Формирование копинг-стратегий

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………...2

РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОПІНГ-СТРАТЕГІЙ В УСПІШНИХ ПІДЛІТКІВ І ПІДЛІТКІВ З НИЗЬКИМ РІВНЕМ УСПІШНОСТІ……………………………………………………………………..5

1. Поняття копінг-стратегій та основні підходи щодо їхнього вивчення…..5
2. Особливості копінг-стратегій в успішних підлітків і підлітків з низьким рівнем успішності…………………………………………………………..10

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ВИВЧЕННЯ КОПІНГ-СТРАТЕГІЙ В УСПІШНИХ І НЕУСПІШНИХ ПІДЛІТКІВ………………………………………………………………………..18

2.1. Організація  і методи дослідження копінг-стратегій  в успішних і неуспішних підлітків……………………………………………………………..18

2.2 Результати  дослідження з виявлення особливостей  копінг-стратегій в успішних підлітків  і підлітків з низьким рівнем  успішності………………….18

Висновок …………………………………………………………………………24

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..26 

ВСТУП

Актуальність проблеми полягає в тому, що умови, в яких протікає життєдіяльність сучасної людини, часто називають екстремальними і стимулюючими розвиток стресу. Це пов'язано з багатьма факторами і загрозами, в тому числі політичними, інформаційними, соціально-економічними, екологічними, природними. Для уникнення і подолання стресових ситуацій людина протягом свого життя виробляє так звані копінг-стратегії – тобто систему цілеспрямованої поведінки для свідомого оволодіння ситуацією та для зменшення шкідливого впливу стресу. Можна говорити про загальне зниження почуття безпеки та захищеності сучасної людини. Ситуація загрози життю в сучасному світі все більше стає звичним атрибутом так званого мирного життя. Це пов'язано в першу чергу з підвищенням загрози фізичного та іншого насильства, терористичних актів, техногенних та екологічних катастроф. Іншими словами, трансординарне існування, за словами М. Магомед-Емінова, все більше вторгається в ординарне існування, наділяючи його рисами аномальності, катастрофічності. Загроза небуття стає неспецифічною характеристикою не тільки екзистенційної ситуації, а й повсякденної життєвої ситуації і визначає існування людини. Тим більше, ця проблема актуальна для підлітків, чиї адаптаційні ресурси вважаються в цьому віці ще кілька зниженими.

У процесі дослідження проблеми копінг-стратегій у підлітків нами було виявлено протиріччя між необхідністю вивчення факторів, що впливають на їх формування та недостатньою їхньою вивченістю у вітчизняній психології. Виявлене протиріччя дозволило визначити проблему дослідження, яка полягає в подоланні суперечності шляхом пошуку факторів, що забезпечують формування копінг-стратегій у підлітків в процесі навчання в школі. Актуальність проблеми зумовила вибір теми дослідження: «Психологічні особливості формування копінг-стратегій в підлітків з різним рівнем успішності».

Мета  дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити, чи впливає успішність на особливості формування копінг-стратегій у підлітків.

Об'єкт  дослідження: успішні і малоуспішні підлітки.

Предмет дослідження: копінг-стратегії успішних підлітків і тих, рівень успішності яких нижче достатнього.

Гіпотеза  дослідження: у підлітків копінг-стратегії розрізняються залежно від успішності: доля неадаптивних копінгових стратегій переважає в підлітків, рівень успішності яких нижче достатнього, у тому числі у сфері взаємин з однолітками, у сфері взаємовідносин з вчителями, а також у кризових ситуаціях навчальної діяльності.

У відповідності  з метою та гіпотезою дослідження були визначені його завдання:

1. Вивчити стан проблеми копінг-стратегій у підлітків з різним рівнем успішності у психолого-педагогічній літературі.
2. Виявити копінг-стратегії у успішних підлітків і тих, рівень успішності яких нижче достатнього.
3. Порівняти копінг-стратегії в успішних підлітків і в підлітків з низьким рівнем успішності.

Методологічною основою дослідження є роботи вітчизняних і зарубіжних дослідників проблеми копінг-стратегій у підлітків: Н.В. Тарабрина, М.Ш. Магомед-Емінов, М.М. Пухівська, Ф.Є. Василюк, К. Муздибаев, В. Лебедєв, М.М. Решетніков, Ц.П. Короленка, Олександрівський Ю., Е. Хайм, Л.І. Анциферова, Н.А. Сирота, В.М. Ялтонський та інші. Праці таких дослідників і склали методологічну основу та теоретичну базу дослідження даної роботи.

Для вирішення  поставлених завдань і перевірки гіпотези були використані такі методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження, спостереження за навчально-виховним процесом, психологічний експеримент, статистичні методи обробки даних.

Дослідницько-експериментальна база дослідження: дослідження проводилося на базі Гуляйпільської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Запорізької області. У дослідженні взяли участь 40 підлітків (20 дівчаток, 20 хлопчиків).

Наукова новизна дослідження полягає  в тому, що узагальнені уявлення про копінг-стратегії та виділені відмінності в копінг-стратегіях в успішних підлітків і підлітків з низькою успішністю.

Практична значимість дослідження полягає  в можливості застосовувати його результати в системі шкільної освіти. Результати дослідження можуть бути використані для корекційно-розвиваючої  роботи зі слабо встигаючими учнями. Структура та обсяг роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, що включає 52 найменування, додатки. Загальний обсяг роботи 30 сторінок комп'ютерного тексту.

1. Психологічна характеристика копінг-стратегій в успішних підлітків і підлітків з низьким рівнем успішності.
1. Поняття копінг-стратегій та основні підходи щодо їхнього вивчення.

Протягом  усього життя практично кожна  людина стикається з ситуаціями, які вона суб’єктивно важко пережила, що, також, порушують звичний хід життя. Переживання таких ситуацій часто змінює і сприйняття навколишнього світу, і сприйняття свого місця в ньому. Вивчення поведінки, спрямованої на подолання труднощів, в зарубіжній психології проводиться в рамках досліджень, присвячених аналізу «coping» - механізмів або «coping behavior». «Копінг» - це індивідуальний спосіб взаємодії із ситуацією у відповідності з її власною логікою, значущістю в житті людини та її психологічними можливостями [1, с. 312].

Під «копінг» маються на увазі когнітивні, емоційні та поведінкові спроби впоратися із специфічними зовнішніми або / і внутрішніми вимогами, які оцінюються як напруга або перевищують ресурси людини з ними впоратися.

Проблема  «копінгу» (стресс-стійкості) особистості з важкими життєвими ситуаціями виникла в психології в другій половині ХХ ст. Автором терміну був А. Маслоу. Поняття «coping» походить від англійського «cope», тобто «долати». У російській психології його перекладають як адаптивна, стрес-стійка поведінка, або психологічне подолання. Спочатку поняття «копінг-стратегії» використовувалося в психології стресу і було визначене як сума когнітивних і поведінкових зусиль, що витрачаються індивідом для ослаблення впливу стресу. В даний час, будучи вільно уживаним у різних роботах, поняття «копінг» охоплює широкий спектр людської активності – від несвідомих психологічних захистів до цілеспрямованого подолання кризових ситуацій. Психологічне призначення копінгу полягає в тому, щоб якомога краще адаптувати людину до вимог ситуації [27, с. 48].

Копінг-стратегії  необхідні, коли людина потрапляє в  кризову ситуацію. Будь-яка кризова ситуація передбачає наявність якихось об'єктивних обставин і певного ставлення до нього людини в залежності від ступеня його значущості, яке супроводжується емоційно-поведінковими реакціями різного характеру і ступеня інтенсивності [3, с. 7]. Провідними характеристиками кризової ситуації є психічна напруженість, значущі переживання як особлива внутрішня робота з подолання життєвих подій або травм, зміна самооцінки та мотивації, а також виражена потреба в їх корекції та в психологічній підтримці ззовні.

Психологічне подолання (стрес-стійкість) є змінним, залежить, принаймні, від двох чинників - особистості суб'єкта і реальної ситуації. На одну і ту ж людину в різні періоди часу подія має різний за ступенем травматичності вплив.

Оскільки  інтерес до копінг-стратегій виник  в психології відносно недавно і  через складність самого феномена подолання труднощів, дослідники ще не прийшли до однієї єдиної класифікації копінг-поведінки. Роботи з копінг-стратегіями поки ще є досить розрізненими, тому мало не кожен новий дослідник при вивченні проблематики копінг-поведінки пропонує свою власну класифікацію. При цьому, щоб хоч якось систематизувати наявні підходи до копінг-стратегій, вже докладаються зусилля по класифікації самих класифікацій.

Дослідники, які перші використали поняття копінгу в психології, запропонували і першу класифікацію копінг-стратегій. Лазарус і Фолкман запропонували дихотичну класифікацію копінг-стратегій, виділивши їх наступну спрямованість:

• проблемно-фокусовані стратегії (11 копінгових дій);
• емоційно-фокусовані стратегії (62 копінгових дій).

За Лазарусом в копінговому процесі представлений як проблемно-фокусований, так і емоційно-фокусований аспект.

Іншими  дослідниками пропонувалися схожі  класифікації копінг-стратегій. Так, наприклад, Моос і Шеффер виділяють три стратегії:

• сфокусована на оцінці (встановлення для себе значення ситуації);
• сфокусована на проблемі (прийняття рішень і здійснення конкретних дій для подолання стресу);
• сфокусована на емоціях (управління почуттями і підтримка емоційної рівноваги).

Перлин  і Шулер пропонують аналогічну запропонованої Моосом і Шеффером класифікацію, виділяючи  в ній три наступні стратегії: стратегія зміни способу бачення  проблеми, стратегія зміни проблеми, і стратегія управління емоційним дистресом.

Ці дві  класифікації практично повторюють класифікацію Лазаруса і Фолкмана. При цьому Моос і Шеффер і, відповідно, Перлин і Шулер виділяють в стратегії "фокусування на проблемі» дії двох типів: когнітивні («фокусування на оцінці» і «зміна способу бачення проблеми») і поведінкові («фокусування на проблемі» і «стратегія зміни проблеми») [29, с. 70].

Багато  хто з класифікацій копінг-стратегій, що виникали услід за класифікацією  Лазаруса і Фолкмана, складалися в  тій же традиції, пропонуючи дихотичний поділ копінг-стратегій за принципом «робота з проблемою» / «робота зі ставленням до проблеми». Таким чином, багато класифікації копінг-стратегій, в основному, зводяться до розрізнення між активними, фокусованими на проблемі зусиллями впоратися із зовнішніми запитами проблеми проти більш інтроспективних зусиль переформулювати або когнітивно переоцінити проблему так, що вона краще відповідає зовнішнім вимогам [36, с. 168].

Крім  того, деякі дослідники пропонують класифікації, в яких копінг-стратегії  розрізняються залежно від типів процесів (емоційних, поведінкових, когнітивних), що лежать в їх основі. Так, Микільська та Грановська виділяють три великі групи копінг-стратегій, що проходять на наступних рівнях: поведінка, емоційне опрацювання пригніченого і пізнання.