Система комплексної діагностики знань студентів

- системи поточного контролю  успішності, що дозволяє охопити   максимальну кількість студентів  навчальної групи під час кожного  семінарського та практичного  заняття (формами поточного оцінювання можуть бути: усне опитування, виступ на семінарському чи практичному занятті у дискусії або із рефератом/науковою доповіддю, письмова контрольна робота, тестування із конкретної теми або з окремих питань змістового модуля, перевірка виконання самостійного домашнього завдання, мультимедійна презентація певного навчального матеріалу із змістового модуля). 

  -   системи  чіткої  організації самостійної роботи  кожного студента СРС, яка б  органічно поєднувала максимально  конкретне планування з ефективним  поточним, рубіжним (модульним) та  підсумковим контролем;

  - використання 50 хвилин  навчального часу кожного останнього  семінарського або практичного  заняття змістового модуля, останні  30 хвилин якого передбачені для  проведення модульної контрольної  роботи, для здійснення суцільної перевірки та оцінювання СРС з тем змістового модуля, що оцінюється. 

- достатньої забезпеченості  викладання навчальних дисциплін  навчально-методичними матеріалами,  у т.ч. для здійснення якісного  багатоваріантного тестового модульного  контролю, розрахованого на  30 хвилин  робочого часу.

   - використання технічних  засобів та інтерактивних методів  інтенсифікації навчального процесу,  зокрема, комп’ютерного контролю  знань.

   -  системи обліку  заборгованості та забезпечення  своєчасного відпрацювання студентом  пропущених занять та незадовільних  оцінок, що дозволяє йому зрозуміти  негативні наслідки свого безвідповідального  ставлення до навчання задовго  до кінця семестру (підсумкового  контролю) та змінити свою поведінку.

Таким чином, методика комплексної  діагностики знань студентів  ґрунтується на контролі дотримання ними навчальної дисципліни, систематичного здійснення необхідного обсягу навчальної роботи, якості засвоєння навчального  програмного матеріалу, що забезпечується   під час поточного та  рубіжного  модульного контролю. 

Методика  спирається на чіткі критерії оцінювання  усіх видів навчальної роботи студентів (роботу на лекційних, семінарських і  практичних  аудиторних заняттях, виконання  самостійних навчальних та індивідуальних творчих завдань, модульних контрольних  робіт - МКР ), які мають бути єдиними, універсальними, відомими та зрозумілими  усім студентам, а також застосовуватися  усіма науково-педагогічними працівниками однаково.

В основу комплексної діагностики  знань покладена бальна система, яка дозволяє послідовно переводить бали у звичайну шкалу оцінок. Така система: дає більш точну і  об’єктивну оцінку рівня знань студента; покращує результативність самостійної  роботи; стимулює студента на дотримання навчальної дисципліни; визначає місце  кожного студента у групі та на курсі за рівнем знань за рейтингом,   надає переваги, зокрема додаткові вільні від офіційних занять дні тим з них, хто складає екзамени та заліки «автоматично»,    таким чином створює сприятливі умови для формування атмосфери здорової змагальності та вмотивованості у навчанні.

 Критерії оцінки  та методичні вказівки щодо  поточного оцінювання  окремих  видів навчальної роботи

 

1.  При оцінюванні усних (письмових)  відповідей:

Відповідь на оцінку – «5»     має відповідати таким вимогам:

• розгорнутий, вичерпний виклад змісту теоретичного питання, в якому присутній повний перелік основних понять, категорій та законів, необхідних для розкриття змісту питання;
• знання нормативного та законодавчого матеріалу, обов’язкове посилання на них під час розкриття теоретичного питання та розв'язанні тестових питань;
• точність формулювань, логіка, достатній рівень узагальненості знань.

Відповідь на оцінку 4  –  "добре" оцінюється, якщо:

• порівняно з відповіддю на найвищий бал не зроблено розкриття хоча б одного з пунктів, вказаних вище, якщо він необхідний для вичерпної відповіді;
• хід виконання практичних завдань є правильним, але допущені незначні помилки в трактуванні чи розрахунках.

Відповідь на оцінку 3  –  "задовільно" оцінюється, якщо:

• письмова відповідь на теоретичне питання малообґрунтована, неповна, з визначенням лише основних понять;
• студент не знайомий з нормативно-законодавчими актами у сфері відповідної галузі права, а звідси, наприклад, більша кількість відповідей на тестові питання є невірними;
• студент знає, але не вміє застосовувати норми законів для розв’язування практичного завдання;
• студент лише з допомогою викладача може зрозуміти та виправити свої помилки.

Відповідь на оцінку 2  –  "незадовільно" оцінюється якщо: 

• відповідь студента елементарна, фрагментарна, зумовлена нечіткими уявленнями про зміст нормативно-правових актів у сфері даної галузі права;
• студент не може самостійно сформулювати основні поняття, категорії;
• допущені грубі помилки, і студент не може їх виправити;
• студент не вміє робити висновки за обчисленими показниками.

2.  При усних відповідях (доповідях) додатковими критеріями  оцінки мають бути:

 

- повнота розкриття питання;

- логіка викладення, культура мови;

- емоційність та переконаність;

- використання посилання на  основну та додаткову літературу (підручники, навчальні посібники,  журнали тощо);

- підготовка та супроводження  усної відповіді (доповіді) мультимедійною  презентацією матеріалу за допомогою  комп’ютерної техніки, а також  інших різних технічних засобів  (плівок, слайдів, приладів, схем  тощо).

- аналітичні міркування, вміння  робити порівняння, висновки.

Кафедрами можуть висуватися додаткові  критерії виходячи зі специфіки дисциплін, що викладаються.

З критеріями комплексної діагностики  знань науково-педагогічних працівників  знайомить студентів на початку  викладання навчальної дисципліни.

Кожну оцінку студента викладач повинен  аргументувати.

Критерії оцінки та методичні  вказівки щодо  поточного контролю 

Поточне оцінювання успішності студентів з конкретної дисципліни включає до себе оцінки за традиційною  шкалою (від 2 до 5 балів), отримані студентом  на аудиторних заняттях за відповіді  під час усного та експрес-письмового опитування, а також оцінки за відпрацювання  пропущених занять та незадовільних  оцінок.

Відмова від виступу на семінарському/практичному занятті  оцінюються теж як  незадовільна відповідь. 

Кількість балів за відпрацювання  визначається науково-педагогічним працівником  не залежно від  характеру заборгованості та дорівнює 3,4,5 балів.

Перевірка явки студентів  здійснюється на початку кожного  заняття. Поява студента в аудиторії  після проведеної перевірки не призводить до зміни раніше проставленої викладачем відмітки «Н» та вимагає відпрацювання у звичайному порядку як пропущеного заняття.

Факт відпрацювання в  обов’язковому порядку дублюється відповідним записом викладача  у спеціально відведеному з цією метою розділі журналу.

За кожний пропуск заняття, а також кожну незадовільну оцінку при підведенні підсумків знімається по 2 штрафних бали.

Критерії оцінки та методичні  вказівки щодо  оцінювання самостійної  роботи студента (СРС)

  Оцінювання самостійної  роботи студента включає оцінку(ки) за виконання завдань, передбачених  у навчально-методичному комплексі  для змістового модуля, що контролюється  (ведення робочого зошиту для  фіксації матеріалів до семінарів  та практичних занять, а також  виконання завдань, винесених  спеціально для  самостійного  опрацювання. 

 

Оцінювання самостійної  роботи студентів за результатами перевірки  конспектів та робочих зошитів	18-20	Завдання для самостійного опрацювання, передбачені   НМК    до кожного аудиторного заняття  з тем, що входять до змістового модуля, виконані повністю та правильно (можуть бути допущені несуттєві помилки  чи окреме завдання виконане частково).
	15-17	Завдання для самостійного опрацювання, передбачені   НМК    до кожного аудиторного заняття  з тем, що входять до змістового модуля, виконані не менше ніж на 75%  та містять лише несуттєві помилки.
	10	Завдання для самостійного опрацювання, передбачені   НМК    до кожного аудиторного заняття  з тем, що входять до змістового модуля, виконані не менше ніж на 50%  та містять  несуттєві помилки.
	5	Завдання для самостійного опрацювання, передбачені   НМК    до кожного аудиторного заняття  з тем, що входять до змістового модуля, виконані не менше ніж на 50% , хоча і містять  помилки
	0	Студент виконав лише 1-2 завдання, без пояснень чи з помилками.

Критерії оцінки та методичні  вказівки щодо  оцінювання індивідуальних творчих завдань

 

В процесі вивчення навчальної дисципліни студент має право  додатково   виконати індивідуальне творче завдання, зокрема підготувати і захистити  на аудиторному занятті один реферат  на обрану ним особисто тему або  одну міні-наукову доповідь ( у т.ч. рецензію наукової статті, огляд наукових публікацій  тощо), зробити оригінальну  мультимедійну презентацію навчального матеріалу,  підготувати та письмово оформити практичне завдання та «ключі» розв’язання,    ситуаційну задачу,  наочні матеріали,  схеми тощо) і таким чином заробити додаткові бали до оцінки за конкретний змістовий модуль..

Відповідними додатковими балами до підсумкової оцінки за заліковий кредит (тобто за навчальну дисципліну в цілому) – від 3 до 5 балів заохочується  участь студента у науково-дослідній роботі з проблематики  навчальної дисципліни (виступи в наукових гуртках, на конференціях, участь в конкурсах наукових праць тощо ).

Теми реферату студент має обрати з числа рекомендованих кафедрою до кожної з тем певної начальної  дисципліни у разі, якщо вона не обрана раніше  іншим студентом групи. Студент може за погодженням з викладачем  обрати і власну тему.

  Написання реферату по рекомендованій  кафедрою темі та його презентація  «захист» під час аудиторного  заняття не є обов’язковим  для студента.  Втім, бажаним і  тому дана Методика передбачає  заходи стимулювання студентів  до виконання за власним бажанням  такого індивідуального творчого  завдання, а саме можливість отримати  значної кількості додаткових  балів (ДБ).

Максимальна оцінка за реферат, наукову  доповідь дорівнюється 10 балів (5 балів - за текст та 5 балів - за презентацію  наукової доповіді або  і захист реферату).

Незадовільно підготовлений текст  реферату (плагіат,  невідповідність  змісту роботи реаліям сьогодення, невідповідність змісту роботи плану, застарілість використаної нормативної  та бібліографічної бази тощо) може бути причиною для відмови викладача  оцінювати роботу,що водночас унеможливлює її презентацію та захист студентом.

  Сумарна позитивна оцінка  за реферат або наукову доповідь (за обидві складові оцінювання)  додається до оцінки за рубіжний  модульний контроль за підсумками  вивчення відповідного змістового   модуля.

Конкретні вимоги до написання реферату розробляються та затверджуються кафедрами, виходячи зі специфіки окремих навчальних дисциплін.

Студент може обмежитися підготовкою  лише тексту реферату, або також  виступити на аудиторному занятті  з доповіддю-презентацією та відповісти на можливі запитання та зауваження, тобто захистити свою роботу.

 

Рубіжний модульний контроль (РМК)  як центральний елемент  комплексної діагностики знань  студентів

Рубіжний модульний контроль (РМК) - це форма оцінювання знань студентів   після вивчення логічно завершеної частини програми навчальної дисципліни - змістового модуля.

РМК відбувається на основі модульної (тестової) контрольної роботи (МК)., що проводиться в останні 30 хвилин останнього  аудиторного  заняття певного змістового модуля.  Не дозволяється переносити МК на перше  заняття  наступного змістового модуля. МК повинен включати питання, що розглядалися на аудиторних заняттях та вивчалися під час СРС протягом  відповідного змістового модуля, з урахуванням зв’язку з попередніми модулями