Використання літературної спадщини В.О.Сухомлинського ,як засіб виховання загально -людських цінностей у дітей дошкільного віку

Для педагогіки співробітництва  значущим є положення В.О. Сухомлинського про гармонію інтересів особистості  і колективу. Видатний педагог виступав проти підпорядкування окремої  особистості ідеології колективу, виключав будь-які форми конформізму: «як усі, так і я», «колектив  завжди має рацію» тощо. Колектив, на думку педагога, стає дієвою силою  лише тоді, коли особистість вкладає  сили своєї душі в іншу людину, піклується про неї. Взаємна довіра, авторитет  особистості на ґрунті добрих вчинків, утворення і збереження кращих традицій спілкування наповнюють ціннісним  змістом і одухотворюють життя  студентського колективу, стають вагомим  стимулом для інтелектуального саморозвитку особистості кожного студента.

В. О. Сухомлинський багато уваги приділяв створенню й розв’язанню  в навчально-виховному процесі  проблемних ситуацій, які найяскравіше демонструють зв'язок навчання з життям. І для сучасних викладачів вищої  школи слушними є поради педагога щодо організації проблемного навчання, конструктивної навчальної співпраці. Так, В. О. Сухомлинський наголошував, що для створення проблемної ситуації доцільно використовувати такі прийоми, як пряма постановка проблеми, проблемне  завдання у вигляді запитання, повідомлення інформації, яка містить суперечність, повідомлення протилежних думок  з будь-якого питання, звертання  уваги на те чи інше життєве явище, яке потрібно пояснити, повідомлення фактів, які викликають непорозуміння, порівняння життєвих знань з науковими, постановка запитання, на яке повинен  відповісти студент, прослухавши частину  лекції, і самостійно зробити висновки.

Стимулює розумову діяльність студента і стиль спілкування  викладача. Такий стиль характеризується оптимальністю вимог, педагогічним оптимізмом, емпатією, формуванням  дружніх стосунків студентів  у навчальному процесі, створенням у колективі атмосфери емоційної  напруги, що приводить до успіху, утвердження  мажорного стилю в аудиторії, емоційної контактності викладачів і студентів.

Іноді викладачі, які навіть дуже старанно готуються, не вміють викликати  любові до свого предмета і формувати  у студентів глибокі і систематичні знання. Причиною цього може бути невдале  конструювання інформації: педагог не дотримується пропорцій між фактами, що повідомляються, і теоретичними узагальненнями - логічними конструкціями, котрі допомагають студентам їх усвідомити; викладач сам не бачить логіки свого курсу, основних ідей в ньому. В гонитві за тим, щоб студенти «все знали», він пропускає головне в навчальній дисципліні і від цього програє в мотивації і міцності знань своїх вихованців.

В.О. Сухомлинський – один із тих діячів, хто обстоював відновлення  у вихованні пріоритету загальнолюдських цінностей. Одним із найважливіших  завдань практичної і теоретичної  діяльності педагога-новатора було формування у вихованця особистого ставлення  до навколишнього світу, розуміння  своєї справи і відповідальності перед рідними, близькими, суспільством і перед своєю совістю. Таким  чином здійснювалася соціальна  орієнтація змісту навчально-виховного  процесу, що відбувався на основі навчальної співпраці.

Усвідомлюючи, що успіх багато в чому залежить від стосунків  учителя і учнів, В.О. Сухомлинський  визначив правила, яких має дотримуватись  педагог: встановлення доброзичливих  стосунків з учнями, без чого неможливий виховний процес. Спілкування з школярами  не повинно було обмежуватись стінами  навчального закладу. У Павлиській середній школі були традиційними походи, спостереження за сходом і заходом  сонця, читання віршів і складання  оповідань біля вогнища, слухання музики поля, лісу, річки, повітря. На думку  В.О. Сухомлинського, учитель повинен  досконало володіти вміннями в певній трудовій діяльності, бути майстром своєї  справи, мати якусь трудову пристрасть. У щирому спілкуванні учня й учителя  відбувається складний процес виховання  досконалої особистості, майбутнього  громадянина своєї країни, корисної  для суспільства людини.

Для педагогів, викладачів, професорів університетів актуальними  залишаються узагальнення В.О. Сухомлинського, викладені у відомих працях «Сто порад вчителю», «Павлиська середня  школа», «Як виховати справжню людину», «Розмова з молодим директором школи».

Праці педагога «Як виховати справжню людину» (1989), «Хрестоматія з  етики» (1990)  присвячені форму­ванню  духовності як визначальної якості особистості  через мо­рально-етичне виховання, прищеплення системи життєвих цінностей. В.О. Сухомлинський у педагогіці співробітництва спирався на етику, цінності національної і світової культури. [4, С.385]. «Ми маємо справу з найскладнішим, неоцінним, найдорожчим, що в є житті, - з людиною. Від нас, від нашого вміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить її громадянське й інтелектуальне обличчя, її місце і роль у житті, її щастя», - писав В.О. Сухомлинський [3, С.420]. Ці слова визначають кредо діяльності і викладачів вищих навчальних закладів.

Яскрава самобутня думка  видатного педагога, виважена в особистій  практичній педагогічній і виховній роботі, віднесена до теоретичних  узагальнень, стала ґрунтом для  розвитку демократичних і гуманістичних  засад у педагогіці. Спадщина В.О. Сухомлинського є цінним внеском  у вітчизняну і світову скарбницю  педагогічної думки, організації освітнього процесу не тільки в загальноосвітніх, а й у вищих навчальних закладах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                   Висновки

Підводячи підсумки проведеної роботи, варто зазначити, що всі основні  завдання дослідження були виконані. У роботі наведено теоретичне узагальнення та вирішення проблеми реалізація педагогічних ідей В. О. Сухомлинського щодо виховання загально - людських цінностей у літературнимирними творами. Були визначинні ефективні методи та прийоми запропоновані В.О.Сухомлинським для реалізації ідеї виховання загально - людських цінностей у дітей дошкільного віку;визначенні погляди Василя Олександровича Сухомлинського на виховання загально - людських цінностей у дітей дошкільного віку;  намічинні шляхи втілення ідей В. О. Сухомлинського в практичній роботі з дітьми.  Поради відомого педагога щодо виховання у дітей загально-людських цінностей літературними творами є актуальними і на сучасному етапі становлення системи дошкільної освіти в Україні.

Вивчення творчої спадщини В.Сухомлинського, дає можливість стверджувати, що його теоретико-практичний внесок, сьогодні є актуальним і може бути підґрунтям для створення сучасної особистісно орієнтованої системи дошкільної освіти.

У ході роботи над курсовою роботою провівши та перевіривши  всі твердження по даній темі приходимо  до кінцевого висновку, що всі поставлені цілі були досягнені та всі завдання виконані.В ході даної роботи ми визначили ефективність літературних творів В.О.Сухомлинського, щодо виховання  у дітей загально - людських цінностей.Отже, на мій погляд, робота пройшла успішно  і всі поставлені завдання та цілі були досягнені. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Антонець М. Гуманізм педагогічних нововведень В.О. Сухомлинського // Початкова школа. – 1997. - №9. – С. 35-38.

2.Мухин М. Гуманизм педагогики В.А. Сухомлинського. – М., 1994.

3.Сухомлинський В. Казки школи під голубим небом. К., 1991.

4.Сухомлинський В. Народження громадянина // Вибр. тв.: У 5 т. – К, 1987. – Т. 3. – С. 300.

5.Сухомлинський В. Як виховати справжню людину // Вибр.твори: У 5-ти т. – Т.2. – К., 1976. – С. 149-416.

6.Богуславський М. Сухомлинський  Василь Александрович / Российская  педагогаческая энциклопедия: В  2 т. – М., 1999. – Т.2.

7.Сухомлинський В. Проблеми виховання  всебічно розвиненої особистості  // Вибрані твори: У 5-ти т.  – К.: Рад. шк., 1976. – Т.1 – С.5-502.

8.Сухомлинський В. Казки школи  під голубим небом. К., 1991. Сухомлинський В.Серце віддаю дітям // Вибрані твори: У 5-ти т. – К.: Рад. шк., 1977. – Т-3. – С.7-282.

9.Сухомлинський В. Слово вчителя  в моральному вихованні // Вибр. твори: У 5-ти т. – Т.5. –  К., 1977 . – С. 321-330.

10.Сухомлинський В. Слово про  слово // Вибр. твори: У 5-ти т.  – Т.5. – К., 1977. – С. 160 – 167.

11.Сухомлинський В. Хрестоматия  по этике. М., 1990.

Сухомлинський В. Чиста криниця. К., 1993.

13.Сухомлинський В. Школа і  природа // Вибр. тв.: У 5 т. –  К., 1977. – Т. 5. – С. 549.

14.Українська педагогіка в персоналіях:  У 2-х кн. /За ред О.Сухомлинської.  – К: Либідь, 2005. – Кн.2. – 55

Демиденко В.К. Деякі аспекти морального виховання: Практичний матеріал для  керівників, вихователів і вчителів. – К.: ІЗМН, 1995.

16.Сухомлинський В.О. Батьківська  педагогіка. – К., 1978

17.Сухомлинський В.О. Повне зібр. творів у 5-ти томах. – 1977. – Т.3.

Джон Дьюї. Моральні принципи в  освіті. – К.: 2001

Омельчук В. Психологычны аспекти  педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського//Початкова  школа, 2004р.

Сухомлинський В. Народження громадянина // Вибр. тв.: У 5 т. – К, 1987. – Т. 3. –  С. 300.