Застосування мультимедійних засобів навчаня для активізації пізнавальної активності учнів в ПТНЗ

Спеціальні  технічні засоби навчання (ТЗН) — необхідний чинник засвоєння знань. До них належать: дидактична техніка (кіно-, діапроектори, телевізори, відеомаг-нітофони, електрофони), аудіовізуальні засоби; екранні посібники статичної проекції (діафільми, діапозитиви, транспаранти, дидактичні матеріали для епіпроекції), окремі посібники динамічної проекції (кінофільми, кінофрагмен-ти та ін.), фонопосібники (грам- і магнітофонні записи), відеозаписи, радіо- і телевізійні передачі.

Комплексне  використання аудіовізуальних засобів  навчання на уроках повинно враховувати  пізнавальні закономірності навчальної діяльності стедентів, їх підготовленість до сприймання і засвоєння навчального змісту за допомогою цих засобів; забезпечувати органічне поєднання їх з розповіддю викладача, іншими засобами навчання.

Необхідно ретельно продумати поєднання слова викладач з ТЗН, можливості використання різних методичних прийомів: пояснення, установка на сприймання перед демонструванням (простеженням) окремих елементів комплексу чи комплексу загалом, бесіда за їх змістом; пояснення (бесіда) за змістом аудіовізуальних засобів; демонстрування (прослуховування) окремих частин, фрагментів або кадрів, що чергується з розповіддю (поясненням); демонстрування (прослуховування), що супроводжується поясненням (синхронним коментуванням).

У процесі  підготовки до викладання предмету з використанням ТЗН слід: детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку вивчення навчального матеріалу; визначити обсяг і особливості знань, які повинні засвоїти учні (уявлення, факти, закони, гіпотези), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення; відібрати і проаналізувати аудіовізуальні та інші дидактичні засоби, встановити їх відповідність змістові та меті уроку, можливе дидактичне призначення як окремих посібників, так і комплексу загалом; встановити, на якому попередньому пізнавальному досвіді здійснюватиметься вивчення кожного питання теми; визначити методи і прийоми забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів, міцного засвоєння ними знань, набуття умінь і навичок.

Важливою  умовою активізації роботи під час  повторення матеріалу є внесення в нього елементів нового [4, 6, 8]. Ця загальнопедагогічна вимога має пряме відношення до використання мультимедійних засобів навчання. Важливість їх застосування саме й полягає в тому, що вони надають уроку специфічну новизну, яка за своїм змістом і формою викладання має можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, а також подати його в незвичному аспекті, викликати у учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання [10].

1.3 Принцип професійного  навчання, що першочергово реалізується  при застосуванні мультимедійного  засобу

У процесі  підготовки до проведення професійного навчання з використанням ТЗН  слід детально проаналізувати зміст  і мету уроку, зміст і логіку вивчення навчального матеріалу; визначити  обсяг і особливості знань, які  повинні засвоїти учні (уявлення, факти, закони, гіпотези), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення; відібрати і проаналізувати аудіовізуальні та інші дидактичні засоби, встановити їх відповідність змістові та меті уроку, можливе дидактичне призначення як окремих посібників, так і комплексу загалом; встановити, на якому попередньому пізнавальному досвіді здійснюватиметься вивчення кожного питання теми; визначити методи і прийоми забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів, міцного засвоєння ними знань, набуття умінь і навичок.

Важливою  умовою активізації роботи під час  повторення матеріалу є внесення в нього елементів нового [4, 6, 8]. Ця загальнопедагогічна вимога має пряме відношення до використання мультимедійних засобів навчання. Важливість їх застосування саме й полягає в тому, що вони надають уроку специфічну новизну, яка за своїм змістом і формою викладання має можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, а також подати його в незвичному аспекті, викликати у учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання [10].

Дидактична  роль мультимедійних засобів у процесі  професійного навчання відрізняється  від їх використання на уроках пояснення. Ця відмінність полягає в тому, що на уроці повторення вони можуть охоплювати матеріал кількох уроків і використовуватися вже не як джерело знань (хоч окремі відомості, що вони подають, є новими для учнів), а як основна або додаткова ілюстрація до повторення чи засіб відтворення та систематизації вже здобутих знань. Методика роботи з мультимедійною програмою під час повторення залежить від того, чи вона вже відома учням, чи вперше вони ознайомлюються з цим засобом навчання. Під час повторного використання застосована програма допомагає не лише відтворити навчальний матеріал, а й систематизувати його, поглибити та узагальнити. Якщо ж засоби мультимедія попередньо не використовувалися, їхнє дидактичне призначення дещо змінюється: вони не тільки відтворюють відоме, але й подають його в новому висвітленні, доповнюють вже відоме новими фактами, допомагають узагальнити та систематизувати знання [5].

Виходячи  з цих особливостей, розглянемо окремі дидактичні можливості, а також обумовлені ними місце та методичні прийоми  використання мультимедійних програм  під час повторення навчального  матеріалу.

Під час уроків повторення та узагальнення інтегруються дидактичні можливості, а, отже, методичні  варіанти використання мультимедійних засобів, що мають різне дидактичне призначення. Це може бути джерелом нової  навчальної інформації, матеріалом для  виконання самостійної роботи чи перевірки знань учнів, ілюстрацією  до вже відомого матеріалу [5, 8].

Саме новітні  розробки в навчанні із застосуванням  комп’ютерних технологій і методів  у сукупності називають мультимедія. Арсенал мультимеда-технологій складає анімаційну графіку, відеофільми, звук, інтерактивні можливості, використання віддаленого доступу і зовнішніх ресурсів, роботу з базами даних тощо. Різноманітні інформаційні компоненти, які знаходяться під керуванням однієї чи декількох спеціальних програм, називаються мультимедіа-системою.

Мультимедіа-системи мають унікальну можливість надавати величезну кількість корисної і цікавої інформації в максимально зручній і доступній формі. Саме завдяки цьому вони знаходять все більш широке застосування в різних сферах діяльності: в науці, освіті, професійному навчанні тощо.

Метою застосування відеоматеріалів та інших мультимедійних засобів є ліквідація прогалин у  наочності викладання у професійно-навчальних закладах. Основні принципи створення відеоматеріалів з демонстраційного експерименту в ПТНЗ:

• ілюстративність (надають педагогу можливість ілюструвати урок, але не розкриваючи зміст теми замість викладача);
• фрагментарність (надають можливість дозовано викладати матеріал, залежно від швидкості сприйняття учнями);
• методична інваріантність (відеофрагменти можна використовувати на розсуд викладача на різних етапах уроку, переслідуючи різні методичні цілі);
• лаконічність (викладення більшої кількості інформації за короткий час, але ефективніше; таким чином заощаджується дорогоцінний час уроку);
• евристичність (подання нового матеріалу настільки зрозуміло, щоб нові знання виявились доступними для свідомого засвоєння учнем).

Мультимедійні засоби навчання є універсальними, оскільки можуть бути використаними  на різних етапах уроку:

• під час мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу;
• у поясненні нового матеріалу як ілюстрації;
• під час закріплення та узагальнення знань;
• для контролю знань.

Серед величезного  різноманіття навчальних мультимедійних систем умовно можна виокремити засоби, які є найбільш ефективними:

• комп’ютерні тренажери;
• автоматизовані навчальні системи;
• навчальні фільми;
• мультимедіа-презентації;
• відеодемонстрації.

Комп’ютерні тренажери.

Моделювання реальності – найважливіша перевага мультимедіа-технологій. З їх допомогою можна не лише відтворити будь-який об’єкт, але й забезпечити його програмою, яка описує його поведінку в реальних умовах. Завдяки цій «віртуальній лабораторії» людина практикує операції, що максимально відповідають реальним, насправді маючи справу лише з їх електронним аналогом.

Комп’ютерні тренажери можна використовувати  для попереднього практичного відпрацювання  навичок поводження з небезпечними речовинами або приладами.

Автоматизовані  навчальні системи.

Автоматизовані  навчальні системи, побудовані на основі мультимедіа-технологій є на сьогодні одним із найбільш ефективних засобів навчання. Саме тут повною мірою реалізується давній, але до сьогодні правильний принцип методики викладання: краще один раз побачити, ніж сто разів почути.

Комбіноване використання комп’ютерної графіки, анімації, живого відеозображення, звуку, інших  медійних компонентів – усе це надає абсолютно унікальну можливість зробити предмет, що вивчається, максимально  наочним, а тому зрозумілим та доступним. Це особливо актуально в тих випадках, коли учень має засвоїти велику кількість  емоційно-нейтральної інформації, наприклад, біографії вчених, номенклатуру, правила  техніки безпеки тощо.

У побудові навчального матеріалу величезне  значення має створення моделей  реальних об’єктів, які дозволяють віртуально потрапити всередину  об’єкта, зрозуміти основи та суть процесів, що відбуваються в ньому, розкрити внутрішні закономірності.

Ще однією незаперечною перевагою автоматизованих  систем навчання є інтерактивність, яка забезпечує діалоговий режим протягом усього процесу навчання. Завдяки цьому навчальні системи надають суттєву підтримку учням, полегшуючи процес навчання та позбавляючи їх тих елементів занять, що не забезпечують засвоєння необхідного матеріалу. Використовуючи автоматизовані системи навчання, особа, що навчається, може сама задавати темп процесу і самостійно контролювати його.

Як правило, навчальні системи будуються  за певними принципами: аудіовізуальні лекції розбиваються на тематичні розділи  і добре структуровані. Система  навігації дозволяє швидко знайти і  перейти до нового вибраного фрагменту, зупинити відтворення, повторити або  «полистати» екрани. Для комп’ютерів  без звукових карт передбачається можливість виклику спеціального текстового вікна, що дублює дикторський голос.

Додатково навчальні  системи можуть містити блоки  перевірки знань учня, а також  програмні додатки, що забезпечують реєстрацію користувача та ведення  протоколу навчання.

Навчальні фільми.

Навчальні фільми відтворюють ті чи інші процеси як у вигляді реальних спеціальних  зйомок, так і тривимірної комп’ютерної графіки.

Найчастіше  навчальні фільми доцільніше використовувати  як частину більш широких проектів – мультимедійних навчальних систем, але також вони можуть створюватися і як самостійний продукт.

Мультимедіа-презентації.

Мультимедія-презентації – це один із найбільш функціональних та ефективних засобів під час проведення лекцій, наукових конференцій тощо.

Відеодемонстрації.

Необхідно сказати  декілька слів про місце наочних  інтерактивних засобів у сучасному  навчальному процесі. По-перше, відеодемонстрації та інші мультимедійні засоби зовсім не можуть замінити справжній, «живий» експеримент. Екран телевізора, як і екран монітора комп’ютера, є віртуальним світом. У той час як учням надзвичайно важливо, якщо не спробувати на дотик, то хоча б побачити своїми очима не на екрані, а в дійсності. Але в тих випадках, коли на уроці справжній експеримент із різних міркувань неможливий, то для безпосереднього спостереження на уроці, цю недостатність інформації може замінити відеодемонстрація. Тому відеодемонстрації є не заміною реального експерименту, а новою складовою частиною засобів наочності й доповнення в системі навчального експерименту.

По-друге, відеозапис демонстрації не є відеофрагментом уроку з демонстрацією досліду. Будь-який фільм чи відеофрагмент уроку відрізняється логічною цілісністю, побудований на певній методиці викладання і відповідає конкретній програмі. Відеодемонстрація, навпаки, фрагментарна і не пов’язана з певною методикою викладення теми. Наприклад, викладачі має можливість продемонструвати чи весь дослід, чи його фрагмент. Можна прокоментувати демонстрацію, повторити запис, призупинити те чи інше зображення тощо. Досліди можна демонструвати у будь-якому порядку, оскільки вони абсолютно самостійні. Відеодемонстрацію , як і реальний дослід, можна використовувати і як демонстрацію викладеного на уроці, і як мотивацію перед вивченням нової теми шляхом створення проблемної ситуації. Також відеоматеріали можна використовувати для перевірки знань учнів.

По-третє, відеодемонстрація не містить готових знань, що є яскравою відмінністю її від навчальних відеофільмів. Вона є лише об’єктивним науковим фактом, джерелом необхідної інформації, яку учень повинен і може здобути сам. Таким чином, такий метод подання навчального матеріалу є евристичним. Тобто, подати новий матеріал настільки зрозуміло, щоб нові знання виявились доступними для свідомого засвоєння учнем. Учня необхідно впритул підвести до самостійного «відкриття» законів і взаємозв’язків, але саме відкриття учень повинен зробити сам.