим, що саме у цьому віці провідним  видом діяльності стає інтимно –  особове спілкування до навчання пізнавальний інтерес суттєво знижений, тому у цей період дуже важливо заохотити підлітків до отримання нових знань, оскільки саме у середній ланці діти отримують значну частину знань, вмінь та навичок, які їм потрібні для подальшого вибору професії та соціалізації у суспільстві.

Для діагностики  підлітків були використані наступні завдання, які дозволяють визначити  рівень сформованості математичних знань у учнів (Додаток Г):

Информация о работе Особливості засвоєння математичного матеріалу розумово відсталими підлітками