Психологічні особливості дослідження соціального розвитку дошкільників

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Марта 2012 в 18:30, курсовая работа

Описание

Метою дослідження курсової роботи є теоретичне обґрунтування соціальних особливостей розвитку дітей дошкільного віку.
Метою роботи зумовлено виконання таких завдань:
– висвітлити теоретичні засади дослідження соціального розвитку дітей дошкільного віку;
– Визначити місце дитини в соціальному середовищі – сім’ї;
– охарактеризувати особливості соціального розвитку дошкільника в сім’ї;
– визначити особливості малої соціальної групи дошкільників;
– охарактеризувати особливості соціального розвитку дошкільника в малій соціальній групі(дитячому садку).

Содержание

ВСТУП___________________________________________________________3
Розділ 1. Теоретичні засади дослідження соціального розвитку дітей дошкільного віку___________________________________________________5
1.1. Сутність поняття «соціальний розвиток» ___________________________5
1.2. Специфіка та соціальна ситуація розвитку __________________________6
1.3 Теорія соціального навчання______________________________________9
Розділ 2. Соціальний розвиток дитини дошкільного віку_________________11
2.1. Місце дитини в системі відносин в родині _________________________11
2.2. Особливості малої соціальної групи дітей дошкільного віку __________16
ВИСНОВКИ______________________________________________________25
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ____________________

Работа состоит из  1 файл

курсач(алёна).doc

— 169.00 Кб (Скачать документ)
style="margin-bottom:0pt;margin-top:0pt">
  • Михайленко Н.Я. Формирование совместных предметно-игровых действий (ранний возраст) // Дошкольное воспитание. 2004. № 6. С. 46—48.
  • 12. Міщик Л.І. Соціальна педагогіка. – К.: Вища школа, 2007. – 238 с.

    1. Мухина В. С. Изобразительная деятельность ребенка как форма усвоения социального опыта. М., 2008.
    2. Мухина В.С. Психология дошкольника. - М., 2010.
    3. Непомнящая Н. И. Становление личности ребенка 6 - 7 лет. М., 2005.
    4. Общение детей в детской саду и семье / Под. ред. Т.А. Репиной, Р.Б. Стеркиной; Науч.-исслед. ин-т дошкольного воспитания Акад. пед.. наук СССР. - М.: Педагогика, 1990.

    17. Общение и его влияние на развитие психики дошкольников / Под ред. М.И. Лисиной. М., 2006.

    1. Особенности психологического развития детей 6 - 7 - летнего возраста// Под. ред. Д. Б. Эльконина, А. Л. Венгера. М" 2006.
    2. Развитие социальных эмоций у детей дошкольного возраста / Под ред. А.В. Запорожца и Я.З. Неверович. М.: Просвещение, 1986.
    3. Репина Т.А. Социально-психологическая характеристика группы детского сада. - М.: Педагогика, 2006.
    4. Смирнова Е.О. Особенности общения с дошкольниками: Учеб. пособие для студ. сред. пед. учеб. заведений. - М.: Издательский центр "Академия", 2009.
    5. Смирнова Е.О., Калягина Е.А. Особенности отношения к сверстнику у популярных и непопулярных дошкольников // Вопросы психологии. - 2005. - №3.
    6. Соколова Е.Т. Самосознание и самооценка при аномалиях личности. -М.: Изд-во МГУ, 2008.

    24. Фридман Л.М. Психология воспитания. Книга для всех, кто любит детей. – М.: ТЦ “Сфера”, 2009.

    25. Шеглова С., Витяева И. Социология и дошкольники // Дошкольное воспитание. – 2007. – № 10. – С. 63-65.

    26. Эльконин Д. Б. Избр. психологические труды. М., 2005.


    ДОДАТОК А

    Проведення методичної роботи

    Методика для діагностики сфери спілкування дитини

    Дана методика запропонована І. Вандвік, П. Екблад в 1994 р. і призначена для діагностики сфери спілкування дитини.

                  Мета дослідження: визначити коло значущого спілкування дитини, особливості взаємин у групі, виявлення симпатій до членів групи

                  Приготований матеріал: аркуш паперу, на якому намальовані 2 стандартних будиночка. Один з них побільше, червоного кольору, інший - трохи менше, чорного кольору.

                  Проведення дослідження: методика призначена для обстеження дітей

    3,5-6 років.

                  Дослідження проводиться строго індивідуально. Спочатку коротко обговорюється, в якому будинку живе дитина. Потім дитині пропонується: «А тепер давай збудуємо для тебе прекрасний, червоний, гарний будинок». (показуємо дитині червоний будинок, ще і ще раз підкреслюючи його привабливість). «А тепер давай цей прекрасний будинок заселимо людей. Звичайно, в ньому будеш жити ти, адже ми його для тебе і побудували! (Біля будинку записується ім'я дитини). А хто ще? Тут, в цьому новому будинку можуть жити всі, кого ти захочеш поселити з собою, не важливо, чи живете ви зараз поруч чи ні. Сели, кого хочеш! »Коли дитина називає майбутнього мешканця червоного будинку, записується нове ім’я і як можна більш нейтрально цікавимось, а хто це.

                  Записавши двох-трьох новоселів в червоний будинок, звертаємо увагу на ще один будинок - чорний, але ніяк його не характеризуємо. «Може бути, когось ти не захочеш поселити поруч з собою в червоний будинок.                                                    Але треба, щоб їм теж було де жити ». (У класичному варіанті проведення цієї методики обидва будинки малюються відразу. Але це виходить надто грубо, нав'язливо, тому про чорному будинку краще згадати потім, як би між іншим.) Ні в якому разі не повідомляється, що цей будинок поганий або чимось гіршим червоного. Чорний будинок взагалі не оцінюється, це просто інший будинок.

                  Якщо чорний будинок не заповнюється мешканцями, дитину до цього м'яко спонукають: «Що ж, цей будинок так і буде стояти порожній?» Після цього список мешканців обох будинків доповнюється.


                 


                                                                                                        ДОДАТОК Б 

                                              

    Обробка та аналіз результатів

                  Методична робота проводилась у д\с №6 «Струмочок» м.Дніпрорудного, у старшій групі №9. Вихователь : Каратушина Наталя Миколаївна.


    Результати цієї методики інтерпретуються «прямо», без символічної дешифрування. Враховуються й кількісні показники (скільки людей дитина охоче вселяє в свій будинок), і, головне, показники якісні. Матеріал завдання додається.(ДОДАТОК В)
                    На основі проведеного аналізу формується висновок про загальні виявлених в ході завдання особливості спілкування дітей (по кожній дитині окремо).

             Інтерпретація результатів цього тесту достатньо проста: симпатії і антипатії дитину прямо пов'язані з розміщенням однолітків в червоному і чорному будиночках. Результати цієї методики інтерпретуються «прямо», без символічної дешифрування. Аналізуються і кількісні показники: скільки людей дитина готовий поселити в свій будинок, і, особливо, якісні: кого саме він туди поселяє і в якій послідовності.

    У своїх поясненнях, чому вони зробили той чи інший вибір, діти як правило називали дії, які відбувалися у недавній час(сьогодні, вчора). Як такової, певної постійної соціальної структури не існує, так як ставлення може змінюватись кожного дня. Важливими на думку дітей, критерії відбору були такі: відношення до спільних ігор, іграшки, солодощі, відносини між батьками. Діти цього віку, на відміну від більш дорослих дітей, не мають чіткого розділення між жіночою та чоловічою статями: наприклад хлопчики і дівчата можуть разом грати ляльками. Дошкільник старшої групи дитячого саду не тільки більш активний з однолітками в прагненні розділити з ними переживання, а й рівень функціонування цієї потреби виявляється вищою. Рівність однолітків дозволяє дитині прямо "накладати" своє ставлення до сприймається ним світу на ставлення партнера. Таким чином, перетворюється потреба в спілкуванні від молодшого дошкільного віку до старшого, від потреби в доброзичливій увазі і ігровому співробітництво в молодшому дошкільному віці через середній дошкільний вік з його домінуючою потребою в доброзичливій увазі однолітка - до старшого дошкільного віку з його потребами не тільки в доброзичливому уваги, але й у переживанні.

     

    Результати проведеної роботи:                                         Таблиця 1

     

    Прізвище ім’я

    Поселив(ла) у червоний будинок

    (Симпатія)

     

    Поселив(ла) у чорний будинок

    (Антипатія)

    1

    Білан Наталья

    Сорока Оксана, Лазарев Олександр

    Новгородов Петро Смірнов Владислав

    2

    Лаба Павло

    Смьордов Вадим, Лазарев Олександр

    Новгородов Петро, Чумак Олександр,

    Білан Наталья

    3

    Лазарев Олександр

    Сорока Оксана

    Білан Наталья

    Лаба Павло

    Чумак Олександр

    Новгородов Петро

    4

    Медведь Сергій

    Новгородов Петро

    Якушкова Діана

    Чумак Олександр

    5

    Новгородов Петро

    Чумак Олександр

    Білан Наталья

    Лазарев Олександр Сорока Оксана Новгородов Петро

    6

    Смірнов Владислав

    Смьордов Вадим Медведь Сергій

    Сорока Оксана

    Лазарев Олександр Чумак Олександр

    7

    Смьордов Вадим

    Смірнов Владислав Лаба Павло

    Чумак Олександр Якушкова Діана

    8

    Сорока Оксана

    Білан Наталья Якушкова Діана

    Новгородов Петро Смірнов Владислав Чумак Олександр

    9

    Чумак Олександр

    Лазарев Олександр Новгородов Петро

    Сорока Оксана Смьордов Вадим

    10

    Якушкова Діана

    Сорока Оксана

    Білан Наталья

    Медведь Сергій

                  (продовження Таблиці 1)

     

    Аналіз та інтерпретація результатів методики проводиться прямо. За відповідями дитини ми визначаємо її коло спілкування. Як правило, ти люди, яких дитина заселила в червоний будинок – є друзями. Для чорного будинка дитина обирає тих, хто їй найменш довподоби. Ті, кого дитина не занесла ні в один з будинків, відноситни можна оцінити як нейтральні.


                                                                                                        ДОДАТОК В

    Матеріал завдання

     

     



    Информация о работе Психологічні особливості дослідження соціального розвитку дошкільників