Розвиток самопізнання і самосвідомості у дітей дошкільного віку

Знання дитиною своїх  недоліків прямо не визначає погіршення самоставлення. Наприклад, свої негативні вчинки старші дошкільники намагаються виправдати: "Я нікого сьогодні не бив, я тільки здачі давав"; "Я дівчат захищаю, а Юлю і Наталку штовхнув, бо вони сказали, що капітаном буде Женя" [14]. Як відзначав відомий український дослідник самосвідомості П.Р.Чамата, дитині необхідно пережити своє ставлення до інших людей і ставлення інших людей до себе, щоб формувалось правильне ставлення до самого себе, правильна самооцінка [14]. При самооцінці, коли дошкільник, визначає, що він "іноді хороший, іноді поганий", спостерігається емоційно позитивне самоставлення, при узагальненій позитивній самооцінці "хороший" - стримане емоційно-ціннісне ставлення. Діти 4 років частіше обгрунтовують емоційно-ціннісне самоставлення естетичною привабливістю, а не етичною ("подобаюся собі, тому що красива"). У 4-5 р. намічається бажання щось змінити в собі, хоча воно не стосується етичних рис. У старшому дошкільному віці на фоні загальної задоволеності собою, зростає прагнення змінити щось у собі. Характерна заява дитини: "я не хочу бути таким" [15].

 

ВИСНОВКИ про особливості  розвитку самосвідомості в старшому дошкільному віці:

 

- у самосвідомості  вирізняється самопізнання, самооцінка  і са-моставлення;

 

- образ "Я" включає  досить складну систему властивостей (зовнішніх, особистісних, статевих, з відображенням їх часової динаміки);

 

 

2.3 Особливості розвитку дітей старшого дошкільного віку

 

Дошкольний вік вважається початковим етапом формування особистості. У дітей виникають такі особистісні новоутворення, як супідрядність мотивів, засвоєння моральних і формування довільності поведінки .Особливе місце у періоді дитинства займає старший дошкільний вік. До цього періоду можна віднести вік дітейот5.5 до 7 років. [13] Старший дошкільний вік грає особливу роль особистісному розвитку дитини: у період життя починають формуватися нові психологічні механізми роботи і поведінки.

У старшому дошкільному віці закладаються основи майбутньої особистості: формується стійка структура мотивів; зароджуються нові соціальні потреби (потреба у повазі і визнання дорослого, визнання однолітків, проявляється інтерес до колективних форм діяльності); виникає новий (опосередкований) тип мотивації - основа довільної поведінки; дитина засвоює певну систему соціальних цінностей; моральних і правил поведінки. Дитина в старшому дошкільному віці починає усвідомлювати і узагальнювати свої переживання, формується внутрішня соціальна позиція, більш стійка самооцінка і відповідне ставлення до успіху і невдачі у діяльності. Розвиток дитини включає дві сторони. Одна із них у тому, що вона помалу починає розуміти світ довкола себе і усвідомлює свою місце у ньому; це викликає нові типи мотиви поведінки, під впливом яких дитина робить ті чи інші вчинки. Друга розвиток відчуття волі. Вони забезпечують дієвість цих мотивів, стійкість поведінки, його відому незалежність через зміну зовнішніхо бставин.[6] Старший дошкільний вік грає особливу роль психічному розвитку дитини: у період життя починають формуватися нові психологічні механізми роботи і поведінці. Цей етап сприятливий для оволодіння соціального простору, а також людських стосунків через стосунки з дорослими і однолітками. Цей вік приносить дитині нові принципові досягнення. Одне з найважливіших досягнень старшого дошкільного віку є ставлення свого соціального "Я", формування внутрішньої соціальної позиції, поглядів на себе.

 

У старшому дошкільному віці у зміст поглядів на себе входить відбиток своїх властивостей, якостей, можливостей. Дані про свої можливості накопичуються поступово завдяки досвіду різноманітної діяльності, спілкування з дорослими і однолітками. Уявлення дитини про себе доповнюються відповідним ставленням до самогосебе.[5]

Формування образу себе відбувається з урахуванням встановлення перетинів поміж індивідуальним досвідом дитини і інформацією, що він одержує у процесі спілкування.Налагоджуючи контакти з людьми, порівнюючи себе із ними, зіставляючи результати своєї діяльності з результатами інших дітей, дитина отримує нові знання як про іншу людину, так і про себе.

У старшому дошкільному  віці відбувається розвиток самосвідомості. У цьому, дорослий, організовуючи діяльність старшого дошкільника, допомагає дитині опанувати засобами самоусвідомлення про себе. Джерелом розвитку самосвідомості вважається провідна діяльність. Отже, ми можемо відзначити, основним чинником, які надають, значний вплив в розвитку дитині у цьому віці є - гра.

Гра - це форма діяльністі в умовних ситуаціях, яка спрямована на відтворення і засвоєння громадського досвіду, фіксованого в соціально закріплених засобах здійснення предметних дій, в предметах науці й культури.

У процесі розвитку у дитини в дошкільному віці формується уявлення про себе та властивих йому якостях та обмежених можливостях (образ реального "Я" - "якою є"), але й уявлення у тому, яким він повинен бути, як його хочуть бачити оточуючі (образ ідеального "Я" - "хоч би яким самим я хотів бути"). Оцінна складова самосвідомості відбиває ставлення людини й своїм якостям, його самооцінку

До старшому дошкільному  віку ставлення до себе істотно змінюється. У такому віці, діти починають усвідомлювати як свої конкретні дії і забезпечення якості, а й свої бажання, переживання, мотиви, які, на відміну об'єктивних характеристик, є предметом оцінки й порівняння, але об'єднують їх і консолідують особистість дитини на загалом усе це у посиленні суб'єктній складової самосвідомості й у змінах взаємовідносини старшого дошкільника до інших людей.

Самосвідомість дитини виходить поза межі своїх об'єктних характеристик й відкрито для переживань інших. Дитина стає як протилежною істотою, як засобом самоствердження і предметом перевірки себе, а й самоцінною особистістю, суб'єктом спілкування, і звернення їх цілісного «Я». Саме тому діти охоче допомагають одноліткам, співпереживають їм, і сприймають чужі успіхи як свої поразки.

Оточуючі впливають в розвитку особистості старшого дошкільника з допомогою моральних норм. Вони засвоюються дитиною під впливом зразків і керував поведінки. Взірцями поведінки для дітей служать, передусім, самі дорослі - їх вчинки, взаємовідносини. Дитина схильний їм наслідувати, переймати їх манери, запозичати вони оцінку людей, подій, речей.

Діти старшого дошкільного  віку знайомляться з життям дорослих багатьма шляхами - спостерігаючи їхню самовіддану працю, слухаючи розповіді, вірші, казки. За зразок було йому виступають поведінка тих осіб, що викликають любов, повагу та схвалення оточуючих. Дорослі навчають дитини правил поведінки в, й інші правила ускладнюються протягом дошкільного дитинства.

Також саме дорослі організують  повсякденне поведінка дітей  і забезпечують вправу в позитивних вчинках.Предъявляя дітям вимоги, і оцінюючи їх вчинки, дорослі домагаються від дітей виконання правил. Поступово й існують самі діти починають оцінювати за свої вчинки, з уявлення про те, якого поведінки очікують від них оточуючі.

 

 

 

 

Розділ 3.Опис вибірки і методик дослідження самопізнання і самосвідомості у дітей дошкільного віку.

 

3.1 Дослідження  дітей дошкільного віку методиками «Сходинки», В. Г.Шур; та «Намалюй себе», А.М.Прихожан.

 

Це дослідження проводилося в дошкільній освітній установі розвитку дитини, дитсадку «Перлина» міста Києва. Загальний обсяг вибірки становить 17 дітей старшого дошкільного віку (від 5 до 7 років), - 7 хлопчиків і десяти дівчаток.

У процесі емпіричного дослідження здійснювалося виявлення рівнів самооцінки дітей старшого дошкільного віку, виявлялася система уявлень дитини у тому, як вона оцінює себе сама, як, на її думку, її оцінюють інші люди.

Психодиагностический  інструментарій. Психологічні особливості  прояви самооцінки визначалися з  допомогою наступних методик: вивчення самооцінки дитину поруч із допомогою методики «Сходинки», В. Г.Шур; методика «Намалюй себе», А.М.Прихожан.

 

Методика дослідження самооцінки дитини «Сходинки», В. Г. Щур.

 

Ця методика полягає  в оцінюванні дітьми старшого дошкільного віку своїх особистісних якостей, такі як доброта; розумові якості; сила; сміливість; здоров'я; зовнішність; вольові якості. Дітям пропонувалося на зображенні драбини у сім щаблів відзначити фішками рівень розвитку в них цих якостей (показник самооцінки) і культурний рівень домагань (такий рівень розвитку цих якостей, який би їх задовольнив).

Крім оцінки, даної  дітьми самим, собі пропонувалося відзначити іншими фішками своє місце в позиції  його оточення: однолітків, батьків, вихователів. Методика дозволяє визначити висоту самооцінки дітей старшого дошкільного віку, її стійкість чи суперечливість, рівень домагань особи і ступінь рівнів самооцінки претензій, і навіть адекватність уявлень дитини про себе.

 

Методика «Намалюй себе», А.М.Прихожан.

 

Ця методика є проективною методикою вивчення особистості дітей старшого дошкільного віку. Методика полягає в пропозиції дітям намалювати три малюнка певними кольоровими олівцями. У першій сторінці - відзначається ім'я, вік дитини, стать; на другій сторінці - необхідно намалювати «поганого хлопчика» чи «погану дівчинку» чорним і коричневим олівцями; на третій- «хорошого хлопчика» чи «хорошу дівчинку» синім і червоним олівцями, на четвертій - себе, «Я», усіма кольорами, запропонованими на дослідження. Ця методика полягає в вивченні самооцінки і спільного емоційного ставлення до себе дітей старшого дошкільного віку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2 Аналіз результатів дослідження особливостей прояви самооцінки в дітей віком дошкільного віку

 

Спочатку діти старшого дошкільного віку було обстежено з допомогою методики «Сходинки» В. Г. Щур, з допомогою оцінювання дітьми своїх особистісних якостей, такі як доброта; розумові якості; сила; сміливість; здоров'я; зовнішність; вольові якості.

З'ясовано, що залежними критеріями для дітей старшого дошкільного віку даної вибірці є всі перелічені вище особисті якості: доброта; розумові якості; сила; сміливість; здоров'я; зовнішність; вольові якості; намагання. У наданій групі дітей найбільша залежність було виявлено між самим дитиною та дорослими (батьками), найменша - між дитиною та однолітками.

Однак великий взаємозв'язок проявляється між оцінкою дитину і гаданої оцінкою дорослого, що саме батька. Такий взаємозв'язок спостерігається поміж усіма особистісними якостями дитини.

У багатьох пояснень свого вибору діти часто підкреслювали роль дорослого у житті. Тобто, найбільше впливом формування дитячої самооцінки надають батьки, а усвідомлювані дитиною судження дорослих, закріплюються у свідомості і стають його власними знаннями себе. Тому така часто у своїх оцінках діти спираються на судження батьків.

По підрахованим  оцінкам бачимо, що 75% вибірки дітей старшого дошкільного віку по перемінної «добрий» приймає значення від 1 до 2, тобто значної частини дітей ставить себе першу і другу щаблі, що відповідає високому і дуже високому рівням самооцінки. Щабель «краса» більшість дітей старшого дошкільного віку поставила себе на першу щабель (більше 90%). Найбільше розподіл вибірки по змінним «добрий - краса» перебувають на першому місці.

Отже, з'ясовано, що за даної вибірці піддослідних у дітей віком старшого дошкільного віку значимими критеріями є краса і добрий.

 

 Найбільше розподіл  вибірки по змінним «розум, краса,  намагання» зосереджено першою  значенні (на першому місці). Це свідчить, що діти воліли ставити себе першу сходинку.

Більше 75% дітей старшого дошкільного віку розподіляли себе першу і другу щаблі драбинки. Можна припустити, що з даної вибірки піддослідних значимими якостями для самооцінки є розумові якості, зовнішність і намагання.

 

 Драбинка «здоров'я» відрізняється від інших змінних (краса, доброта, намагання). 75% вибірки дітей старшого дошкільного віку по перемінної «здоров'я» приймає значення від 1 до 2, тобто значної частини дітей ставить себе першу і другу щаблі, що відповідає високому і дуже високому рівням самооцінки. У водночас, слід зазначити, що 25% дітей оцінили себе по перемінної «здоров'я» нижче, поставивши себе з третього по п'яту щабель. Це може вказувати сильну самокритичність до себе, зокрема під впливом думок значимого оточення для дитини старшого дошкільного віку

 

Найбільше розподіл вибірки  по перемінної «здоров'я» сконцентровано другого щаблі.

За критерієм «доброта» 100% піддослідних старшого дошкільного  віку проставили себе першу і другий ступінь, що  може вказувати на високий рівень самооцінки за цим показником.

По змінним «сила» і «сміливість» 75% вибірки дітей старшого дошкільного віку з двох змінним приймає значення від 1 до 2, тобто значної частини дітей ставить себе першу і другу щаблі. У водночас, слід зазначити, що 25% дітей оцінили себе за даними змінним нижче, поставивши себе з третього по п'яту щабель - змінна «сила» і з третю по шосту щабель - по перемінної «сміливість». По висловлювань дітей у даної вибірці можна припустити, що сила і ваша сміливість мають високу значущість для хлопців. Про розвиненисть своєї юридичної чинності і сміливості вони судять найчастіше за результатами своїх дій «…займаюся боротьбою, завжди виграю…» «…не перемагаю, коли б'юся, сил немає...».

 

Для визначення рівня  самооцінки в дітей віком старшого дошкільного вік нами було використано методика «Намалюй себе», А.М.Прихожан. Використовувана методика носить проективний характер вивчення особистості дітей старшого дошкільного віку, полягає в вивченні самооцінки і спільного емоційного ставлення до дітей старшого дошкільного віку .

 

Для обробки результатів було прийнято такі показники рівнів самооцінки і спільного емоційного ставлення: від 0 і від і по 2 балів - низький рівень, занижена самооцінка, за негативної результаті негативне ставлення себе, можливо, повне несприйняття себе; від 3 до 5 балів - середній, адекватне позитивне ставлення себе; від 6 і від балів - дуже високий рівень, завищеною самооцінкою [16].

З допомогою наданих  балів виявили кількісне співвідношення рівнів самооцінки у цій вибірки в дітей віком старшого дошкільного віку.