Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Октября 2012 в 01:11, реферат
Ранній вік є унікальним і визначальним для всього подальшого розумового, фізичного, мовного та емоційного розвитку дитини. Це період становлення функціональних систем, формування вищих кіркових функцій у результаті взаємодії дитини з навколишнім середовищем, що особливо інтенсивно відбувається в перші роки життя. В цей період удосконалюються здібності мозку приймати сигнали із зовнішнього світу, переробляти і зберігати інформацію, формуються процеси сприйняття, наочно-дієвого і наочно-образного мислення, пам'яті, уваги, що створює базу для подальшого психічного розвитку та формування самосвідомості.
Вступ
3
Особливості психофізіологічного розвитку дитини раннього віку.
5
Новоутворення періоду раннього віку (1-3 роки).
17
Криза трьох років.
21
Висновок
24
Список використаних джерел
26
Подальший розвиток дитячої самосвідомості пов’язаний з виокремленням спонукань до виконуваних дій, регулюванням їх у часі. Спонукання виражаються головним чином у бажаннях дитини. Усвідомлення бажання, віднесення його до самої себе, усвідомлення дії як засобу реалізації цього бажання пов’язані з формулюванням дитиною мети свого вчинку, здатністю зберегти цю мету й практично реалізувати її.
Особливістю становлення самосвідомості життя дитини від народження до трьох років є криза третього року, що являє собою значну зміну взаємовідносин, які існували до цього часу між дитиною і дорослим. У кінці раннього віку виникає тенденція до самостійної діяльності, яка знаменує собою те, що дорослі більше не закриті для дитини предметом і способом дій з нею, а нібито вперше розкриваються перед нею, виступають як носії зразків дій і відносин в навколишньому світі. Феномен "Я сам" означає не лише . виникнення зовні помітної самостійності, але й одночасне відділення дитини від дорослої людини. У результаті такого відділення дорослі нібито вперше виникають у світі дитячого життя. Світ дитячого життя із світу обмеженого предметами, перетворюється в світ дорослих людей. Тенденція жити загальним життям з дорослим проходить через все дитинство; дитина, відділяючись від дорослого, встановлює з ним більш глибокі стосунки, підкреслював Д.Б. Ельконін.
Отже, криза трьох років - це криза соціальних відносин, яка зумовлена становленням самосвідомості дитини і проявляється в негативізмі, впертості, непокірності, свавіллі, протесті, деспотизмі.
Для того, щоб дитина раннього віку формувалася як особистість, варто: підтримувати в неї оптимістичне, радісне самопочуття, гарний настрій; надавати можливість діяти самостійно приймати прості рішення; вправляти в умінні давати елементарну самооцінку; не поспішати на кожному кроці оцінювати її дії, привчаючи очікувати схвалення й заохочення; поважати не лише за її успіхи, а й невдачі (в них гартується воля дитини, вона навчається знаходити свої помилки та виправляти їх); розвивати пізнавальний інтерес (уміння ставити запитання, цікавитися новим, не боятися незнайомого, радіти відкриттям); підтримувати бажання протягом певного часу бути на самоті; висловлювати віру в можливості дитини, розвивати впевненість у собі; поважати її вибори, виховувати інтерес та повагу до інших людей, формувати вміння бути приємною.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.
Информация о работе Основні новоутворення раннього віку, криза 3 років