Система комплексної діагностики знань студентів

Модульна  контрольна робота  може проводитися не тільки у формі  тестування, а також фронтального опитування чи  співбесіди.

  Для проведення МК кафедра  розробляє комплекти відповідних  матеріалів (перелік тестових контрольних  питань щонайменше у 5-ти варіантах,  ключі до них, комплект інших  контрольних завдань /вправ з  тем змістового модуля).   До  контрольних завдань обов’язково  включаються питання з самостійної  роботи, що мали виконати студенти.

Як правило максимальна оцінка за модульну контрольну роботу за підсумками вивчення змістового модуля має складати 50 балів, а загальна структура розподілу 100 балів за рубіжний модульний контроль передбачає наступний їх розподіл:

• за модульну контроль роботу 50 балів;
• за самостійну роботу 20 балів;
• за виконання індивідуальних творчих завдань 10 балів;
• решта поточні оцінки з урахуванням відпрацювань.

У випадку, коли у процесі  складання МК студент  виявив незадовільні знання, тобто набрав менше балів, чим потрібно для того, щоб разом  з іншими елементами оцінювання рубіжного  модульного контролю за змістовий модуль набрати в сумі, щонайменше 60 балів, студент зобов’язаний перескласти  модульну контрольну роботу (МКР). Перескласти  МКР потрібно обов’язково до початку  наступного рубіжного модульного контролю.

  Стосовно навчальних  дисциплін, вивчення яких передбачається  протягом більше одного семестру, попередні результати за перший  семестр  оцінюється   як  середньоарифметична балів набраних за кожен змістовий модуль даного семестру, а підсумкова оцінка розраховується як середньоарифметична  балів, набраних за усі змістові модулі.

 

Підсумковий контроль з навчальної дисципліни за методикою комплексної  діагностики знань студентів

 

 На останнє заняття з дисципліни  деканати за погодженням з  ВНМНР інституту через  методистів  курсів видають залікові або  екзаменаційні відомості зі списком  всієї групи, яку заповнюють  науково-педагогічні працівники, проставляючи  кількість балів та  відповідні  їм оцінки за національною  шкалою та шкалою ECTS тим студентам, які задоволені  підсумковою рейтинговою оцінкою.

   Вважається, що студент склав  екзамен автоматично, якщо середня  арифметична суми балів отриманих  ним за РМК з усіх змістових  модулів навчальної дисципліни  та додаткові бали дорівнюють  у сумі 60 та більше балів. Додатковими  є бали за активну участь  в студентських наукових гуртках  кафедри, підготовку наукових  досліджень, що були відзначені  під час «Кафедральних читань»  та з тезами яких студент  виступав на загальноінститутській,  академічній наукових конференціях.

У разі, якщо студент бажає покращити  з навчальної дисципліни  складає  екзамен або залік.

У разі отримання під час екзамену оцінки, нижчої ніж та, що відповідає набраним за увесь період вивчення дисципліни балам, студенту виставляється  оцінка, отримана під час екзамену.

У разі отримання під час екзамену більш високої оцінки, ніж та, що відповідає набраним за увесь період вивчення дисципліни балам, студенту виставляється  оцінка, отримана під час екзамену.

   Студент допускається до  складання екзамену/заліку лише  у разі отримання позитивних  оцінок з усіх РМК (змістових  модулів ) та наявності відпрацьованих  пропусків та незадовільних оцінок.

 

Єдина бальна система оцінювання знань  студентів  національною шкалою та шкалою ЕСТS

 

За шкалою  НАВС	За національною шкалою	За шкалою ECTS	Рівень компетентності	Критерії оцінювання
86 – 100	5 „відмінно”	А	Високий (творчий)	Особа, що навчається, виявляє  особливі творчі здібності, вміє самостійно здобувати знання, без допомоги викладача  знаходить джерела інформації, використовує набуті знання і вміння в нестандартних  ситуаціях, переконливо аргументує відповіді, самостійно розвиває власні обдарування і нахили.
80 – 85	4       „добре”	В	Достатній (конструктивно-варіативний	Особа, що навчається, вільно володіє вивченим обсягом матеріалу, застосовує його на практиці, вільно розв’язує  вправи і задачі в стандартних  ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, кількість яких незначна.
71 – 79		С		Особа, що навчається, вміє зіставляти, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом викладача, в цілому самостійно застосовувати її на практиці, контролювати власну діяльність, виправляти помилки, серед яких є суттєві, добирати аргументи на підтвердження певних думок.
66 – 70	3 "задовільно"	D	Середній (репродуктивний)	Особа, що навчається, відтворює  значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень, з допомогою викладача  може аналізувати матеріал, виправляти помилки, серед яких є значна кількість  суттєвих.
60-65		Е		Особа, що навчається, володіє  матеріалом на рівні, вищому за початковий, значну частину його відтворює на продуктивному рівні.
30 – 59	2 "незадовільно" з можливістю  повторного складання	FX	Низький (рецептивно-продуктивний)	Особа, що навчається, володіє  матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального  матеріалу.
0 – 29	2 "незадовільно" з обов’язковим  повторним курсом ”	F		Особа, що навчається, володіє  матеріалом на рівні елементарного  розпізнання і відтворення окремих  фактів, елементів, об’єктів.

 

FX означає: “незадовільно”  — необхідно виконати певну  додаткову роботу для успішного  складання;

F означає: “незадовільно”  — необхідна значна подальша  робота. Державна атестація студентів  проводиться відповідно до чинної  нормативної бази.

Наприклад:

Підсумкова рейтингова оцінка (в балах) за дисципліну   в цілому (заліковий кредит) визначається за формулою:

1). За умови не складання студентом заліку, екзамену (тобто «автоматично»):

R_д1 = R_m+ ДБ, де

R_д1 - підсумкова (загальна) рейтингова оцінка в балах заліковий кредит, тобто за дисципліну в цілому (або за семестрову частину дисципліни).

R_m - підсумкова рейтингова оцінка змістових модулів, що визначається як середнє арифметичне підсумкових бальних оцінок за усі змістові модулі.

ДБ - додаткові бали за навчально-творчу діяльність до 15 балів (активна участь в роботі наукового гуртка студентів з дисциплін кафедри, виступ з науковою доповіддю на студентській науковій конференції, участі у щорічному конкурсі наукових робіт студентів НАВС), за  100%  відвідування занять студенту нараховуються додаткові 5 балів.

 

Форми контролю знань студентів  та методичне забезпечення контрольних  заходів

Корінне поліпшення якості підготовки спеціалістів може бути забезпечене  не тільки суттєвим удосконаленням методів  навчання, але і надійним зворотнім  зв’язком, який реалізується через  навчальну, творчу та практичну діяльність студентів. Контроль цієї діяльності, тобто контроль якості результатів  навчання – одна з важливих проблем  методичного характеру. Саме тому посилення  уваги до проблеми контролю занять викликане не тільки бажанням визначити  ступінь підготовленості студентів, рівень якості викладання, але і  потребою удосконалити всю систему  навчання.

За місцем, яке посідає  контроль у навчальному процесі  училища, розрізняємо попередній (вхідний), поточний, рубіжний і підсумковий  контроль.

Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовуємо як передумову для успішного планування і керівництва навчальним процесом. Він дає змогу визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у складності матеріалу. Формою попереднього контролю є вхідний контроль знань. Він проводиться на 1-му курсі, щоб оцінити реальність оцінок, отриманих на вступних іспитах з певного предмета. Попередній контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань проводимо також через деякий час після підсумкового іспиту з певної дисципліни як з метою оцінки міцності знань, так і з метою визначення рівня знань з забезпечуючих предметів для визначення можливості сприйняття нових навчальних дисциплін.

Поточний контроль знань  є органічною частиною всього педагогічного процесу і слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу. Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю. Завдання поточного контролю зводяться до того, щоб:

1) виявити обсяг, глибину  і якість сприйняття (засвоєння)  матеріалу, що вивчається;

2) визначити недоліки  у знаннях і намітити шляхи  їх усунення;

3) виявити ступінь відповідальності  студентів і ставлення їх до  роботи, встановивши причини, які  перешкоджають їх роботі;

4) виявити рівень опанування  навиків самостійної роботи і  намітити шляхи і засоби їх  розвитку;

5) стимулювати інтерес  студентів до предмета і їх  активність у пізнанні.

Головне завдання поточного  контролю - допомогти студентам організувати свою роботу, навчитись самостійно, відповідально і систематично вивчати усі навчальні предмети. Поточний контроль - це продовження навчальної діяльності педагога і педагогічного колективу, він пов’язаний з усіма видами навчальної роботи і має навчити студентів готуватись до перевірки з першого дня занять і кожного дня, а не наприкінці семестру або навчального року. Разом з тим поточний контроль є показником роботи і педагогічного колективу. Звісно, що студенти у семестрі вивчають одночасно до десяти предметів, і не усі викладачі ставлять до них однакові вимоги. Нерідко деякі викладачі ставлять дещо підвищені вимоги, і студенти змушені весь семестр займатись тільки одним предметом коштом інших. У цьому разі показники поточної успішності можуть бути сигналом про серйозні порушення навчального процесу.

Зазначені завдання поточного  контролю вимагають від викладачів і адміністрації відпрацювати певну  систему і методику його проведення з врахуванням рівномірного і узгодженого розподілення контрольних знань у відповідності до бюджету часу студентів.

Рубіжний (тематичний, модульний, блоковий) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів, тем і пов'язаних з цим пізнавальних, методичних, психологічних і організаційних якостей студентів. Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання. Якщо поточний контроль проводимо лише з метою діагностики першого рівня засвоєння, тобто рівня загального орієнтування у предметі, то рубіжний контроль дає можливість перевірити засвоєння отриманих знань через більш довгочасний період і охоплює більш значні за обсягом розділи курсу. Відповідно змінюється методика контролю, від студентів можна вимагати самостійної конструктивної діяльності, а також виявити взаємозв'язки з іншими розділами курсу.

Рубіжний контроль може проводитись усно й письмово, у вигляді контрольної роботи, індивідуально або у групі.

Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їх знань і навиків у відповідності до моделі молодшого спеціаліста.

До підсумкового контролю належать семестрові, перевідні і  державні іспити, а також заліки перед іспитом. Основна мета іспитів - встановлення дійсного змісту знань  студентів за обсягом, якістю і глибиною і вміннями застосовувати їх у  практичній діяльності.

Основними формами контролю знань студентів є контроль на лекції, на семінарських і практичних заняттях, у позоаудиторний час, на консультаціях, заліках і іспитах.

1. Контроль на лекції  ми проводимо як вибіркове  усне опитування студентів або з застосуванням тестів за раніше викладеним матеріалом, особливо за розділами курсу, які необхідні для зрозуміння теми лекції, що читається, або ж для встановлення ступеня засвоєння матеріалу прочитаної лекції (проводиться за звичай у кінці першої або на початку другої години лекції).

Поточний контроль на лекції покликаний привчити студентів до систематичної проробки пройденого матеріалу і підготовки до майбутньої лекції, встановити ступінь засвоєння теорії, виявити найбільш важкі для сприйняття студентів розділи з наступним роз'ясненням їх. Контроль на лекції не має віднімати багато часу.

Поточний контроль на практичних, семінарських і лабораторних заняттях проводиться з метою вияснення  готовності студентів до занять у  таких формах:

1. Вибіркове усне опитування  перед початком занять.

2. Фронтальне стандартизоване  опитування за карточками, тестами  протягом 5-10 хв.

3. Фронтальна перевірка  виконання домашніх завдань.

4. Виклик до дошки окремих  студентів для самостійного розв'язування  задач, письмові відповіді на  окремі запитання, дані на лабораторному занятті.

5. Оцінка активності студента  у процесі занять, внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і  визначень, доповнень попередніх  відповідей і т. ін.

6. Письмова (до 45 хв.) контрольна  робота.

7. Колоквіум по самостійних  розділах теоретичного курсу  (темах або модулях).

Контроль у позоаудиторний час

1. Перевірка перебігу  виконання домашніх завдань, науково-дослідних  і контрольних робіт. Оцінюються  якість і акуратність виконання,  точність і оригінальність рішень, перегляд спеціальної літератури, наявність елементів дослідження,  виконання завдання у встановленому  обсязі відповідно до заданих  строків.

2. Перевірка конспектів  лекцій і рекомендованої літератури.