Застосування мультимедійних засобів навчаня для активізації пізнавальної активності учнів в ПТНЗ

ВСТУП

Розділ 1. МУЛЬТИМЕДІЙНИЙ ЗАСІБ НАВЧАННЯ ЯК КАТЕГОРІЯ ДИДАКТИКИ

1. Історія виникнення та використання мультимедійного засобу у навчальному
2. Мета і завдання застосування мультимедійного засобу у навчальному процесі
3. Принцип професійного навчання, що першочергово реалізується  при застосуванні мультимедійного засобу
4. Вимоги щодо реалізації мультимедійного

Розділ 2. РЕАЛІЗАЦІЯ МУЛЬТИМЕДІЙНОГО ЗАСОБУ НАВЧАННЯ У ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОМУ (ВИЩОМУ) НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

1. Дослідження умов ефективного застосування мультимедійного
2. Розробка професійно спрямованих завдань (ситуацій), які передбачають ефективне використання мультимедійного засобу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ  

ВСТУП

Головним  питанням сьогодення в системі нової  освіти є опанування учнями вмінь  і навичок саморозвитку особистості, що значною мірою досягається  шляхом впровадження інноваційних технологій, організації процесу навчання. Водночас слід пам’ятати, що будь-яку педагогічну  технологію необхідно розглядати як цілісну систему в єдності  компонентів і взаємозв’язків. Тому із цілої низки найскладніших  проблем, з якими стикається процес демократизації та реформування освіти, найсерйозніша зумовлена нестачею інформаційно-методичних видань і засобів  навчання [8].

Нові форми  розвитку вимагають нових правил і нових шляхів досягнення результатів. Така позиція вимагає від сучасної освіти реформаційних кроків щодо оновлення  її змісту та застосування нових педагогічних підходів, впровадження інформаційних  і комунікаційних технологій, що модернізують навчальний процес [1, 2].

Використання  засобів мультимедіа з метою повторення, узагальнення та систематизації знань не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, але й доповнити відоме новими даними. Відбувається не лише процес пізнання, відтворення та уточнення вже відомого, але й поглиблення знань. Під час роботи з навчальною програмою важливо зосередити увагу учнів на найбільш складну для засвоєння частину, активізувати самостійну пошукову діяльність учнів [3].

Впровадження  нових інформаційних технологій в навчальний процес зумовлює нові способи роботи з текстами. Найбільш розробленим в цьому напрямі  є гіпертекстове представлення  інформації, що поєднує звичайний  текст з інтерактивним вибором  певної порції інформації. Учень отримує можливість динамічно відтворювати нелінійний текст, до того ж кожний наступний фрагмент тексту він сам обирає за допомогою гіперпосилань. Гіпертекстові словники, довідники та підручники полегшують пошук додаткової інформації (пояснюючого тексту, посилань, схем, малюнків) за ключовими словами і дозволяють простежити смислові зв’язки між поняттями.

Об’єкт дослідження: мультимедійний засіб та його використання в навчальному процесі.

Предмет дослідження: застосування мультимедійного засобу у ПТНЗ.

Мета дослідження: вивчити та проаналізувати, як можна організувати роботу учнів на заняттях в ПТНЗ з використанням мультимедійних технологій; продемонструвати переваги інноваційних методів.

Завдання  дослідження: з’ясувати особливості  мультимедійних засобів як дидактичної  категорії; надати характеристику реалізації мультимедійних засобів навчання у  професійно-технічному навчальному  закладі; зробити висновки.

 

 

РОЗДІЛ 1. МУЛЬТИМЕДІЙНий ЗАСіб НАВЧАННЯ ЯК КАТЕГОРІЯ

ДИДАКТИКИ

1. Історія виникнення та використання МУЛЬТИМЕДІЙного ЗАСОБу у навчальному процесі

Дидактичні засоби, як і методи, форми, є частиною педагогічної системи. Вони виконують такі основні функції: інформаційну, засвоєння нового матеріалу, контрольну. Вибір засобів навчання залежить від дидактичної концепції, мети, змісту, методів і умов навчального процесу. В літературі зустрічаються такі визначення засобів навчання:

Засоби навчання – допоміжні матеріально-технічні засоби з їх специфічними дидактичними функціями.

Засоби навчання — це різноманітне навчальне обладнання, яке використовують у системі пізнавальної діяльності (книги, зошити, письмове приладдя, лабораторне обладнання, технічні засоби навчання, карти, таблиці та ін.)

Засоби навчання - це різноманітні матеріали і знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш успішно і за коротший час досягаються визначені цілі навчання. 
 Таким чином, засоби навчання – це матеріальні або ідеальні об'єкти, які «розміщено» між учителем та учнем і використовуються для засвоєння знань, формування досвіду пізнавальної та практичної діяльності. Засіб навчання суттєво впливає на якість знань учнів, їх розумовий розвиток та професійне становлення. До засобів навчання належать: підручники, навчальні посібники, дидактичні матеріали, технічні засоби (ТЗН), обладнання, станки, навчальні кабінети, лабораторії, ЕОМ, ТБ та інші засоби масової комунікації.

Науково-технічний прогрес у всьому світі невпинно рухається вперед,  удосконалюється, набуває все більшої різноманітності, впливаючи на різні сторони соціального й суспільного життя людини. Серед галузей впливу цього прогресу постає й система освіти, оскільки остання є джерелом розвитку суспільства в майбутньому. Освіта має рухатися в одному напрямку зі всесвітнім науково-технічним прогресом задля виховання всебічно розвиненої особистості, конкурентоспроможної на ринку праці. Серед пріоритетних напрямів розвитку галузі освіти, визначених у Національній доктрині України є запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій, створення індустрії сучасних засобів навчання й виховання. Комп’ютеризація та інформатизація є новітніми процесами, що впроваджуються у сферу навчання, набуваючи статус не лише об’єкта вивчення, але й засобу навчання тієї чи іншої дисципліни.  

Проблемі застосування новітніх технологій (комп’ютеризація, інформатизація) у процесі навчання присвячена ціла низка праць вітчизняних і зарубіжних педагогів і психологів: В.Беспалько, В.Агеєв, Г.Александров,  В.Волинський, П.Гальперін, Р.Гуревич, А.Гуржій, С.Девідсон, О.Єгоров,  Ю.Ігумнов, Г.Кедрова, Р.Кендал, Г.Кєдровіч, І.Лернер, Є.Машбиц, М.Нечаєв,  О.Петровський, Л.Рейз, Н.Тализіна, О.Тихомиров та багато інших.

Перші прояви „мультимедіа” з’явилися задовго до початку таких процесів, як комп’ютеризація та інформатизація, і пов’язані з першою половиною ХІХ ст., коли однією з найдавніших технологій роботи із зображенням була фотографія. Появу власне слова „мультимедіа” у вжитку відносять до 1966–1973 рр. Цей термін пов’язували з книгами, телепередачами,  засобами масової інформації [9], а також із митцями, які намагалися надати своїм витворам (скульптурам, картинам, музиці) „живого” відтворення.  Пізніше мультимедіа почали прирівнювати до великих, багатоекранних показів слайдів, що супроводжувалися музичним оформленням та голосами за кадром [10].

Думку про те, що „мультимедіа” формувалося у двох площинах у своїх роботах висловлює Г.Кєдровіч: у першій, котра сформувалася до 80-х років,  комп’ютер не фігурує, йдеться про мультимедійність без комп’ютера. У такому разі головним носієм інформації (медіа) виступало телебачення. Згодом назва мультимедіа зазнає певних змін. У другій половині 80-х років уживалась назва аудіо-відео-комп’ютер для визначення приладу, пристосованого до підготовки даних для запису на компакт-дисках [11]. 

Аналіз наукової літератури засвідчує існування значної кількості визначень поняття „мультимедіа”. Наведемо кілька прикладів: 

1) „операційні середовища, що ґрунтуються на використанні технології компакт-диска, дозволяють інтегрувати аудіовізуальну інформацію, представлену в різній формі (відеофільм, текст, графіка, анімація, слайди,  музика), використовуючи під час цього можливості інтерактивного діалогу” [12];  

2) технологія, що забезпечує роботу з нерухомим зображенням, відеозображенням, анімацією, текстом і звуком. До комп'ютера підключаються зовнішні джерела інформації, як правило, цифрові (цифрові фотоапарати, сканери), але деякі з них можуть бути й аналоговими (відеокамери, музичні синтезатори, мікрофони). Інформація після відповідної обробки і з додаванням тексту, анімації й спец ефектів записується в мультимедійний файл. Мультимедіа створює взаємодія візуальних і аудіо ефектів [13];

3) інформаційна технологія, що поєднує в одному програмному продукті різноманітні види інформації: тексти, ілюстрації, аудіо- і відеоінформацію [14]; 

4) комп’ютерно орієнтований метод відображення інформації, що базується на використанні текстових, графічних і звукових можливостей комп’ютера в інтерактивному режимі. Нині „мультимедіа” – це інтерактивні системи, що забезпечують роботу з нерухомими зображеннями й рухомими відео, анімованою комп’ютерною графікою й текстом, мовою й високоякісним звуком [15].

Підсумовуючи вищезазначене, слід сказати, що в загальному розумінні „мультимедіа” є новою інформаційною технологією, тобто сукупністю прийомів, методів, способів продукування, обробки, зберігання й передавання аудіовізуальної інформації, заснованої на використанні комп’ютерів. Це дає змогу поєднати в одному програмному продукті текст, графіку, аудіо – та відеоінформацію, анімацію, 3D - графіку. А комп’ютери, оснащені мультимедіа, можуть відтворювати одночасно кілька видів інформації самого різноманітного характеру, що впливає на перспективи розвитку та форми сучасного процесу навчання. Важливою властивістю мультимедіа також є інтерактивність, що дає змогу користувачеві отримати зворотний зв’язок.

Поняття „мультимедійні засоби навчання” деякі дослідники розуміють як комплекс засобів, який використовують для вдосконалення навчального процесу. Засоби мультимедіа дозволяють створювати й використовувати в навчальному процесі комп’ютерні моделі, імітації, дидактичні та розвивальні ігри, головним завданням яких є зацікавити, створити відповідну атмосферу для продуктивної діяльності суб’єктів навчання [11].

В Україні комп’ютерні технології навчання набули розповсюдження наприкінці 80-х рр. ХХ ст. У цей час з’являються перші роботи з комп’ютерного навчання української мови. Так, у Львівському університеті були розроблені навчально-тренувальні програми, ситуативні тренажери для вивчення деяких понять з морфології для англо-російсько-україномовних користувачів. У Міжнародному лінгвістичному університеті було впроваджено курс української мови для початківців.

Фахівці Міжнародного науково-навчального центру інформатики ЮНЕСКО/МПІ при Інституті кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України проводили роботи зі створення систем мовного діалогу, зокрема розв’язане завдання автоматизованого синтезу мови, розроблена багатомовна система діалогу, яку можна використовувати для навчання усного мовлення. Згодом створено повну комп’ютерну базу правопису української мови, що вміщувала правила, словник та приклади. На її основі розроблено електронний посібник „Правопис української мови”.

У 1995 р. на основі співробітництва Національної Академії наук України,  Міжнародного науково-навчального центру інформатики ЮНЕСКО/ МПІ при Інституті кібернетики ім. В.М.Глушкова, Академії педагогічних та Міністерства освіти України був розроблений новий автоматизований навчальний курс „Українська мова. Синтаксис. Пунктуація”, призначений для групового та самостійного вивчення цих розділі. У 1996 р. створено перший в Україні експериментальний кабінет вивчення української мови засобами нових інформаційних технологій [16].

Нині представлений широкий вибір компонентів мультимедійних технологій, які можна застосовувати під час викладання будь-якої дисципліни в навчальних закладах. 

Традиційно мультимедійні технології поділяють на апаратні та програмні засоби.

Апаратні засоби мультимедіа – основні засоби (комп’ютер з високопродуктивним процесором і пам'яттю великого об'єму, мультимедіа-монітором із вбудованими стереодинаміками) та спеціальні засоби (графічні прискорювачі, плати відеовідтворення, звукові плати, акустичні системи тощо).

Програмні засоби мультимедіа – диспетчер-програми та проблемно-орієнтовані мови програмування, що враховують особливості мультимедіа  (створюють, обробляють, представляють, об'єднують інформацію різних модальностей в інтерактивному режимі).

Використання програмних засобів мультимедійних технологій у навчанні реалізує декілька основних методів педагогічної діяльності, які традиційно поділяються на активні та пасивні принципи взаємодії учня із засобами мультимедіа.

Пасивні продукти спрямовані на управління процесом представлення інформації (лекції, презентації, практикуми). Активні продукти спрямовані на інтерактивні засоби мультимедіа, що передбачають активну роль учня, який самостійно обирає підрозділи в межах деякої теми, визначаючи послідовність їх вивчення [17].

Отже, розвиток сучасної освіти дозволяє чітко визначити місце та роль мультимедійних технологій у системі засобів навчання. Педагоги різних галузей використовують мультимедійні засоби в процесі відбору й накопичення інформації з дисципліни, систематизації й передачі знань, організації навчальної діяльності, створення різних її видів і форм. Це сприяє розробленню різних мультимедійних навчальних продуктів та методичних рекомендацій з їх застосування в ПТНЗ.

 

1.2 Мета і завдання використання  МУЛЬТИМЕДІЙНОГО ЗАСОБУ В навчальному  процесі

Успішність  процесу навчання, ефективність використання в ньому розглянутих методів  навчання значною мірою залежать від матеріальних передумов.

Засоби навчання — допоміжні матеріальні засоби з їх специфічними дидактичними функціями.

Слово викладача — найістотніший засіб навчання. За допомогою слова вчитель організовує засвоєння знань учнями, формування в них практичних умінь і навичок. Викладаючи новий матеріал, він спонукає учнів до роздумів над ним.

Підручник як важливий засіб навчання слугує учневі для відновлення в пам'яті, повторення та закріплення знань, здобутих на уроці, виконання завдань, повторення пройденого матеріалу.

Інші засоби навчання виконують різноманітні функції: одні заміняють викладача як джерело знань (кінофільми, магнітофон, навчальні пристрої та ін.); другі — конкретизують, уточнюють, поглиблюють відомості, які повідомляє викладач (картини, карти, таблиці та інший наочний матеріал); треті — є прямими об'єктами вивчення, дослідження (машини, прилади, хімічні речовини, предмети живої природи); четверті — «посередники» між учнем і природою або виробництвом у тих випадках, коли безпосереднє вивчення останніх неможливе або утруднене (препарати, моделі, колекції, гербарії тощо); п'яті використовують переважно для озброєння учнів уміннями та навичками — навчальними і виробничими (прилади, інструменти та ін.); шості — символічні (знакові) засоби (історичні та географічні карти, графіки, діаграми тощо).