Екперементальне дослідження особливостей конфліктної поведінки у підлітковому віці

   Ключовим  в діяльності медіатора є створення нової ситуації у відносинах сторін, яка б допомогла врегулювати існуючий між ними конфлікт. При врегулювання  протистояння  медіатор стратегічним завданням вважає не вплив на підлітків, а прагнення їх до переводу конфлікту в ситуацію спільного пошуку рішення [2,с.20].

   Важливим завданням такої допомоги є відновлення відносин сторін. У випадку успіху медіатору вдається перетворити відносини недавніх учасників у новий якісний стан.

   Послідовність дій медіатора при врегулюванні конфлікту включають окремі зустрічі з учасниками конфлікту, формування позитивного настрою учасників на спільну роботу, а також етап спільної роботи. Спільна робота може бути організована з використанням  інтегративного прийняття рішення А.Філлi [27,с.198]. Вона складається із шести кроків:

   Робота  з процесом, а не з вирішенням – медіатор несе відповідальність не за характер рішень що приймаються, а тільки за організацію руху до цих рішень.

   Діяльність  медіатора по врегулюванню конфлікту полягає не тільки в медіації, але також в наданні психологічної допомоги учасникам, в якій присутні елементи психодіагностики, консультування і психотерапевтичної роботи. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   РОЗДІЛ  ІІ  ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ КОНФЛІКТНОЇ ПОВЕДІНКИ У ПІДЛІТКОВОМУ  СЕРЕДОВИЩІ. 

   З метою виявлення особистісних якостей  підлітків, які спонукають конфліктну поведінку, ми провели дослідження  міжособистісних відносин, в яких і  проявляються ці риси.

   Методика «Діагностика міжособистісних відносин» призначена для вивчення стилю і структури міжособистісних відносин і їх особливостей, уявлення особистості про своє «ідеальне Я», відношення до самого себе. Також дозволяє виявити зони конфліктів досліджуваного.

     На основі досліджень міжособистісних відносин Т. Лірі виділив 8 загальних і 16 більш конкретизованих варіантів міжособистісної взаємодії, які показав у вигляді кругової психограми (Додаток А). Полярні на цій схемі варіанти являються протилежними один одному.

   Опитувальник  складений відповідно виділеним  типом міжособистісної поведінки  і являє собою набір із 128 простих  лаконічних характеристик-епітетів, які групуються по 16 питань у 8 октантах, що відображають різні психологічні профілі. Методика може бути пред’явлена досліджуваному списком або на окремих карточках. Оцінюючи себе по пунктам опитувальника, досліджуваний повинен відмічати «+» ті характеристики, які вважає характеризують його.

   Після того, як досліджуваний себе оцінить, підраховуються бали по кожному з 8 октантів психограми методики. Кожен плюс оцінюється в 1 бал, таким чином, максимальна оцінка рівня – 16 балів.

   Для   підтвердження  результатов  попереднього дослідження  про вплив особистісних якостей підлітка на виникнення конфліктної ми використали дану методику, авторами якої є Н.В.Ківшева і Н.В.Рябчикова «Оцінка рівня конфліктності», яка дає нам можливість дослідити рівень конфліктності людини як її риси характеру.

   Для дослідження рівня конфліктності досліджуваному пропонується відповісти на 14 запитань. Для цього з трьох варіантів відповідей, що пропонуються, треба вибрати один і записати його.

   Результати  обраховуються відповідно до ключа. Кожній відповіді належить певний бал. Певній сумі балів відповідає певний рівень розвитку конфліктності.

   Після підрахування балів, ми можемо визначити  рівень розвитку конфліктності у піддослідного. Вони можуть бути такими :

   14-17 балів – дуже низький рівень  конфліктності;

   18-20 балів – низький рівень розвитку конфліктності ;

   21-23 бали – нижче середнього рівня  розвитку конфліктності ;

   24-26 балів – трохи нижче середнього  рівня розвитку конфліктності  ;

   27-29 балів – середній рівень розвитку  конфліктності ;

   30-32 бали – трохи вище середнього рівня розвитку конфліктності ;

   33-35 балів – вище середнього рівня  розвитку конфліктності ;

   36-38 балів – високий рівень розвитку  конфліктності ;

   39-42 бали – дуже високий рівень  розвитку конфліктності.

   Існує певний перелік рис характеру, особливостей поведінки людини, що характерний для конфліктної особистості:

   2.2.  Результати констатуючого експерименту. 

   Провівши  дане дослідження у якому прийняли участь 22 учня 9 класу, ми отримали наступні результати.

   Перший  рівень (октант) – авторитарний.

   78% досліджуваних отримали від 0 до 8 балів. Це свідчить про  те, що ці учні впевнені в  собі, вперті, наполегливі, можуть  бути хорошими наставниками і  організаторами. Володіють якостями керівника.

   4% отримали від 9 до 12 балів. Енергійні,  домінантні, успішні у різних  справах учні, полюбляють давати  поради, вимагають до себе поваги, можуть бути нетерплячі до критики, їм характерна переоцінка власних можливостей.

   18% отримали від 13 до 16 балів, що свідчить про диктаторський, деспотичний, владний характер, їм обов’язково потрібно всіх навчати, при цьому порад отримувати не люблять. Також їм характерний дидактичний стиль висловлювань, прагнуть до лідерства, керуванням іншими.

   Другий  рівень – незалежний домінуючий.

   82% отримали  від 0 до 8 балів. Це  свідчить про те, що ці учні  впевнені в собі, незалежні, від  більшості. Прагнуть займати особливу позицію в групі.

   Третій  рівень – агресивний.

   82% отримали від 0 до 8 балів, що  свідчить про впертість, наполегливість у досягненні мети. Це особи енергійні і безпосередні.

   18% отримали від 9 до 12 балів. Це  вимогливі, прямолінійні, відверті, суворі і різкі в оцінці  інших особи. Схильні у всьому  звинувачувати навколишніх, іронічні. Часто бувають роздратованими.

   Четвертий рівень – недовірливий, скритний.

   84% отримали від 0 до 8 балів, що  свідчить про реалістичність  у судженнях і вчинках учнів,  про те, що вони критичні по  відношенню до навколишніх, скептики і некомформні особи.

   16% досліджуваних отримали від 9 до 12 балів, що свідчить про яскраво виражену схильність до критицизму, розчарованість у людях. Образливі, недовірливі. Свій негативізм проявляють у вербальній агресії.

   П’ятий  рівень – покірно-сором’язливий.

   З усіх кількостей досліджуваних лише 4% отримали від 0 до 8 балів, що характеризує їх, як скромних, поступливих, емоційно стриманих, які мають підкорятися, слухняно і чесно виконувати свої обов'язки і які не мають власної думки.

   Шостий  рівень – залежний.

   Лише 3% з усіх досліджуваних отримали від 0 до 8 балів. Це говорить про те, що ці учні конформні, м'які, довірливі, чекають допомоги і поради від інших. Вони потребують визнання і схильні до захоплення іншими особами.

   Сьомий  рівень –  рівень співпраці.

   46,6% учнів схильні до співпраці, кооперації, компромісу при вирішені проблеми в конфліктних ситуаціях, прагнуть бути у згоді з думками навколишніх. Також закликають до виконань правил і принципів хорошого тону у відносинах з людьми, ініціативні ентузіасти у досягненні цілей групи (класу). Прагнуть допомагати, почувати себе у центрі уваги, проявляють теплоту і дружелюбність у відносинах.

   Восьмий рівень – альтруїстичний.

   4% учнів класу є відповідальними  по відношенню до інших, делікатними, м’якими, добрими. Емоційне відношення до людей проявляється в симпатії, піклуванні, ласкавості. Безкорисливі та завжди готові підбадьорити навколишніх.

   За  умовою методики перші чотири типи міжособистісних відносин – 1,2,3 і 4 – характеризуються перевагою некомформних тенденцій і схильністю до конфліктних проявів (3,4), більшою незалежністю думок, впертістю у відстоюванні власної точки зору, тенденцією до лідерства і домінування(1.2).

   Інші  чотири октанти – 5.6,7,8 – представляють  протилежну картину: домінування комформних установок, конгруентністю у контактах з навколишніми(7,8), невпевненість у собі, підкорення душі навколишніх, схильністю до компромісів (5,6).

   Таким чином, з отриманих результатів  можна зробити висновок про те, що у 9 класі домінантними рівнями  є перші чотири октанти.

   Досліджувані, у яких домінує владний-лідируючий тип міжособистісних відносин( І октант), характеризується оптимістичністю, швидкістю реакцій, тенденцією до домінування, активний вплив на навколишніх, завойовницька позиція, прагнення вести за собою і підкоряти свої волі інших.

   ІІ  октант, характерний незалежно-домінуючому  типу міжособистісних відносин, при явному домінування над іншими, за даними дослідження, співвідноситься з такими особливостями, як риси дистантності, егоцентричності, завищений рівень домагань, вираження почуття суперництва, яке проявляється у прагненні зайняти особливе місце у класі. Думки оточуючих сприймаються критично, власні виводяться на ранг догми або достатньо категорично відстоюються. Недостатньо тепла в емоціях і конформності у вчинках.

   Прямолінійно-агресивний тип міжособистісних відносин (домінування показників ІІІ октанту) характеризує учнів, як впертих і наполегливих при досягненні мети, яке поєднується з впевненістю у своїй правоті. Легко загострюється почуття ворожості при протидії і критиці у свою адресу.

   Домінування ІV октанту – недовірливо-скептичного типу міжособистісних відносин у досліджуваних проявляється такими особистісними характеристиками, як незадоволеність своєю позицією у колективі, підозрілістю, зверх чутливістю  до критичних зауважень у свою адресу, не конформністю у судженнях і вчинках. Також характеризується  високою конфліктністю, схильністю до іронії.

   Зовсім  малий відсоток учнів у яких домінантами  є інші чотири октанти, які є протилежними першим, що свідчить про високий рівень конфліктності у колективі.

   Для підтвердження результатів першого  опитування ми про вели ще одне, на виявлення рівня конфліктності. Провівши дане дослідження, ми отримали такі результати :